Читайте также:
|
|
Лекція 15. Будівельні товари
План лекції
1.Напрямки розвитку асортименту будівельних матеріалів.
2. Будівельні матеріали для покрівлі і підлоги, тепло- і звукоізоляційні.
3. Будівельні матеріали для облицювання та оздоблення.
Література:
1. Л.Г.Войнаш, Л.І.Байдакова і ін. Товарознавство непродовольчих товарів.ч.2./Підручник.-К.:НМЦ «Укоопосвіта»,2004.-с.260-265
2. В.І.Михайлов, Т.Г.Глушкова та ін. Непродовольчі товари./Підручник.-К.:Книга,2005.-с.105-115
Напрямки розвитку асортименту будівельних матеріалів
Будівельні матеріали класифікують за різними ознаками, до них відносять матеріали та вироби, що застосовують для будівництва, обладнання і ремонту житлових та інших споруд і приміщень. Будівництво потребує випуску різних за видами, розмірами, властивостями й асортиментом будматеріалів. Вони повинні випускатись за визначеними державними стандартами, відповідними нормами і правилами, що визначаються їх видами та сферою застосування.
За походженням будівельні матеріали поділяють на природні (деревина, камінь, пісок, глина тощо) та штучні, які одержують переробкою природних матеріалів (цегла, цемент, скло, шифер тощо).
Будівельні товари за видом сировини групують на природні кам'яні, мінеральні в'яжучі матеріали, матеріали зі скла і кераміки, металеві, деревні і матеріали на основі пластмас. За призначенням будівельні матеріали ділять на групи: в'яжучі, для стін та перегородок, покрівельні, облицювальні та оздоблювальні, теплоізоляційні, кріпильні, для підлоги, для склиття, вироби санітарно-технічного призначення, установча арматура, конструкційні профільні матеріали.
Будівельні матеріали для покрівлі і підлоги, тепло і звукоізоляції
Покрівельні матеріали застосовують для даху та захисту різних конструкцій від зволоження.
Черепицю глиняну виготовляють із глин методом пластичного пресування з подальшим випалом. За формою її поділяють на пазову (штамповану і стрічкову), плоску стрічкову і конькову; за призначенням — на рядову і кінцеву. Рядову застосовують для схилів покрівлі, а кінцеву - для замикання їх рядів. Водопоглинання черепиці не більше 10 %, товщина - 10-12 мм.
Пазову черепицю випускають з одним або двома бічними пазами, закроями і шипами на тильній стороні. Покрівля з неї щільна, тому що виступ однієї черепиці входить у паз іншої. Укладають її на спеціальній решітці і кріплять за допомогою шипів чи дроту. Маса покрівлі 1 м2 становить 37,5 кг і для її укладання витрачається 15-16 пазових черепиць, які мають габаритні розміри: довжина - 372 мм, ширина - 216 мм та корисні розміри: довжина - з 310 мм, ширина - 190 мм.
Плоску стрічкову черепицю формують на стрічковому пресі з мундштуком. Площа її в покрівлі використовується наполовину, адже одну черепицю перекривають іншою по довжині на 80-100 мм і по ширині на 50—60 мм. Маса покрівлі 1 м2 становить 39 кг і для укладання витрачається 35-36 черепиць, які мають габаритні розміри: довжина - 365 мм, ширина - 155 мм, а корисні розміри: довжина - 160 мм, ширина - 155 мм.
Конькову черепицю випускають у вигляді жолоба з одним бічним закроєм. Використовують її для покриття коньків і ребер схилів покрівлі. На 1 погонний метр витрачається три черепиці, які мають габаритні розміри: довжина - 365 мм, ширина - 200 мм; корисні розміри: довжина - 333 мм, ширина - 200 мм.
Глиняна черепиця міцна на згин (не менше 70 кг), вогнестійка, морозостійка (не менше 25 циклів) і довговічна (термін служби - сто років і більше), без додаткового догляду в процесі експлуатації. Велика маса і крихкість такої покрівлі (майже 40 кг/м2), вимагає посилених конструкцій даху. Для зменшення маси покрівлі схили даху влаштовують під кутом 30-45°.
Азбестоцементні листи одержують при затвердінні суміші азбесту (10-20 %), портландцементу (80-90 %) і води. При збільшенні об'ємної маси від 1,5 до 1,7 г/см3 і зменшенні водопоглинання підвищуються морозостійкість, міцність і, як наслідок, строк служби -25-30 років. Маса 1 м2 покрівлі становить 12-15 кг, морозостійкість не менше 25 циклів, міцність на згин - 16 МПа.
Скловолокнисті листи одержують гарячим пресуванням суміші скляного волокна і фенольних, карбамідних, поліефірних і інших смол. Випускають їх плоскими і хвилястими, різного кольору. По ширині хвилястих листів розташовується 6-8 хвиль. Позитивними споживними властивостями є їх легкість, міцність морозо-, водо- й атмосферостійкість. Щільність їх 1,4-1,9 г/см, водопоглинання — 0,1-0,2 %, міцність на згин - не менш 100 МПа. Покрівля з цих листів має красивий зовнішній вигляд, легка і стійка до корозії, не вимагає додаткового догляду в процесі експлуатації. Покрівля зі склопластиків пропускає 80-90 % сонячних променів, що дуже важливо для природного освітлення. Маса 1 м2 покрівлі зі скловолокнистих листів - до 4 кг.
Сталь листову покрівельну випускають у вигляді листів прямокутної форми, розміром 1420x710 мм і товщиною 0,38-0,82 мм, а також нестандартних розмірів - довжиною 710-1419 мм і шириною 510-710 мм. Вона буває звичайна й оцинкована з низьковуглецевої сталі. Оцинкована сталь по обидва боки має цинкове покриття, вона більш стійка до корозії і довговічніша. Залежно від наявності дефектів листову покрівельну сталь поділяють на 1, 2 і 3-й сорти.
Черепиця металева - пластини прямокутної форми з двома подовжніми рифами. Одержують її з відходів виробництва листових матеріалів і випускають довжиною 300-700 мм, шириною 75-190 і товщиною 2,5-3 мм, чорною й оцинкованою. Застосовують цю черепицю для покрівлі будівель з нетривалим терміном служби. У процесі експлуатації покрівлю періодично фарбують.
Рулонні матеріали застосовують для покрівлі житлових та інших будівель з невеликим терміном служби (10-15 років). Випускають їх у рулонах різної ширини (750,1000 і 1025 мм) і площі (від 10 до 40 м). Рулонні матеріали легше і дешевше твердих, мають високу атмосферостойкість. Покрівлю з них можна влаштовувати різного профілю - з ухилом від 6 до 45°. Під покрівлю з цих матеріалів не потрібно посилених конструкцій дахів. До бітумних матеріалів відносять пергамін і руберойд, а до дьогтьових - толь.
Пергамін одержують просоченням покрівельного картону бітумом з температурою розм'якшення не нижче 40°С. Випускають його двох марок - П-300 і П-350, у рулонах площею 20 і 40 м2, шириною 1000 і 1050 мм. Міцність на розтягання повинна бути не меншою 27 кг. Використовують його як нижній шар покрівлі під руберойд, черепицю тощо.
Руберойд одержують просоченням легкоплавким бітумом покрівельного картону марок 300, 420 і 500 з наступним покриттям по обидва боки тугоплавким бітумом і нанесенням грубозернистого, лускатого, мінерального чи пилоподібного посипання. За призначенням руберойд поділяють на покрівельний і підкладковий.
Толь покрівельний відносять до дьогтьових матеріалів. Його одержують просоченням покрівельного картону кам'яновугільним чи сланцевим дьогтем з наступним посипанням з однієї або двох сторін піском чи без нього. Маса 1 м2 покрівлі - від 4 до 7 кг.
Залежно від виду посипання, марки картону і призначення толь поділяється на покрівельний із грубозернистим посипанням, покрівельний з пісковим посипанням та гідроізоляційний.
Теплоізоляційні матеріали застосовують для теплоізоляції стін, перегородок і перекриттів.
Органічні теплоізоляційні матеріали. Деревинно-волокнисті ізоляційні плити мають об'ємну масу до 250 кг/м3, міцність на згин не менше 1,2 МПа і товщину 12,5, 16 і 25 мм. Ізоляційно-оздоблювальні плити випускають об'ємною масою від 250 до 350 кг/м3 і міцністю на згин не менше 2 МПа при товщині 12,8 мм, довжині - від 1,2 до 3,6 м і ширині - від 1 до 1,6 м.
Фібролітові плити одержують шляхом пресування і наступного затвердіння суміші деревинних стружок, костри й інших волокнистих, матеріалів із каустичним магнезитом або портландцементом і рідким склом у співвідношенні 3:1 і більше. У якості затворителя застосовують розчині хлористого чи сірчанокислого магнію. Необхідної міцності фіброліт набуває за рахунок затвердіння в'язкої речовини. Випускають плити довжиною 2400 і 3000 см, шириною - від 60 до 120 см і товщиною - від 3 до 15 см. Об'ємна маса фіброліта 250-500 кг/м3 і коефіцієнт теплопровідності - 0,08-0,2 Вт/(мЧК).
Пінопласти виготовляють у вигляді плит з пінополістиролу, піно-полівінілхлориду, пінополіуретану й інших видів пластичних мас. Застосовують їх для ізоляції стін, перегородок, перекриттів та інших поверхонь. Вони мають гарні теплоізоляційні властивості унаслідок високої пористості і малої об'ємної маси. У результаті їх застосування зменшуються в 4-5 разів товщина конструкції і витрата інших матеріалів.
Пінополістирол одержують при вспінюванні суміші полістиролу з газоутворювальніими добавками (NH4)2-CO3. Випускають його у вигляді плит і конструкційного матеріалу для стін. Завдяки наявності закритих порі, заповнених газом і повітрям, пінополістирол має мале водопоглинання (0,2-0,3 %).
• Неорганічні теплоізоляційні матеріали. Мінеральна вата являє собою суміш тонких волокон, що одержують при розплавлюванні металургійних шлаків та інших гірських порід у спеціальних вагранках. Рідкий розплав, що виливається з вагранки, розпорошується паром чи повітрям під тиском на окремі волокна. Волокна в повітрі охолоджуються й осаджуються на сітці, яка рухається як суцільна стрічка, яку скочують у рулон.
За величиною об'ємної маси (у кг/м3) мінеральну вату поділяють на марки - 75, 100,125 і 150. її використовують для утеплення безгорищних покриттів і горищних перекриттів, теплоізоляції стін житлових та інших будинків.
Скляна вата являє собою окремі волокна, що одержують розпиленням скломаси чи витягуванням окремих ниток. Порівняно з мінеральною ватою вона має більш високу хімічну стійкість і меншу теплопровідність. Об'ємна її маса не більша 175 кг/см3. Для теплової ізоляції з неї виготовляють мати і смуги, що покривають листами бітумінізованого паперу і прошивають шпагатом або дротом. Мати випускають: довжиною - 1-3 м, шириною - 200-700 мм, товщиною - 10-50 мм; смуги: довжиною 0,5-5 м, шириною - 30-250 мм і товщиною - 10-50 мм.
За вихідною сировиною матеріали для підлог класифікують на полімерні, деревинні та керамічні.
Деревинні матеріали. Паркет являє собою окремі дощечки, щити чи дошки, виготовлені з твердолистяних порід із красивою текстурою і високим опором стиранню - дуба, бука, ясена, граба, клена. Застосовують у будинках з нормальною відносною вологістю повітря, у яких підлоги не піддаються сильному зволоженню й ударам. Паркетні підлоги пружні, безшумні, теплі, легко піддаються ремонту, мають красивий зовнішній вигляд. До недоліків таких підлог можна віднести велику кількість швів, трудомісткість настилання, підвищену вартість і необхідність ретельного догляду при експлуатації. Паркет буває штучний, щитовий, дощатий і мозаїчний (зібраний).
Штучний паркет випускають у вигляді окремих плит невеликого розміру, що бувають шпунтованими чи нешпунтованими. Довжина штучного паркету становить 150-400 мм (з інтервалом 50 мм), ширина - 30-60 (з інтервалом 5 мм) і товщина - 12-17 мм. За текстурою деревини його поділяють на радіальний і тангентальний. У радіального паркету річні шари на торцевому зрізі розташовані до лицьової сторони під кутом 60° і більше, а в тангентального - менше 60°.
Паркет щитовий - готові щити, розміром 40x40 і 80x80 см, що складаються з рамки-обв'язки, розділеної перехресними серединками на чотири рівних квадрати. Квадрати заповнені фільонками, на які наклеєні клепки штучного паркету.
Паркет дощатий випускають у вигляді дощок довжиною 1200-3000 мм, шириною 145 і 160 і товщиною 25-27 мм. На одній зі сторін дощок наклеєні тонкі пластинки з деревини твердолистяних порід. Пластинки наклеюють на дошку зі взаємно перпендикулярним напрямком волокон.
Дошки для підлоги - шпунтовані дошки із заокругленими гребенями шпунта і з струганою лицьовою поверхнею. Товщина таких дощок - від 22 до 37 мм. Застосовують їх для настилання підлоги в житлових або інших приміщеннях. Ці підлоги фарбують олійними фарбами з попередньою шпаклівкою швів між окремими дошками для того, щоб надати приємного зовнішнього вигляду, підвищити опір стиранню і полегшити догляд за ними.
Плити деревинно-стружкові для підлог виготовляють тришаровими. Лицьовий шар роблять зі стружки товщиною до 0,2 мм, при цьому його міцність підвищується. Для підвищення щільності їх пресують під тиском до 75-100 МПа, а для збільшення водостійкості - просочують оливами. їх довжина- 350 см, ширина - 125-150 см і товщина - 8-50 мм. Непросочені плити застосовують для устрою чорних підлог, на які настилають лінолеум.
Полімерні матеріали. Лінолеум за видом вихідної сировини поділяють на полівінілхлоридний, алкідний, гумовий, колоксиліновий і на основі синтетичних волокон.
За структурою розрізняють лінолеум з підосновою і без підоснови. Підоснова може бути тканевою, плівковою, картонною, тепло- і звукоізолюючою (волокнистою, пористою та пробковою). За кольором лінолеум може бути одно- і багатобарвним. Фактура лицьової поверхні лінолеуму різна - гладка, рифлена, тиснена і ворсова (розрізна, безпетлева і повстяна).
Лінолеум застосовують для настилання підлог у вітальнях, кухнях і житлових приміщеннях. Підлоги з лінолеумовим покриттям міцні, довговічні, еластичні, безшумні, теплі, добре протистоять стиранню, легко миються, мають привабливий зовнішній вигляд.
Керамічні плитки для підлог належать до щільних керамічних виробів. Одержують їх з тугоплавкої глини з добавками чи без них. Формують напівсухим пресуванням з маси вологістю 7-9 % під тиском 30-35 МПа та обпалюють при температурі 1250-1280°С. Ці плитки можуть бути незабарвленими, кольоровими, із гладкою чи шорсткою лицьовою поверхнею. Вони мають високі міцність на стиск, зносостійкість, хімічну стійкість, водостійкість, водопоглинання не більше 4 %. їх випускають квадратної, прямокутної, трикутної, шестикутної, чотирикутної, п’ятигранної і восьмигранної форми, товщиною 10 і 13 мм.
Плитки для килимової мозаїки відрізняються від плиток для підлог невеликими розмірами - не більше 50 мм. Вони бувають прямокутної і квадратної форми, товщиною 6 мм. Квадратні плитки випускають розміром 48x48 і 22x22 мм; прямокутні - 48x22 мм. Вони мають високі міцність, стійкість до стирання, водопоглинання не більше 2 %.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 124 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |