Читайте также:
|
Ст.133. По договору морской перевозки груза перевозчик или фрахтовщик обязуется перевезти вверенный ему отправителем груз из порта отправления в порт назначения и выдать его уполномоченному на получение груза лицу (получателю), а отправитель или фрахтователь обязуется уплатить за перевозку установленную плату (фрахт). Фрахтовщиком и фрахтователем признаются лица, заключившие между собой договор фрахтования судна (чартер).
Ст.134. Договор морской перевозки груза должен быть заключен в письменной форме. Документами, подтверждающими наличие и содержание договора морской перевозки груза являются:
-1) рейсовый чартер - если договор предусматривает условия предоставления для перевозки всего судна, его части или отдельных судовых помещений;
- 2) коносамент - если договор не предусматривает условия, указанного в пункте 1 настоящей статьи;
-3) другие письменные доказательства.
В зависимости от того, в какой форме осуществляется морская перевозка (линейная [Liner service] или трамповая [Тramp service]) договор морской перевозки заключается либо без условия предоставления судна или его части (линейная), либо с таким условием (трамповая). Договор, заключаемый с условием предоставления всего судна или его части, называется договором фрахтования.
Согласно действующему законодательству договор фрахтования является видом договора перевозки.
Договором перевозки в линейном судоходстве в большинстве случаев является букинг-нота, которая состоит из двух частей (лицевой и оборотной) и содержит следующие условия:
- на лицевой стороне: дата и место совершения сделки, наименование фрахтовщика (перевозчика) и фрахтователя (грузовладельца), вид и количество груза, наименование судна, порты отправления и назначения, ставка фрахта и условия платежа, размещение груза на судне (в трюме или на палубе), наименование грузоотправителя, оговорка об использовании коносаментов перевозчика, подписи фрахтователя и фрахтовщика. Кроме этого на лицевой стороне могут указываться позиция судна, нормы грузовых работ и т.д.
- на оборотной стороне содержатся, в частности, положения о юрисдикции, сроках ответственности, условиях выполнения рейса, замене судна, перевалке и экспедиции, погрузке, выгрузке и сдаче груза, задержках в пути, диспаче и демередже, форс-мажорная оговорка и т.п.
В качестве доказательства наличия договора морской перевозки может также использоваться коносамент.
63. Пр. режим міжнародних каналів
Міжнародні канали являють собою з'єднуючі моря й океани штучні споруди, розташовані на шляхах інтенсивного морського судноплавства і використовувані всіма державами відповідно до міжнародного права і національного законодавства. Вони набувають статусу міжнародних, якщо використовуються в інтересах інтенсивного торгового судноплавства і якщо їхній правовий режим регламентований угодами, укладеними між державами. Особливістю правового режиму міжнародних каналів і є саме те, що вони, будучи частиною території держави-власниці каналу, підпадають під дію відповідних міжнародних договорів, що істотно обмежують правомочності даної держави.
Принципи правового режиму міжнародних каналів: повага суверенних прав власника каналу і невтручання в його внутрішні справи; свобода судноплавства каналом для суден усіх держав без будь-якої дискримінації; обов'язок користувача додержуватися норм міжнародного права і національного законодавства держави-власниці каналу. Режим судноплавства більшостю каналів характеризується такими основними рисами: канали в мирний час відкриті для всіх невійськових суден і військових кораблів усіх держав; адміністрації каналу попередньо повідомляється назва і приналежність судна, отримується свідоцтво на судно (у більшості каналів обмежується проходження суден визначенням розмірів і тоннажу), передбачена сплата зборів; установлюються правила проходження каналу. У воєнний час воюючим державам у каналі забороняється висаджувати і приймати на борт війська, вантажити і розвантажувати військові вантажі і т.д.; стосовно території каналу забороняється блокада. Детально правовий режим каналів регулюється національним правом відповідної держави і міжнародних договорів, наприклад Конвенцією щодо забезпечення вільного плавання по Суецькому каналі 1888 року. Найбільш значними каналами, що мають до того ж суттєве значення для судноплавства, є Суецький канал, Панамський канал, Нільський канал і деякі інші.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |