Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЗМІСТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ.

2.1. Модуль 1.“Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти”.

Змістовий модуль 1. “Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук ”

Змістовий модуль 2. “ Структура і функції вуглеводів ”

Змістовий модуль 3. “ α-Амінокислоти, пептиди, білки ”

Змістовий модуль 4. “ Біологічно активні гетероциклічні сполуки. Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислот ”

2.2. Модуль 2. “Основи біологічної хімії“.

РОЗДІЛ 1. “Загальні закономірності метаболізму”

Змістовий модуль 5.“Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин”

Змістовий модуль 6. “Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму”

Змістовий модуль 7. “Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот”

Змістовий модуль 8. “Молекулярні основи біоенергетики”

 

РОЗДІЛ 2. “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція”

Змістовий модуль 9. “Метаболізм вуглеводів та його регуляція”

Змістовий модуль 10. “Метаболізм ліпідів та його регуляція ”

Змістовий модуль 11. “Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну”

 

РОЗДІЛ 3. “Молекулярна біологія ”

Змістовий модуль 12. “ Основи молекулярної біології ”

Змістовий модуль 13. “ Основи молекулярної генетики ”

РОЗДІЛ 4. “Біохімія міжклітинних комунікацій”

Змістовий модуль 14. “Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені”

Змістовий модуль 15. “Біохімія гормональної регуляції ”

 

РОЗДІЛ 5. Біохімія харчування людини ”

Змістовий модуль 16. “Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування”

 

РОЗДІЛ 6. “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”

Змістовий модуль 17. “Біохімія та патобіохімія крові”

Змістовий модуль 18. “Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин”

 

3. МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ:

формування системних знань про структури біомолекул та молекулярної організації клітинних структур, реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі, загальних закономірностей ферментативного каталізу та біохімічної дінаміки перетворення основних класів біомолекул (амінокислот, вуглеводів, ліпідів, нуклеотидів, порфіринів тощо), молекулярної біології та генетики інформаційних макромолекул (білків та нуклеїнових кислот), тобто молекулярних механізмів спадковості та реалізації генетичної інформації, гормональної регуляції метаболізму та біологічних функцій клітин, біохімії спеціальних фізіологічних функцій.

3.1. Кінцеві цілі дисципліни:

ü Аналізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини.

ü Інтерпретувати особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі лабораторних досліджень.

ü Аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі.

ü Інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі біоорганічних сполук як основи їх фармакологічної дії в якості лікарських засобів.

ü Інтерпретувати біохімічні механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції.

ü Пояснювати основні механізми біохімічної дії та принципи спрямованого застосування різних класів фармакологічних засобів.

ü Пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму людини.

ü Аналізувати функціонування ферментативних процесів, що відбуваються в мембранах і органелах для інтеграції обміну речовин в індивідуальних клітинах.

ü Класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини.

ü Інтерпретувати значення біохімічних процесів обміну речовин та його регуляції в забезпеченні функціонування органів, систем та цілісного організму людини

ü Уміти здійснювати та оцінювати клініко-біохімічні аналізи крові, сечі, шлункового соку та інших біологічних рідин і тканинних біоптатів: бути ознайомленими та мати практичні навички роботи з лабораторним устаткуванням, в тому числі сучасними біохімічними аналізаторами для клінічної діагностики.

ü Розуміти механізми виникнення деяких молекулярних хвороб, принципи їх біохімічної діагностики та лікування

ü Засвоїти основні методи біологічноії хімії та можливост їх використання у практичній медицині для оцінки здоров’я людини.

 

3.2. Структурований навчальний план з дисципліни:

Структура навчальної дисципліни (назва дисципліни) Рік нав-чання Семе-стр Кількість годин, з них: Види контролю
Всього го­дин/кредитів Аудиторних СРС
270/9,0 Л ПЗ  
   
Модуль 1 Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти Змістових модулів – 4. 1-й ІІ 60год/2       підсумковий мо­дуль­­ний
Модуль 2 Основи біологічної хімії Розділів – 6. Змістових модулів – 14. 2-й ІІІ, ІV 210/7,0       підсумковий мо­дуль­­ний
РОЗДІЛ 1. Загальні закономірності метаболізму. Змістових модулів -4 2-й ІІІ 36год/1,2       рубіжний
РОЗДІЛ 2. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція. Змістових модулів -3 2-й ІІІ 60 год/2,0       рубіжний
РОЗДІЛ 3. Молекулярна біологія. Змістових модулів - 2. 2-й ІІІ 24год/0,8       рубіжний
РОЗДІЛ 4. Біохімія міжклітинних комунікацій. Змістових модулів -2 2-й ІV 24год/0,8       рубіжний
РОЗДІЛ 5. Біохімія харчування людини Змістових модулів - 1 2-й ІV 18год/0,6       рубіжний
РОЗДІЛ 6. Біохімія тканин та фізіологічних функцій. Змістових модулів 2. 2-й ІV 48год/1,6       рубіжний

 

3.3. МОДУЛЬ 1 “Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти”.

Змістовий модуль 1. “Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук ”

Конкретні цілі змістового модулю 1

- Пояснювати основні правила замісникової номенклатури ІЮПАК і вміти використовувати їх в побудові назв біоорганічних сполук.

- Робити висновки і аналізувати взаємозв'язок між будовою, конфігурацією та конформацією біоорганічних сполук.

- Пояснювати залежність біологічної активності від просторової будови речовини.

- Інтерпретувати залежність реакційної здатності біоорганічних сполук від природи хімічного зв'язку та взаємного впливу атомів в молекулі.

- Пояснювати можливість використання реакційної здатності певних класів біоорганічних сполук для синтезу лікарських речовин та аналогів природних сполук.

- Інтерпретувати механізми реакцій різних класів біоорганічних сполук, їх перетворення в біологічних системах.

 

Змістовий модуль 2. “ Структура і функції вуглеводів ”

Конкретні цілі змістового модулю 2

- Інтерпретувати особливості будови вуглеводів.

- Робити висновки про варіанти перетворень в організмі моносахаридів та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності.

 

Змістовий модуль 3. “ α-Амінокислоти, пептиди, білки ”

Конкретні цілі змістового модулю 3

- Інтерпретувати особливості будови α-амінокислот як основи біополімерів – білків, що є структурними компонентами всіх тканин організму.

- Робити висновки про варіанти перетворень в організмі α-амінокислот та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності.

- Пояснювати механізм утворення біогенних амінів та їх вплив на фізіологічні функції організму.

- Пояснювати залежність фізико-хімічних властивостей білків від їх амінокислотного складу.

- Уміти аналізувати якісні реакції на α-амінокислоти для визначення амінокислотного складу білків та використовувати біуретову реакцію для кількісного визначення білків.

 

Змістовий модуль 4. “ Біологічно активні гетероциклічні сполуки. Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислот ”

Конкретні цілі змістового модулю 4

- Інтерпретувати особливості будови нуклеотидів як основи біополімерів – нуклеїнові кислот.

- Робити висновки про варіанти перетворень в організмі нуклеотидів та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності.

- Пояснювати механізм утворення коферментів та їх вплив на фізіологічні функції організму

 

МОДУЛЬ 2 “Основи біологічної хімії”

 

РОЗДІЛ 1. “Загальні закономірності метаболізму”

Змістовий модуль 5.“Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин”

Конкретні цілі змістового модулю 5

- Знати біохімічні компоненти клітини (біомолекули), їх біохімічні функції.

- Мати уявлення про обмін речовин (метаболізм). Структура та функції біологічних мембран.

- Вміти використовувати на практиці методи виділення та дослідження будови субклітинних структур.

. - Оволодіти методами диференційного центрифугування

 

Змістовий модуль 6. “Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму”

Конкретні цілі змістового модулю 6

- Знати клітинну організацію та взаємозв’язок дії ферментів;

- Інтерпретувати особливості дії окремих форм ферментів і їх значення в тканинному метаболізмі.

- Визначати роль ізоферментних спектрів у метаболізмі і їх значення у ензимодіагностиці

- основи ензимодіагностики та ензимотерапії

- Робити висновки про ферментні системи, що ушкоджуються при найбільш розповсюджених ферментопатіях.

 

Змістовий модуль 7. “Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот”

Конкретні цілі змістового модулю 7

- Інтерпретувати особливості метаболічних перетворень білків, жирів та вуглеводів.

- Розуміти роль ЦТК у підтримці фізіологічних функцій організму.

 

Змістовий модуль 8. “Молекулярні основи біоенергетики”

Конкретні цілі змістового модулю 8

- Мати уявлення про механізми молекулярних порушень біоенергетики при деяких захворюваннях.

 

РОЗДІЛ 2. “Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція”

Змістовий модуль 9. “Метаболізм вуглеводів та його регуляція”

Конкретні цілі змістового модулю 9

- оцінити значення вуглеводів як харчових продуктів.

- усвідомити необхідність зменшеного вживання легко засвоювальних вуглеводів в харчуванні, як у биту, так і в медичних цілях.

- інтерпретувати основні напрямки біохімічних перетворень вуглеводів в тканинах організму

- визначити вміст глюкози у крові методом Хагедорна-Йенсена та інтерпретувати отримані результати.

 

Змістовий модуль 10. “Метаболізм ліпідів та його регуляція ”

Конкретні цілі змістового модулю 10

- оцінити значення ліпідів як харчових продуктів.

- оцінити роль жовчних кислот у перетравлюванні ліпідів..

- Інтерпретувати основні напрямки біохімічних перетворень ліпідів в тканинах організму.

- Пояснювати механізми виникнення атеросклерозу, гіперліпідемій та ожиріння при порушенні обміну ліпідів.

 

Змістовий модуль 11. “Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну”

Конкретні цілі змістового модулю 11

- Оцінити роль амонійних солей в нирках для підтримання кислотно-основної рівноваги і постійністі іонного складу організму.

- Робити висновки про варіанти перетворень в організмі α-амінокислот при декарбоксилуванні та дезамінуванні.

- Пояснювати механізм утворення біогенних амінів та їх вплив на фізіологічні функції організму.

- Пояснювати основні біохімічні механізми синтезу сечовини для оцінки стану організму.

 

РОЗДІЛ 3. “Молекулярна біологія ”

Змістовий модуль 12. “Основи молекулярної біології”

Конкретні цілі змістового модулю 12

- Пояснювати механізм утворення сечової кислоти при подагрі та синдромі Лнша-Ніхана.

- Мати уявлення про нуклеїнові кислоти, як носії генетичної інформації.

- Інтерпретувати ефекти фізіологічно активних сполук на механізми синтезу білка

 

Змістовий модуль 13. “ Основи молекулярної генетики ”

Конкретні цілі змістового модулю 13

- Оцінювати вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції.

- Пояснювати механізми дії антибіотиків – інгібіторів трансляції, їх біомедичне застосування

- Інтерпретувати молекулярні мутації, як первинне джерело генетичних відозмін.

РОЗДІЛ 4. “Біохімія міжклітинних комунікацій”

Змістовий модуль 14. “Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені”

Конкретні цілі змістового модулю 14

- Розуміти рольгормонів у системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини

- Пояснювати молекулярно-клітинні механизми дії білково-пептідних гормонів

 

Змістовий модуль 15. “Біохімія гормональної регуляції ”

Конкретні цілі змістового модулю 15

- Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії стероідних та тіреоідних гормонів

- Оцінити роль нестачі інсуліну у розвитку цукрового діабету

- Інтерпретувати механізми розвитку патолоічних станів, пов’язаних з недостатністю або гіперпродукцією гормонів.

 

РОЗДІЛ 5. Біохімія харчування людини ”

Змістовий модуль 16. “Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування”

Конкретні цілі змістового модулю 16

- Оцінити значення поживних речовин у харчуванні людини.

- визначити роль водорозчинних вітамінів у харчуванні юлдинни.

- інтерпретувати нестачу водорозчинних вітамінів у харочову раціоні людини

- визначити роль жиророзчинних вітамінів у харчуванні юлдинни.

- оцінювати патологічні стани при нестачі вітамінів у харчовому раціоні людини.

 

РОЗДІЛ 6. “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”

Змістовий модуль 17. “Біохімія та патобіохімія крові”

Конкретні цілі змістового модулю 17

- оцінювати основні біохімічні показники складу крові у здорових людей та при ряді захворювань

- знати роль вітчизняних вчених у створенні кровозамісників, консервованої крові та окремих її компонентів.

- кількісно визначати загальний білок плазми крові, окремі фракції білків та знати їх біохімічну характеристику та біологічне значення для організму

- оцінбвати механізми регуляції кислотно-основного стану за участю окремих органів та типи порушень та механізми компенсації кислотно-основного стану

- знати механізми участі гемоглобіну у транспортуванні кисню та вуглекислого газу

- знати молекулярні механізми згортальної і антизгортальної систем крові, роль печінки в цьому процесі

- оцінювати молекулярну структуру коагулянтів і антикоагулянтів, механізми гемофілій різного ґенезу

 

Змістовий модуль 18. “Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин”

Конкретні цілі змістового модулю 18

- знати основні біохімічні функції печінки, її роль в обміні білків, вуглеводів, ліпідів

- засвоїти основні етапи розщеплення гемоглобіну в організмі з утворенням жовчних пігментів

- вміти провести кількісне та якісне визначення білірубіну у сироватці та дати йому медико-біологічну оцінку

- Інтерпретувати механізми біотрансформації ксенобіотіків та ендогенних токсинів

- Проводити диференційну діагностику жовтяниць

- Засвоїти особливості метаболізму у. м’язової, нервової та сполучної тканинах

- досконало вивчити механізми м’язового скорочення та джерела енергії для нього, особливості

передачі нервового імпульсу та формування процесів збудження та гальмування

 

 

3.3.1. Тематичний план лекцій, їх зміст та обсяг у годинах:

 

№/№ Найменування теми лекції та її зміст Лекційні заняття
Обсяг у годинах Семестр
       
1. Загальні принципи реакційної здатності органічних сполук   ІІ
2. Карбонільні сполуки. Жири. Ліпиди.   ІІ
3. Вуглеводи   ІІ
4. α- Амінокислоти. Пептиди. Білки.   ІІ
5. Гетероциклічні сполуки. Нуклеїнові кислоти   ІІ
16. Біохімія як наука: біомолекули; метаболічні шляхи. Ферменти: будова, властивості, класифікація та номенклатура Кінетика та регуляція ферментативних реакцій. Регуляторні ферменти. Кофактори та коферменти. Медична ензимологія.   ІІІ
7. Біоенергетика: загальні шляхи катаболізму вуглеводів, ліпідів, амінокислот. Цикл трикарбонових кислот.   ІІІ
8. Біологічне окислення та окисне фосфорилювання. Ланцюг електронного транспорту в мітохондріях   ІІІ
9. Метаболізм вуглеводів: гліколіз, глікогеноліз, окислювальне декарбоксилювання пірувату, взаємоперетворення моносахаридів, метаболізм фруктози, галактози.   ІІІ
10. Метаболізм вуглеводів Біосинтез глікогену, Пентозофосфатний шлях, глюконеогенез. Ензимопатії вуглеводного обмін (глікогенози). Цукровий діабет   ІІІ
11. Метаболізм ліпідів. Катаболізм триацилгліцеролів: окислення жирних кислот та гліцерину; кетогенез.   ІІІ
12. Метаболізм ліпідів. Ліпогенез. Обмін холестерину. Регуляція та патологія ліпідного обміну: ожиріння, атеросклероз.   ІІІ
13. Метаболізм амінокислот. Загальні шляхи перетворення амінокислот (дезамінування, трансамінування, декарбоксилювання).   ІІІ
14. Метаболізм амінокислот Обмін аміаку: біосинтез сечовини та його порушення. Спеціалізовані шляхи перетворення амінокислот; спадкові ензимопатії амінокислотного обміну.   ІІІ
15. Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів.   ІІІ
16. Біосинтез нуклеїнових кислот: реплікація ДНК; транскрипція РНК. Біосинтез білків в рибосомах. Регуляція біосинтезу білка   ІV
17. Біохімічні та молекулярно-біологічні механізми дії гормонів; ієрархія гормонів. Гормони білково-пептидної природи.   ІV
18. Гормони та біорегулятори – похідні амінокислот; гормони та фізіологічно активні сполуки ліпідного походження. Тканинні гормони   ІV
19. Біохімія харчування людини. Вітаміни та мікроелементи як компоненти харчування людини. Водорозчинні вітаміни   ІV
20. Жиророзчинні вітаміни, біоантиоксиданти. Екзогенні та ендогенні гіпо- та авітамінози, гіпервітамінози   ІV
21. Хімічний склад та функції крові. Транспорт газів кров׳ю.   ІV
22. Біохімія та патобіохімія гемоглобінів Біосинтез порфіринів, катаболізм гема. Обмін жовчних пігментів.   ІV
23. Біохімія згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем. Порушення коагуляційного гомеостазу   ІV
24. Біохімія нервової, м’язової та сполучної тканини   ІV
25. Єдинство обміну речовин   ІV
РАЗОМ    

 

3.3.2. Тематичний план практичних (семінарських, лабораторних) занять.

Тема Лекції Практич-ні заняття Самостій­на робота студен-тів Індивіду­альна ро­бота
Модуль 1 “ Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти ” (назва)
Змістовий модуль 1 “ Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук (назва)
Тема 1 ”Біоорганічні сполуки”. Заняття 1. Класифікація, номенклатура, ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічних зв’язків.          
Заняття 2. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.      
Тема 2 ”Характеристика гідроксо-, оксосполук, карбонових кислот”. Заняття 3. Будова та властивості гідроксо- та оксосполук.      
Занняття 4. Структура, властивості й біологічне значення карбонових кислот.      
Тема 3 ”Характеристика гетеросполук та ВЖК”. Заняття 5. Структура, реакційна здатність та біологічне значення гетеро функціональних сполук (гідроксикислот, α-, β-, γ- амінокислот, кетокислот та фенолокислот)      
Заняття 6. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.      
Всього за змістовий модуль 1      
Змістовий модуль 2 “ Структура і функції вуглеводів (назва)
Тема 4 ”Характеристика вуглеводів”. Заняття 7. Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів.        
Занняття 8. Структура та функції ди- та полісахаридів      
Тема 5 ”Властивості вуглеводів”. Заняття 9. Хімічні властивості вуглеводів      
Всього за змістовий модуль 2      
Змістовий модуль 3 “ α-Амінокислоти, пептиди, білки (назва)
Тема 6 ”Характеристика білків та амінокислот”.. Заняття 10. Вивчення амінокислотного складу білків та пептидів..        
Заняття 11. Організація будови білків. Фізико-хімічні властивості білків. Реакції осадження білків. Денатурація      
Всього за змістовий модуль 3      
Змістовий модуль4 “ Біологічно активні гетероциклічні сполуки. Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислот (назва)
Тема 7 ”Характеристика окремих класів гетероциклів та нуклеїнових кислот”. Заняття 12. Класифікація, будова та значення біологічно активних п’ятичлених гетероциклічних сполук з одним та двома гетероатомами.        
Заняття 13. Шестичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами. Конденсовані гетероцикли..      
Заняття 14. Структура та біологічна роль нуклеозидів, нуклеотидів та нуклеїнових кислот.      
Всього за змістовий модуль 4      
Модульний контроль №1 -    
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створення схем: класифікація органічних сполук, структурна організація білків, структура вуглеводів, нуклеїнових кислот. - -  
Разом за модуль 1        
Модуль 2 “ Основи біологічної хімії
Розділ 1 “ Загальні закономірності метаболізму”
Змістовий модуль 5 “ Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин ” (назва)
Тема 9 ”Мембранологія”. Заняття 16. Контроль початкового рівня знань. Біохімія як наука. Біохімічні компоненти клітини (біомолекули), їх біохімічні функції. Поняття про обмін речовин (метаболізм). Структура та функції біологічних мембран. Методи виділення та дослідження будови субклітинних структур. Знайомство з правилами роботи в біохімічній лабораторії. Ознайомлення з методами диференційного центрифугування        
Всього за змістовий модуль 5 -    
Змістовий модуль 6 “ Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму ” (назва)
Тема 10 ”Загальна характеристика ферментів”. Заняття 17. Загальна характеристика, властивості ферментів. Білкова природа ферментів. Активний, аллостеричний центри ферментів. Регуляція активності ферментів. Активатори та інгібітори ферментів. Визначення структури ферментів біуретовою реакцією, реакцією Фоля Визначення активності амілази слини та сечі в присутності активатора та інгібітора. 0,5   -  
Заняття 18. Коферменти, їх роль у каталізі. Коферментні функції вітамінів Дослідження ролі піридоксальфосфату у каталітичній активності амінотрансферази
Тема 11 ”Класифікація та механізми дії ферментів”. Заняття 19. Міжнародна класифікація і номенклатура ферментів. Проферменти. Активація проферментів, роль в метаболізмі. Виявлення активности пепсину формолтитруванням гідролізатів. 0,5    
Заняття 20. Основні теорії біокаталізу. Кінетика каталізу. Методи якісного та кількісного визначення ферментів. Ізоферменти. Внутриклітинна локалізація ферментів. Використання ферментів у клініці (основи медичної езимології). Ензимодіагностика, ензимотерапія. Ензимопатії. Демонстрація ензимограм 1.Спостереження кінетики дії ліпази на жир молока. 2.Вплив жовчі на активність ліпази.    
Всього за змістовий модуль 6      
Змістовий модуль 7 “ Основні закономірності обміну речовин, Цикл трикарбонових кислот ” (назва)
Тема12 ”Специфічні та загальні шляхи катаболізму”. Заняття 21. Специфічні та загальні шляхи катаболізму. Цикл трикарбонових кислот (ЦТК). Послідовність реакцій та характеристика ферментів. Біологічне значення ЦТК. Біоенергетика ЦТК. Анаплеротичні та амфіболічні реакції циклу три­­­карбонових кислот. Виявлення дегідрогенази молока.        
Всього за змістовий модуль 7      
Змістовий модуль 8 “ Молекулярні основи біоенергетики ” (назва)
Тема13 ”Механізми тканинного дихання. Перекисне та мікросомальне окиснення.”. Заняття 22. Молекулярні механізми тканинного дихання. Будова мітохондрій. Дихальні ферменти. Ланцюг переносу електронів. Окислювальне фосфорилювання в дихальному ланцюгу. Макроергічні сполуки. Виявлення сукцинатдегідрогенази в м'язах.        
Заняття 23. Перекисне та мікросомальне окислення. Антиоксидантні системи. Макроергічні сполуки. 1.Відкриття оксидази (тирозинази) в картоплі. 2. Відкриття пероксидази в витяжці з хрону. 3. Відкриття каталази в крові. 4. Кількісне визначення каталази крові (каталазне число) по Баху та Зубковій.    
Всього за змістовий модуль 8      
Тема 14 ”Загальні закономірності обміну речовин”. Заняття 24. Рубіжний контроль засвоєння розділу 2 -    
Розділ 2 “ Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція “
Змістовий модуль 9 “ Метаболізм вуглеводів та його регуляція ” (назва)
Тема15 ”Катаболізм вуглеводів”. Заняття 25. Внутрішньоклітинний катаболізм глюкози. Гліколіз: реакції,. Порівняння гліколізу та спиртового бродіння. 1.Відтворення “in ІІІitro” процесу гліколізу, визначення кінцевих продуктів. 2.Проба на спиртове бродіння.        
Заняття 26. Глікогеноліз, регуляція. Відмінності від гліколізу. Етапи аеробного окислення глюкози: окислювальне декарбоксилювання пірувату. Біоенергетика процесу. Визначення вмісту пірувата в сироватці крові.   0,5
Тема 16 ”Анаболізм вуглеводів”. Заняття 27. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози: схема,біологічне значення, особливості функціонування в різних тканинах. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози: спадкові ензимопатії їх обміну. Виявлення фруктози реакцією Селіванова     0,5
Заняття 28.Біосинтез глюкози: фізіологічне значення, реакції, регуляторні ферменти. Субстрати глюконеогенезу. Глюкозогалактозний та глюкозоаланіновий цикли. Регуляція обміну глюкози. Виявлення вмісту глюкози у крові методом Хагедорна-Йенсона.      
Заняття 29. Біосинтез глікогену. Регуляція обміну вуглеводів. Глікогенози. Цукровий діабет. Виявлення глікогену в печінці. Глюкоземія: нормальний стан та його порушення. Виявлення глікогену в печінці    
Всього за змістовний модуль 9      
Змістовий модуль 10 “ Метаболізм ліпідів та його регуляція ” (назва)
Тема17 ”Характеристика та внутрішньоклітинний обмін ліпідів ”. Заняття 30. Роль ліпідів в структурі і функціях біологічних мембран. Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу. 1.Спостереження впливу жовчі на емульгування жиру. 0,5      
Заняття 31. Тканинний, внутрішньоклітинний обмін ліпідів. Окислення вищих жирних кислот та гліцерину. Біоенергетика окислення ВЖК. 1.Спостереження дії панкреатичної ліпази на жир молока з жовчу і без неї. 0,5  
Заняття 32. Біосинтез гліцерину, ВЖК та гліцеридів. Утворення фосфоліпідів Визначення загальних ліпідів в сироватці крові за методом Банга.      
Тема18 ”Обмін холестерину. Кетонові тіла”. Заняття 33. Обмін ацетооцтової кислоти. Кетонові тіла. 1.Якісні реакції на ацетон (йодоформенна, нітропрусидна). 2.Кількісне визначення ацетону в сечі за методом Рудого.      
Заняття 34. Будова, біологічна роль і обмін холестерину. Біосинтез холестерину. Порушення ліпідного обміну. Ліпопротеїни, структура та функції Якісна реакція на присутність холестерину в мозку.
Всього за змістовий модуль 10      
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – п ідготовка огляду наукової літератури з теми: створення схем: регуляція обміну глюкози; мультиферментний комплекс – синтетаза жирних кислот, транспорт та депонування ліпідів. - -    
Змістовий модуль 11 “ Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну ” (назва)
Тема19 ”Загальні шляхи обміну амінокислот”. Заняття 35. Шляхи утворення та підтримання пулу амінокислот у організмі. Транспорт амінокислот у клітини. Якісні реакції на білки та амінокислоти 0,5      
Заняття 36. Дезамінування амінокислот. Механізм непрямого дезамінування L-амінокислот. Декарбоксилювання амінокислот:ферменти, фізіологічне значення. Окислення біогенних амінів. Кількісне визначення азоту амонійних солей в сечі методом Моделя. 0,5 0,5
Тема20 ”Трансамінування та обмін аміаку”. Заняття 37. Трансамінування. Біохімічне значення, механізми дії амінотрансфераз. Діагностичне значення визначення амінотрансфераз в сироватці крові. Виявлення аланінамінотрансферази (АлАТ) в нормальній та патологічній сироватці крові.      
Заняття 38. Обмін аміаку в організмі людини. Сечовина. Шляхи утворення аміаку. Токсичність аміаку та механізми його знешкодження. Транспортні форми аміаку (глутамін та аспарагін). Біосинтез сечовини: ферментні реакції, генетичні аномалії. Кількісне визначення сечовини в сечі.   0,5
Тема21 ”Специфічні шляхи обміну амінокислот”. Заняття 39. Шляхи метаболізму безазотистого скелета амінокислот в організмі людини. Глікогенні та кетогенні амінокислоти. Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот. Глутатіон, його роль в обміні органічних пероксидів. Обмін аргініну, біологічна роль оксиду азоту, NO-синтаза. Визначення креатиніну в сечі. 0,5    
Заняття 40. Особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами: участь коферментних форм вітаміну В12 в метаболізмі амінокислот. Шляхи метаболізму циклічних амінокислот. Спадкові ензимопатії обміну циклічних та ациклічних амінокислот. Реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга) 0,5  
Всього за змістовий модуль 11      
Тема 22Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція” Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1”. Заняття 41. Рубіжний контроль засвоєння розділу 3 -      
Розділ 3 “ Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій ” (назва)
Змістовий модуль 12 “ Основи молекулярної біології ” (назва)
Тема 23 ”Обмін нуклеотидів”. Заняття 42. Тканинний обмін нуклеотидів: процеси розщеплення пуринових та пірімідонових нуклеотидів. Порушення пуринового обміну (подагра). Кількісне визначення сечової кислоти в сечі.     0,5  
Заняття 43. Біосинтез пуринових та піримідинових нуклеотидів. Регуляція біосинтезу Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів: інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.   0,5
Тема 24 ”Обмін Нуклеїнових кислот. Синтез білка.”. Заняття 44. Біосинтез нуклеїнових кислот. Молекулярні механізми реплікації ДНК. Етапи синтезу дочірніх ланцюгів молекул ДНК.     0,5
Заняття 45. Молекулярні механізми транскрипції. Етапи та ферменти синтезу РНК. Процесінг - посттранскрипційна модифікація РНК. Антибіотики-інгібітори транскрипції.    
Заняття 46. Біосинтез білків в рибосомах. Генетичний код: триплетна структура коду, його властивості. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції.     0,5
Всього за змістовий модуль 12      
Змістовий модуль 13 “ Основи молекулярної генетики ” (назва)
Тема 25 ”Основи молекулярної генетики”.. Заняття 47. Регуляція експресії генів. Механізми мутацій, репарацій ДНК. Отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків        
Всього за змістовий модуль 13      
Тема 26 ”Основи молекулярної біології та генетики”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1” Заняття 48. Рубіжний контроль засвоєння розділу 4 -      
Розділ 4 “ Біохімія міжклітинних комунікацій ” (назва)
Змістовий модуль14 “ Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені ” (назва)
Тема 27 ”Механізми дії гормонів. Гормони щитовидної та паращитовидної залози”.. Заняття 49. Загальне поняття про гормони. Класифікація, механізми дії гормонів на клітини-мішені. Гормони гипоталамуса, гіпофіза. Дослідження природи гормонів за допомогою біуретової реакції.        
Заняття 50. Гормони щитовидної та паращитовидної залоз. Структура та синтез тиреоїдніх гормонів. Патологія щитовидної залози. Визначення йоду в щитовидній залозі.  
Тема 28 ”Механізми дії стероїдних гормонів”.. Заняття 51. Стероїдні гормони. Гормони кори наднирників та статевих залоз. Їх будова та біохімічні механізми дії. Рефрактометричне визначення білка в сироватці крові.    
Всього за змістовий модуль 14      
Змістовий модуль15 “ Біохімія гормональної регуляції ” (назва)
Тема 29 ”Гормональна регуляція метаболізму”.. Заняття 52. Гормони підшлункової залози та мозкової речовини наднирників. Хімічна будова та механізм дії.          
Заняття 53. Гормональна регуляція рівня цукру в крові. Регуляція фосфорно-кальцієвого обміну. Порушення кальцієвого гомеостазу. 1. Визначення рівня цукру в крові тварин після введення гормонів. 2. Визначення цукру в сечі реактивом Феллінга.  
Заняття 54. Тканинні гормони, їх будова, біологічна роль. Гормони травного тракту.        
Всього за змістовий модуль 15      
Тема 30Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені. Біохімія гормональної регуляції”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1”. Заняття 55. Рубіжний контроль засвоєння розділу 5 -      
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – п ідготовка огляду наукової літератури з теми: створити схему: орнітинового циклу, метаболізму фенілаланіну, реплікації і транскрипції; регуляції експресії генів; репарації ДНК; механізму дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені. - -    
Розділ 5 “ Біохімія харчування людини ” (назва)
Змістовий модуль 16 “ Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування ” (назва)
Тема 31 ”Біохімія харчування та загальна характеристика вітамінів”. Заняття 56. Перетравлювання вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеопротеїнів у шлунково-кишковому тракті. Ферменти, біохімічні механізми. Хімічний склад шлункового та кишкового соку, спадкові ензимопатії. Визначення всіх форм кислотності шлункового соку       0,5  
Заняття 57. Біохімічна характеристика та класифікація вітамінів. Водорозчинні вітаміни В1, В2, В6, РР. Коферментна роль, гіповітаміноз. Якісні реакції на вітаміни В1, В2, В6, РР   0,5
Тема 32 ”Водо- та жиророзчинні вітаміни”. Заняття 58. Водорозчинні вітаміни С, біотин, фолієва кислота, В12, пантотенова кислота. Будова, біологічна роль, гіповітаміноз. Кількісне визначення вітаміну С у продуктах за методом Тильманса.      
Заняття 59. Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни группи А, Д, Е, К. Будова, біороль. Гіпо- та гіпервітамінози. Якісні реакції на жиророзчинні вітаміни А, Д, Е, К (вікасол).      
Всього за змістовий модуль 16      
Тема 33. ”Біохімія харчування людини. Повноцінність харчування”. Розв'язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1” Заняття 60. Рубіжний контроль засвоєння розділу 6 -      
РОЗДІЛ 6 “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”. (назва)
Змістовий модуль 17 “ Біохімія та патобіохімія крові ” (назва)
Тема 34 ”Загальна характеристика крові”.. Заняття 61. Біохімічна характеристика і функції крові. Біохімічний склад плазми крові. Характеристика білкових фракцій крові. 1. Кількісне визначення білків крові біуретовим та рефрактометричним методом. 2. Фракціонування білків сироватки крові методом висолювання.     0,5  
Заняття 62. Осмотичний тиск та кислотно-основний стан крові. Буферні системи крові, гормональні механізми регуляції, функція легень і нирок. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів 0,5
Тема 35 ”Механізми газообміну та обміну ліпопротеїнів”.. Заняття 63. Дихальна функція крові. Гемоглобін, будова, синтез в організмі. Роль у транспортуванні кисню та вуглекислого газу. Аномальні гемоглобіни. Розпад гемоглобіну. Визначення вмісту гемоглобіну у крові   0,5
Заняття 64. Дослідження транспортних форм ліпідів – ліпопротеїнів плазми крові. Типи ліпопротеїнемії. Роль ліпопротеїнів в розвитку атеросклерозу.   0,5
Тема 36. ”Характеристика системи гемостазу та імунних процесів”.. Заняття 65. Біохімія згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Роль печінки в синтезі білків системи згортання крові. Гемофілії. 1.Визначення кількості фібриногену в плазмі крові. 2. Визначення протромбінового часу. 3. Визначення рекальцифікації плазми.     0,5
Заняття 66. Біохімія імунних процесів, гуморального та клітинного імунітету. Імуноглобуліни, цитокіни   0,5
Всього за змістовий модуль 17      
Змістовий модуль 18 “ Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин ” (назва)
Тема37 ”Функціональна та клінічна біохімія печінки”. Заняття 67. Біохімічні функції печінки, її роль в обміні білків, вуглеводів, ліпідів. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць. Діагностичне значення білірубіну при жовяницях різної етіології. 1. Визначення загального, прямого та непрямого білірубіну у сироватці крові.     0,5  
Заняття 68. Детоксікаційна функція печінки: біотрансформація ксенобіотіків та ендогенних токсинів. Реакції мікросомального та перексиного окислення. Реакції кон'югації в гепатоцитах. Визначення гіпурової кислоти та індикану у сечі 0,5
Тема 38 ”Механізми сечоутворення. Патологічні компоненти сечі”. Заняття 69. Роль нирок в регуляції електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок. 1.Якісне визначення білка в сечі (нагрівання та осадження кислотами). 2.Кількісне визначення білка методом Брандерга-Стольнікова. -   -
Заняття 70. Патобіохімія нирок. Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов патологічних процесів, нефролітіазіс. Клініко-діагностичне значення аналізу складу сечі. 1.Кількісне визначення глюкози в сечі за допомогою поляриметра методом Альгаузена.    
Заняття 71. Гормональні механізми регуляції водно-сольового обміну та функцій нирок. Антидіурегичний гормон, альдостерон. Ренін-ангіотензинова система. Гіпотензивні лікарські засоби – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту. Натрійуретичні фактори передсердя та інших тканин. 1.Якісне визначення в сечі білірубіну, уробіліну, індикану, жовчних кислот, ацетону, крові.     0,5
Тема 39”Функціональна та клінічна біохімія м’язів, нервової та сполучної тканин”. Заняття 72. Біохімія м'язів Особливості хімічного складу та обміну речовин в м'язах. Визначення рівня креатиніну та креатину в крові та сечі.     -
Заняття 73. Біохімія нервової тканини. Біохімічний склад головного мозку. Нейромедіатори.     0,5
Заняття 74. Біохімія сполучної тканини. Білки та глікозаміноглікани сполучної тканини.      
Всього за змістовий модуль 18      
Тема 40 “Біохімія тканин та фізіологічних функцій”. Заняття 75. Рубіжний контроль засвоєння розділу 7. Розв’язування ситуаційних зачач та тестів з ліцензійного іспиту ”Крок-1”. -    
Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створити схему: травлення та транспортування ліпідів; згорання крові; фібриноліз; шляхи детоксикації ксенобіотиків; метаболізм порфіринів; патобіохімія жовтяниць - -  
Разом за модульний контроль №2      
Разом за навчальну дисципліну      
             

 

 

3.3.3. Тематичний план самостійної роботи студентів, її зміст та обсяг у годинах:

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З МОДУЛЮ 1

 

№ з/п Зміст самостійної роботи студентів Кіль-сть годин
Модуль 1: Біологічно важливі класи біооргінічних сполук. Біополі мери та їх структурні компоненти
1. Підготовка до практичних занять для оволодіння уміннями: -зображувати формули структурних та просторових ізомерів біоорганічних сполук, схеми будови біополімерів та їх структурних компонентів; -аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення.  
2. Уміти інтерпретувати результати лабораторних досліджень біологічних рідин на вміст глюкози, кетонових тіл, пентоз, амінокислот, пептидів та білків.  
3. Аналізувати відповідність вітамінів біохімічним функціям, які вони виконують в організмі.  
4. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створення схем: класифікація органічних сполук, структурна організація білків, структура вуглеводів, нуклеїнових кислот.  
5. Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 1.  
  Разом за модуль 1  
Модуль 2: Основи біологічної хімії
Розділ 1: Загальні закономірності метаболізму
Загальні закономірності метаболізму.
1. Підготувати реферат з історії розвитку біохімії: становлення біохімії як науки, основоположні відкриття в галузі структури та функціональної ролі білків і нуклеїнових кислот, напрями розвитку сучасної біохімії.  
2. Підготовка до практичних занять:  
2.1, Набути практичні навики з регуляції метаболізму:  
Підготовка матеріалу (біологічні рідини, клітини, субклітинні органели) до проведення біохімічних досліджень.  
Побудови графіків залежності швидкості ферментативної реакції від концентрації субстрату, змін рН середовища та температури. 0,5
Пояснювати механізм перетворення субстрату за каталітичної дії ферментів. 0,5
Написання структурних формул коферментних вітамінів та пояснювати механізм утворення їх біологічно активних (коферментних) форм. 0,5
Пояснювати механізм протікання ферментативних реакцій за участю коферментів. 0,5
2.2. Набути практичні навики з молекулярних основ біоенергетики:  
Відтворення послідовних етапів спільних шляхів катаболізму білків, вуглеводів та ліпідів. 0,5
Написання послідовності реакцій перетворення інтермедіатів в циклі три карбонових кислот. 0,5
Малювати схему та пояснювати будову і механізм дії ланцюга транспорту електронів. 0,5
Пояснювати на основі положень хеміоосмотичної теорії механізм спряження, окислення та фосфорилювання, синтезу АТФ в дихальному ланцюгу. 0,5
2.3 Мультиферментні комплекси: особливості будови та каталізу. 0,5
2.4 Ензимодіагностика. 0,5
2.5 Коферментні вітаміни. 0,5
2.6 Ізоферменти в ензимодіагностиці. 0,5
2.7 Роз’єднувачі окисного фосфорилювання і регуляція термогенезу.  
2.8 Універсальність хеміоосмотичної теорії для живих систем.  
  Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 2.  
  Разом за розділ 2  
Розділ 2. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція
Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція
1. Підготовка до практичних занять:  
1.1 Наб ути практичні навики з біохімії метаболізму вуглеводів:  
Написання ферментативних реакцій перетворення інтермедіатів в гліколізі, пентозофосфатному шляху, метаболізмі глікогену.  
Побудова схем метаболічних шляхів обміну вуглеводів.  
Пояснювати молекулярні механізми регуляції метаболізму вуглеводів.  
Оцінювати за біохімічними показниками стан вуглеводного обміну при патологіях.  
1.2 Набути практичні навики з біохімії метаболізму ліпідів:  
Будувати схеми та писати біохімічні реакції перетворень ліпідів в метаболічних шляхах.  
Пояснювати молекулярні механізми регуляції обміну ліпідів та окремих метаболічних шляхів.  
Оцінювати за біохімічними показниками порушення ліпідного обміну при патологічних станах.  
1.3 Набути практичні навики з біохімії метаболізму амінокислот:  
Будувати схеми та писати біохімічні (ферментні) реакції перетворень амінокислот в метаболічних процесах.  
Аналізувати і трактувати молекулярні механізми регуляції обміну амінокислот та окремих метаболічних шляхів.  
Оцінювати за біохімічними показниками порушення обміну амінокислот при вроджених та набутих вадах метаболізму.  
2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створення схем: регуляція обміну глюкози; мультиферментний комплекс – синтетаза жирних кислот, транспорт та депонування ліпідів;  
  Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 3.  
  Разом за розділ 3  
Розділ 3. Молекулярна біологія.
1. Підготовка до практичних занять:  
1.1 Набути практичні навики з молекулярної біології та генетики:  
Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.  
Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації.  
Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій.  
2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створити схему: орнітинового циклу, метаболізму фенілаланіну, реплікації і транскрипції; регуляції експресії генів; репарації ДНК; механізму дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені. -
3. Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 4.  
  Разом за розділ 4  
Розділ 4. Біохімія міжклітинних комунікацій.
1. Підготовка до практичних занять:  
1.1 Набути практичні навики з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:  
Писати структурні формули гормонів - похідних амінокислот та стероїдних гормонів.  
Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів.  
Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів.  
Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі.  
2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створити схему: орнітинового циклу, метаболізму фенілаланіну, реплікації і транскрипції; регуляції експресії генів; репарації ДНК; механізму дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені.  
3. Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 5.  
  Разом за розділ 5  
Розділ 5. Біохімія харчування людини
1. Підготовка до практичних занять:  
1.1 Набути практичні навики з біохімії харчування:  
Пояснювати біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участю ферментів в шлунково-кишковому тракті.  
Оцінювати за біохімічними показниками вітамінну забезпеченість організму та прояви гіповітамінозів.  
Пояснювати роль коферментних вітамінів в функціонуванні ферментів 0,5
Пояснювати роль жиророзчинних вітамінів в метаболічних процесах та реалізації клітинних функцій 0,5
  Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 6.  
  Разом за розділ 6  
Розділ 6. Біохімія тканин та фізіологічних функцій.
1.2 Набути практичні навики з функціональної та клітинної біохімії органів і тканин:  
Оцінювати стан системи крові, її біохімічних функцій.    
Пояснювати роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології.  
Оцінювати показники азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові.   0,5
Аналізувати і трактувати показники згортання крові та фібринолізу.  
Оцінювати стан імунної системи організму.  
Пояснювати біохімічні основи процесів детоксикації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. 0,5
За біохімічними показниками оцінювати детоксикаційну функцію печінки. 0,5
Оцінювати показники вмісту нормальних та патологічних компонентів сечі. 0,5
2. Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створити схему: травлення та транспортування ліпідів; згорання крові; фібриноліз; шляхи детоксикації ксенобіотиків; метаболізм порфіринів; патобіохімія жовтяниць  
3. Підготовка до рубіжного контролю засвоєння розділу 7.  
  Разом за розділ 6  
  Разом за модуль 2  
  Всього за дисципліну  


3.3.4. Індивідуальна самостійна робота (ІСРС) – може виконуватися лише добре встигаючими студентами, за дозволом викладача. Бали за цю роботу нараховуються студентові лише при умові успішного її виконання та захисту.

Кількість балів, які нараховуються за різні види індивідуальних завдань залежить від їх обсягу та значимості, визначаються типовою та робочою програмами дисципліни і додаються до суми балів, набраних студентами за поточну навчальну діяльність за певний модуль.

 

Індивідуальні завдання:

- участь та доповідь в студентській науковій конференції

- участь в предметній олімпіаді з біохімії доповідь настудентському науковому гуртку

- підготовка мультимедійних слайдів та оформлення тестів

- переклади наукових статей з іноземних мов

- реферативна робота зпевної теми

 

4. Методика проведення поточного та рубіжного контролю:

 

4.1.Форми поточного контролю Модулю.

4.1.1.Оцінювання поточної навчальної діяльності (поточний контроль) здійснюється на основі щоденного контролю теоретичних знань, практичних навичок відповідно конкретним цілям з кожної теми.

Рубіжний контроль здійснюється після кожного розділу на основі контролю теоретичних знань, практичних навичок і вмінь.

При оцінюванні навчальної діяльності студентів перевага надається стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, коротким творчим завданням, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, максимально наближених до реальних тощо.

 

4.1.2.Критерії оцінки знань студентів за поточну та рубіжну навчальну діяльність

Модуль 1.( Основи біологічної та біоорганічної хімії ):

- „відмінно” (5/3) балів одержує студент, який вільно володіє матеріалом білетної програми, підтримує дискусію з питань викладених у білеті, вміє написати основні біохімічні реакції, що відбуваються в організмі, визначити головні біохімічні показники в біоогічних об’єктах і дати їм медичну (медико-біологічну) оцінку.

- „добре” (4/2) балів одержує студент, який вільно володіє матеріалом білетної програми, вміє написати основні біохімічні реакції, визначити головні біохімічні показники в біологічних об’ектах і дати їм медико-біологічну оцінку, але допускає деякі несуттеві погрішності (неточності) у відповідях на запитання.

- „задовільно” (3/1) балів одержує студент, який орієнтується у всіх запитаннях білетної програми і обов’язково засвоїв питання кваліфікаційного мінімуму, який вміє визначити основні біохімічні показники в біологічних об’ектах і дати ім медико-біологічну оцінку.

- „незадовільно” – (2/0) балів одержує студент, який має суттєві прогалини у знаннях програмного матеріалу, допускає принципові помилки при поясненн закономі рностей обмі ну речовин у людини не володіє потрібними практичними навичками. Оці нка «незадові льн




Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА| Біохімічні компоненти клітини, їх біохімічні функції. Класи біомолекул. Ієрархія біомолекул, їх походження.

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.032 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав