Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Глобальні проблеми сучасності, інтереси та цінності як основа єдності людства і співпраці між народами.

Глобальні проблеми сучасностіце проблеми загальносвітового масштабу, що викликають системні функціональні порушення в розвитку людської цивілізації.

Ці проблеми можуть бути викликані як життєдіяльністю самого суспіль­ства, так і незалежними від нього чинниками (такими як природні темпера­турні цикли, космічні катаклізми, рух земної кори тощо). На даний момент існують різні типування глобальних проблем, наприклад, такі як проблема миру і війни, економічна, демографічна, виробнича проблеми, проблема по­долання відсталості країн, що розвиваються, проблема освоєння Світового океану, зниження зростання чисельності населення Землі та навіть пробле­ма зменшення моральності сучасних людей. Глобальні проблеми існували завжди, однак сьогодні значна їх частина спричинена діяльністю цивіліза­ції техногенного типу. Ця діяльність нерозривно пов'язана із суспільними (у тому числі економічними та політичними) відносинами та процесом інтен­сивного освоєння ресурсів, що забезпечують існування та розвиток цивілізації.

Тому глобальні проблеми можна умовно розділяти на дві основні групи:

ті, що існують в системі соціальних відносин;

ті, що викликають загрозу з боку навколишнього середовища (умов існування людства).

При цьому низка проблем однієї групи діалектично взаємопов'язана з проблемами іншої, оскільки діяльність людства суттєво змінює природне середовище, а останнє здійснює значний вплив на всі форми взаємозв'язків у людському суспільстві.

Проблеми, що виникають у результаті людської діяльності, називають антропогенними. Саме їх ми й будемо розглядати.

Розвиток цивілізації, у ході якого людство пристосовує природне сере-довище під свої нагальні потреби, супроводжуються системними порушення ми природної рівноваги. Однак при цьому виснаження природних ресурсів змушує суспільство переходити до більш складних форм боротьби за життя. Необхідність інтенсифікації освоєння ресурсів веде до незворотних негатив- них змін у навколишньому середовищі. Ці зміни суттєво погіршують умови існування людства, створюючи необхідність у суттєвому розширенні та по- дальшій інтенсифікації його господарської діяльності, ускладнюють всі виді соціальних відносин.

Наприклад, ще в ранні античні часи, коли мешканці Балкан та Аппенін викорчовували ліси для розчистки орної землі, вони тим самим викликали суттєвий дисбаланс екологічної системи, знищуючи сприятливі умови для ведення сільського господарства. Тому ще наприкінці першого тисячолітті до нашої ери грецькі та північноіталійські землі виявилися виснаженим і й малопридатними для обробки. Це зумовило перехід до масштабної торгівлі (обмін ресурсів), воєн (захоплення ресурсів), викликало загострення боротьбі в окремих суспільствах, які в минулому були досить соціально однорідними

Таким чином, можна виділити три групи факторів, що виникають у пре цесі засвоєння людством ресурсів життєзабезпечення:

] негативні для існування людства зміни природного середовища;

] конфлікти всередині суспільства, що викликані нерівномірністю роз- поділу ресурсів між окремими соціальними групами;

] міжнародні конфлікти, що виникають у ході конкурентної боротьби за володіння ресурсами.

Ці фактори носять системний характер, тобто вони невіддільні від самого процесу розвитку цивілізації. Тому викликані ними глобальні проблем проектуються на всі сфери людського існування — економічну, енергетичну демографічну, соціальну, екологічну та інші.

Глобальні проблеми динамічно змінюються, причому досить часто вирі-

шення одних проблем може викликати інші. Тому окреслити повне коло гло­бальних проблем раз і назавжди неможливо. Ми вважаємо доцільним окрес­лити лише основні групи проблем, що існують у сучасному світі.

Типи глобальних проблем сучасності

Назва глобальних проблем Зміст проблем
Екологічні Забруднення навколишнього середовища, масова вирубка лісів, негативні наслідки освоєння космосу та Світового океану, «озонова діра», «парниковий ефект». Стихійні лиха: тайфуни, цунамі, урагани, землетруси, паводки, засухи тощо, тобто різні явища природного характеру: геологічні, гідрогеологічні, гідрометеорологічні.
Економічні Економічний глобалізм, постімперіалізм. Нерівномірність доступу до ресурсів по осі «Північ — Південь». Проблема «золотого мільярду», продовольча проблема тощо.
Соціальні Проблема нерівномірного розподілу ресурсів у сучасному світі, проблема відчуження результатів праці від безпосереднього виробника. Демографічна проблема, проблема охорони здоров'я, поширення небезпечних захворювань, проблема освіти (1 млрд. неписьменних), проблема етнічних та міжконфесійних конфліктів тощо.
Політичні Проблема глобального політичного контролю та світового військового лідерства. Проблема війни та миру: можливість переростання локальних конфліктів у глобальні, небезпека ядерної війни, проблема співіснування суспільств із різними політичними системами, тероризм (міжнародний, внутрішньополітичний, кримінальний).
Духовні Деградація «масової культури», девальвація моральних цінностей, поринання людей у світ ілюзій, зростання агресії, нервово-психічні захворювання, комп'ютеризація, проблема відповідальності науковців за наслідки своїх відкриттів.

Усі глобальні проблеми взаємопов'язані. Неможливо вирішити кожну з них окремо. Ці проблеми зачіпають інтереси не лише людства в цілому, але й кожної людини зокрема. Вони створюють загрозу розвиткові й навіть існу­ванню всього людства, а тому потребують об'єднання зусиль усіх його частин.

2. Я – член сім’ї, громадянин держави, громадянин планети Земля

 

Я – член сім’ї. Сім’я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Зміни, що відбуваються в житті сім'ї, тісно пов'язані зі змінами й перетвореннями в суспільстві, частиною якого вона є. Різні соціальні зрушення, індустріалізація, урбанізація, професійна праця жінок, зміни в матеріальній і духовній культурі, зумовлені науково-технічним поступом, поліпшенням засобів комунікації тощо, впливають на сім'ю. Зокрема, вони викликають зміни ролей і позицій у межах родини, ціннісних орієнтацій, норм і способів поведінки, укладу сімейного життя взагалі.

Регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним кодексом України з метою:

- зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

- утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім’ї;

- побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

- забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

В Україні налічується понад 17 млн. сімей, з яких понад 11,2 млн. – в міських поселеннях і 5,8 млн. – в сільській місцевості. Кількість сімей зростає швидше чисельності населення, що відбиває тенденції відокремлення молодих сімей і скорочення її величини як серед міського, так і серед сільського населення. Частка сімей з однією дитиною становить 30,4%, з двома – 49,3%, з трьома – 7,4%, багатодітних – бездітних – 10%.

Я - громадянин України, тому що народився в Україні. З моменту прийняття Конституції України встановлення принципу єдиного громадянства в Україні зумовлює однакове розуміння кожною людиною своєї причетності до долі незалежної держави - України. Напевне, кожен із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим вирізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна - це не просто клапоть землі на планеті, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю, - це щось значно більше, це почуття, які виникають до цього «клаптя», це бажання діяти на його благо, повага до нього. Україна - це славетна історія: мудрі літописці, Київ священний, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи. Україна - це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, п’янкі любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах. Україна - це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покуті, розмальована святкова писанка, мова солов’їна…Україна - це все, іцо навколо мене, усе, чим живу й про що мрію, це мої батьки, друзі, учителі. Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Саме на підмурівку національної свідомості громадян будується країна, що посідає гідне місце серед інших країн і впливає на події у світі. Отже, держава - це передусім її народ, а свідомість народу є свідомістю його держави. Про стійкість і непереможність українського народу свідчить історія його опору окупантам і створення незалежної держави. У найскрутніші для України часи, коли, здавалося, останні надії було втрачено, на захист співгромадян піднімалися творча інтелігенція, науковці, громадські діячі. Краще ніж будь-хто усвідомлюючи небезпеку втрати рідної країни, вони знаходили шляхи вирішення державних проблем, палким словом надихали зневірених, невтомно піднімали українців на боротьбу, зміцнюючи їхню віру у власні сили. Наше суспільство потребує громадянина освіченого, активного, який вміє жити і працювати в умовах демократизації, в обстановці зростаючої і економічної відповідальності, який уміє встановлювати контакти з іншими людьми, орієнтуватися в ситуаціях, що склалися, швидко адаптуватися до нових умов. Найважливішою складовою громадянської свідомості є моральність особистості. Це такі гуманістичні риси, як єдність національних і загальнолюдських цінностей: доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду. Названі якості визначають культуру поведінки особистості. Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого - засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини. Вибір України пов'язаний з демократичними орієнтирами, ми повинні мати чіткі уявлення про наші обов'язки та права, знати суть громадянського суспільства, його специфічні риси, закономірності розвитку.

Я – громадянин планети Земля. Людство має спільне коріння і живе на одній планеті, тому має в єдності і мирі створювати своє майбутнє. Земля не належить нам, це ми належимо Землі. СправжнійГромадянин Землі - це дбайливий господар, він не порушує права сусідів по планеті. Піклується про них, цінує все живе, що зустрічається на його шляху. Береже і оптимально використовує ресурси Землі (водні, лісові, надра), примножує їх, по можливості, знаходить альтернативу та безвідходні технології; зменшує витрати води, світла, газу в побуті та на виробництві; зменшує кількість відходів, сміття; впроваджує максимально можливе багаторазове використання матеріалів у виробництві, побуті; бере з природи те, що може повернути, адже ресурси Землі все ж скінченні. Розуміє, що в нашому глобалізованому світі екологічні проблеми однієї країни впливають на всі країни і народи; творить науковий і технічний прогрес за умови його екологічної доцільності; не завдасть шкоди іншим. Досліджує, вивчає навколишній світ, навчається в будь – якому віці. Підтримує традиції наших предків, які йшли до нашого часу багато тисячоліть і залишили нам у спадок прекрасну зелену планету; пам’ятає, що він - частина Всесвіту, а природа – як гніздечко в якому він живе, тому не може заплямовувати свою душу поганими вчинками та думками. Пам’ятає, що може творити, плекати, мріяти, але не забуває головних слів «Знати. Передбачити. Діяти».




Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 360 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Участь у житті суспільства. | Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу. | Поняття громадянського суспільства. | Суть, атрибути та функції громадянського суспільства. | Громадянське суспільство в Україні. | Територіальне громадське та місцеве самоврядування. | Громадська думка | Шкільне самоврядування. | Тестові завдання | Україна в світовій економіці. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав