Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Будівельні матеріали для покрівлі і підлоги, тепло і звукоізоляції

Читайте также:
  1. II. ЗСЭ при теплообмене.
  2. Анализ и выбор оборудования для влажно-тепловой
  3. Антропометрию проводят в утренние часы, до завтрака. Помещение теплое, светлое.
  4. Бани и тепловые камеры
  5. Бланки для теплотехнического расчёта
  6. Будівельні матеріали для облицювання та оздоблення
  7. Вогнетривкі матеріали
  8. Г) спазмолитики и тепло
  9. Гелиоустановки с тепловым насосом для систем отопления и горячего водоснабжения

Лекція 15. Будівельні товари

План лекції

 

1.Напрямки розвитку асортименту будівельних матеріалів.

2. Будівельні матеріали для покрівлі і підлоги, тепло- і звукоізоляційні.

3. Будівельні матеріали для облицювання та оздоблення.

Література:

1. Л.Г.Войнаш, Л.І.Байдакова і ін. Товарознавство непродовольчих товарів.ч.2./Підручник.-К.:НМЦ «Укоопосвіта»,2004.-с.260-265

2. В.І.Михайлов, Т.Г.Глушкова та ін. Непродовольчі товари./Підручник.-К.:Книга,2005.-с.105-115

 

Напрямки розвитку асортименту будівельних матеріалів

Будівельні матеріали класифікують за різними ознаками, до них відносять матеріали та вироби, що застосовують для будівництва, обладнання і ремонту житлових та інших споруд і приміщень. Будів­ництво потребує випуску різних за видами, розмірами, властивос­тями й асортиментом будматеріалів. Вони повинні випускатись за визначеними державними стандартами, відповідними нормами і правилами, що визначаються їх видами та сферою застосування.

За походженням будівельні матеріали поділяють на природні (де­ревина, камінь, пісок, глина тощо) та штучні, які одержують перероб­кою природних матеріалів (цегла, цемент, скло, шифер тощо).

Будівельні товари за видом сировини групують на природні кам'я­ні, мінеральні в'яжучі матеріали, матеріали зі скла і кераміки, металеві, деревні і матеріали на основі пластмас. За призначенням будівельні матеріали ділять на групи: в'яжучі, для стін та перегородок, покрівельні, облицювальні та оздоблювальні, теплоізоляційні, кріпильні, для підло­ги, для склиття, вироби санітарно-технічного призначення, установча арматура, конструкційні профільні матеріали.

 

Будівельні матеріали для покрівлі і підлоги, тепло і звукоізоляції

Покрівельні матеріали застосовують для даху та захисту різних конструкцій від зволоження.

Черепицю глиняну виготовляють із глин методом пластичного пресування з подальшим випалом. За формою її поділяють на пазо­ву (штамповану і стрічкову), плоску стрічкову і конькову; за при­значенням — на рядову і кінцеву. Рядову застосовують для схилів покрівлі, а кінцеву - для замикання їх рядів. Водопоглинання черепи­ці не більше 10 %, товщина - 10-12 мм.

Пазову черепицю випускають з одним або двома бічними пазами, закроями і шипами на тильній стороні. Покрівля з неї щільна, тому що виступ однієї черепиці входить у паз іншої. Укладають її на спеціальній решітці і кріплять за допомогою шипів чи дроту. Маса покрівлі 1 м2 становить 37,5 кг і для її укладання витрачається 15-16 пазових черепиць, які мають габаритні розміри: довжина - 372 мм, ширина - 216 мм та корисні розміри: довжина - з 310 мм, ширина - 190 мм.

Плоску стрічкову черепицю формують на стрічковому пресі з мун­дштуком. Площа її в покрівлі використовується наполовину, адже одну черепицю перекривають іншою по довжині на 80-100 мм і по ширині на 50—60 мм. Маса покрівлі 1 м2 становить 39 кг і для укладання витрачається 35-36 черепиць, які мають габаритні розміри: довжи­на - 365 мм, ширина - 155 мм, а корисні розміри: довжина - 160 мм, ширина - 155 мм.

Конькову черепицю випускають у вигляді жолоба з одним бічним закроєм. Використовують її для покриття коньків і ребер схилів покрівлі. На 1 погонний метр витрачається три черепиці, які мають габаритні розміри: довжина - 365 мм, ширина - 200 мм; корисні розміри: довжина - 333 мм, ширина - 200 мм.

Глиняна черепиця міцна на згин (не менше 70 кг), вогнестійка, морозостійка (не менше 25 циклів) і довговічна (термін служби - сто років і більше), без додаткового догляду в процесі експлуатації. Велика маса і крихкість такої покрівлі (майже 40 кг/м2), вимагає посилених конструкцій даху. Для зменшення маси покрівлі схили даху влаштовують під кутом 30-45°.

Азбестоцементні листи одержують при затвердінні суміші аз­бесту (10-20 %), портландцементу (80-90 %) і води. При збільшенні об'ємної маси від 1,5 до 1,7 г/см3 і зменшенні водопоглинання підви­щуються морозостійкість, міцність і, як наслідок, строк служби -25-30 років. Маса 1 м2 покрівлі становить 12-15 кг, морозостійкість не менше 25 циклів, міцність на згин - 16 МПа.

Скловолокнисті листи одержують гарячим пресуванням суміші скляного волокна і фенольних, карбамідних, поліефірних і інших смол. Випускають їх плоскими і хвилястими, різного кольору. По ширині хвилястих листів розташовується 6-8 хвиль. Позитивними споживними властивостями є їх легкість, міцність морозо-, водо- й атмосферостійкість. Щільність їх 1,4-1,9 г/см, водопоглинання — 0,1-0,2 %, міцність на згин - не менш 100 МПа. Покрівля з цих листів має красивий зовнішній вигляд, легка і стійка до корозії, не вима­гає додаткового догляду в процесі експлуатації. Покрівля зі скло­пластиків пропускає 80-90 % сонячних променів, що дуже важливо для природного освітлення. Маса 1 м2 покрівлі зі скловолокнистих листів - до 4 кг.

Сталь листову покрівельну випускають у вигляді листів прямо­кутної форми, розміром 1420x710 мм і товщиною 0,38-0,82 мм, а та­кож нестандартних розмірів - довжиною 710-1419 мм і шириною 510-710 мм. Вона буває звичайна й оцинкована з низьковуглецевої сталі. Оцинкована сталь по обидва боки має цинкове покриття, вона більш стійка до корозії і довговічніша. Залежно від наявності дефектів листову покрівельну сталь поділяють на 1, 2 і 3-й сорти.

 

 

Черепиця металева - пластини прямокутної форми з двома по­довжніми рифами. Одержують її з відходів виробництва листових матеріалів і випускають довжиною 300-700 мм, шириною 75-190 і товщиною 2,5-3 мм, чорною й оцинкованою. Застосовують цю че­репицю для покрівлі будівель з нетривалим терміном служби. У про­цесі експлуатації покрівлю періодично фарбують.

Рулонні матеріали застосовують для покрівлі житлових та інших будівель з невеликим терміном служби (10-15 років). Випускають їх у рулонах різної ширини (750,1000 і 1025 мм) і площі (від 10 до 40 м). Рулонні матеріали легше і дешевше твердих, мають високу атмосферостойкість. Покрівлю з них можна влаштовувати різного профі­лю - з ухилом від 6 до 45°. Під покрівлю з цих матеріалів не по­трібно посилених конструкцій дахів. До бітумних матеріалів відно­сять пергамін і руберойд, а до дьогтьових - толь.

Пергамін одержують просоченням покрівельного картону бітумом з температурою розм'якшення не нижче 40°С. Випуска­ють його двох марок - П-300 і П-350, у рулонах площею 20 і 40 м2, шириною 1000 і 1050 мм. Міцність на розтягання повинна бути не меншою 27 кг. Використовують його як нижній шар покрівлі під руберойд, черепицю тощо.

Руберойд одержують просоченням легкоплавким бітумом по­крівельного картону марок 300, 420 і 500 з наступним покриттям по обидва боки тугоплавким бітумом і нанесенням грубозернисто­го, лускатого, мінерального чи пилоподібного посипання. За при­значенням руберойд поділяють на покрівельний і підкладковий.

Толь покрівельний відносять до дьогтьових матеріалів. Його одержують просоченням покрівельного картону кам'яновугільним чи сланцевим дьогтем з наступним посипанням з однієї або двох сторін піском чи без нього. Маса 1 м2 покрівлі - від 4 до 7 кг.

Залежно від виду посипання, марки картону і призначення толь поділяється на покрівельний із грубозернистим посипанням, по­крівельний з пісковим посипанням та гідроізоляційний.

Теплоізоляційні матеріали застосовують для теплоізоляції стін, перегородок і перекриттів.

Органічні теплоізоляційні матеріали. Деревинно-волокнисті ізоляційні плити мають об'ємну масу до 250 кг/м3, міцність на згин не менше 1,2 МПа і товщину 12,5, 16 і 25 мм. Ізоляційно-оздоблю­вальні плити випускають об'ємною масою від 250 до 350 кг/м3 і міцністю на згин не менше 2 МПа при товщині 12,8 мм, довжині - від 1,2 до 3,6 м і ширині - від 1 до 1,6 м.

Фібролітові плити одержують шляхом пресування і наступно­го затвердіння суміші деревинних стружок, костри й інших волокни­стих, матеріалів із каустичним магнезитом або портландцементом і рідким склом у співвідношенні 3:1 і більше. У якості затворителя за­стосовують розчині хлористого чи сірчанокислого магнію. Необхід­ної міцності фіброліт набуває за рахунок затвердіння в'язкої речови­ни. Випускають плити довжиною 2400 і 3000 см, шириною - від 60 до 120 см і товщиною - від 3 до 15 см. Об'ємна маса фіброліта 250-500 кг/м3 і коефіцієнт теплопровідності - 0,08-0,2 Вт/(мЧК).

Пінопласти виготовляють у вигляді плит з пінополістиролу, піно-полівінілхлориду, пінополіуретану й інших видів пластичних мас. За­стосовують їх для ізоляції стін, перегородок, перекриттів та інших поверхонь. Вони мають гарні теплоізоляційні властивості унаслідок ви­сокої пористості і малої об'ємної маси. У результаті їх застосування змен­шуються в 4-5 разів товщина конструкції і витрата інших матеріалів.

Пінополістирол одержують при вспінюванні суміші полістиролу з газоутворювальніими добавками (NH4)2-CO3. Випускають його у вигляді плит і конструкційного матеріалу для стін. Завдяки наяв­ності закритих порі, заповнених газом і повітрям, пінополістирол має мале водопоглинання (0,2-0,3 %).

Неорганічні теплоізоляційні матеріали. Мінеральна вата являє собою суміш тонких волокон, що одержують при розплавлюванні металургійних шлаків та інших гірських порід у спеціальних ваг­ранках. Рідкий розплав, що виливається з вагранки, розпорошуєть­ся паром чи повітрям під тиском на окремі волокна. Волокна в повітрі охолоджуються й осаджуються на сітці, яка рухається як суцільна стрічка, яку скочують у рулон.

За величиною об'ємної маси (у кг/м3) мінеральну вату поділя­ють на марки - 75, 100,125 і 150. її використовують для утеплення безгорищних покриттів і горищних перекриттів, теплоізоляції стін житлових та інших будинків.

Скляна вата являє собою окремі волокна, що одержують роз­пиленням скломаси чи витягуванням окремих ниток. Порівняно з мінеральною ватою вона має більш високу хімічну стійкість і мен­шу теплопровідність. Об'ємна її маса не більша 175 кг/см3. Для теп­лової ізоляції з неї виготовляють мати і смуги, що покривають лис­тами бітумінізованого паперу і прошивають шпагатом або дротом. Мати випускають: довжиною - 1-3 м, шириною - 200-700 мм, тов­щиною - 10-50 мм; смуги: довжиною 0,5-5 м, шириною - 30-250 мм і товщиною - 10-50 мм.

За вихідною сировиною матеріали для підлог класифікують на полімерні, деревинні та керамічні.

Деревинні матеріали. Паркет являє собою окремі дощечки, щити чи дошки, виготовлені з твердолистяних порід із красивою тексту­рою і високим опором стиранню - дуба, бука, ясена, граба, клена. Застосовують у будинках з нормальною відносною вологістю повітря, у яких підлоги не піддаються сильному зволоженню й ударам. Пар­кетні підлоги пружні, безшумні, теплі, легко піддаються ремонту, мають красивий зовнішній вигляд. До недоліків таких підлог можна віднести велику кількість швів, трудомісткість настилання, підвище­ну вартість і необхідність ретельного догляду при експлуатації. Пар­кет буває штучний, щитовий, дощатий і мозаїчний (зібраний).

Штучний паркет випускають у вигляді окремих плит невели­кого розміру, що бувають шпунтованими чи нешпунтованими. Дов­жина штучного паркету становить 150-400 мм (з інтервалом 50 мм), ширина - 30-60 (з інтервалом 5 мм) і товщина - 12-17 мм. За тексту­рою деревини його поділяють на радіальний і тангентальний. У раді­ального паркету річні шари на торцевому зрізі розташовані до лицьо­вої сторони під кутом 60° і більше, а в тангентального - менше 60°.

Паркет щитовий - готові щити, розміром 40x40 і 80x80 см, що складаються з рамки-обв'язки, розділеної перехресними середин­ками на чотири рівних квадрати. Квадрати заповнені фільонками, на які наклеєні клепки штучного паркету.

Паркет дощатий випускають у вигляді дощок довжиною 1200-3000 мм, шириною 145 і 160 і товщиною 25-27 мм. На одній зі сторін дощок наклеєні тонкі пластинки з деревини твердолистя­них порід. Пластинки наклеюють на дошку зі взаємно перпендику­лярним напрямком волокон.

Дошки для підлоги - шпунтовані дошки із заокругленими гре­бенями шпунта і з струганою лицьовою поверхнею. Товщина таких дощок - від 22 до 37 мм. Застосовують їх для настилання підлоги в житлових або інших приміщеннях. Ці підлоги фарбують олійними фарбами з попередньою шпаклівкою швів між окремими дошками для того, щоб надати приємного зовнішнього вигляду, підвищити опір стиранню і полегшити догляд за ними.

Плити деревинно-стружкові для підлог виготовляють триша­ровими. Лицьовий шар роблять зі стружки товщиною до 0,2 мм, при цьому його міцність підвищується. Для підвищення щільності їх пре­сують під тиском до 75-100 МПа, а для збільшення водостійкості - просочують оливами. їх довжина- 350 см, ширина - 125-150 см і товщина - 8-50 мм. Непросочені плити застосовують для устрою чорних підлог, на які настилають лінолеум.

Полімерні матеріали. Лінолеум за видом вихідної сировини поділяють на полівінілхлоридний, алкідний, гумовий, колоксиліновий і на основі синтетичних волокон.

За структурою розрізняють лінолеум з підосновою і без підос­нови. Підоснова може бути тканевою, плівковою, картонною, теп­ло- і звукоізолюючою (волокнистою, пористою та пробковою). За кольором лінолеум може бути одно- і багатобарвним. Фактура лицьової поверхні лінолеуму різна - гладка, рифлена, тиснена і ворсова (розрізна, безпетлева і повстяна).

Лінолеум застосовують для настилання підлог у вітальнях, кухнях і житлових приміщеннях. Підлоги з лінолеумовим покриттям міцні, довговічні, еластичні, безшумні, теплі, добре протистоять стиранню, легко миються, мають привабливий зовнішній вигляд.

Керамічні плитки для підлог належать до щільних кераміч­них виробів. Одержують їх з тугоплавкої глини з добавками чи без них. Формують напівсухим пресуванням з маси вологістю 7-9 % під тиском 30-35 МПа та обпалюють при температурі 1250-1280°С. Ці плитки можуть бути незабарвленими, кольоровими, із гладкою чи шорсткою лицьовою поверхнею. Вони мають високі міцність на стиск, зносостійкість, хімічну стійкість, водостійкість, водопоглинання не більше 4 %. їх випускають квадратної, прямокутної, трикутної, шестикутної, чотирикутної, п’ятигранної і восьмигранної форми, товщиною 10 і 13 мм.

Плитки для килимової мозаїки відрізняються від плиток для підлог невеликими розмірами - не більше 50 мм. Вони бувають прямокутної і квадратної форми, товщиною 6 мм. Квадратні плит­ки випускають розміром 48x48 і 22x22 мм; прямокутні - 48x22 мм. Вони мають високі міцність, стійкість до стирання, водопоглинання не більше 2 %.

 




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 124 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | <== 6 ==> | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав