|
Запас деревини – це її об’єм в кубічних одиницях (м3), звичайно в перерахунку на 1 гектар. Змінюється з віком деревостану.Усі вимірювання проводять вздовж ходів, згаданих у темі 1, і на площах, вказаних у таблиці 2 цієї теми. Для визначення об’єму необхідно розрахувати площу поперечного перерізу стовбурів та середню висоту дерев кожного виду.
S перерізу стовбура = π d2/4, де d – діаметр стовбура на рівні грудей (≈ 1,3 м). Якщо стовбур помітно неправильної, далекої від округлої форми, то діаметр визначають як середнє 2-4 вимірів з різних боків за допомогою штангенциркуля, мірної вилки чи подібного пристрою. При вимірюванні метровою стрічкою обхвату стовбура отриману величину – довжину кола - ділять на три: отримують діаметр.
Площа поперечного розрізу дерев вказується як середня величина поперечного розрізу дерев в м2 на гектарі.
V=S *l/2, де S - площа поперечного розрізу дерев, l – середня висота дерев.
Спрощують процедуру підрахунків спеціально розроблені лісівничі таблиці для підрахунку об’єму окремих дерев. Наприклад, якщо середня висота соснового лісу 22 м, а його площа перерізу – 18 м2/га, то об’єм лісу – 179 м3 на 1 га.
За часткою запасу деревини, що припадає на кожну породу у деревостані, складають структурну формулу деревостану цього лісу (у частинах від 10).
Приклади: 10С – чисте насадження сосни. 5Д4С+Б – 50% маси деревостану припадає на дуб, 40% – на сосну, незначно (менше 10%) домішується береза повисла. Доля запасу кожної породи визначається з точністю до 10%. Висока частка вказує на значний запас деревини, а не на велику кількість стовбурів.
Використовують такі стандартні умовні скорочення видів лісових порід: С – сосна звичайна, Д (або Д(з)) – дуб звичайний, Д(с) – дуб скельний, Б – береза повисла, Б(п) – береза пухнаста, Г – граб звичайний, Л – липа серцелиста, Кл – клен гостролистий, В – в’яз голий (або ільм), Яс – ясен звичайний, Я – ялина звичайна, Б – бук лісовий.
Бонітет деревостану – показник продуктивності деревостану, що виражається через ряд характеристик: середню висоту дерев залежно від віку, середній об’єм стовбура, кількість дерев на 1 га, а отже — через запас деревини, поточний і середній прирости запасу деревини. Бонітет визначають за кількісною шкалою, що відображає покращення лісорослинних умов і габітуса деревостану: Vб, Va, IV, III, II, Iа, Iб. Високий бонітет (I) показує і якість деревостану, і сприятливий характер лісорослинних умов. Для кожної породи та бонітету складаються таблиці ходу росту лісостану, які відображають величину вище перелічених показників, починаючи від посадки і до віку перестиглості, з інтервалом у 10–20 років. Для кожної породи складаються бонітетні таблиці, в яких відображена залежність значень висоти деревостану (в м) або запасу деревини (в м3/га) від віку деревостану. Наприклад, у соснових насадженнях з деревостаном високого бонітету Iб сόсни у віці 40 р. мають досягати висоти 20-22,5 м. У дуже несприятливих лісорослинних умовах соснові насадження можуть характеризуватись бонітетом V, що означає, що у віці 40 років дерева досягатимуть максимальної висоти 7,7 м або нижче.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 123 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |