Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фрахтування на один рейс

Читайте также:
  1. Поняття договору фрахтування

Фрахтування на один рейс (Single Voyage) - при якому отфрахтовивается певне судно або його частину на один рейс за певну плату (фрахт) для перевезення конкретного вантажу між двома або більше портами. Виконавши таке перевезення (після здачі вантажу вантажоодержувачу і закінчення всіх рас Четово з даного рейсу), обидві сторони (судновласник і фрахтувальник) повністю вільні від своїх взаємних зобов'язань.

82. Характеристика міжнародно-правових норм, що регулюють безпеку мореплавства

Основне международные конвенции по охране морской среды:

1) Международная конвенция по предотвращению загрязнения с судов 73/78. (МАРПОЛ) Эта конвенция требует пересмотра многих сложившихся за последние годы конструктивных решений, методов эксплуатации судов и портовых сооружений. Главной целью ее разработки и ввода в действие является полное прекращение умышленного преднамеренного загрязнения моря нефтью и другими вредными веществами, не являющимися нефтью, и уменьшение разливов в результате аварий как вследствие инцидентов, так и вследствие эксплуатации

2) Конвенция ООН по морскому праву 82 года – она расматривает вопросы, связанные с контролем над предотвращнием и сокращением загрязнения морской среды из любого источника

3) Международная конвенция относительно вмешательства в открытом море в случаях аварий, приводящих к загрязнению нефтью 1969 г - предусматривающая право прибрежных государств принимать в случае аварии судна в открытом море такие меры, которые могут оказаться необходимыми для предотвращения, уменьшения или устранения опасности загрязнения или угрозы загрязнения моря нефтью.

4) Международная конвенция о гражданской ответственности за ущерб от загрязнения бункерным топливом. Была принята 2001 г., вступила в силу 2008 г. Конвенция устанавливает международный режим ответственности специально для целей компенсации ущерба от загрязнения вследствие утечки или слива бункерного топлива с судов.

5) Международная конвенция о гражданской ответственности за ущерб от загрязнения нефтью CLC Брюссель, 29 ноября 1969 г. вступила в силу 1975. Заключение Конвенции стало следствием признания странами-участницами необходимости обеспечить достаточное возмещение ущерба от загрязнения, вызываемого утечкой и сливом нефти с судов. Целью принятия Конвенции является установление единых международных правил и процедур решения вопросов ответственности и обеспечения достаточного возмещения.

83. Характеристика прив’язок у міжнародному приватному морському праві

Щодо форми і правової дійсності договору перевезення і коносаменту має застосовуватись право місця укладення договору або виставлення коносаменту (lex loci contractus).

В питаннях, що стосуються виконання зобов’язань, які виникають з умови перевезення або коносаменту, а також в питаннях, що стосуються наслідків невиконання цих зобов’язань, має, з практичного підходу, застосовуватись право місця виконання зобов’язань (lex solutionis), тобто право порту призначення.

Якщо ж мова йде про правові наслідки протиправних дій, особливо зіткнення суден внаслідок вини екіпажу, має застосовуватись право місця вчинення шкідливої дії (lex loci delicti commissi), за винятком зіткнення суден у відкритому морі.

Стосовно таких зіткнень має застосовуватись право прапору того судна (lex flagi), яке стало винним або було звинувачено у спричинення шкоди.

Jus fori, або право суду, має допоміжне має значення як при договірних, так й при позадоговірних відносинах.

84. Принцип виняткової юрисдикції над судами свого прапора

Держава забезпечує реєстр суден із вказівкою назв суден, що плавають під її прапором, бере на себе зобов'язання з здійснення юрисдикції над своїми суднами, їх капітанами й екіпажами.

Держава вживає необхідних заходів для забезпечення безпеки плавання своїх судів у морі. Особливо це стосується питань конструкції, устаткування і придатності суден до плавання, питань комплектування, умов праці і навчання екіпажів суден, а також користування сигналами підтримки, зв'язку і попередження зіткнень.

Кожне судно перед реєстрацією, а надалі через відповідні проміжки часу, повинне інспектуватися кваліфікованим судновим інспектором і мати на борту такі карти, морехідні видання, навігаційне устаткування і прилади, які необхідні для безпечного плавання судна.

Капітан, офіцери й у необхідній мірі екіпаж повинні бути цілком ознайомлені з діючими міжнародними правилами в галузі охорони людського життя на морі, попередження зіткненням, запобігання, скорочення і збереження під контролем забруднення морського середовища і підтримки зв'язку по радіо.

Кожна держава організує розслідування достатньо кваліфікованою особою кожного нещасного випадку із суднами або навігаційним інцидентом у відкритому морі, за участю держави, під прапором якої плаває судно, що призвів до загибелі громадян іншої держави або нанесення їм серйозних каліцтв, або до серйозного збитку судноплавству, або спорудам іншої держави, або морському середовищу.

У порядку уточнення змісту виняткової юрисдикції держави над судами свого прапора у відкритому морі, необхідно підкреслити, що цю юрисдикцію держава здійснює через капітана судна. Капітан є представником влади держави прапора на судні. На нього, крім питань судоведення, покладається обов'язок із вжиття всіх заходів,

Термін "виключна юрисдикція держави" слід розуміти як юрисдикція лише держави прапора і судна.

Розпорядження капітана в межах його повноважень підлягають беззаперечному виконанню всіма особами, що перебувають на судні, включаючи пасажирів, у тому числі й іноземців.

Юрисдикція держави над суднами свого прапора у відкритому морі означає, що піддавати оглядові або здійснювати інші акти влади над торговельними й іншими невоєнними суднами у відкритому морі можуть тільки військові або спеціально на те уповноважені судна держави прапора.

Правило про виняткову юрисдикцію держави прапора над своїми суднами у відкритому морі припускає, що кримінальне, адміністративне, або дисциплінарне переслідування щодо капітана або іншого члена екіпажу, необхідність у якому виникає у випадку зіткнення із судном або іншої події у відкритому морі, може бути порушено тільки перед судовою або адміністративною владою держави прапора. Ні арешт, ні затримка цього судна не можуть бути здійснені навіть як захід розслідування за розпорядженням якої-небудь іншої влади крім держави прапора.

85. Принцип мирного використання Світового океану

Головне завдання цього принципу полягає у виключенні застосування сили або загрози силою в морській діяльності держав і в кінцевому рахунку заборону військової діяльності держав на морях і в океанах, забезпеченні на ділі лише мирного використання просторів Світового океану.

Даний принцип спочатку був закріплений в Договорі про заборонурозміщення на дні морів і океанів і в його надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення 1971

У загальній формі цей принцип відображений у ст. 88 Конвенції ООН з морського права 1982 р. У цій статті зазначено, що відкрите море резервується для мирних цілей. У преамбулі цієї Конвенції відзначається, що встановлений нею правової режим має сприяти використанню морів і океанів у мирних цілях. Згідно зі ст. 141 Конвенції міжнародний район морського дна «відкритий для використання винятково в мирних цілях». Такі ж розпорядження закріплені відносно режиму виключної економічної зони (ст. 58), транзитного проходу через міжнародні протоки (ст. 39) і архіпелажних води (ст. 54), морських наукових досліджень (ст. 240).

86. Характеристика принципу свободи відкритого моря

Найбільш важливим і загально визнаним є принцип свободи відкритого моря. Ще наприкінці ХГХ ст. Отфейл відзначав, що море вільно в тому сенсі, що воно не може бути підпорядковано під владу (суверенітет) ніякого народу; що ніякої володар, як би він не був могутній, не може мати претензії диктувати закони,навіть самої слабшає нації, на цьому великому просторі морей5.

Даний принцип закріплений у ст. 87 Конвенції ООН з морського права 1982 р. Він означає, що відкрите море відкрите для всіх держав, як прибережних, так і не мають виходу до моря. Свобода відкритого моря визначається відповідно до умов, регламентованими Конвенцією 1982 р. і іншими нормами міжнародного права. Вона включає, зокрема, як для прибережних держав, так і для держав, що не мають виходу до моря: а) свободу судноплавства; б) свободу польотів; в) свободу прокладати підводні кабелі і трубопроводи; г) свободу зводити штучні острови та інші установки, що допускаються відповідно до міжнародного права; д) свободу рибальства; е) свободу наукових досліджень.

Всі держави здійснюють ці свободи, належним чином враховуючи зацікавленість інших держав у користуванні свободою відкритого моря. На думку А. Л. Колодкін, «принцип свободи відкритого моря є принцип імперативний, вищий принцип jus cogens».

 

 

87. Юрисдикція у внутрішніх водах

Іноземні невійськові судна можуть заходити у внутрішні води тільки з дозволу прибережної держави і повинні додержуватися її законів. Прибережна держава може встановлювати стосовно іноземних суден такі види правового режиму: а) національний режим (такий же, який даєть-ся своїм суднам); б) режим найбільшого сприяння (надання умов не гірших, ніж ті, якими користуються судна будь-якої третьої держави); в) спеціальний режим (наприклад, для суден із ядерними силовими установками, що перевозять отруйні, хімічні й інші матеріали). Іноземні судна у внутрішніх морських водах повинні дотримуватися законів та інших правил, установлених прибережною державою, у відношенні імміграційного, митного, санітарного контролю, безпеки плавання, охорони навколишнього середовища. Наприклад, в іноземному порту судна підлягають санітарному контролю на основі Міжнародних санітарних правил 1951р. (уточнені в 1969р.). Судно, що не виконало санітарних правил, не підлягає затримці в порту. Воно може вийти в море, але протягом усього рейсу не може заходити в інші порти цієї ж держави.

На іноземні торговельні судна, до яких звичайно відносять усі судна, крім військових і тих, що використовуються для публічних цілей (охорона узбережжя, рибоохорона і т.д.), що знаходяться у внутрішніх морських водах прибережної держави, поширюється кримінальна, цивільна й адміністратив-на юрисдикція прибережної держави.

В основі кримінальної юрисдикції лежить загальне правило про те, що оскільки внутрішні морські води є частиною державної території, то злочи-ни, скоєні на борту іноземних торговельних суден, що знаходяться в межах цих вод, підлягають юрисдикції прибережної держави. Але на практиці, час-тіше всього в силу двосторонніх угод, влади прибережної держави переваж-но утримуються від здійснення кримінальної юрисдикції стосовно моряків іноземного судна, якщо вчинені ними злочини не порушують мир і добрий порядок у ньому, якщо втручання не є міжнародним зобов’язанням прибе-режної держави або якщо про інше не просять дипломатичні або консульські посадові особи держави прапора судна. Іноземні торгові судна не повинні да-ватися як захисток для осіб, переслідуваних владою прибережної держави за вчинений злочин.

Цивільна юрисдикція над іноземними торговими суднами полягає в тому, що судовою владою прибережної держави можуть розглядатися ци-вільні позови у відношенні іноземного торгового судна і майна, що знахо-диться на його борту, під час стоянки судна в порту. Такі позови можуть бути заявлені до судна в зв’язку з невиконанням контракту, заподіянням шкоди, рятуванням і т.п. Реалізація цивільної юрисдикції стосовно іноземного тор-говельного судна може включати в себе затримання або арешт такого судна для забезпечення позовних вимог або виконання судових або арбітражних рішень. Рішення про затримання або арешт повинно виноситися компетент-ним судовим органом прибережної держави. Водночас приналежні державі судна зберігають імунітет від затримання й арештів, що випливають із вико-нання судових рішень у цивільних справах, або для забезпечення заявленого позову.

Слід зазначити, що у відповідності зі сформованою міжнародною прак-тикою прибережна держава не здійснює юрисдикції у справах, що належать до внутрішнього розпорядку на іноземному судні, включаючи цивільні спори між членами команди, що виникають у зв’язку з їхньою службою на суднах.

Адміністративна юрисдикція здебільшого базується на нормах адміні-стративного права, що встановлюють режим перебування іноземних суден у внутрішніх морських водах прибережної держави. Відповідно до цих норм іноземні судна як державні, так і приватновласницькі, підлягають адміністра-тивній юрисдикції прибережної держави в повному обсязі. Насамперед це стосується виконання митних і санітарних правил, а також заходів контролю, що належать до безпеки суден, охорони людського життя, допуску іноземців.

Інші правила встановлені для іноземних військових суден. Слід зазначи-ти, що прибережні держави завжди приділяли особливу увагу регламентації заходження іноземних військових кораблів у внутрішні морські води і порти. У законодавстві більшості держав установлений дозвільний порядок захо-дження іноземних військових кораблів у внутрішні води і порти. Відповід-но до цього порядку заінтересована держава дипломатичними каналами не пізніше визначеного терміну повинна направити запит державі, у чиї торгові порти передбачається заходження її кораблів, і одержати на це відповідний дозвіл. Причому в запиті повинні бути зазначені цілі заходження, чисель-ність екіпажу і час перебування в порту. Що стосується військових портів, то вони, як правило, закриті для відвідин іноземних військових суден.

Слід зазначити, що в зв’язку з інтенсивним розвитком міжнародного судноплавства в даний час намітилася тенденція з обмеження юрисдикції прибережної держави у відношенні іноземних суден, що знаходяться в її вну-трішніх водах.

 

 




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | <== 18 ==> |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав