3.5.1. Наступ у населеному пункті
Місто (населений пункт) із міцними кам’яними (цегляними) будівлями і розгалуженими підземними спорудами може бути легко перетворений противником у сильний вузол оборони, підготовлений до тривалого і наполегливого утримування.
Квартали, окремі будівлі у інші споруди роз’єднують дії підрозділів і вимушують їх наступати в окремих напрямках, вести бій за опанування кожної споруди (будинку, поверху), що пристосовані до оборони. Бій доведеться вести в будівлях (будинках), між ними, на верхніх поверхах і дахах (горищах) будинків, в підвалах і підземних спорудах, на близьких дистанціях, а часто і в рукопашному бою.
Будівлі, сади, парки, сквери і інші міські споруди, річки і канали обмежують огляд, обстріл і ускладнюють маневр. Все це робить суттєвий вплив на організацію наступу і вимагає всебічної підготовки особового складу, вміння діяти як у складі взводу (відділення), так і невеликими групами.
Механізованому відділенню при наступі в місті вказується об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. Об’єктом атаки може бути– жива сила противника, його вогневі засоби (танк, бойова машина піхоти, кулемет, розрахунок протитанкового ракетного комплексу тощо), що розташовані в траншеї перед будівлею, в проміжках між ними, в будинках (на поверсі, в кімнаті, підвалі) та інших спорудах.
Механізоване відділення у місті (населеному пункті) наступає, як правило, у пішому порядку уздовж вулиці з одного боку. При наступі в дві лінії одне з відділень та група управління і вогневої підтримки діють за першою лінією на віддаленні до 50 м.
Відділення другої лінії (група закріплення) призначене для прикриття вогнем атакуючих відділень першої лінії і знищення противника в сусідніх будівлях.
Відділення (атакуюча група) механізованого взводу штурмової групи, що діює в пішому порядку під час захоплення будівлі також може розподілятись на дві бойові групи, та групу управління і вогневої підпримки. В бойовій групі можуть призначатись старший стрілець, стрільці та кулеметник. В групу управління і вогневої підтримки можуть входити і призначатись командир відділення, снайпер, гранатометник, помічник гранатометника, який може виконувати завдання звязкового а також мати при собі засоби для позначення вікон (місць знаходження атакуючої групи) по яких неможно вести вогонь підпримуючим вогневим засобом та інші додані відділенню вогневі засоби.
Перед атакою БМП, танки, гармати і протитанкові ракетні комплекси вогнем прямою наводкою знищують противника в спорудах, що атакуються, і сусідніх будівлях. Одночасно особовий склад механізованого взводу (відділення) і додані йому вогнеметники ведуть вогонь по вікнах, дверях, амбразурах і, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації (споруди), ходи сполучення та інші приховані підступи, висуваються до об’єкта.
Під час атаки танки і вогнеметники, як правило, діють у бойовому порядку механізованого взводу (відділення). З підходом до об’єкта атаки вогонь танків, гармат і інших вогневих засобів переноситься на верхні поверхи і горища. Відділення сміливо та зухвало під прикриттям вогню всіх засобів, аерозолів (димів) уриваються в будівлю і, переходячи від низу до верху, з поверху на поверх сходами або через проломи в міжповерхових перекриттях, знищують впритул противника вогнем з автоматів, кулеметів і гранатами.
Порядок дій атакуючої групи під час захоплення будівлі може бути слідуючим. Після знищення противника в приміщенні будівлі перша бойова група вривається в нього і командир голосно повідомляє (по можливості) розташування вікон, дверей в приміщенні відносно входу до нього. Після цього друга бойова група разом з групою управління і вогневої підпримки відділення входить туда тим же шляхом і здійснює прикриття відділення (атакуючої групи). В цей час командир бойової перша бойова група змінює (дозаряжає) магазини, звязковий позначає вікна (місце знаходження відділення), командир відділення доповідає командиру взводу, приймає рішення на подальші дії і ставить задачу другій бойовій групі. Друга бойова група кидає гранати і веде вогонь з автоматів (кулемету), вривається в наступне приміщення. Якщо знищити противника з першої спроби не вдалося, командир відділення зостосовує додаткові вогневі засоби, що є в групі управління і вогневого забеспечення відділення і продовжує виконувати завдання.
Тим часом відділення другої лінії (група закріплення) займає вогневі позиції у звільненому приміщенні і забезпечує підпримку вогнем атакуючих груп та переміщення групи управління і вогневої підпримки взводу, яка забирає і переносить все споряження, що залишено атакуючими групами для полегшення пересування.
Під час дії взводу (штурмової групи) в одну лінію функції групи закріплення виконує група управління та вогневої підтримки взводу.
Насамперед противник знищується в підвалах і нижніх поверхах будівель. Противник, який веде вогонь із вікон і дахів будинків, знищується снайперами, кулеметниками і спеціально для цього призначеними стрільцями. Дії атакуючих груп у будівлі забезпечуються постійним прикриттям та вогнем групи управління та вогневої підтримки одна одної вогнем. Додані взводу сапери в цей час проробляють проходи в стінах і міжповерхових перекриттях, а за необхідності розміновують будівлю.
Захопивши будівлю й очистивши її від противника, взвод (відділення) атакує наступний об’єкт.
3.5.2. Наступ вночі
Наступ вночі має як негативний, так і позитивний бік. Ніч обмежує видимість, ускладнює орієнтування, збільшує час на виявлення та ураження цілей, тому знижується ефективність вогню з стрілецької зброї, БМП (БТР) та інших вогневих засобів, збільшується витрата боєприпасів і освітлювальних засобів. Вночі ускладнюється управління взводом, підтримка взаємодії; важко витримувати напрямки наступу, виявляти і долати перешкоди при водінні танків, БМП (БТР, автомобілів), підвищується стомлюваність особового складу.
З іншого боку, нічні умови дозволяють непомітно для противника займати, обладнувати вихідне положення для наступу і маскування, здійснювати зміну підрозділів, що обороняються, несподівано атакувати противника, у тому числі у фланг і тил, сприяють досягненню перемоги над противником, що перевершує у силі. У цих умовах зменшуються втрати наступаючих від наявності протитанкових засобів, авіації і зростає роль сміливих і ініціативних дій взводу, відділення, невеликих груп особового складу, БМП (БТР) і інших вогневих засобів. Крім цього, нічна атака чинить на противника сильний моральний вплив.
При наступі вночі взводу (відділенню, танку) ставляться такі ж завдання, як і вдень. Вночі інтервали між солдатами у бойовій лінії між бойовими групами можуть скорочуватися.
Підготовка до наступу вночі проводиться у світлий час доби. Командир взводу під час організації наступу вночі, крім звичайних питань, визначає: видимі в темний час доби орієнтири; азимут напрямку наступу взводу і направляюче відділення (танк); порядок позначення відділень (танків, БМП, БТР), проходу в загородженнях, а також порядок освітлення місцевості, використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі; сигнали впізнавання і заходи щодо захисту від світлового випромінювання на випадок застосування противником ядерної зброї. Він також організовує забезпечення відділень (танків) освітлювальними і сигнальними засобами, патронами з трасуючими кулями і снарядами.
У ході наступу вночі особлива увага приділяється веденню розвідки, дотриманню напрямку і своєчасному позначенню свого положення.
На борти і корму танка (БМП) екіпаж наносить умовні знаки білого (взимку чорного) кольору для легкого розпізнавання стрільцями вночі.
При загрозі застосування противником ядерної зброї для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості техніки, особовий склад веде бій у спеціальних захисних окулярах, а оптичні прилади, прилади нічного бачення і скло кабін готуються для ослаблення впливу світлового імпульсу.
Під час рекогносцировки і при отриманні завдання командир взводу (відділення, танка) повинен з’ясувати:
розміщення об’єкту атаки і місцевих предметів, за допомогою яких можна відшукати об’єкт;
напрямок атаки по природних орієнтирах, що виразно видно при штучному освітленні і в темноті; порядок постановки світлових орієнтирів освітлювальними ракетами (мінами, снарядами, бомбами тощо);
місця проходів через протитанкові загородження перед переднім краєм противника та їх позначення;
рубежі відкриття вогню і порядок його відкриття (самостійно, за сигналом), способи його ведення;
сигнали цілевказання і взаємодії зі стрільцями, вогневими засобами прямої наводки, з саперами і командиром роти (взводу).
За наявності часу командир танкового взводу (танка) показує з командиром механізованої роти (взводу) порядок сумісних дій, уточнює їх вихідне положення для наступу, місця проходів, рубіж переходу в атаку і способи їх позначення. Командир танкового взводу (танка) повідомляє командиру механізованого взводу (механізованого відділення) номери танків і умовні знаки, що будуть нанесені на борти і корму танків.
Механізований взвод вночі наступає, як правило, у пішому порядку в бойовій лінії або бойовими групами. Танки і БМП (БТР) діють у бойовій лінії взводу, знищуючи кулемети, групи піхоти, що перешкоджають просуванню стрільців, а вони знищують протитанкові засоби, що перешкоджають просуванню танків і освітлювальні пости противника, розташовані на передньому краю.
При наступі в пішому порядку у взводі (відділенні) призначається напрямне відділення (напрямний), яке витримує по компасу напрямок дії взводу (відділення). Під час наступу на техніці напрямок витримується за допомогою гіронапівкомпаса.
Застосування засобів освітлення не повинно демаскувати свої бойові порядки і проводиться за командою (сигналом) командира взводу.
Якщо атака проводиться без вогневої підготовки, то вона здійснюється з дотриманням нічної тиші і суворих заходів маскування. Всі необхідні команди подаються голосом або сигналами, які противник не може спостерігати.
Якщо бойові машини ведуть наступ вночі лише з використанням нічних прицілів і приладів нічного бачення – необхідно враховувати розходження променів освітлювачів. Для цього, в залежності від інтервалів, між машинами і глибині бойового порядку вказується сектор освітлення місцевості, його кордони (праворуч і ліворуч від 30-00 азимутального покажчика). Кордони секторів сусідніх бойових машин повинні перекриватись. Для виявлення цілей на відстанях до 400 м і ближче використовується той самий метод тільки для освітлювачів на командирських приладах.
Під час наступу взвод повинен суворо витримувати вказаний йому напрямок, своєчасно і встановленим порядком позначати своє положення, дотримуватись заходів безпеки при подоланні загороджень і тяжкодоступних ділянок, вміло використовувати прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості.
Атака опорних пунктів у глибині оборони здійснюється з фронту, флангу і тилу. Для цього особовий склад, діючи сміливо і рішуче, проникає через проміжки, виходить у фланги, тил і стрімко атакує противника, сіє паніку в його бойових порядках і тим самим сприяє підрозділам, які наступають з фронту.
У світлі ночі, а також при яскравому освітленні місцевості, наступ ведеться як вдень.
У ході наступу, особливо на світанку, взвод повинен бути готовим до відбиття можливих контратак противника. При переході від нічних дій до денних командир взводу (відділення, танка) уточнює бойові завдання, вживає заходів щодо поповнення боєприпасів, пального, евакуації поранених і хворих.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 112 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |