|
Розкриваючи перше питання, слід спочатку визначити предмет вивчення логіки, його специфіку, дати філософське визначення абстрактного мислення. Потрібно визначити такі риси мислення, як цілеспрямованість, абстрактність, узагальненість, опосередкованість. Логіка розглядає мислення як засіб пізнання; її предметом є форми і закони мислення, з допомогою яких людина пізнає природу, суспільство, людину та її мислення. Слід дати визначення логіки як філософської дисципліни, розповісти про походження слова "логіка", про її засновника.
Розглядаючи друге питання, слід мати на увазі, що основними формами абстрактного мислення є поняття, судження та умовиводи. Кожна з цих форм буде розглянута детально на наступних заняттях. Для того щоб краще з'ясувати, що таке форма мислення", потрібно взяти декілька простих суджень (простих речень, в яких є підмет і присудок) із різних сфер дійсності. Наприклад, "Усі столиці - міста"; "Деякі злочини не розкриваються"; "Усі метали - електропровідні". Показати, що за змістом вони зовсім різні, а за формою однакові, бо кожному з даних суджень притаманна одна й та ж форма, спосіб зв'язку елементів думки; в кожному судженні є предмет думки, в логіці його називають суб'єктом ("столиці", "злочини", "метали"), і поняття, які розкривають деякі риси суб'єкта ("міста", "електропровідні", "розкриваються"), їх називають предикатом. Усім трьом судженням притаманна одна й та ж форма: Б - Р (суб'єкт є предикат). Потім слід дати чітке визначення таких понять, як форма мислення, поняття, судження, умовивід, навести приклади (бажано зі сфери наук, які вивчались або вивчаються у вузі). Деякі студенти завчасно не готують приклади понять, про які йде мова, і коли дається пропозиція навести приклади, то вони інколи апелюють до таких понять, як "стіл", "вікно", "дерево", визначення яких не дають.
Слід торкнутися питання про відмінність логічних форм від форм чуттєвого відображення - відчуття, сприйняття, уявлення, показати, що мислення відволікає увагу від одиничного, неістотного, а виділяє в предметах загальне, те, що повторюється, істотне.
Для з'ясування того, що таке закон мислення, необхідно визначити такі поняття, як істинність думки, правильність мислення.
При вивченні третього питання слід звернути увагу на основні етапи розвитку логіки. Її історія бере свій початок ще в Стародавній Греції, У-ІУ ст. до н.е. Потрібно показати, які логічні проблеми вирішували попередники логіки Аристотеля. Слід зазначити, що логіка Аристотеля була популярною в епоху Середньовіччя, але вона зазнала певної модифікації відповідно до основних настанов схоластичної догматики. Потрібно сказати, що проблеми логіки розглядалися такими найвідомішими представниками Середньовіччя, як французький філософ І. Росцелін, англійський філософ У. Оккам, шотландський філософ Д. Скотт, англійський філософ Ан- сельм Кентерберійський та ін. Деякі з них захищали позицію реалізму, а деякі - номіналізму.
Засновником алгебри логіки є англійський філософ і логік Дж. Міль. Він систематизував дослідження Ф. Бекона в галузі індуктивних методів причинних зв'язків явищ. Теорія логічного обґрунтування математики була викладена англійськими логіками Б. Расселом і А. Уайтхедом. Розробка металогіки і логічної семантики була здійснена представниками Львівсько-Варшавської школи і знайшла відображення у працях Р. Карнапа, А. Тарського, Я. Лукасєвича, К. Льюїса та ін.
При вивченні даного питання потрібно обов'язково торкнутися питання про історію логіки в Україні. Потрібно відмітити, що логіка античних мислителів стала відомою в Київській Русі вже в ХІ ст. Обов'язковою дисципліною вивчення логіка стала в Києво-Могилянсь- кій академії. Відомо, що логіку високо оцінювали професори академії С. Яворський, І. Гізель, Ф. Прокопович. У курсі логіки, який читав про - фесор Прокопович, розглядалися такі питання, як універсалії, визначення і характеристика найрізноманітніших відношень, питання істинності та хибності суджень, проблеми знання й віри, визначення ролі та місця логіки в системі наук.
Слід обов'язково згадати видатного українського філософа Г. Ско - вороду, якого засновник Харківського університету В. Каразін називав своїм Піфагором, Орігеном і Лейбніцом.
Наприкінці ХУІІІ - початку ХІХ ст. логікою займався професор Львівського університету П.Д. Лодій. Він написав такі праці: "Логические наставления, руководствующие к познанию и различению истинного от ложного", "Наставления логики", "Теория общих правил", в яких значну увагу приділяв правилам аргументації і доведення.
При підготовці даного питання слід прокоментувати той факт, що є люди, які не вивчали логіки і мають високу культуру мислення, а є люди, які вивчали логіку і мають низький рівень культури мислення. Розкрити практичне і теоретичне значення логіки допоможе знайомство з такими її функціями, як світоглядна, методологічна, гносеологічна, евристична та ін.
Контрольні питання до теми заняття.
1. Основні визначення поняття "логіка".
2. Логіка і філософія.
3. Поняття "культура мислення".
4. Пізнання і мислення.
5. Характеристика визначень: "мислення", "свідомість", "абстрактне мислення".
6. Поняття про форму мислення.
7. Форми мисленого і чуттєвого пізнання.
8. Характерні риси абстрактного мислення.
9. Визначення предмета логіки як науки.
10. Поняття про форму мислення.
11. Характеристика основних формально-логічних законів.
12. Істинність і формальна правильність міркування.
13. Попередники логіки Аристотеля у Стародавній Греції.
14. Логічне вчення Аристотеля.
15. Співвідношення традиційної та сучасної логіки.
16. Співвідношення понять "традиційна логіка", "сучасна логіка", "символічна логіка", "математична логіка".
17. Вивчення логіки в Києво-Могилянській академії.
18. Одеська і Львівсько-Варшавська школи логіки.
19. Сучасний період у розвитку логіки в Україні.
Тема 2. ПОНЯТТЯ
1. Поняття як форма мислення.
2. Мисленнєві операції з поняттями.
3. Логічна структура поняття.
4. Види понять та відношення між ними.
5. Логічні операції з поняттями (правила визначення та поділу).
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 17 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |