|
Навчально-виховний процес у вищій школі має орієнтовуватися на зміцнення єдності людини, народу і держав.
Викладачів і студентів слід вважати повноправними суб’єктами системи вищої освіти, які мають право вибору навчального закладу, право брати участь у вирішенні актуальних проблем ВНЗ та право на індивідуальні форми досягнення освітньої мети.
Гуманізація освіти – орієнтація освітньої системи на розвиток і становлення відносин взаємної поваги студентів і викладачів, які ґрунтуються на повазі прав кожного, збереженні їх почуття власної гідності і розвитку особистісного потенціалу. Загальною світовою тенденцією постає розвиток академічних свобод, створення умов для педагогічних інновацій і міжнародного співробітництва, стимулювання студентського самоврядування як важливого чинника модернізації вищої школи, формування у майбутніх фахівців навичок управлінської та організаторської роботи. Нам слід вивчати і використовувати накопичений століттями досвід студентського самоврядування Сорбонни, студентських братств Оксфорда, Кембриджа, де функціонують студентські спілки, студентські уряди або студентські ради, упроваджувати це надбання у вітчизняний досвід, який потребує подальшого збагачення новітніми демократичними ідеями.
Забезпечення органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою, традиціями.
Реалізації цього принципу повинна сприяти національна спрямованість виховання, вивчення рідної мови, історії культури і народу, прищеплення шанобливого ставлення до культури і всіх народів, що населяють Україну. У Національній доктрині розвитку освіти визначено: “Освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності”. [Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – 28 грудня.]
Незалежність навчально-виховного процесу від діяльності політичних партій і релігійних організацій.
Реалізація цього принципу забезпечується вимогою Конституції України про недопустимість втручання у навчально-виховний процес закладу освіти політичних партій, громадських і релігійних організацій. Формулюючи цей класичний принцип діяльності у-тів, С. І. Гессен зазначав, що тільки наука повинна визначати його (університет) у його внутрішньому бутті, а не сторонні науці інтереси держави, віросповідання, секти і партії. [Цит. по: Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика. Учебник для вузов. – СПб: Издательство “Питер”. – 2000. – С. 118.]
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 28 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |