Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методика оцінювання композиції тексту службового документа

Текст – це складне мовленнєве утворення, яке виникає у результаті інтелектуальної діяльності людини, яка відображає певний фрагмент реальної дійсності та фіксується за допомогою певного коду на матеріальному носії. За складністю граматичної і семантичної будови текст перевищує будь-яку іншу мовну одиницю, тому передбачає достатньо високий рівень лінгвістичної підготовки укладача документа. Він повинен знати домінанту та основні озна­ки стилю документа, володіти арсеналом стійких формул і правилами їх використання в тому чи іншому жанрі ділового писемного мовлення, знати характеристики жанрів і їх прив’язаність до певної ситуації ділового спілкування, вміти адекватно використовувати мовленнєві засоби в тексті при дотриманні мовленнєвих норм, грамотно складати проект документа та його редагувати.

Укладач документа повинен вміти оцінювати підготовлений текст:

- на лексико-граматичному рівні – як вибір адекватних мовних засобів для відображення фрагмента об’єктивної реальності;

- інформаційному рівні – характеризувати його з погляду важливості порушуваних питань, розкриття їх суті, шляхів вирішення поставлених проблем відповідно до свого рівня розуміння і компетентності,

- логічному рівні – перевіряти текст на послідовність, несуперечливість, доказовість, наявність органічного зв’язку всіх частин та завершеність кожної, а також тексту в цілому;

- прагматичному рівні – аналізувати функцію і мету повідомлення – авторську інтенцію.

Аналіз тексту – це метод його розгляду та всебічної характеристики, що передбачає розчленовування цілого на окремі частини, визначення елементів, які входять у ціле, з метою вдосконалення змісту і форми службового документа. Мета такого аналізу – сприяння якнайповнішому втіленню авторського задуму й підвищенню ко­мунікативної та інших функцій документа.

У цілому аналіз тексту документа може зводитися до таких аспектів:

- відповідність викладу в цілому функції, призначенню, номіналу певного тексту;

- повнота, ясність, точність викладу основної проблеми та пропонованої ідеї;

- відсутність суперечливих фактів;

- наявність аргументації для доведення основної думки, узгодження аргументованих елементів;

- послідовність та узгодженість наведених аргументів, їх доказовість щодо висновків і висунутих пропозицій, прохань, рекомендацій, претензій тощо;

- можливість більш ефективної організації наведених фактів, подій;

- узгодженість з авторським задумом (головною ідеєю) елементів лінгвістичної та формальної структури (абзаців);

- відсутність надмірної уваги до другорядних елементів тексту на шкоду встановленій меті;

- наявність певної кількості елементів тексту для чіткого розуміння фактуальної інформації;

- послідовність розміщення елементів (абзаців) тексту та засоби їх зв’язку. Послідовність, логічність, зв’язність тексту можна перевірити так: після кожної частини тексту підставити слова “це означає, що...” та оцінити, як початок і тема наступної частини відповідає цим словам:

- орієнтація висновків на очікувану реакцію адресата;

- відповідність стилю (відповідних мовних конструкцій, мовних кліше) та манери викладу рівню сприйняття адресата.

Ускладнюють сприймання тексту неточність, двозначність висловлювання, надуживання вузькофаховою термінологією й абревіатурами, символами, нагромадження віддієслівних іменників, надмірна деталізація при розгляді другорядних питань.