Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення густини молока

Читайте также:
  1. I. Визначення
  2. I. Визначення поняття орнамент.
  3. III. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ ТА ПРИДБАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
  4. Белковые компоненты грудного молока обеспечивают оптимальное развитие и защиту от инфекций.
  5. Блюда на основе молока
  6. Визначення
  7. Визначення бюджету на основі певного відсотка від продажів, прийнятого в конкурентів
  8. Визначення витрат палива тепловозом
  9. Визначення густини молока (ГОСТ 3625-84)

Лабораторна робота №1

Тема: Молоко заготівельне.Контроль якості та безпечності. Мета: Визначити у молоці густину,кислотність,рН,масової частки жиру,масової частки сухих речовин,масової частки білку.

Визначення густини молока

Теоретичні відомості. Густина молока – масса молока,яка знаходиться в одиниці об'єму (кг/м3) при температурі 200С.Для визначення густини молока, вершків, кисломолочних продуктів,сироватки використовують ареометрии типу АМТ з термометром та ціною поділки шкали 1,0 кг/м3 або АМ без термометра з ціною поділки 0,5 кг/м3.

Прилади: ареометрии типів АМ або АМТ або типів АОН-1 та АОН-2,термометри

Посуд: циліндр

Реактиви: молоко

Методика визначення. Ареометричний метод визначення густини.Визначення густини необхідно проводити не раніше,ніж через 2 год після доїння,оскільки відразу після доїння воно містить велику кількість бульбашок повітря,і його густина не може бути визначена правильно.Перед визначенням густини пробу з відстояним прошарком вершків нагрівають до 35±50С,перемішують та охолоджують до 20±20С.Ареометри та необхідна скляна апаратура повинні бути ретельно вимиті та висушені.При виникненні розбіжностей в оцінці густини молока застосовують метод, який полягає в тому,що пробу нагрівають до 40±20С,витримують при цій температурі 5±1 хв,охолоджують до 20±20С та проводять вимірювання ареометрами типу АМ або АМТ.

Проведення вимірювань. Циліндр з досліджуваною пробою ставлять на рівній го ризонтальній поверхні та вимірюють температуру t1 проби.Відлік показів температури проводять не раніше,ніж через 2-4 хв після опускання термометра в пробу.Сухий,чистий ареометр повільно опускають у досліджувану пробу доти,доки до передбачуваної відмітки шкали не залишиться 3-4 мм,потім залишають його у вільно плаваючому стані.Ареометр не повинен торкатись до стінок циліндра.Перший відлік показів густини ρ1 проводять візуально зі шкали ареометра через 3 хв після його встаноалення у нерухомому стані.Після цього ареометр обережно підіймають до рівня баласту в ньому і знову опускають.,залишаючи у вільно плаваючому стані.Після встановлення його в нерухомому стані проводять другий відлік показу густини ρ2.Відлік показів проводять за верхнім краєм меніска.Відлік показів за ареометрами типів АМ або АМТ проводять до половини ціни найменшої поділки шкали.В ареометрах типів АОН-1 та АОН-2 – до ціни найменшої поділки.Потім заміряють температуру t2 проби.Розбіжність між повторними визначеннями густини не повинна перевищувати 0,5 кг/м3 для ареометрів типів АМ,АМТ і 1,0 кг/м3 – для АОН-1 та АОН-2.За середнє значення температури t досліджуваної проби приймають середнє арифметичне результатів двох показів t1 і t2.Якщо проба під час визначення густини мала температуру вище або нижче 200С,то результати визначення густини при температурі t повинні бути приведені до 200С відповідно до таблиць обов'язкових додатків 2 або 3.Якщо заготовлюване або знежирене коров'яче молоко має температуру 10-150С,то для визначення його фактичної густини до отримання значення густини проби цього молока ρсер. Додають поправку,знайдену за таблицями додатків 4 або 5.

Результати визначення густини молока ρ20м з урахуванням похибки методу повинен бути поданий у такому вигляді:

ρ20м= ρт±∆ ρа; Р=0,99

де ρт – значення густини,зведеної до 200С, кг/м3,знайдене за таблицями

додатків 2 і 3;

∆ ρа – похибка визначення густини молока ареометричним методом – не

більше ±0,5 кг/м3

Р – вірогідність,з якою похибка виміру знаходиться в межах від мінус ∆ ρа до плюс ∆ ρа.

2.Визначення кислотності молока титрометричним методом(титрована кислотність)

Теоретичні відомості. Кислотність молока визначають у градусах Тернера,під якими розуміють об'єм водного розчину 0,1 моль/дм3 розчину гідроксиду натрію (калію),необхідний для нейтралізації 100 см3 або 100 г продукту.

Посуд: конічна колба місткістю 150 або 200 см3, піпетки,бюретка

Реактиви: молоко, дистильована вода, 1 %-ий спиртовий розчин фенолфталеїну, р-н NаOH або KOH, 2,5 %-ий р-н сульфату кобальту.

Методика визначення. Свіже молоко не містить кислот у вільному стані.Його кисла реакція зумовлюється наявністю в молоці білків,кислих солей фосфорної,лимонної та інших органічних кислот і розчинених у молоці газів.

У конічну колбу місткістю 150 або 200 см3відміряють за допомогою піпетки 10 см3 молока,додають 20 см3 дистильованої води та 3 краплі 1 %-ного спиртового розчину фенолфталеїну;суміш ретельно перемішують і титрують 0,1 моль/дм3 р-ном NаOH або KOH до появи слабо-рожевого кольору,відповідного контрольному еталону забарвлення,що не зникає протягом 1 хв.Кислотність молока у градусах Тернера дорівнює обєму у 1 см3 0,1 моль/дм3 р-ну NаOHабо KOH,витраченого на нейтралізацію 10 см3 молока,помноженному на 10.Розбіжність між паралельними визначеннями не повинна перевищувати 10Т.Для виготовлення контрольного еталону забарвлення в колбу місткістю 150 або 200 см3 см3відміряють за допомогою піпетки 10 см3 молока,додають 20 см3 дистильованої води та 1 см3 2,5 %-ного р-ну сульфату кобальту.Еталон придатний для роботи протягом одного заняття.

3.Визначення кислотності молока шляхом вимірювання рН (активна кислотність)

Теоретичні відомості. При використанні цього методу у виробничих умовах для контролю кислотності користуються таблицями співвідношення рН та титрованої кислотності.Для визначення величин рН використовують прилад типу рН-340 та іономір універсальний ЭВ-74.Прилад включають за 30 хв до початку перевірки.Налагоджують прилад за буферним розчином зі значенням рН рівним 6,88 та 4,00 при температурі 20±10С.Перед перевіркою приладу за буферним р-ном електроди необхідно ретельно промити дистильованою водою.Залишки води з електродіввилучити фільтрувальним папером.

 

Усередненні співвідношення величин рН та титрованої кислотності

 

Титрована кислотність,0Т Молоко
сире пастеризоване
рН (коливання) Середнє значення рН рН (коливання) Середнє значення рН
  6,75±6,72 6,73 6,7±6,66 6,68
  6,71±6,67 6,79 6,65±6,61 6,63
  6,66±6,61 6,64 6,6±6,55 6,57
  6,60±6,51 6,58 6,54±6,49 6,51
  6,54±6,49 6,52 6,48±6,43 6,45
  6,48±6,44 6,46 6,42±6,38 6,4
  6,43±6,39 6,41 6,37±6,32 6,34
  6,38±6,34 6,36 6,3±6,26 6,28
  6,33±6,29 6,31 6,25±6,21 6,23
  6,28±6,24 6,26 6,2±6,16 6,18
  6,23±6,19 6,21 6,15±6,11 6,13
  6,18±6,14 6,16 6,1±6,06 6,08

 

Прилади: прилад типу рН-340 та іономір універсальний ЭВ-74,термометр

Посуд: склянка місткістю 50 або 100 см3,

Реактиви: молоко, буферний розчин, дистильована вода

Хід роботи

У склянку місткістю 50 або 100 см3 наливають 40±5 см3 буферного розчину температурою 20±20С, після чого занурюють у нього електроди і через 10-15 с знімають покази приладу.Якщо покази приладу відрізняються від стандартного значення рН зразкового буферного розчину більше ніж на 0,05,то прилад налагоджують з допомогоюрегулятора.Перевірка приладу за стандартним буферним розчином повинна виконуватисьт кожний день.

У склянку місткістю 50 або 100 см3 наливають 40±5 см3 молока температурою 20±20С, та занурюють електроди приладу.Електроди не повинні дотикатись стінок і дна склянки.Через 10-15с знімають покази за шкалою приладу.Покази приладу знімають через 3-5с після встановлення стрілки.Після кожного вимірювання електроди датчика промивають дистильованою водою.При масових вимірюваннях рН молока залишки попередньої проби видаляють з електродів наступною пробою,а електроди промивають через кожні 3-5 вимірів.У проміжках між вимірами електроди датчика занурюють у склянку з дистильованою водою.

4.Визначення масової частки жиру в заготовлювальному та пастеризованному молоці

Теоретичні відомості. Використовується кислотний метод,запропонований Гербером у 1892 р.Заснований метод на відділенні з молока жиру під дією конц.сірчаної кислоти та ізоамілового спирту у вигляді суцільного шару та мимірюванні його об'єму в градуйованій частині жироміра.

Прилади: жиромір, дозатор,центрифуга

Посуд: піпетки, водяна баня

Реактиви: сірчана кислота,молоко, ізоаміловий спирт

Хід роботи

У чистий молочний жиромір дозатором наливають 10 см3 сірчаної кислоти густиною 1810-1820 кг/м3,намагаючись не замочити шийку жироміра.Піпеткою відміряють10,77 см3 підготовленої проби молока.Рівень молока в піпетці встановлюють за нижнім меніском,тримаючи піпетку тільки вертикально.Потім піпетку нахиляють під кутом 450 і,приклавши до внутрішньої стінки жироміра,дають молоку повільно стікати так,щоб воно не змішувалось з сірчаною кислотою,а залишалось на ній.Коли остання крапля молока стече з піпетки,її витримують протягом 3 с,не віднімаючи від жироміра.Видувати молоко,що залишилось в піпетці,не дозволяється.Додають дозатором 1 см3 ізоамілового спирту.Жиромір закривають сухою пробкою,вводячи її трохи більше ніж наполовину в шийку жироміра.Потім жиромір збовтують до повного розчинення білкових речовин.Далі жиромір встановлюють пробкою вниз на 5 хв на водяну баню температурою 65±20С.Витягши жироміри з бані,їх встановлюють у патрони центрифуги робочою частиною до центру,розміщуючи симетрично один одному.При непарній кількості жиромірів в центрифугу поміщають жиромір,заповнений сірчаною кислотою та ізоаміловим спиртом в тому співвідношенні,що для аналізу,закривають кришку центрифуги та центрифугують.Центрифугування жиромірів проводять із швидкістю обертання не менше 1000 об/хв протягом 5 хв.Після центрифугування жироміри виймають з центрифуги та рухом гумової пробки регулюють стовпчик жиру так,щоб він знаходився в трубці зі шкалою.Ставлять жироміри пробкою вниз у штатив водяної бані(65±20С)на 5 хв,після чого швидко проводять відлік жиру.При відліку жиромір тримають вертикально,межа жиру повинна знаходитись на рівні очей.Рухом пробки уверх-вниз встановлюють нижню межу стовпчика жиру на цілій поділці шкали жироміра і від неї відліковують кількість поділок до нижньої точки меніску стовпчика жиру.Межа розділу жиру та кислоти повинна бути різкою.Стовпчик жиру в жиромірі – прозорим,світло-жовтим.За наявності кола буруватого або темно-жовтого кольору,а також різних домішок у жировому стовпчику аналіз проводять повторно.При аналізі гомогенізованого та відновленого молока застосовують трикратне центрифугування та нагрівання між кожним центрифугуванням на водяній бані при 65±20С протягом 5 хв.У процесі використання центрифуги з підігрівом жиромірів допускається проведення одного центрифугування протягом 15 хв з наступною витримкою на водяній бані при 65±20С протягом 5 хв.Показання жироміру відповідає масовій частці жиру в молоці в процентах.

5.Визначення масової частки сухих речовин у молоці

Теоретичні відомості. Сухою речовиною називають залишок,отриманий після випаровування вологи з молока за певних умов.Сухий знежирений молочний залишок(СЗМЗ) являю собою різницю між массовою часткою сухої речовини молока і массовою часткою жиру.

Прилади: сушильна шафа, ваги технічні

Посуд: Скляна бюкса, скляна паличка, ексікатор, піпетка, водяна баня

Реактиви: пісок,молоко

Хід роботи

Арбітражний метод. Метод полягає в сушінні наважки досліджуваного продукту до сталої маси.

Скляну бюксу з відкритою кришкою з 20-30 г добре промитого і прожаренного піску і скляною паличкою вміщують у сушильну шафу і витримують при 102±20С протягом 30-40 хв.Після цього бюксу виймають із сушильної шафи,закривають кришкою,охолоджують в ексікаторі 40 хв і зважують.У цю ж бюксу піпеткою вносять 10 см3молока,закривають її кришкою і ззважують.Потім вміст ретельно перемішують скляною паличкою,і відкриту бюксу нагрівають на водяній бані при постійному перемішуванні вмісту до отримання розсипчастої маси.Після цього відкриту бюксу і кришку вміщують у сушильну шафу при 102±20С.За 2 год бюксу виймають,закривають кришкою,охолоджують в ексікаторі 40 хв і зважують.Подальші зважування виконують після послідовного сушіння протягом 1 год доти,доки різниця між двома зважуваннями буде однаковою або менше 0,001 г.

Масову частку сухої речовини С,у відсотках,визначають за формулою:

С=(m-m1)*100/(m-m0)

m0,m,m1 – масса бюкси відповідно з піском і скляною паличкою,з піском,скляною паличкою і наважкою досліджуваного продукту до сушіння, з піском,скляною паличкою і наважкою досліджуваного продукту після сушіння,г

Масову частку сухого знежиреного залишку в продукті С,у відсотках,розраховують за формулою:

Сз.з=С-Ж

Ж-мачова частка жиру,%

6.Прискорений метод визначення сухої речовини в пастеризованному та стерилізованому молоці

На дно металевої бюкси укладають два кружальця марлі,висушують з відкритою кришкою при 1050С протягом 20-30 хв,потім,закривши кришкою,охолоджують в ексікаторі 20-30хв і зважують.У підготовлену бюксу піпеткою вносять 3 см3 досліджуваного продукту,розподіляючи його по всій поверхні марлі,і закривши кришкою,зважують.Далі бюксу відкривають і разом із кришкою ставлять у сушильну шафу при 1050С на 60 хв,після чого бюксу закривають кришкою,охолоджують і зважують.Сушіння і зважування продовжують через 20-30 хв до отримання різниці в масі між двома послідовними зважуваннями не більше 0,001 г. Сухий залишок на поверхні марлевого кружальця повинен мати рівномірний світло-жовтий колір.Розбіжність між паралеоьними визначеннями повинна бути не більше 0,2%.Визначення масової частки сухої речовини і сухої знежиреної речовини визначають за попередніми формулами.

7.Розрахунковий метод визначення сухої речовини молока

Цей метод є найшвидшим.Правильність розрахунку залежить від точності визначення масової частки жиру і густини молока.

Для розрахунку сухого залишку молока користуються зміненою формулою Фаррингтона:

С=4,9*Ж+Д+0,5/4

С-масова частка сухої речовини,%

4,9-сталий коефіціент;

Д-густина молока,градуси ареометра,0А;

Ж-масова частка жиру,%

0,5-поправка на густину.

Для України Б.Ф.Ступницьким запропонована формула:

С=4,69*Ж+Д/3,78+0,2

Масову частку сухого знежиреного залишку в молоці СЗМЗ визначають шляхом віднімання масової частки жиру від масової частки сухої речовиниСМЗ:

СЗМЗ=СМЗ-Жм

8.Визначення білка у молоці методом формального титрування

Теоретичні відомості. Метод формального титрування засновано на нейтралізації карбоксильних групп моноамінодікарбонових кислот білків розчином гідроксиду натрію,кількість якого,витрачена на нейтралізацію,пропорційна масовій частці білка у молоці.Цим методом можна визначити масову частку білка у молоці кислотністю не вище 220Т.

Посуд: хімічна склянка місткістю 150 або 200 см3,піпетки

Реактиви: молоко, 2 %-ий р-н фенолфталеїну, р-н NaOH, нейтралізований(свіжоприготовлений) 36-40 %-ий формалін, 2,5 %-ий р-н сульфату кобальту

Хід роботи

У хімічну склянку місткістю 150 або 200 см3відміряють піпетками 20 см3 молока,0,25 см3 2 %-ного р-ну фенолфталеїну і титрують 0,1 моль/дм3 р-ном NaOH до появи слабо-рожевого забарвлення,яке відповідає контрольному еталону. Потім вносять 4 см3 нейтралізованого(свіжоприготовленого) 36-40 %-ного формаліну і повторно титрують до такої самої інтенсивності забарвлення,як при першому титруванні. Для приготування контрольного еталону забарвлення в таку саму склянкувідміряють 20 см3 молока і 0,5 см3 2,5 %-ного р-ну сульфату кобальту.Еталон придатний для роботи протягом одного заняття.Кількість, см3,0,1 моль/дм3 р-ну NaOH,використана на титрування в присутності формаліну,помножена на 0,959,дає масову частку загального білка в молоці у відсотках.

Для визначення масової частки загального білка в молоці за результатами титрування проб у присутності формальдегіду користуються даними таблиці.

 

Витрата 0,1 моль/дм3 р-ну NaOH,см3 масова частка загального білка в молоці,% Витрата 0,1 моль/дм3 р-ну NaOH,см3 масова частка загального білка в молоці,%
2,45 2,35 3,30 3,16
2,50 2,40 3,35 3,21
2,55 2,44 3,40 3,25
2,60 2,49 3,45 3,31
2,65 2,54 3,50 3,35
2,70 2,59 3,55 3,40
2,75 2.64 3,60 3,45
2,80 2,69 3,65 3,50
2,85 2,73 3,70 3,55
2,90 2,78 3,75 3,60
2,95 2,83 3,80 3,65
3,00 2,88 3,85 3,69
3,05 2,93 3,90 3,74
3,10 2,98 3,95 3,79
3,15 3,03 4,00 3,84
3,20 3,07 4,05 3,89
3,25 3,12 4,10 3,94

 

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 63 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

ПРОИЗВОДСТВО ПРУЖИННОЙ ПРОВОЛОКИ | Технические требования | Методы испытаний | Определение глубины обезуглероживания по ГОСТ 1763-68 | Испытание проволоки на навивку по ГОСТ 10447-93 | ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА ИЗГОТОВЛЕНИЯ ПРОВОЛОКИ ПО ГОСТ 9389-75 | Добровольное подтверждение соответствия | Декларирование соответствия | СХЕМЫ СЕРТИФИКАЦИИ В СИСТЕМЕ ГОСТ Р | Лабораторна робота №3 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав