Читайте также:
|
Тональний крем використовується для маскування косметичних недоліків шкіри, надання їй бажаного тону, матового відтінку. Тональні креми користуються великою популярністю, тому що вони дають кращий декоративний ефект, чим пудра.
У більшості тональних кремів основи являють собою емульсії типу олія/вода, деякі відносяться до емульсії типу вода/олія. Останні після нанесення утворять тонку блискучу плівку, унаслідок чого після неї потрібне застосування пудри.
Основними складниками тонального крему є жирові компоненти (олії натурального і синтетичного походження), емульгатори, барвники, спеціальні добавки, у тому числі пом'якшуючі речовини. Для підвищення споживчих властивостей у вироби вводять ланолін і олеїновий спирт.
У якості емульгаторів використовуються, стеаратні мила, емульсії з їх містом характеризуються легкістю нанесення, м'якістю і приємним відчуттям на шкірі. Стабільність і ряд інших властивостей емульсії поліпшуються при введенні стеарату гліцерину. Широко застосовуються продукти типу сорбітанмонолаурату, -олеату, -пальмитату, -стеарату.
Тональні креми з катіонними емульгаторами відрізняються значною м'якістю, легкістю нанесення і приємним відчуттям на шкірі в порівнянні з кремами на неіоногенних або аніонних ПАР.
Для збільшення в'язкості композиції звичайно застосовують систему загущувачів, наприклад гідроксипропілцелюлозу з алюмосилікатом магнію або карбоксиметилцелюлозу в комбінації із силікатом натрію - магнію.
Для поліпшення властивостей тональних кремів і більш сприятливого впливу на шкіру в їхню сполуку вводять спеціальні добавки, що мають захисну, пом'якшуючу, зволожуючу і тонізуючу дію на шкіру. З цією метою використовують натрієву сіль піролідонкарбонової кислоти, сорбітол і пропіленгліколь, молочну кислоту або її солі, клітинні екстракти, рослинні протеїни, різні зволожуючі комплекси й ін. Крім зволожуючих добавок у тональні креми вводять біологічно активні екстракти, а також фотозахисні (фізичні і хімічні УФ фільтри), речовини, що захищають шкіру від УФ- променів.
Важливою складовою частиною тональних кремів є білі і кольорові пігменти. Найбільше часто використовуються коричневі, червонясто-коричневі, чорні і жовті залізоокисні пігменти, а також жовтий і білий діоксид титану. Крім них у рецептури тональних кремів уводять тальк і каолін (карбонат кальцію і магнію застосовують у рідких випадках для додання специфічних властивостей), що можуть бути використані для одержання дисперсії пігментів, і в такий спосіб компенсувати зміни тону. Кількість пігментів - до 20 %. Для одержання визначеного декоративного ефекту співвідношення білих і кольорових пігментів може мінятися. Найбільш розповсюдженим співвідношенням є 1-3 % кольорового пігменту і 8-9 % тальку, 2-4 % оксиду титана.
Фарбування емульсійної основи може проводитися декількома шляхами: при прямому введенні пігментів, попереднім одержанні дисперсії пігментів і суміші пігментів з наповнювачами або використанні готових форм.
1. Технология косметических и парфюмерных средств: Учебное пособие. /А.Г.Башура, Н.П.Половко, Е.В.Гладух и др. – Изд-во НФАУ: Золотые страницы. – 2002. – 272 с.
2. Г.Н. Каспаров, А.М. Журавлев “Парфюмерно-косметическое производство”, М., 1977.
3. Косметика. Косметические препараті и теоретические основі современной практической косметики. Пер. с нем. Фойстель Г.,Э. – И. Поллак, М. Бергольц и др. –К., Вища школа, 1990. –334 с.
4. Медицинская косметика: Руководство: Пер. с болг./ Под ред. П. Михайлова – М., Медицина,1985. – 203 с.
5. Основі практической аромологии /Под ред. А.Г. Башурі -Х., «Прапор», 1999,-157 с.
6. Плетнев М.Ю. Косметико-гигиенические моющие средства. М., Химия, 1990. -192с.
7. Практическое руководство по косметологии и аромологии/ Под ред. А.Г.Башуры., -Х., «Прапор», 1999,-351 с.
8. Вилламо Х. Косметическая химия. –М., Мир. 1990. –288 с.
9. Войцеховская А.Л., Вольфензон И.И. “Косметика сегодня”; Москва “Химия”, 1988. – 75 с.
10. Войцеховская А.Л., Вольфензон И.И. Химия для вас. Косметика сегодня. – М., Химия, 1988. –176 с.
11. А.Н. Макаров-Землянской “Технология и оборудование парфюмерного производства” Москва, “Пищевая промішленность”, 1964.
12. Рецептура и производство современніх косметических эмульсий с учетом запросов потребителей. –В. Скрипчак, А.К. Ренг, Кристель Вайльнау. –Хехст Анцильгезельштафт, 6230 Франкфурт-на-Майне.
13. Фридман Р.А. Парфюмерия. Пищепромиздат, 1955.
14. Фридман Р.А. Косметика. Пищепромиздат, 1959.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 16 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| ТІНІ ДЛЯ ВІк | | | ВВЕДЕНИЕ |