Читайте также:
|
При заміні проекційної лампи апарат слід відключити від мережі і почекати, поки лампа остигне.
Встановлювати нову лампу можна тільки спеціальним пінцетом, щоб не залишати відбитків пальців на колбі, що може викликати руйнування колби і передчасний вихід її з ладу.
У діапроекторах, забезпечених пультами дистанційного керування, використовують діапозитиви тільки в пластмасових рамках.
У різних країнах прийняті різні стандарти на напругу в мережі і форму розетки. У нашій країні стандарту прийнято як напругу 220 В частотою 50 Гц. Перед підключенням до розетки нового електричного приладу необхідно перевірити, на яку напругу він розрахований. Інформація про це повинна міститися на корпусі приладу і в інструкції до нього.
Іноді указується не точна напруга, а межі, в яких воно може знаходитися (наприклад, 210-230 В). На імпортних приладах можна зустріти позначення напруги латинською буквою V (наприклад, 220V). Існують і пристрої, які працюють практично при будь-якій напрузі в мережі.
У нашій країні дотепер ще широко поширені розетки, два контакти, що не мають третього - що заземляє. Але поступово все частіше використовуються так звані європейські вилки і розетки. У них контакти дроту заземлення розташовані з боків вилки. Такими електричними шнурами комплектуються практично всі комп'ютери. У продажу існують і спеціальні переходники, що дозволяють підключити європейську вилку до російської розетки, але такий переходник не має контактів з дротом заземлення, що може стати джерелом додаткової небезпеки. Часто металеві корпуси приладів, не сполучених з дротом заземлення, знаходяться під напругою, і дотик до них може привести до поразки електричним струмом. Особливе це небезпечно у тому випадку, коли поряд окрім електричного приладу, наприклад комп'ютера, знаходяться труби опалювання або водопроводу.
Навіть могутній і якісний трійник може бути не дуже надійним способом з'єднання: розхитується кріплення розетки, через ненадійну фіксацію в кублі можливі іскріння контактів, перегрів і, як наслідок, пожежа.
Для підключення могутніх споживачів струму краще використовувати подовжувач, що відповідає європейським вимогам безпеки (1 клас захисту, 10/16А, 2200 Вт, наявність третього заземляючого дроту). Вилка такого подовжувача повинна бути литою, з бічними заземляючими контактами, дріт - трижильним з надійною ізоляцією, розетка і корпус виготовлена з негорючих матеріалів. При покупці треба перевірити, наскільки міцно закріплений шнур в корпусі подовжувача, і переконатися, що розетки мають спеціальні виступи, що виключають можливість підключення звичних радянських штепселів, чиї контакти тонше, ніж у європейських. Підбирати довжину подовжувача потрібно максимально точно: при роботі шнур повинен бути розмотаний повністю, але не бовтатися під ногами.
Вибирати прилад потрібно з урахуванням сумарної потужності під'єднуваних до нього пристроїв, пам'ятаючи при цьому, що стандартна українська електромережа, в яку буде включений подовжувач, передбачає навантаження не більше 6,3 А (потужність до 1200 Вт) на одну розетку. Необхідно перевірити надійність контактів розеток, відсутність на корпусі виступаючих металевих деталей, наявність пристосувань, що забезпечують стійкість на гладкій поверхні, і сертифікат Укрстандарта.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 31 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |