Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Технологія виготовлення вінірів із застосуванням кераміки "Duceram Low Fusing" ("Duceram", Німеччина).

На куксі робочої моделі препарова­ну поверхню зуба покривають темним моделювальним воском, не доходячи на 1 мм до межі препарування. Куксу дублюють силіконовим матеріалом. Після видалення кукси відбиток заповнюють вогнетривкою куксовою масою "Duceram", замішаною у вакуумі. Після затвердіння через 2 год куксу обе­режно виймають із форми (відбитка) і спікають у печі протягом 10 хв за тем­ператури 1100 °С. Матеріал кукси надзвичайно міцний.

Після спікання він вирізняється високою крайовою стабільністю. Потім вогнетривким фломас­тером позначають межу препарування, до якої тонким шаром наносять пасту "Connector".

Паста, основним компонентом якої є подрібнена прозора керамічна маса, спікається у вакуумі за температури 950 °С. Процес повторюють двічі. На підготовленій таким чином куксі за допомогою керамічної маси "Duceram" формують початкову фасетку. При цьому тонким шаром по всій поверхні (до межі препарування) наносять дентинну масу обраного кольору. Спікання проводять у вакуумі за температури 950 °С. Цей процес повторюють, поки не утвориться шар завтовшки 0,4—0,5 мм. Як правило, достатньо двох-трьох спікань. У критичних місцях (на ділянці різального краю) матеріал повинен бути стабільнішим. Вогнетривку куксову масу обережно видаляють за допо­могою піскоструминного апарата під тиском 2 атм. Загрози пошкодження ке­рамічної шкаралупки немає. Потім шкаралупку переносять на основну куксу і робочу модель. На робочій моделі після артикуляції (змикання моделей) спікають шкаралупку (можлива корекція дуже товстих її ділянок). Заключ­ної форми шкаралупка набуває після обробки масою "LFC". Сформовану шкаралупку знімають із робочої моделі, кладуть на вогнестійку вату і спіка­ють у вакуумі за температури 660 °С.

Після першого спікання вінір встановлюють на робочу модель. За необ­хідності його форму коригують шліфуванням (дрібнозернистими борами) і проводять повторне спікання.

Поверхня вініра з керамічної маси "LFC" має гомогенну структуру. На вогнетривкій куксі спікають тільки шкаралупку, власне вінір виготовляють без вогнетривкої кукси. Під час роботи можлива корекція товщини. Підбір кольору вініра не складний. Відповідні маси "LFC" забезпечують природний колір. Навіть тонкий вінір (завтовшки від 0,4 до 0,5 мм) має на диво гарний власний колір. Однак точний підбір кольору можливий тільки в ротовій по­рожнині пацієнта (з урахуванням кольору цементу, який використовувався для фіксації вініра). Після примірювання вініра його внутрішню поверхню протравлюють плавиковою кислотою і цементують. Якість фіксації має дуже важливе значення, оскільки порушення адгезії може призвести до забарвлю­вання фіксувального композитного цементу чи зміни його кольору.

Виготовлення вінірів методом пресування кераміки за високої темпера­тури ("ІПСІмпрес"). Для отримання відбитка користуються силоксановими матеріалами ("Рапід", "Президент", "Дента плюс", "Аквасил"). Для виготов­лення моделі використовують високоякісний гіпс ("Ф'юджі рок", "Мольда-синт"). Замішують його на дистильованій воді. Вінір моделюють за допо­могою моделювального воску, попередньо обробивши гіпс жировим олівцем "Керамік сепарейтинг пен". Наступний етап — встановлення ливникової системи, формування в опоку. Опоку та склокерамічний матеріал поміща­ють у муфельну піч на 7 год (швидкість збільшення температури — З °С за 1 хв).

Склокерамічний матеріал "ІПС Імпрес" відносять до фарфорових мас на основі польового шпату. Кристалічна частина кераміки складається з криста­лів лейциту.

Піч автоматично нагрівається до температури 1150 °С. Після 20-хвилин-ного витримування в даному режимі розпочинається процедура пресування. Пластичний склокерамічний матеріал пресують у ливарну форму під тиском 0,3—0,3 МПа. Заповнення опоки та спікання проводять у вакуумі. Після за­повнення опоки піч автоматично вимикається. Алмазним диском відрізають ливники. За необхідності вінір забарвлюють.

Мал.1 Робоча модель в аклюдатарі. Мал.. 2 Маркування меж припарування.

Мал.3 Нанесення «Spacer» лаку. Мал. 4 Видалення лаку з границі припарування.

Мал.5 Нанесення ізолюючого лаку. Мал.6 Початок моделювання.

Мал. 11,12 Приготування та формування опоки.

Мал.13 Встановлення обмежувача висоти. Мал.14 Виймання знімних частин.

Мал.15 Виймання знімних частин. Мал. 16 Виймання опоки.

Мал.17 Вогнетривка опока і прес-штемпель. Мал.18 Прогрів опоки.

Мал.19 Встановлення прес пелети. Мал.20 Маркування глибини пресування.

Мал.21,22 Вивільнення відпресованих деталей піскоструменевим ап-м.

Мал.23 Кінцева очистка. Мал.24 Відпресовані вкладки.

Мал.27,28 Кінцеве припасування.

Мал.29 Нанесення глазурі. Мал..30 Готова реставрація.

Список використаноїної літератури:

Основної:

1. А.З.Власенко, К.. М.Стрелковський «Технологія виготовлення зубних протезів з використанням керамічних і композитних матеріалів»,Київ,Здоров’я 2005р.

2. Є.Н. Жульов „Незнімне протезування", 2000р.

3. М.М. Рожко „Ортопедична стоматологія", 2000р.

4. Б.Н. Копейкін „Ортопедичної стоматологія", 2001р.

Допоміжної:

1. Погодін В.С., Пономаренко В. А. «Керівнитство для зубних техніків»
Медицина 1983р.

2. Дойніков А.І., Сініцин В.Ф. «Зуботехнічне матеріалознавство»
Медицина 1986р.