Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Реаліст

Характерні риси.

1. Емпіричний, індуктивний підхід.

2. Покладається на факти і думки експертів.

3. Прагне до рішень, що задовольняють поточні, невідкладні потреби.

4. Цікавиться виключно конкретними результатами.

5. Корегувальник.

6. Віддає перевагу фактам перед теорією.

Переваги.

1. Сконцентрований на фактах і результатах.

2. Звертає увагу інших на реальний стан справ і ресурсів.

3. Майстерний у спрощенні ситуацій, урізуванні засобів і „відшиванні" прохачів.

4. Краще інших діє в добре визначених ситуаціях з чіткою метою.

5. Забезпечує спонукання, загал і енергетичний заряд, імпульс.

Недоліки. Може:

1. Проігнорувати розбіжності в думках.

2. Грішити прагненням до спрощених рішень.

3. Виявляти зайвий тиск для досягнення згоди і негайної відповіді.

4. Переоцінити отримані „факти" і виявитися в них у полоні.

5. Здаватися іншим орієнтованим тільки на результат.

Стилі мислення в поведінці (ознаки для експрес-діагностики)

Синтезатор

Зовні виглядає зухвалим, скептичним, наче забавляється; може здаватися неуважним (ніби щось обмірковує), але насторожується, коли з кимсь чи з чимсь не згодний.

Схильний говорити: „А що, коли,..?", „З іншого боку...", „Зовсім необов'язково повинно бути так".

Часто використовує ввідні словосполучення, означальні прикметники і конструкції.

Тон: саркастичний; зондувальний; скептичний; можуть звучати ноти незгоди, суперечки і виклику.

Схильний виражати і пропонувати іншим альтернативні, опозиційні думки, концепції, теорії; запрошує до міркування, зауважує і вказує на суперечності, недоречності. Одержує задоволення від теоретичних, філософських, інтелектуальних дискусій.

Не любить розмов, що здаються спрощеними, поверхово-ввічливими, фактоцентричними, нудними, приземленими, „світськими". У напруженому стані жартує.

Соціальні стереотипи: „Порушник спокою", „Баламут", „Завзятий до суперечок".

Ідеаліст

Зовні виглядає уважним, розуміючим; підбадьорлива, підтримуюча посмішка, часті кивки головою на знак згоди; гарний вербальний зворотний зв'язок з партнером.

Схильний говорити: „Як Вам здається?..", „Мені здається, що...", „Чи не думаєте Ви, що?..", використовувати непрямі запитання, допоміжні засоби для досягнення згоди.

Тон: розпитуючий; підбадьорюючий; налаштовуючий на бесіду; може здаватися невпевненим, розчарованим, скривдженим або ж обуреним.

Виражає і пропонує іншим співчуття, турботу на благо людей, розуміння з приводу людських цінностей, цілей і завдань.

Одержує задоволення від обговорення людей і їхніх проблем на рівні емоцій.

Не любить розмов, що здаються занадто фактоцентричними, обмеженими рамками наявних даних, „дегуманізованими"; відкритих конфліктів, якщо тільки вони не торкаються питань моральності чи турботи про людей.

У напруженому стані виглядає скривдженим.

Соціальні стереотипи: „Вихований", „Мила людина",,.Жалісливий".

Прагматик

Зовні виглядає відкритим, товариським; часто багато жартує, легко встановлює контакт з іншими; швидко погоджується.

Схильний говорити: „Мені це підходить", „Я купую це" (американський варіант), „Зараз ми зробимо це так, а там побачимо..."

У мовленні використовує приклади прецедентів, ілюстрації, стереотипні фрази, що виражають суспільну думку.

Тон: захоплений; погоджувальний; може здаватися нещирим, лицемірним.

Часто виражає і пропонує іншим нескладні ідеї; короткі власні приклади для пояснення думки.

Одержує задоволення від пожвавленого обміну думками, «мозкової атаки» з приводу тактичних питань.

Не любить розмов, що здаються сухими, нудними, занадто серйозними, позбавленими гумору, чи теоретичних, філософських, аналітичних, „погрузлих в зайвих дрібницях".

У напруженому стані виглядає нудьгуючим, людиною, якій усе набридло.

Соціальні стереотипи: політик", політикан", „Спритний".

Аналітик

Зовні виглядає холодним, замкнутим, здається, що з ним важко встановити контакт і взаєморозуміння; через недолік зворотного зв'язку з партнером може справляти враження людини, яка не слухає.

Схильний говорити: „Існує положення (закон), згідно з яким...", «Якщо подивитися на це з погляду логіки...", „Якщо підійти до цього з наукової точки зору...", використовувати довгі, дискурсивні, правильно побудовані речення.

Тон: сухий, дисциплінований; може здаватися твердим, упертим, таким, що дотримується заздалегідь заготовлених чи обговорених позицій.

Схильний виражати і пропонувати іншим загальні правила; конкретні, підтверджуючі дані; докладний, повний опис справ і подій.

Одержує задоволення від спланованого, раціонального аналізу і вивчення суттєвих питань.

Не любить розмов, що здаються ірраціональними, позбавленими логіки, безцільними, чи занадто споглядальними, „нетрадиційними", вільними від умовностей; „недоречні" жарти і гумор. У напруженому стані замикається, уникає людей.

Соціальні стереотипи: „Робот", „Зануда", „Придира".

Реаліст

Зовні виглядає прямим, правдивим, переконливим; часто згоду чи незгоду виражає невербальними засобами (мімікою, поглядом, жестом, позою).

Схильний говорити:,Для мене очевидно...", „Усім відомо, що...", «Давайте дотримуватися фактів», використовувати ясні, стислі, чіткі формулювання.

Тон: прямий, відвертий, упевнений, позитивний; може здаватися догматичним і зарозумілим, владним, що не допускає заперечень.

Часто виражає і пропонує іншим думки, фактичні характеристики, короткі уїдливі анекдоти, саркастичні зауваження.

Одержує задоволення від короткого, прямого і відвертого, фактологічного обговорення поточних невідкладних справ.

Не любить розмов, що здаються занадто теоретичними, сентиментальними, суб'єктивними, марними, „пустослівними".

У напруженому стані збуджується.

Соціальні стереотипи: „Лідер", „Твердолобий", „Хват".

МЕТОДИКА 2

„Виділення суттєвих ознак"

Мета: методика використовується для дослідження особливостей мислення щодо диференціації суттєвих ознак предметів та явищ від другорядних. За характером виділених ознак можна судити про домінування абстрактного чи конкретного типу мислення.

Матеріали для обладнання: бланк з текстом, ручка, секундомір.

Інструкція досліджуваному. У кожному рядку тексту Ви бачите одне слово, яке стоїть перед дужками, а решта слів у дужках. Усі слова, що знаходяться в дужках, мають відношення до того, яке стоїть перед дужками. Потрібно вибрати лише два слова, як знаходяться в найсуттєвішому зв'язку зі словом перед дужками.

Текст:

1. Сад (рослини, садівник, собака, огорожа, земля).

2. Річка (берег, риба, риболов, течія, вода).

3. Місто (автомобіль, будинки, натовп, вулиця, велосипед).

4. Сарай (сіновал, кінь, дах, худоба, стіни).

5. Куб (кути, креслення, сторони, камінь, фігура).

6. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір).

7. Каблучка (діаметр, діамант, проба, округлість, золото).

8. Читання (очі, книга, текст, окуляри, слово).

9. Газета („Київські новини", подія, кросворд, папір, редактор)

10. Гра (карти, гравці, фішки, покарання, правила).

11. Війна (літак, гармати, баталії, зброя, солдати).

12. Книга (малюнки, розповіді, папір, заголовок, тексти),

13. Спів (дзвін, мистецтво, голос, аплодисменти, мелодія).

14. Землетрус (пожежа, смерть, коливання грунту, шум, повінь),

15. Бібліотека (столи, книги, читальний зал, гардероб, читачі),

16. Ліс (грунт, гриби, полювання, дерева, вовк),

17. Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон),

18. Лікарня (приміщення, уколи, лікар, градусник, хворі),

19. Кохання (троянди, почуття, людина, побачення, весілля).

20. Патріотизм (місто, друзі, Батьківщина, сім'я, людина).

Ключ до методики: 1. Рослини, земля. 2. Берег, течія, (вода); 3. Будинки, вулиця; 4. Дах, стіни. 5. Кути, сторони. 6. Дільник, ділене. 7. Діаметр, округлість. 8. Очі, текст. 9. Папір, редактор. 10. Гравці, правила. 11. Баталії (зброя), солдати. 12. Папір, тексти. 13. Голос, мелодія. 11. Коливання фунту, шум. 15. Книги, читачі. 16. Ґрунт, дерева. 17. Змагання, перемога. 18. Лікар, хворі. 19. Почуття, людина. 20. Батьківщина,людина.

Інтерпретація: наявність переважно помилкових суджень свідчить про домінування конкретно-ситуативного стилю мислення над абстрактно-логічним. Якщо ж досліджуваний дає спочатку помилкові відповіді, а потім їх виправляє, то це можна інтерпретувати як поспіх та імпульсивність.

Текст:

21. Сад (рослини, садівник, собака, огорожа, земля).

22. Річка (берег, риба, риболов, течія, вода).

23. Місто (автомобіль, будинки, натовп, вулиця, велосипед).

24. Сарай (сіновал, кінь, дах, худоба, стіни).

25. Куб (кути, креслення, сторони, камінь, фігура).

26. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір).

27. Каблучка (діаметр, діамант, проба, округлість, золото).

28. Читання (очі, книга, текст, окуляри, слово).

29. Газета („Київські новини", подія, кросворд, папір, редактор)

30. Гра (карти, гравці, фішки, покарання, правила).

31. Війна (літак, гармати, баталії, зброя, солдати).

32. Книга (малюнки, розповіді, папір, заголовок, тексти),

33. Спів (дзвін, мистецтво, голос, аплодисменти, мелодія).

34. Землетрус (пожежа, смерть, коливання грунту, шум, повінь),

35. Бібліотека (столи, книги, читальний зал, гардероб, читачі),

36. Ліс (грунт, гриби, полювання, дерева, вовк),

37. Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон),

38. Лікарня (приміщення, уколи, лікар, градусник, хворі),

39. Кохання (троянди, почуття, людина, побачення, весілля).

40. Патріотизм (місто, друзі, Батьківщина, сім'я, людина).

МЕТОДИКА З

„Дослідження аналітичності мислення" (за Р. Амтхауером)

Мета дослідження: визначення рівня розвитку аналітичності індуктивного мислення в умовах обмеженого часу.

Матеріали та обладнання: бланк з 15 рядами чисел, складеними за певною закономірністю (варіант VI субтесту шкали Р. Амтхауера), ручка і секундомір.

Процедура дослідження. Це дослідження експериментатор може проводити як з одним досліджуваним, так і з невеликою групою, за умови, що кожен із досліджуваних стримає індивідуальний бланк з надрукованою таблицею рядів чисел. Слід також забезпечити цілковиту самостійність роботи.

До початку дослідження бланки належить розкласти перед учасниками тестування на добре освітленому столі текстом донизу, щоб до прочитання інструкції вони їх не розглядали і не ознайомлювалися з ними.

Бланк із надрукованою на ньому таблицею рядів чисел має такий вигляд:

Інструкція досліджуваному. На бланках, які лежать перед Вами, надруковано ряди чисел. Спробуйте встановити, за якою закономірністю складено кожен із 15 запропонованих числових рядів. Згідно з цією закономірністю, потрібно продовжити кожен ряд, дописавши в ньому ще два числа. На виконання завдання відводиться 7 хв. Не затримуйтеся довго на одному ряді. Якщо не можете правильно встановити закономірність, переходьте до наступного ряду, а якщо залишиться час - знову поверніться до важкого для Вас числового ряду. Чи все Вам зрозуміло? Якщо не має запитань, переверніть тестові бланки. „Починаємо!"

Через 7 хв. подається команда: „Стоп! Дописування закінчено!"

Обробка результатів

Обробка результатів виконується за допомогою ключа таблиці з правильними відповідями. Під час обробки результатів підраховується кількість правильно дописаних досліджуваним рядів. Якщо досліджуваний записав у якому-небудь ряді тільки одне число, хоча воно і було правильним, числовий ряд вважається недописаним.

Ключ для обробки результатів завдання „Числові ряди"

Аналіз результатів

Рівень розвитку аналітичності мислення визначається за кількістю правильно дописаних рядів чисел.

Якщо досліджуваний дописав 14-15 рядів, то його аналітичність мислення дуже висока або відмінна; якщо 11 - 13 — аналітичність висока або добра; якщо 8 - 10 — аналітичність середня або задовільна; якщо 6-7 — аналітичність низька або погана; якщо 5 і нижче, то аналітичність дуже низька або дуже погана.

Аналітичність є важливою характеристикою мислення. Вона являє собою готовий компонент здатності теоретизувати, відшукувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами, становить основи загальних здібностей і необхідна для успішного оволодіння різноманітними видами діяльності.

Аналітичність активно розвивається в юнацькому віці, її формуванню сприяють науки, які вивчаються у ВНЗ: логіка, вища математика та інші. Тому можна зіставити результати тестування з успішністю відповідних дисциплін. Інтерпретуючи результати, бажано враховувати особливості темпераменту досліджуваного, а також навичками роботи з числами.