Читайте также:
|
Народився Микола Твердохліб в селі Петрилів на Тлумаччині, в багатодітній сім'ї сільських інтелігентів. Усі його близькі загинули в радянських тюрмах та Сибіру. Навчаючись у станиславівській гімназії юний Микола вступив до Пласту. Згодом вчиться у старшинській школі. Після цього повертається до Станіславова і відкриває господарський магазин, де, в умовах суворої конспірації, знаходилась «явочна квартира». Згодом Микола навчається в надтаємній школі розвідки в німецькому Мюнхені. Тут навчалися старшини січового стрілецтва, перспективна молодь.
Після чергового військового вишколу у Кракові Микола Твердохліб служив старшиною у Дружині Українських Націоналістів (ДУН). Згодом, після розформування німцями батальйонів «Нахтігаль» та «Роланд», Микола брав участь у керівництві «Похідними групами» на схід України.
Рейдуюче з'єднання поручника «Грома», переодягаючись у нову німецьку форму та будучи добре озброєними, нападало на німецькі гарнізони та частини. Одним з найуспішніших рейдів був напад на стратегічно важливий об'єкт — село Горохів.
Завдяки спільним діям бандерівців, мельниківців та бійців отамана Бульби-Боровця, повстанці за ніч розбили численні підкріплення німців, здобувши велику кількість продовольства, амуніції та зброї. Чергова сутичка між загонами повстанців та військами СС відбулася під селом Блюдники, де, при використанні німцями артилерії та танків, загинуло 17 українців. Сам Микола з численними опіками та пораненнями вирушив на лікування до Станіславова.
Від лютого 1944 «Грім» — командир сотні. Після того, як Бутковський Іван залишив Україну, ставши керівником місії УПА закордоном, командиром військової округи «Говерла» став Микола Твердохліб. В липні його підвищено до сотника, а в лютому 1945 Твердохліб — командир Карпатської ВО. Ця Військова Округа охоплювала 4 області та 12 тисяч бійців. За визначні здобутки Микола підвищений до майора. Протягом 1944-49 років «Грім» був керівником служби безпеки Карпатського краю.
Група «Говерла» залишилась єдиною на той час Військовою Округою (ВО-4), тому чекісти всіляко намагалися хоч би щось дізнатися про її керівника Миколу Твердохліба та його штаб.
Наміри партійного та військового керівництва СРСР знищити полковника «Грома» уже в перші післявоєнні роки були настільки гіпнотизуючими, що вони видавали бажане за дійсне. В адресованому секретарю ЦК КП/б/У Лазарю Кагановичу донесенні серед інших «переможних» реляцій повідомлялося, що «с 1 января 1946 года по 1 января 1947 года… среди убитих… командующий 4-м округом УПА — «Гром» и ряд других руководящих лиц». Чутки про його смерть виявилися перебільшеними. Полковник «Грім» ще довгих шість з половиною років вимотував ворогів, котрі явно поспішили з «некрологом».
Проводилися блискучі операції в Яблонові, Богородчанах, Станиславові. Влітку проводився обов'язковий вишкіл. Одним з найважливіших завдань було створення й організація осередку. Вони споруджувались в тяжкодоступних місцях, в Карпатах, оснащувалися запасними виходами на випадок наскоку ворога. В криївках люди проводили час з кінця жовтня до початку весни, після чого не могли нормально дивитися на сонце, тіло втрачало людську подобу. Для становлення потрібно було 2-3 тижні. Але завдяки вищій меті і усвідомлення своєї ролі в боротьбі за незалежність люди не ламались, а загартовували свій дух. Спорудження криївок вимагало неабиякої майстерності. Вони мала захищати не тільки від ворога, а й від снігопаду, дощу тощо. У криївці могло жити 6-8 чоловік, займалися переважно вишколом та самовдосконаленням. В деяких осередках підпільники складали іспити і проходили вишколи, після яких їм видавалися посвідчення про здатність очолити будь-яку з реферантур районного чи надрайонного проводу. Навчали в криївках переважно історію та психологію, а також способи діяльності СБ.
Ось як характеризував провідника «Грома» спецагент МГБ в своєму донесенні.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |