Читайте также:
|
|
Основи російської релігійної філософії заклав видатний російський мислитель Володимир Сергійович Соловйов (1853 -1900). «Виправдання добра» (1897); «Теоретична філософія» (1899); «Життєва драма Платона» (1898); «Смисл любові» (1894) та інші.
Центральна ідея філософії Соловйова – ідея всеєдності. У своїй філософії всеєдності він намагався довести, що синтез філософії, Науки і богослов'я надасть можливість створення «цілісного знання», яке через «цілісне суспільство» приведе до «цілісного життя». Цілісне життя встановить живу й істинну єдність Творця і творіння, Посередником між якими виступить так звана світова душа, або Софія. Звідси виникає «вільна теократія», котра, за Соловйовим, повинна бути створеною на основі об'єднаного християнства в церковно-монархічній державі. Етика її громадян має базуватись на основі загальних моральних цінностей «абсолютного добра», поширених у свій час Христом.
Ще одним представником цього напрямку є Микола Бердяєв (1874-1948). Коло його інтересів зосереджується на питанні пошуку засобів духовного оновлення та самоідентифікації суспільства і особистості, проблемах історіософії, антропософії та персоналізму. Джерелом філософських побудов він вважав християнське віровчення з акцентом на містичному світосприйнятті. Основні філософеми Бердяєва такі: укоріненість особистісного, історичного та соціального буття в Бозі, примат свободи над Богом та буттям. Для Бердяєва важливими атрибутами відносин Бога й людини є творчість, екзистенція і свобода. Свої погляди він виклав у роботах: «Філософія свободи» (19Н), «Смисл творчості» (1916), «Смисл історії» (1923) та інших.
Важливий вклад у розвиток російської релігійної філософії внесли і такі філософи, якМиколаЛоський (1870-1965), Павло Фло-ренський (1882-1937), Семен Франк (1877-1950), Лев Карсавін (1882-1952),ІванІльїн (1882-1954), ОлексійЛосєв (1893-1988) та інші. Це мислителі різних поглядів, але всіх їх єднає інтерес до духовних цінностей, визнання теоретичної та практичної першості духовного життя над зовнішніми формами співжиття, моральності, пошук змістовних творчих основ людського буття. Спадкоємці ідей, і, зокрема, ідей всеєдності, до яких закликали видатні представники російської інтелігенції Петро Чаадаєв та Володимир Соловйов, головне завдання філософії вони вбачали у формуванні теорії про світ як єдину цілісність з позиції морально-релігійного досвіду.
Релігійні та філософські ідеї знайшли своє відображення в літературі. Поети-декаденти і символісти – Олександр Блок, Андрій Белий, Валерій Брюсов, Дмитро Мережковський – оспівували людину. Релігійний умонастрій демонстрували щомісячник «Русская мьісль» (редактор Петро Струве). У збірниках «Проблеми идеализ-ма» (1902) та «Вехи» (1909) Павло Новгородцев, брати Сергій та Євген Трубецькі, Сергій Булгаков, Микола Бердяєв та інші вели полеміку з матеріалізмом та марксизмом.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |