Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Мал. 9.1. Рівновага дуополії Курно

Недоліком даної моделі визначають припущення щодо незмінності обсягу виробництва кожною фірмою протягом одного періоду, яке робить кожна фірма. Лише у стані рівноваги очікування підприємців можуть бути виправданими.

Модель Курно базується на припущенні, що змінними є обсяги випуску. На практиці змінними скоріше можуть виступати ціни, а не обсяги випуску. З пропозицією взяти за стратегічну змінну ціну виступив у 1883 році французький математик Ж. Бертран. Дуополісти Бертрана схожі з дуополістами Курно, відрізняється лише їхня поведінка. Кожна ділова одиниця визначає не обсяг випуску, а ціну пропозиції за даних уявлень щодо цін, які оберуть інші. Кожен учасник ринку шукає такі цілі, які дають йому змогу отримати максимальний прибуток за даної ціни конкурента.

На малюнку 9.2 представлена графічна модель дуополії Бертрана. Р₁ та Р₂ – криві реагування олігополістів. Графічно рівновага Бертрана – Неша визначається перетином кривих реагування дуополістів (точка В – N), але не у просторі випусків, а у просторі цін. Рівновага досягається, якщо припущення дуополістів щодо цінової поведінки виправдовуються. Якщо дуополіст 1 вважає, що його суперник призначить ціну Р₂, то, з метою максимізації прибутку, він обере ціну згідно із кривою реагування. У відповідь на це дуополіст 2 також змінить ціну. Таким чином вони прийдуть до рівноважної ціни.