Читайте также:
|
Найбільш цінною інформацією для аудитора є дані первинних, звітних документів, бухгалтерських регістрів, головної книги, фінансової і статистичної звітності, внутрішнього аудиту (контролю). Крім того, аудитори використовують інформацію зовнішніх джерел: постачальників, покупців (дебіторів, кредиторів), банківських установ, фондів, страхових компаній, податкових органів. Основним джерелом інформації при здійсненні аудиту є також законодавчі, інструктивно-нормативні та довідкові матеріали, дані перевірок з боку контрольно-ревізійних органів, міністерств і відомств, органів самоврядування.
Досліджуючи літературні джерела зарубіжних і вітчизняних вчених — економістів з питань інформаційного забезпечення аудиту, приходимо до висновку, що цій проблемі в основному і достатньою мірою приділили належну увагу професори М. Білуха та В. Рудницький.
Так, наприклад, професор М. Білуха розрізняє професійну інформацію, нову, релевантну, законодавчу, планову і нормативно-довідкову, договірну, організаційно-управлінську і фактографічну і, насамкінець — економічну.
Коротко зупинимося на цих видах інформаційного забезпечення аудиту (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація інформаційного забезпечення
Професійна інформаційна комунікація ґрунтується на контактах аудиторів.
Професійна інформаційна комунікація працівників аудиту є трьох видів:
— робоча — між членами аудиторської бригади під час здійснення перевірок;
— інформаційна пряма — дослідження інформації про стан об'єктів контролю та поведінки їх у процесі господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності;
— інформаційна непряма — вивчення нормативно-правових актів, що регулюють поведінку об'єктів аудиту, методичних вказівок та інструкцій щодо аудиту і службового листування;
— інформаційна опосередкована — дослідження даних про господарську діяльність суб'єктів господарювання та зіставлення їх з даними підконтрольного підприємства, спеціальної літератури, радіо-телекіноінформації.
Вивчають відомості про стан і зміни об'єктів аудиту або відповідності їх нормативно-правовим актам.
Усі види інформації інформатика розглядає як документи, які розрізняють за змістом і особливостями узагальнення інформації.
За ступенем пізнавальності інформацію в аудиторському процесі поділяють на нову, що відображає новизну рішення чи обґрунтовує причину недоліків, і релевантну, що раніше була в аналогах, тобто прототипі (звітності про господарську діяльність підприємства).
За змістом інформаційне забезпечення аудиту поділяють на законодавче, планове, нормативно-довідкове, договірне, технологічне, організаційно-управлінське і фактографічне.
Законодавче — сукупність законів, які регулюють суспільні відносини. Окрему групу становлять нормативно-правові акти, які приймає законодавча влада (Укази Президента України, постанови і розпорядження Уряду України) з питань економічного і соціального розвитку країни.
Планове і нормативно-довідкове — сукупність інформації, що є в планах економічного і соціального розвитку підприємства; норми і нормативи витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; утворення фондів економічного стимулювання, цільових витрат тощо.
Договірне — господарські угоди, контракти з суб'єктами господарювання, складені аудитором (договори на поставку сировини, товарів тощо).
Технологічне — технічна документація із технології виробництва продукції, міжнародні й національні стандарти, технічні умови якості продукції, проектно-кошторисна документація й інші дані, що використовуються в аудиті.
Організаційно-управлінське — складається із структури підприємства, яке підлягає аудиту, його юридично-правової самостійності.
Фотографічне — сукупність даних економічного характеру про факти (операції), які відбулися, відображені в обліку і звітності про діяльність підприємства.
Отже, класифікація інформаційного забезпечення спрямована на всебічне інформування працівників, зайнятих у аудиті, про стан і зміни об'єктів аудиту.
Є ще економічна інформація, яка відображає діяльність ланок секторів економіки (підприємств, об'єднань тощо) з допомогою натуральних, умовних і вартісних вимірників і фіксується в документах, дисках.
Економічний показник — інформаційна сукупність із мінімальним складом реквізитів (ціна, назва, розмір, номенклатурний номер, одиниця тощо).
Є оперативна і поточна інформація (первинна), вхідна і вихідна.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 130 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |