Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Франція

Особливістю французької видавничої справи – відносини між книговиданням і державою, що проявляється ум тісних зв’язках книговидання з Міністерством культури, Міністерством закордонних справ і Міністерством освіти. Це співробітництво призвело до прийняття ряду законів, що забезпечують особливий законодавчий режим у сфері книговидання. З 1982 р. діє Закон «Про фіксовані ціни на книги». Відповідно до цього закону не дозволяється продавати книги, перевищуючи випускну ціну видавництва не більше 5%, а також продавати книги не нижче відпускної ціни. ПДВ становить 5,5%

У Франції створено спеціальний суспільно-державний орган, який покликаний займатися всіма питаннями, пов'язаними з книгою – експортом французької книги, підтримкою книгарень, політикою в галузі оцифрування, шкільними бібліотеками і т.д. Названий він Радою у справах книги. Рішення про його створення було прийнято в кінці 2006 - початку 2007 р. в рамках масштабної програми «Книга 2010». Рада працює в тісній співпраці з Міністерством культури і комунікацій. 30 червня 2008 у Франції пройшло перше, установче засідання Ради книги. Відкривала і вела засідання міністр культури та комунікації Франції Крістін Альбанель. Чисельність Ради – 26 осіб (12 представників державних та урядових установ, 13 представників професійних об'єднань і генеральний секретар Ради). Збирається Рада три рази на рік. У проміжках між засіданнями Ради працюють її Робочі групи, діяльність яких координується генеральним секретарем.

Щодо системи фінансової допомоги незалежним книгарень з боку держави у Франції, то вона діє уже трохи більше двадцяти років. Зародилася на початку 80-х років, в той період, коли книговидання і книжкова торгівля відчували певні труднощі і коли в суспільстві велися дебати про культурне ролі книжки і про введення режиму єдиних твердих цін на книги. Головною ланкою в цій системі є Національний книжковий центр. Організація була створена ще в 1946 р. під назвою Національної літературної каси, яка була покликана підтримувати літературна творчість. У 1973 р. каса була перетворена в Національний літературний центр, функції якого були розширені (підтримка книговидання, бібліотек, фінансування акцій на підтримку книги і читання). Сучасна назва Центр отримав в 1993 р., тоді ж були остаточно визначені і його статус і функції. Він є суспільно-державною структурою, що підкоряється Міністерству культури і комунікацій. Крім підтримки незалежних магазинів, його завданнями є: надання допомоги авторам, видавництв, книгарень, бібліотек та організаціям, які займаються просуванням книги і читання. Основні джерела доходу центру – податок з продажу копіювального обладнання (3%) і відрахування з обороту видавництв (0,2%). Зараз на підтримку книжкових магазинів виділяється приблизно 5% бюджету Центру.

Допомога книгарням здійснюється в основному в рамках програми підтримки так званих «найближчих магазинів» і торговельних підприємств, розташованих в історичних центрах міст. Держава «втручається» у справи видавництв і книгарень як на загальнонаціональному рівні (централізовано і децентралізовано), так і на регіональному. У більшості регіонів країни створено також місцеві структури, які отримують державні субсидії, які на свій розсуд надають допомогу місцевим незалежним магазинах.

На загальнонаціональному рівні основну підтримку книгарням надає навіть не Національний книжковий центр, а приватна структура – Асоціація на підтримку розвитку креативної книжкової торгівлі, яка одержує, однак, великі державні субсидії від Міністерства культури. Асоціація була створена в 1988т р. чотирма авторитетними видавництвами за підтримки книжкового клубу France-Loisirs. Вона надає фінансову допомогу приватним особам під час створення (відкриття) нових магазинів, вже існуючих магазинах при переїзді, при розширенні площ, при реструктуризації основних і оборотних фондів. Допомога зазвичай здійснюється у формі придбання частини капіталу (до 5%) без подальшого отримання прибутку.

Національний книжковий центр, зі свого боку, звичайно надає допомогу двох типів – на економічний розвиток магазину і на створення тематичних фондів. Перша здійснюється у формі безпроцентних кредитів з виплатою протягом 5-7 років і може доходити до 15-20% від загальної вартості проекту. При створенні тематичних фондів (літератури з мистецтва, архітектури, розділів поезії, драматургії, науково-технічної літератури) допомога може доходити до 50% загальної вартості закупівель.

Децентралізована допомогу держави здійснюється через регіональні відділення Міністерства культури – Регіональні управління з питань культури (Directions régionales des affaires culturellles, DRAC). Пріоритетний напрямок їхньої допомоги книгареням – оснащення комп'ютерним обладнанням. Надають вони також допомогу книжковим магазинам, розташованим в «спальних районах», на околицях міст і в дрібних населених пунктах.

Книжкові магазини можуть скористатися також підтримкою структур, що мають більш широкі функції, які займаються культурою в цілому. Одна з них – Інститут фінансової підтримки кіно і культурних галузей промисловості. Він має доручення держави полегшувати підприємствам культури доступ до банківських кредитів і виступати за ним гарантом. І, нарешті, формою підтримки книжкових магазинів можна вважати також організовані Національним інститутом професійного навчання книгопродавців курси по програмі безперервної освіти і курсу та семінари для тих, хто хоче відкрити або придбати книготоргові підприємства.

На регіональному рівні, крім всіх перерахованих відділень загальнонаціональних структур і програм, створюються власні органи, покликані підтримувати книгу і читання, які не пов'язані із загальнонаціональними інститутами, приймаються свої, суто регіональні програми.

У Франції нещодавно завершився загальнонаціональний проект «КНИГА-2010». Мета його полягала в тому, щоб детально проаналізувати ситуацію у всіх підгалузях книжкової справи (у видавничій справі, книжкової торгівлі, бібліотечну справу), а також положення авторів і проблеми авторського права, виявити тенденції розвитку та виробити рекомендації та шляхи державної та суспільної підтримки книги та читання. Проект здійснювався в кілька етапів.

У червні 2003 р. Міністерство культури і Міністерство торгівлі та ремесел уклали трирічну угоду, що передбачає виділення 1 млн. євро на рік на підтримку і створення торгових підприємств, пов'язаних з культурою, в тому числі і книжкових магазинів. Фінансування програми здійснювалось з Фонду підтримки ремісничих підприємств і підприємств побутового обслуговування і торгівлі (FISAC), кошти до якого надходять за рахунок податків з великих торгових центрів.




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Видавнича справа Китаю: стан та тенденції | Видавнича діяльність університетів США. | Білет 18 | Видавнича діяльність університетів Франції. | Білет 19 | Тематичний спектр та особливості книговидання Білорусі ХХІ ст. | Видавнича діяльність університетів Великобританії. | Характеристика провідних російських видавництв. | Видавнича справа США ХХ ст. | Книжковий Клуб Bertelsmann. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав