|
Читайте также: |
Метою екзамену з курсу «Філософія» є формування у студентів чітких знань з предмету, їх світоглядна орієнтація, постановка перед ними головних філософських проблем з метою допомогти їм в освоєнні сучасного життєвого простору. Студент зобов’язаний чітко усвідомити специфіку філософії як особливої науки, що призначена ставити та вирішувати найзагальніші проблеми буття і створювати моральне та культурне підґрунтя для виховання в людині обов’язку, відповідальності перед суспільством та окремою людиною, розсудливості та власної системи цінностей.
Критерій оцінок:
| Оцінка. | ||
| Робота виконана без зауважень, теоретичні питання висвітлено повністю і вірно, з поясненнями розв'язана задача. | Відмінно. | |
| Хід виконання роботи правильний, але мають місце незначні помилки та недоліки. | Добре. | |
| Частково (50%) роботи виконано вірно, а 50% з помилками, теоретичні питання висвітлені стисло, але не повністю. | Задовільно. | |
| Робота не виконана, чи допущені грубі помилки в розрахунках. | Незадовільно. |
Перелік екзаменаційних питань з курсу «Філософія»
1. Світогляд, його структура (світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння) та функції (пізнавальна, оцінювальна, практична).
2. Міфологія і релігія як історичні типи світогляду.
3. Предмет філософії (світ, людина, культура, Бог). Історична зміна предмету філософії.
4. Специфіка філософського знання (на відміну від міфу, теології, науки, мистецтва, ідеології). Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань.
5. Структура філософського знання (онтологія, гносеологія, методологія, аксіологія) та головні проблеми філософії.
6. Методи (діалектичний, трансцендентальний, феноменологічний, герменевтичний) та функції (світоглядна, критична, методологічна, пізнавальна, аксіологічна) філософії.
7. Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань.
8. Наука як спеціалізована форма пізнання і вид діяльності. Особливості «наук про природу» (точних, природничих) та «наук про дух» (гуманітарних, суспільних).
9. Проблема пізнання як предмет філософського аналізу.
10. Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт-об’єктних відношень в процесі пізнання.
11. Чуттєве (відчуття, сприйняття, уявлення, уява) раціональне (поняття, судження, умовивід) види пізнання. Ірраціоналізм.
12. Види інтуїції: чуттєва, емоційна, інтелектуальна, містична. Інтуїція в системі пізнання.
13. Специфіка рівнів і методів наукового пізнання: емпіричних (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опис, аналіз, індукція, систематизація) та теоретичних (абстрагування, ідеалізація, синтез, дедукція, проблема, гіпотеза, теорія, концепція, моделювання, формалізація).
14. Проблема істини: її властивості (абсолютність, конкретність, логічність) та функції.
15. Концепції істини в філософії (кореспондентська, когерентна, конвенційна, прагматистська). Об’єктивна істина та історична правда.
16. Специфіка розуміння істини в філософії, науці та релігії.
17. Основні закони, принципи та категорії діалектики. Альтернативи діалектики.
18. Проблема буття та сущого у філософії. Концепції буття (матеріалістична, ідеалістична, некласична).
19. Основні сфери буття світу (матеріальне, органічне, соціальне, психічне, ідеальне).
20. Поняття світу (історичне, наукове, філософське) та різні тлумачення підстав його існування (натуралістично-об’єктивістське і культурологічно-суб’єктивістське).
21. Основні категорії онтології: матерія, буття, субстанція, зв’язок, розвиток, закон, сутність-явище, причина-наслідок, кількість-якість, частина-ціле, форма-зміст, явище-сутність, тотожність-відмінність, випадковість-необхідність та ін.
22. Субстанційні та несубстанційні моделі світу.
23. Матерія як філософська категорія. Специфіка структурних рівнів організації матерії.
24. Специфіка руху як способу існування матерії та простору і часу як форм буття матерії.
25. Матеріальне буття та його форми: субстанційний та реляційний підходи.
26. Культурно-історичний та соціально-історичний час і простір.
27. Свідомість: сутність, специфіка (відмінність від тварини та комп’ютера), функції (пізнавальна, ціннісна, практична).
28. Підходи до вивчення свідомості (натуралістичний, феноменологічний) та її основні концепції (індивідуалістичні, колективістські).
29. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.
30. Властивості свідомості (ідеальність, інтенціональність, творчість, вербальність, символізм).
31. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності: мислення, емоції, воля, пам’ять. Психічне та ідеальне.
32. Структура свідомості: компонентний (знання; цінності, потреби; програми) та рівневий (свідоме, підсвідоме, надсвідоме) вияви.
33. Взаємозв’язок свідомості і мови.
34. Самосвідомість та самопізнання людини.
35. Форми суспільної свідомості (політична, правова, моральна, естетична, релігійна).
36. Філософські, наукові і релігійні підходи до проблеми походження людини.
37. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція.
38. Взаємодія біологічного (інстинкти, задатки), психічного («Я», воля, свідомість, несвідоме), соціального (символи, речі, культура), духовного (мораль, цінності, переконання) в людині. Складна сутність особистості.
39. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
40. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства і людини.
41. Взаємовідношення свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії.
42. Філософське поняття, ознаки та функції культури.
43. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблема кризи культури.
44. Поняття цінностей та їх види (природні, психічні, культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні).
45. Концепції цінностей: об’єктивістські (ідеалізм, натуралізм, історизм), суб’єктивістські (психологізм) інтегративні (трансценденталізм, феноменологія).
46. Класифікація (цінності цілі та цінності засоби) та функції (конституюча, орієнтаційна, нормативна) цінностей.
47. Поняття суспільства. Структура суспільства.
48. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос.
49. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств.
50. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес.
51. Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи.
52. Сучасні глобальні проблеми людства (екологічна, економічна, демографічна тощо). Перспективи людства.
53. Особливості суспільного виробництва. Продуктивні сили та виробничі відносини.
54. Філософські підходи до осмислення економічної діяльності. Філософське розуміння грошей.
55. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
56. Досократичний період античної філософії.
57. Моральна та логічна проблематика філософії Сократа.
58. Філософія Платона і платонізм: онтологія, гносеологія, вчення про суспільство.
59. Філософія Аристотеля та арістотелізм: онтологія, гносеологія.
60. Основні напрямки елліністичної філософії (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм).
61. Етапи розвитку та загальна характеристика середньовічного світогляду та філософії.
62. Філософська проблематика середньовічної патристики: вчення Аврелія Августина, східних отців церкви (співвідношення віри і розуму, філософії і теології та ін.).
63. Середньовічна схоластика (співвідношення віри і розуму, містика, проблема універсалій).
64. Філософія та теологія у Фоми Аквінського.
65. Філософські доведення існування Бога в епоху Середньовіччя.
66. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження.
67. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу.
68. Загальна характеристика філософії Нового часу: школи, представники, ідеї.
69. Емпіризм як науковий та політико-правовий принцип (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Д. Локк та Д. Берклі).
70. Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Р. Декарт, Б. Спіноза і Г. Лейбніц).
71. Суб’єктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини (Д. Юм).
72. Концепції «природного права», «суспільного договору», «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії представників французького Просвітництва (Ж.Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є).
73. Характерні особливості теорій основних представників Німецької Класичної філософії (Фіхте, Шеллінга, Гегеля).
74. Гносеологічні та етичні погляди І. Канта.
75. Напрямки (сцієнтистські та ірраціоналістичні) та представники сучасної західної некласичної філософії XIX–XX ст.
76. Ідеї представників основних напрямів філософії науки: прагматизму, позитивізму та неопозитивізму.
77. Марксизм і його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі.
78. Вчення класичного психоаналізу З. Фрейда і неофрейдизму К. Юнга та Е. Фромма про будову психіки та природу людини.
79. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини.
80. Сучасна феноменологія та герменевтика.
81. Загальні особливості філософії постмодернізму.
82. Особливості української філософії XIV–XVIII ст. Києво-Могилянська академія.
83. «Філософія серця» у Г. Сковороди і П. Юркевича
84. Філософія української національної ідеї (М. Драгоманов, І. Франко, Д. Донцов, В. Липинський).
Приклад білету:
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 18 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Волны. Волновые свойства света. | | | Кор. Сч. 30101810700000000874 БИК 048860874 |