Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПИТАННЯ.

Питання.

Все багатоманіття суспільств, котрі ісвували колись та існують нині, соціологи розділяють на певні типи. Декілька суспільств, об’єднаних схожими ознаками та критеріями, складають типологію. В соціології існує множина типологій, залежно від критеріїв типологізації. Виділимо наступні:

 

1 типологія, згідно такого критерію як особливості соціальної структури суспільства (число рівнів управління та ступінь соціальної диференціації) виділяють

суспільства прості та складні

 

Суспільство
Просте Складне
Особисті, кровно-родові зв'язки Родоплемінна організація суспільства Немає майнової диференціації в суспільстві Немає класів і держави Повна соціально-економічна та політична рівність Різноманітні зв'язки: безособові, неродинні Соціальне розшарування (класи, верстви, заможні - незаможні; ті, що управляють, і ті, ким управляють) Багаторівневе управління суспільством через державу
Виникло - 50-40 тис. рр.тому Виникло - 10-6 тис. рр. тому

Прості суспільства характеризуються:

економічною рівністю – однакове відношення до засобів виробництва (знаряддя праці, земля) і продукту (їжа). Все знаходиться у власності роду, племені;

політична рівність – відсутність поділу на пануючих та залежних, управлінців та тих, ким керують;

соціальна рівність – відсутність класів, соц. верств і прошарків, поділ на багатих та бідних.

У складних суспільствах нерівність, що виникає стихійно, закріплюється економічно, юридично, політично, релігійно і забезпечується це появою такого соціального інститутут як держава.

2 типологія ґрунтується на виділенні головного способу здобуття засобів до існування виділяють суспільства:

мисливців та збирачів – період первісного стада, протосуспільство;

садівничі суспільства – вища форма господарської діяльності, що ґрунтується на відтворюючих формах господарювання;

аграрне суспільство – невеликі городи з часом поступилися великим полям, примітивна мотика деревяному а пізніше металевому плугу, зе млеробство та скотарство стають основними заняттями. Більш продуктивна праця сприяє накопиченню надлишків, значна частина яких відчужується на користь держави, вперше з’являється експлуатація людини людиною. Інтенсивна соціальна диференціація населення, поява писемності, розростання міст, зародження держави- основні ознаки даного типу суспільства;

промислове (індустріальне суспільство) основна форма господарської діяльності будується на машинній техніці. Велика індустріальна революція (Англія), та велика Французька революція (1783-1794) проголосили індустріалізацію, характерними рисами якої були: 1) створення крупного машинного виробництва, 2) постійне впровадження досягнень науки та техніки, 3) відкриття нових джерел енергії – заміна ручної праці людей, тяглової сили тварин – машинною технікою. Внаслідок стандартизації деталей та вузлів різних механізмів виникає масове виробництво. Виготовлення стандартних компонентів технічних пристроїв і зборка з них різних виробів різко підвищили продуктивність праці, що поставило промислове виробництво на перше місце в господарській діяльності суспільства. Від того часу невелика кількість населення спроможна прогодувати більшість населення, не обробляючи землю. Важлива риса - висока ступінь урбанізації населення, поширення міських цінностей життя на всі верстви населення. Міста відіграли важливу роль в широкому розповсюдженню поділу праці, появі вузької спеціалізації, появі нових професій. В 70-ті роки на зміну індустріальному суспільству приходить постіндустріальне, де життєдіяльність людей базується на інформаційних технологіях: інформатизовані системи, повсюдна комп’ютеризація, переважання сфери обслуговування над сферою виробництва.

3 типологія базується на поділі суспільств на традиційні та сучасні у відповідності до домінуючих у них характеру суспільних зв’язків та взаємодій.

 

Суспільство
Традиційне Сучасне
1. Природний розподіл праці (за статевою, віковою ознакою) 2. персоналізація міжособистісного спілкування(безпосередньо індивідів, а не посадових осіб) 3. неформальне регулювання взаємодії (звичаї, традиції, моральні норми) 4 примітивна система управління (правління старійшин, спадкова влада). 5. зв’язанність членів родинними зв’язками; 1. Глибокий розподіл праці (на проф.-кваліф. основі, пов’язаний з освітою, досвідом роботи); 2. рольовий характер взаємодії, (очікування і поведінка людей визначаються суспільним замовленням, соц функцями індивіда) 3. формальною системою регулювання відносин і силою писаного права (закон); 4. складною системою соц. управління (виділення інститутів управління, спец. функцій); 5. виділення множини соц інститутів (самовідтворюваних ситем особливіих відносин, що дозволяють забезпечити соц. контроль, нерівність, розподіл благ, забезпечення виробництва, спілкування)

4 типологія виходить з наявності писемності. Відповідно до цієї ознаки усі суспільства поділяють на дописемні (такі, що не володіють мовою) і писемні, які володіють алфавітом і фіксують усну мову в матеріальних знаках і носіях.

5 типологія. За демократичністю соціально-політичних відносин і відкритості зовнішньому світу розрізняють відкриті і закриті суспільства.

6 типологія. За видом пануючої релігії – суспільства ісламські, православні, католицькі, буддистські, тощо.

 

ПИТАННЯ.

Одна з важливих проблем соціології – проблема соціальних змін, їх механізмів, основних форм та спямованості. Соц. зміна – це перехід соціальної системи, спільнот, інститутів і організацій з одного стану в інший. Соц зміни характерні для всіх елементів соц. структури суспільства та проявляються на всіх етапах його існування. Взаємодіючи, вони ніби детермінують одна одну. Їх накопичення веде спочатку до непомітних, а потім до все більш суттєвих перетворень. На основі соц. змін відбувається процес соціального розвитку – це незворотна, направлена зміна соціальної системи, спільнот, інститутів, організацій. Соц розвиток передбачає перехід від простого до складного, від нижчого ло вищого. В соціології поняття “соц розвиток” уточн.ється такими якісними характеристиками як “соціальний прогрес” та “соціальний регрес”.

Соціальний прогрес – особливий тип розвитку суспільства, коли суспільство чи окремі його елементи переходять на більш високий щабель зрілості. Соціальний регрес – рух соц системи по нисхідній. В поняття Соціальний прогрес соціолог вкладають різний зміст:

1) – синомім розвитку;

2) - як оцінка спрямованості сусп. розвитку тобто це глобальний всесвітньо-історичний процес сходження людського суспільства від нижчих сходинок до вищих: 1) від дикості до вершин цивілізації; 2) від первіснообщинного ладу до комуністичного (при формаційному підході К.Маркса);

3) об’єктивно зв’язують зі вдосконаленням знарядь праці та інших засобів виробництва, що дозволяє відвищити виробничу міць людини як родової істоти.

Види соціального прогресу:

1) реформістський (поступовий) – часткове вдосконалення певних сторін суспільного життя, перетворення, що не зачіпають основ існування суспільного ладу, суб’єкт – правлячі класи;

2) революційний (скачкоподібний) – це комплексна зміна усіх сторін суспільного життя, суб’єкт широкі народні маси.

Реформа – це одиночний акт або серія послідовних дій, що впроваджує якесь новвоведення. Починається законодавчим актом, чи серією організованих заходів виконавчими органами влади. Коли втягується все суспільство- революція. (Горбачов, перестройка).

Одним з інструментів руху суспільства на шляху суспільного прогресу на основі поєднання реформ і революційних перетворень – модернізація. Терміном “модернізація” позначають не весь період соц прогресу а лише сучасний його етап. В перекладі з англійської “модернізація” – осучаснення. Суть цього процесу пов’язують з розповсюдженням по всьому світу суспільних відносин та цінностей капіталізму. Модернізація – це революційний перехід від доіндустріального до індустріального капіталістичного суспільства, що здійснюється шляхом комплексних реформ – кардинальні зміни соціальних інститутів, способу життя людей. Дана теорія пояснює, яким чином ті країни, що відстають можуть досягти рівня розвитку суч. західних суспільств і вирішити свої проблеми. Розрізняють:

- органічну модернізацію, що відображає момент власного розвитку країни, який підготовлений всім своїм попереднім ходом розвитку. Це природній процес поступального розвитку суспільного життя при переході від феодалізму до капіталізму. Така модернізація починається не з економіки, а з культури та змін суспільної свідомості (Англія, Франція, США);

- неорганічну – як відповідь на зовнішній виклик з боку більш розвинених країн. Це спосіб “догоняючого розвитку”, впроваджений елітою з метою подолати історичну відсталість та уникнути іноземної залежності. Починається цей процес не з культури, а з економіки і політики. Запозичення чужого досвіду, закупівля передової техніки, технологій, перебудова форм державного управління, норм культурного життя за зразком передових країн.

 

3 ПИТАННЯ.

В соціології представники різних шкіл та напрямків в трактуванні соціальних змін виходять з двох різних методологічних течій – соц. еволюціонізму та соц революціонізму. Перший – це намагання глобального осмислення історичного процесу еволюції Космосу, планетарної системи, Землі, культури... Найбільш яскраво цей напрямок представлений в системі англ. соц. Герберта Спенсера. Соціальна еволюція – частина універсальної еволюції. Суть: ускладнення форм суспільного життя, їх диференціація та інтеграція на новому рівні. В його творчості реалізується основна ідея соц. еволюціонізму XIX ст. – ідея існування історичних стадій людського суспільства, що розвивається від простого до складного (диференційованого), від неосвіченого до освіченого, тощо. Значний внесок був зроблений Е.Дюркгеймом, котрий вперше обґрунтував положення, що розподіл праці є причиною та наслідком все зростаючого ускладнення суспільства.

 




Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | <== 14 ==> | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав