3.7.1 Критерії оцінки знань студентів за поточну навчальну діяльність.
Контроль кінцевого рівня знань студентів здійснюється за допомогою структурованого контроля оцінки знань і практичних навичок (вмінь аналізувати і трактувати макро- і мікроскопічні зміни органів при патологічних процесах).
При оцінюванні засвоєння кожної теми студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою («2», «3», «4», «5»). Складові традиційної оцінки:
1. Опитування – 50% оцінки (2 бали оцінки).
Опитування оцінюється наступним чином:
0 балів – студент не знає відповіді на питання або відмовляється відповідати.
1 бал – студент відповідає на питання, але допускає суттєві помилки або відповів не в повному обсязі.
2 бали – студент в повному обсязі і безпомилково відповів на питання.
Студент має право на нарахування 1 додаткового балу за активну участь в опитуванні (доповнення на питання, на які не змогли дати відповіді інші студенти), але в сумі не більше 2 балів оцінки за опитування.
2. Контроль практичних навичок та умінь (аналіз макро- та мікроскопічних змін органів та систем при захворюваннях) - 50% оцінки (2 бали оцінки).
Контроль практичних навичок оцінюється наступним чином:
0 балів – студент не виконав або неправильно виконав практичні навички та уміння;
1 бал – студент виконав практичні навички та уміння, але припустився суттєвих помилок;
2 бали – студент правильно виконав практичні навички та уміння.
3. Самостійна робота студентів, яка передбачена темою заняття поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, перевіряється під час підсумкового модульного контролю.
3.7.2 Критерії оцінки знань студентів на модульному контролі №1
Контроль засвоєння модуля №1 відбувається у письмовій формі. Під час складання модульного контролю студент відповідає на 20 тестових завдань у форматі «КРОК-1», правильна відповідь на кожне з яких оцінюється у 1 бал. Описує макро- та мікропрепарати – максимально 12 балів кожен, та відповідає на 3 теоретичних запитання по 12 балів кожне.
Теоретичні питання оцінюються наступним чином:
12 балів за питання виставляється, якщо:
· розкриті і точно використані основні поняття;
· суть питання розкрито повно, розгорнено, структуровано, логічно;
· використані при відповіді приклади, що ілюструють теоретичні положення;
· представлені різні точки зору на проблему;
· висновки обґрунтовані і послідовні;
· діалог з викладачем базується з обґрунтовуванням зв'язку суті питання з іншими питаннями і розділами дисципліни;
· повно і оперативно відповідає на додаткові питання.
9 балів за питання виставляється, якщо:
· частково розкриті основні поняття;
· у цілому матеріал викладається повно, по суті питання;
· використані при відповіді приклади, що ілюструють теоретичні положення;
· висновки обгрунтовані і послідовні;
· будується діалог з викладачем за змістом питання;
· відповів на більшу частину додаткових питань.
6 балів за питання виставляється, якщо:
· розкрита тільки менша частина основних понять;
· не достатньо точно вживав основні категорії і поняття;
· не достатньо повно і не структуровано відповідав за змістом питань;
· не використовував приклади, що ілюструють теоретичні положення;
· не розглядав різні точки зору на проблему;
· діалог з викладачем не вийшов;
· виникли проблеми в обґрунтовуванні висновків, аргументувань;
· не відповів на більшість додаткових питань.
0 балів за питання виставляється у випадку, якщо:
· не розкрите жодне з основних понять;
· не знає основні визначення категорій і понять питання;
· допущені істотні неточності і помилки при викладенні матеріалу;
· практична відсутність реакції на додаткові питання.
Результати опису макро- та мікропрепаратів оцінюються наступним чином:
12 балів виставляється студенту який:
· правильно визначив орган або тканину;
· визначив вид патологічного процесу;
· правильно визначив забарвлення (для мікропрепарату);
· перерахував всі основні зміни, що відповідають даному препарату та характерні для даної патології;
· навів численні приклади захворювань, при яких зустрічаються такі зміни.
9 балів виставляється студенту який:
· правильно визначив орган або тканину;
· визначив вид патологічного процесу;
· правильно визначив забарвлення (для мікропрепарату);
· зробив незначні помилки в переліку основних патоморфологічних змін, характерних для даної патології;
· навів декілька прикладів захворювань, що супроводжуються розвитком даного патологічного процесу.
6 балів виставляється студенту який:
· правильно визначив орган або тканину;
· вагався під час визначення виду патологічного процесу;
· неточно визначив забарвлення (для мікропрепарату);
· зробив суттєві помилки щодо змін, притаманних даному патологічному процесу;
· виказав труднощі щодо наведення прикладів захворювань, при яких зустрічається дана патологія.
0 балів виставляється студенту який. хоча й визначився з органом або тканиною, але:
· не зміг вказати вид патологічного процесу;
· не визначив забарвлення (для мікропрепарату);
· не назвав основні патоморфологічні зміни, характерні для даної патології;
· не навів прикладів захворювань.
Таким чином, максимальна оцінка за модульний контроль становить 80 балів, мінімальна кількість, з якою модульний контроль вважається складеним - 50 балів.
Загальна кількість балів за модуль №1 є сумою балів поточної успішності та балів, отриманих на модульному контролі.
3.7.3 Критерії оцінки знань студентів на модульному контролі №2
Контроль засвоєння модуля №2 відбувається в усній формі. Під час складання модульного контролю студент відповідає на 3 теоретичних питання та описує по одному макро- та мікропрепарату. Теоретичні питання оцінюються наступним чином:
16 балів за питання виставляється, якщо:
· розкриті і точно використані основні поняття;
· суть питання розкрито повно, розгорнено, структуровано, логічно;
· використані при відповіді приклади, що ілюструють теоретичні положення;
· представлені різні точки зору на проблему;
· висновки обґрунтовані і послідовні;
· діалог з викладачем базується з обґрунтовуванням зв'язку суті питання з іншими питаннями і розділами дисципліни;
· повно і оперативно відповідає на додаткові питання.
13 балів за питання виставляється, якщо:
· частково розкриті основні поняття;
· у цілому матеріал викладається повно, по суті питання;
· використані при відповіді приклади, що ілюструють теоретичні положення;
· висновки обгрунтовані і послідовні;
· будується діалог з викладачем за змістом питання;
· відповів на більшу частину додаткових питань.
10 балів за питання виставляється, якщо:
· розкрита тільки менша частина основних понять;
· не достатньо точно вживав основні категорії і поняття;
· не достатньо повно і не структуровано відповідав за змістом питань;
· не використовував приклади, що ілюструють теоретичні положення;
· не розглядав різні точки зору на проблему;
· діалог з викладачем не вийшов;
· виникли проблеми в обґрунтовуванні висновків, аргументувань;
· не відповів на більшість додаткових питань.
0 балів за питання виставляється у випадку, якщо:
· не розкрите жодне з основних понять;
· не знає основні визначення категорій і понять питання;
· допущені істотні неточності і помилки при викладенні матеріалу;
· практична відсутність реакції на додаткові питання.
Результати опису макро- та мікропрепаратів оцінюються наступним чином:
16 балів виставляється студенту який:
· правильно визначив орган або тканину;
· визначив вид патологічного процесу;
· правильно визначив забарвлення (для мікропрепарату);
· перерахував всі основні зміни, що відповідають даному препарату та характерні для даної патології;
· навів численні приклади захворювань, при яких зустрічаються такі зміни.
13 балів виставляється студенту який:
· правильно визначив орган або тканину;
· визначив вид патологічного процесу;
· правильно визначив забарвлення (для мікропрепарату);
· зробив незначні помилки в переліку основних патоморфологічних змін, характерних для даної патології;
· навів декілька прикладів захворювань, що супроводжуються розвитком даного патологічного процесу.
10 балів виставляється студенту який:
· правильно визначив орган або тканину;
· вагався під час визначення виду патологічного процесу;
· неточно визначив забарвлення (для мікропрепарату);
· зробив суттєві помилки щодо змін, притаманних даному патологічному процесу;
· виказав труднощі щодо наведення прикладів захворювань, при яких зустрічається дана патологія.
0 балів виставляється студенту який. хоча й визначився з органом або тканиною, але:
· не зміг вказати вид патологічного процесу;
· не визначив забарвлення (для мікропрепарату);
· не назвав основні патоморфологічні зміни, характерні для даної патології;
· не навів прикладів захворювань.
Таким чином, максимальна оцінка за модульний контроль становить 80 балів, мінімальна кількість, з якою модульний контроль вважається складеним - 50 балів.
Загальна кількість балів за модуль №2 є сумою балів поточної успішності та балів, отриманих на модульному контролі.
Оцінка успішності студента з дисципліни за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння модулів № 1 та 2.
Бали з дисципліни незалежно конвертуються як у шкалу ECTS, так і у чотирибальну шкалу. Бали шкали ECTS у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.
Студенти на основі кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСTS таким чином:
| Оцінка ECTS | Статистичний показник |
| «А» | Найкращі 10 % студентів |
| «В» | Наступні 25 % студентів |
| «С» | Наступні 30 % студентів |
| «D» | Наступні 25 % студентів |
| «E» | Останні 10 % студентів |
Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, також конвертуються кафедрою у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як нижченаведено у таблиці.
| Оцінка за багатобальною (200) шкалою | Оцінка за чотирибальною шкалою |
| Від 170 до 200 балів | «5» |
| Від 140 до 169 балів | «4» |
| Від 139 до 90 балів | «3» |
| Нижче 90 балів | «2» |
Оцінка ECTS у традиційну чотирибальну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала є незалежними.
3.8 Перелік питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі.
Модульний контроль №1.
1. Патологічна анатомія як наука, область практичної медицини і учбовий предмет. Задачі патологічної анатомії.
2. Рівні дослідження структурних основ хвороб. Матеріал (об'єкти) і методи патоморфологічних досліджень.
3. Основні етапи розвитку патологічної анатомії. Внесок вітчизняних учених у розвиток світової патоморфології.
4. Поняття про ультраструктурну патологію клітини. Пошкодження цитоплазматичної мембрани, мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму, апарату Гольджі, лізосом. Оборотні і необоротні пошкодження ядер. Пошкодження мітоза, причини, види.
5. Визначення поняття «дистрофія», причини дистрофії. Патогенез і механізми дистрофії.
6. Класифікація дистрофії. Морфогенез паренхіматозних (внутрішньоклітинних) білкових дистрофій. Морфогенез і морфологія паренхиматозних жирових дистрофій (ліпідозів). Морфогенез і морфологія паренхиматозних вуглеводних дистрофій.
7. Стромально-судинні (позаклітинні) білкові дистрофії, різновиди, морфологія, механізми, причини, виходи.
8. Стромально- судинні ліпідози та вуглеводні дистрофії, різновиди, морфологія.
9. Визначення змішаної дистрофії, класифікація. Класифікація гемоглобіногенних пігментів. Види порушень їх обміну.
10. Порушення обміну ліпідогенних пігментів.
11. Порушення обміну нуклеопротеїдів.
12. Порушення обміну кальцію, види кальциноза, його причини і морфологія.
13. Визначення некрозу, його причини, види, залежно від механізму дії патогенного чинника. Морфологічні ознаки некрозу. Ранні морфологічні і гістохімічні зміни.Морфологічні ознаки некрозу в ядрах. Морфологічні ознаки некрозу в цитоплазмі і міжклітинній речовині.
14. Клінко-морфологічні форми некрозу. Коагуляційний некроз, причини розвитку, різновиду, мікро- макроскопічні зміни в ділянках некрозу. Ферментний і неферментний жировий некроз, локалізація, причини.
15. Гангрена, визначення, класифікація. Суха гангрена, локалізація, макроскопічні зміни некротизованої тканини. Волога гангрена, локалізація, причини виникнення, морфологічні зміни. Пролежень, особливості розвитку, локалізація.
16. Коллікваційний (вологий) некроз, місце локалізації, макро- мікроскопічні зміни. Виходи некрозу.
17. Апоптоз, визначення, морфологічні прояви апоптоза. Вплив зовнішніх чинників на регуляцію апоптоза. Категорії автономного апоптоза.
18. Ознаки загальної смерті, механізми і терміни їх розвитку.
19. Загальне уявлення про набряк, склад тканинної рідини, класифікація, локалізація накопичення рідини. Місцевий набряк, його регуляція, механізм розвитку, види. Загальний набряк, його різновиди і механізми виникнення.
20. Зневоднення організму, механізми розвитку, ступені зневоднення.
21. Різновиди загального артеріального повнокров'я. Місцеве артеріальне повнокров'я, види, причини, морфологія. Патоморфологія, наслідки стазу.
22. Загальне венозне повнокров'я, види, причини розвитку, зміни в легенях і печінці при хронічному венозному повнокров'ї.
23. Загущення крові, причини, морфологічні зміни в органах. Розрідження крові, причини, значення.
24. Кровотеча, визначення, причини розвитку, класифікація. Крововилив, види, морфологія.
25. Шок, визначення, класифікація. Стадії розвитку шоку, морфологічні зміни. Морфологічні зміни нирок, легенів, печінки, міокарду, шлунку і кишечнику при шоці.
26. Інфаркт, визначення, причини. Види інфарктів. Механізми розвитку і морфологічні зміни в зоні інфаркту. Інфаркт міокарду, локалізація, морфологія, результат. Результат інфаркту.
27. Порушення лімфообращенія, причини, класифікація. Гостра і хронічна місцева лімфедема. Морфологія гострої і хронічної загальної лімфедеми.
28. Тромбоз, визначення, причини і механізми тромбоутворення. Морфологія і види тромбів. Сприятливі і несприятливі виходи тромбозу.
29. Визначення ДВЗ синдрому, причини виникнення. Стадії ДВЗ синдрому, морфологічні ознаки.
30. Визначення емболії, види емболів. Шляхи пересування емболів. Морфологія тромбоемболії легеневої артерії і судин великого круга кровообігу.
31. Визначення запалення, етіологія. Морфологічні ознаки запалення. Морфологічні зміни при альтерації, ексудації і проліферації.
32. Класифікація запалення по морфології, перебігуї залежно від реактивності організму. Форми ексудативного запалення. Серозне запалення, етіологія, локалізація, морфологія, виход.
33. Фібринозне запалення: етіологія, види, локалізація, морфологія, виходи.
34. Гнійне запалення: етіологія, форми, локалізація, морфологія, виходи.
35. Несамостійні форми запалення. Катаральне запалення; етіологія, локалізація, види, морфологія, виходи. Геморагічне і гнильне запалення: етіологія, морфологія, виходи.
36. Загальна характеристика продуктивного запалення, класифікація, виходи. Проміжне (інтерстиціальне) запалення, морфологія, виход. Гранулематозне запалення, визначення гранулеми, етіологія, стадії гранулеми. Продуктивне запалення з утворенням поліпів і загострених кондилом; локалізація, етіологія, наслідки.
37. Первинні органи імуногенезу, їх роль в розвитку імунних реакцій. Вторинні органи імуногенезу, їх роль в розвитку імунних реакцій. Типи лімфоцитів, локалізація їх в органах імуногенезу, функціональні особливості. Типи імунних реакцій.
38. Визначення імунопатологічних процесів, класифікація. Порушення імуногенезу, пов'язані з патологією тимусу і патологією периферичної лімфоїдної тканини.
39. Механізми розвитку реакцій гіперчутливості негайного і сповільненого типу. Класифікація реакцій гіперчутливості. Морфологічна характеристика реакції гіперчутливості сповільненого типа (ГСТ) і гіперчутливості негайного типу (ГНТ). Морфологічна характеристика реакції відторгнення трансплантата.
40. Визначення і класифікація аутоіммунних захворювань. Характеристика органоспецифічних аутоімунних хвороб. Хвороби з аутоімунними порушеннями, механізми появи аутоантигенів.
41. Амілоїдоз, хімічний склад і фізичні властивості амілоїда. Класифікація амілоїдозу. Характеристика первинного, спадкового (генетичного), вторинного, локалізованого і старечого амілоїдозу. Види амілоїдозу залежно від специфіки білка фібрил. Методи мікро- і макроскопічного виявлення амілоїда. Зовнішній вигляд органів при амілоїдозі, результат.
42. Класифікація імунодефіцитних станів. Класифікація первинних імунодефіцитних синдромів. Комбіновані імунодефіцитні синдроми, види, стан органів імуногенезу, клінічні прояви. Синдроми недостатності клітинного імунітету, стан органів імуногенезу, клінічні прояви. Синдроми недостатності гуморального імунітету, стан органів імуногенезу, клінічні прояви.
43. Причини розвитку вторинних імунодефіцитних станів.
44. Визначення регенерації, класифікація. Регуляція і фази регенераторного процесу. Характеристика фізіологічної регенерації. Види репаративної регенерації. Характеристика повної регенерації. Характеристика неповної регенерації. Патологічна регенерація, умови виникнення, види.
45. Регенерація крові.
46. Регенерація кровоносних і лімфатичних судин.
47. Регенерація сполучної і жирової тканини. Патологічна регенерація сполучної тканини. Регенерація гладких і скелетних м'язів.
48. Регенерація кісткової тканини, умови регенерації, характеристика неускладненого кісткового перелому. Морфологічна характеристика вторинного кісткового зрощення.
49. Регенерація хрящової тканини. Регенерація епітелію. Регенерація головного і спинного мозку. Регенерація периферичних нервів.
50. Види загоєння ран. Загоєння ран первинним і вторинним натягненням.
51. Поняття компенсації і пристосування. Стадії компенсаторного процесу.Прояви пристосовних процесів. Гіпертрофія і гіперплазія, визначення, класифікація.
52. Робоча (компенсаторна) гіпертрофія, причини розвитку. Характеристика гіпертрофії серця, причини, макро-, мікроскопічні зміни. Вікарна гіпертрофія, умови розвитку. Нейрогуморальна гіпертрофія і гіперплазія. Істинна і хибна гіпертрофія, морфологічні зміни в органах.
53. Атрофія, визначення, класифікація. Види загальної патологічної атрофії, морфологічні зміни в органах, зовнішній вигляд хворих. Види місцевої патологічної атрофії, причини, морфологія.
54. Визначення організації, інкапсуляції, цирозу та склерозу, морфологія.
55. Метаплазія і дисплазія, визначення, морфологічна характеристика. Ступені дисплазії.
56. Пухлини, визначення, сучасні теорії канцерогенезу. Механізми бластоматозної дії патогенних агентів.
57. Морфогенез пухлини, морфогенетичні варіанти виникнення пухлини. Будова пухлини. Види росту пухлин.
58. Атипізм пухлини, визначення, види. Морфологічна характеристика тканинного і клітинного атипізму. Передпухлинні (передракові) стани і зміни, морфологія. Метастазування: види, закономірності, механізми. Рецидив, визначення.
59. Сучасна класифікація пухлин. Морфологічні особливості доброякісних пухлин. Морфологічні особливості злоякісних пухлин.
60. Загальна характеристика і номенклатура пухлин з тканин, які походять з мезенхими. Доброякісні і злоякісні пухлини із сполучної тканини, м'язової тканини, кровоносних і лімфатичних судин. Доброякісні кісткоутворювальні і хрящеутворювальні пухлини. Доброякісні і злоякісні пухлини з жирової тканини.
61. Класифікація і морфологічні особливості пухлин центральної нервової системи. Доброякісні нейроектодермальні пухлини. Низькодиференційовані і ембріональні нейроектодермальні пухлини.
62. Доброякісні і злоякісні пухлини мозкових оболонок.
63. Зрілі і незрілі пухлини периферичних нервів. Доброякісні і злоякісні пухлини симпатичних гангліїв.
64. Номенклатура пухлин, які розвиваються з меланінутворюючеї тканини. Невуси - визначення, класифікація, морфологія. Меланома, стадії розвитку. Морфологія меланом різного типу.
65. Номенклатура пухлин з епітелію. Морфологічні особливості пухлин з епітелію без специфічної локалізації. Доброякісні і злоякісні пухлини з покривного епітелію.
66. Доброякісні і злоякісні пухлини печінки. Доброякісні пухлини шлунку і кишечника з ентерохромафінних клітин Кульчицкого.
67. Органоспецифічні пухлини щитовидної залози, нирок, шкіри: доброякісні і злоякісні
68. Доброякісні і злоякісні пухлини матки, види, морфологія
69. Пухлини слинних залоз і ротової порожнини.
70. Особливості пухлинного росту у дітей порівняно з дорослими. Класифікація пухлин дитячого віку. Дизонтогенетичні пухлини у дітей. Теорії розвитку тератом, гістологічні варіанти тератом. Морфологічна будова зрілих і незрілих тератом. Морфологічні особливості гамартом і гамартобластом.
71. Пухлини у дітей, які виникають з ембріональних камбіальних тканин в ЦНС, симпатичних гангліях і надниркових залозах.
72. Гамартоми і гамартобластоми судинного походження. Гамартоми і гамартобластоми м'язової тканини. Гамартобластоми внутрішніх органів: нефробластома (пухлина Вільмса), гепатобластома. Визначення тератом, типова локалізація. Крижово-куприкова тератома і тератобластома. Особливості морфологічної будови. Тератоми яєчників і яєчок.
73. Доброякісні і злоякісні пухлини у дітей, які розвиваються по типу пухлин у дорослих.
74. Органоспецифічні гормонально-активні пухлини наднирників: класифікація, морфологічні особливості.
75. Доброякісні і злоякісні пухлини молочної залози.
Модульний контроль №2.
1. Визначення, класифікація та морфологічна характеристика анемій.
2. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика тромбоцитопеній та тромбоцитопатій. Класифікація, морфологічна характеристика коагулопатій.
3. Визначення, класифікація, загальна морфологічна характеристика лейкозів.
4. Види, стадії перебігу, морфологічна характеристика гострого лейкоза.
5. Види, стадії перебігу, морфологічна характеристика хронічного лейкоза.
6. Патогістологічні типи, морфологічна характеристика хвороби Ходжкина, причини смерті. Загальна характеристика, класифікація, морфологічні прояви та прогноз неходжкинских лімфом.
7. Визначення атеросклероза, фактори ризику, сучасні теорії.
8. Морфогенез макроскопічних змін при атеросклерозі. Морфогенез мікроскопічних змін при атеросклерозі. Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, органні ураження при атеросклерозі.
9. Визначення, фактори ризику, зв'язок ішемічної хвороби серця з атеросклерозом і гіпертензією. Морфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда. Наслідки, ускладнення, причини смерті при інфаркті міокарда.
10. Морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті при хронічній ішемічній хворобі серця.
11. Гіпертонічна хвороба: визначення, фактори ризику. Морфологічні зміни в судинах, серці, зміни в органах при гіпертонічній хворобі.
12. Загальна характеристика системних хвороб сполучної тканини: порушення імунного гомеостаза і системна прогресуюча дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах.
13. Класифікація, морфогенез, морфологічна характеристика ревматизма. Ендокардит, міокардит, перикардит і панкардит: класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення.
14. Морфологія хвороби Бехтєрєва. Морфогенез, патоморфологія, ускладнення та причини смерті при системному червоному вовчаку. Патологічна анатомія, вісцеральні прояви, ускладнення, причини смерті при системній склеродермії. Патологічна анатомія дерматоміозиту. Ускладнення, причини смерті.
15. Патоморфологія системних васкулітів: неспецифічного аортоартеріїта, вузликового периартеріїта, гранульоматоза Вегенера, облітеруючого тромбангіїта.
16. Патологічна анатомія набутих вад серця. Патологічна анатомія набутих (вторинних) кардіоміопатій.
17. Загальна характеристика, класифікація, фонові захворювання і фактори ризику церебро-васкулярної хвороби. Інфаркт (ішемічний інсульт) головного мозку: морфологічна характеристика. Морфологічна характеристика, наслідки геморагічного інсульта.
18. Морфологічна характеристика, ускладнення спонтанного внутрішньочерепного крововиливу. Морфологічна характеристика, ускладнення спонтанного субарахноїдального крововиливу.
19. Морфологічна характеристика, ускладнення хвороби Альцгеймера. Морфологічна характеристика, ускладнення розсіяного склероза. Морфологічна характеристика, ускладнення бокового аміотрофичного склероза.
20. Морфологічна характеристика, ускладнення постреанімаційної енцефалопатії.
21. Морфологічна характеристика, ускладнення хвороб периферійної нервової системи.
22. Морфологічна характеристика гострих бронхітів.Сучасна класифікація пневмоній. Морфологічна характеристика та ускладнення гострої осередкової пневмонії.
23. Морфологічна характеристика та ускладнення лобарної пневмонії.
24. Морфологічна характеристика та ускладнення гострої інтерстиційної пневмонії.Морфологічна характеристика гострих деструктивних процесів легень.
25. Визначення та класифікація хронічних неспецифічних захворюваннь органів дихання. Морфологічна характеристика та ускладнення хронічного бронхіту.
26. Морфологічна характеристика хронічної обструктивної емфіземи. Морфологічна характеристика та ускладнення бронхоектатичної хвороби.
27. Морфологічна характеристика та ускладнення бронхіальної астми.
28. Морфологічна характеристика ідіопатичного легеневого фіброзу.
29. Морфологічна характеристика раку легень.
30.Хвороби стравоходу: морфологічна характеристика. Морфологічна характеристика хронічного гастрита. Патоморфологія виразкової хвороби. Ускладнення виразкової хвороби.
31. Рак шлунка. Макроскопічні і гістологічні форми. Особливості метастазування.
32. Патоморфологія неспецифічного виразкового коліта. Патоморфологія хвороби Крона. Пухлини кишки.
33. Клініко-морфологічні форми апендицита. Ускладнення апендицита.
34. Морфологічна характеристика, прогноз жирового гепатоза. Визначення, морфологічна характеристика, прогноз токсичної дистрофії печінки.
35. Морфогенез, форми, морфологічна характеристика гострого гепатита. Морфологічна характеристика хронічного гепатита, ступінь активності та хронізації.
36. Морфологічна характеристика найважливіших типів цирозу. Рак печінки, морфологічна характеристика.
37. Патоморфологія жовчно-кам'яної хвороби. Патоморфологія гострого та хронічного холецистита.
38. Морфологічна характеристика, ускладнення гострого та хронічного панкреатита. Пухлини підшлункової залози, морфологічна характеристика.
39. Морфологічна характеристика, ускладнення та причини смерті при хворобі Іценко-Кушинга.
40. Морфологічна характеристика, ускладнення акромегалії. Морфологічна характеристика нецукрового діабету.
41. Морфологічна характеристика цукрового діабету. Ускладнення цукрового діабету: морфологічна характеристика діабетичної макро- та мікроангіопатії.
42. Мультинодулярний зоб. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки. Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб, Базедова хвороба): морфологічні особливості щитовидної залози, вісцеральні прояви.
43. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Морфологічна характеристика. Визначення, патоморфологія тиреоїдита Хашимото.
44. Первинна хронічна недостатність коркової речовини наднирників (хвороба Адисона): морфологічні прояви. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена: морфологічні прояви.
45. Морфологічні прояви запальних захворюваннь ендометрія та міометрія. Морфологічні прояви передракових процесів та пухлин ендометрія та міометрія. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки запальних захворюваннь молочних залоз. Морфологічна характеристика фіброзно-кістозних змін молочних залоз.
46. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки доброякісної нодулярної гіперплазії передміхурової залози. Морфологічна характеристика запальних захворюванни яєчок.
47. Сучасна клініко-морфологічна класифікація хвороб нирок. Післяінфекційний гломерулонефрит: морфологічна характеристика, наслідки. Швидкопрогресуючий: морфологічна характеристика, наслідки.
48. Хронічний гломерулонефрит: морфологічна характеристика, наслідки. Класифікація, морфологічні прояви ідіопатичного нефротичного синдрома. Морфологічні прояви мембранозної нефропатії.
49. Морфологічна характеристика, прогноз некротичного нефрозу.
50. Морфологічна характеристика, прогноз тубулоінтерстиційного нефриту. Морфологічна характеристика, прогноз гострого та хронічного пієлонефриту.
51. Морфогенез та морфологічна характеристика нефролітіазу, наслідки Хронічна ниркова недостатність. Нефросклероз. Патологічна анатомія.
52. Морфологічні зміни кісток при гіперпаратіреоїдній дистрофії. Морфологічна характеристика, ускладнення хвороби Педжета.
53. Морфологічна характеристика, ускладнення фіброзної дисплазії.
54. Морфологічна характеристика, ускладнення остеомієліту.
55. Морфологічна характеристика, причини смерті при м'язовій дистрофії Дюшена. Морфологічна характеристика, причини смерті при міотонії.
56. Класифікація, морфологічна діагностика, ускладнення і наслідки ектопічної вагітністі.
57. Класифікація, морфологічна характеристика ОРН-гестозів.
58. Класифікація, морфологічна характеристика та прогноз трофобластичної хвороби.
59. Морфологічні прояви, вплив на плід і організм жінки, наслідки інфекційних процесів в плаценті. Морфологічні прояви порушень кровообігу в плаценті.
60. Морфологічна характеристика, прогноз затримки внутрішньоутробного розвитку плоду.
61. Морфологічна характеристика внутрішньоутробних інфекцій плоду.
62. Пологова травма: класифікація та морфологія.
63. Морфологічна характеристика гемолітичної хвороби немовлят. Морфологічна характеристика геморагічної хвороби немовлят.
64. Морфологічна характеристика, ускладнення пневмопатій.
65. Морфологічна характеристика, наслідки асфіксії.
66. Морфологічна характеристика, наслідки неінфекційних фетопатій: діабетичної та алкогольної фетопатії.
67. Класифікація та морфологія уроджених вад розвитку.
68. Морфологічна характеристика порушеного і недостатнього харчування.
69. Патологічна анатомія, наслідки, причини смерті при ушкодженнях, що пов'язані з впливом фізичних факторів зовнішнього середовища: промислового шуму, електромагнітних хвиль радіочастот, іонізуючих випромінювань, електричного струму, температурних впливів.
70. Варіанти місцевих і загальних реакцій при інфекціях. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при скарлатині.
71. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при бактеріальній дизентерії.
72. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при черевному тифі, сальмонельозі.
73. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при респіраторних вірусних інфекціях.
74. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при висипному тифі.
75. Морфологічна характеристика, ускладнення прионових уражень ЦНС.
76. Морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті при СНІДі.
77. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при дитячих вірусних інфекціях: корі, інфекційному мононуклеозі, епідемічному паротиті, поліомієліті
78. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при дифтерії.
79. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при коклюші.
80. Тканинні реакції при туберкульзі. Патологічна анатомія первинного туберкульозного комплексу. Морфологія прогресування первинного туберкульозу. Патологічна анатомія хронічного перебігу первинного туберкульозу.
81. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при гематогенному туберкульозі з переважним ураженням легенів.
82. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при вторинному туберкульозі. Сучасний патоморфоз туберкульозу.
83. Клініко-анатомічні форми сепсісу: септицемія, септикопіємия, септичний (інфекційний) ендокардит.
84. Чума: клініко-морфологічні форми, ускладнення, причини смерті.
85. Туляремія: клініко-морфологічні форми, причини смерті.
86.Сибірка: клініко-морфологічні форми, причини смерті.
87. Холера: клініко-морфологічні форми, ускладнення, причини смерті.
88. Патоморфологія уродженого сифіліса. Патоморфологія набутого сифіліса.
89. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при захворюваннях, спричинених найпростішими: малярії,балантидіазі, амебіазі.
90. Морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті при захворюваннях, спричинених гельмінтами: трихінельозі, ехінококозі, цистицеркозі, опісторхозі, шистосомозі.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 50 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Зміст дисципліни. | | | Пороки сердца |