Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні підходи та критерії періодизації історії економіки та економічної думки

Читайте также:
  1. Алгебраїчні критерії стійкості
  2. Альтернативні періодизації психічного розвитку людини
  3. В чому суть концепції Дж. Фон Неймана організації обчислювального процесу в ОМ? Які основні пристрої ОМ згідно з концепцією Дж. Фон Неймана?
  4. Визначення поняття «логістична система» і її основні підсистеми
  5. Визначення психології як науки, її значення, основні принципи, завдання
  6. Визначте основні етапи трансформації територіального устрою і системи місцевого самоврядування
  7. Визначте основні напрями державотворчої діяльності директорії УНР, на скільки вона була ефективна?
  8. Визначте причини проведення політики українізації в УРСР в 1920-ті – на початку 1930-х років та проаналізуйте її основні наслідки.
  9. Визначте та проаналізуйте основні принципи поліцейської держави у Німеччині.
  10. Висвітліть основні підходи, які існують у сучасній історичній науці, щодо проблеми етнічного походження Київської Русі.

Для ІЕтаЕД важливим є питання її періодизації, тобто поділу історії господарства та економічної думки на окремі етапи та періоди. В сучасній економічній науці найчастіше застосовуються три основні підходи до періодизації економічного розвитку людства: формаційний підхід Маркса; інституціонально-технологічний підхід; історико-хронологічний підхід.

Відповідно до формаційного підходу Маркса, виділяється п’ять суспільно-політичних формацій, у залежності від пануючої форми власності на основні засоби виробництва. Форма власності на засоби виробництва визначає характер засобів виробництва і всього суспільного ладу.

1) Общинний (або первіснообщинний) лад - із X тисячоліття по VI століття до н.е. Рівень економічного розвитку низький, що забезпечує споживання на межі фізичного виживання. Немає приватної власності на землю як основний засіб виробництва, а отже, немає експлуатації. Основні суспільні відносини — общинний дарообмін.

2) Рабовласницький лад — із V століття до н.е. по V століття н.е. З’являється і поширюється приватна власність, у тому числі і на людей (рабів), експлуатація яких приносить рабовласникам додатковий продукт. Основні суспільні класи — раби і рабовласники.

3) Феодальний лад — VI-XVIII століття. Земля стає основним об’єктом приватної власності, джерелом додаткового продукту і експлуатації. Основні суспільні відносини — рента. Основні суспільні класи з антагоністичними інтересами — селяни і феодали.

4) Капіталістичний лад — XIXстоліття. Основним об’єктом приватної власності стають засоби виробництва у промисловості. Основні суспільні відносини — додаткова вартість (капітал). Основні суспільні класи з антагоністичними інтересами — робітники і капіталісти.

5) Комуністичний лад. Засоби виробництва переходять у колективну (суспільну) власність, а отже, зникає експлуатація. Примусовий, „важкий” характер праці змінюється добровільним, творчим. На базі цього досягається найвищий рівень виробництва і задоволення потреб усіх членів суспільства.

 

 

Широку популярність у XX столітті отримав запропонований американською інституціональною школою так званий „технологічний” підхід, згідно з яким історія ділиться на три великі епохи:

Доіндустріальну — із X тис. до н.е. по середину XVIII століття н.е. Її особливостями є низький рівень економічного розвитку, широке застосування живої (фізичної) праці переважно в сільському господарстві, де зайнято близько 85% працездатного населення.

Індустріальну — з останньої третини XVIII по останню чверть XX століття. Особливостями цієї епохи є середній рівень економічного розвитку, широке застосування кооперації і спеціалізація живої (фізичної) праці з машинами й устаткуванням у промисловості, де зайнято близько 60% працездатного населення.

Постіндустріальну — з останньої чверті XX століття. Ця епоха характеризується високим рівнем економічного розвитку, широке застосування електроніки, робототехніки, біотехнологій, що дозволяє замінити живу фізичну працю у промисловості машинною, а основною сферою діяльності стає так званий „третинний” сектор — сфера побутових, соціальних, фінансових послуг і обробка інформації, де зайнято більше 65% працездатного населення.

Найбільш доцільним є історико-хронологічний підхід, який дає можливість проаналізувати закономірності економічного розвитку людства. Згідно з цим підходом виділяються такі періоди:

Давній — XXXIII-VIII ст. до н.е. Відбувся поділ праці, і сформувалися основні соціальні інститути: сім’я, община, власність, право, держава, релігія.

Античний — із VIII ст. до н.е. по V ст. н.е. З’явилися ремесла, торгівля, приватна власність на землю і рабів.

Середньовічний — із VI по середину XV століття. Сформувалися основні європейські нації, з’явилися самостійні міста.

Відродження — із середини XV по середину XVII століття. Епоха великих географічних відкриттів і первісного нагромадження капіталу.

Просвітництва — із середини XVII до останньої чверті XVIII століття. Відбувся територіальний поділ світу.

Вільної конкуренції — з останньої чверті XVIII до останньої чверті XIX століття. Промислова революція.

Монополістичної конкуренції — з останньої чверті XIX по середину XX століття. Концентрація капіталів і боротьба за економічний поділ світу призвели до серії криз і війн.

Соціального (ринкового) господарства – починаючи із середини ХХ століття. Найбільш розвинені країни досягли стабільності, сформувався новий середній прошарок, сформувалося суспільство споживачів.

 

 




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 49 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | <== 12 ==> | 13 | 14 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав