Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Херсон - 2014. 1. Інструкція щодо дій студента під час роботи в дистанційному режимі.

Читайте также:
  1. Упадок Херсонеса
  2. Херсон - 2014
  3. ХЕРСОН -2010
  4. ХЕРСОН 2009
  5. ХЕРСОН 2010
  6. ХЕРСОН 2010
  7. ХЕРСОН 2010
  8. Херсонский Государственный Морской институт
  9. ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зміст

 

1. Інструкція щодо дій студента під час роботи в дистанційному режимі.

2. Критерії оцінювання видів виконаних робіт.

3.Тематичний зміст дисципліни.

4. Завдання для опрацювання тем.

5. Матеріали для опрацювання тем.

6. Список навчальної літератури.


1. Інструкція щодо дій студента під час роботи в дистанційному режимі

  Отримання завдання Виконання завдання/ зворотній зв’язок
1.Студенти які не мають комп’ютер, або мають комп’ютер без доступу до Інтернету 1. Перед канікулами отримують завдання у викладача в друкованому або електронномуваріанті. 2. Опрацьовують теоретичний та практичний матеріал самостійно. 3. Готують запитання до незрозумілих питань на консультацію. 1. Студентивиконують завдання відповідно до методичних вказівок (матеріали завдань з кожної дисципліни). 2. Студентивиконують завдання у письмовому, або друкованому (на електронному носії) вигляді та здають на перевірку викладачеві після приїзду до коледжу.
2. Студенти які мають комп’ютер, Інтернет,але не мають неможливості брати участь в дистанційних лекціях з будь-яких причин Студент повинен завчасно створити персональну e-mail адресу для дистанційного навчання, на яку буде отримувати персональні завдання на час дистанційного навчання та з якої буде надсилати відповіді викладачу. Наприклад: ivanov.p.f@gmail.com або stocenko_a_v@mail.ru. Не рекомендується створювати адреси виду pupkin100500@yandex.ru або iro4ka123@mail.ru. Ім’я для реєстрації поштової скриньки має складатися з маленьких латинських літер та цифр, можливість використання інших символів (крапка, дефіс, тощо) необхідно уточнювати під час реєстрації скриньки. 1. Перед канікуламистуденти отримують у викладача: - адресу сайту ХПТК ОНПУ http://college.ks.ua/, де буде розміщено: розклад занять з 16.02.14 по 28.02.14 - адресу ftp://college.ks.ua, електронної методичної бази коледжу; пароль доступу до методичної бази коледжу - адресу електронної поштової скриньки викладача; - завдання та порядок їх виконання 2. Перед канікуламивикладач отримує від студента його електронну адресу, на яку буде надсилати персональні завдання на час дистанційного навчання, відповіді на запитання та результати роботи студента. 1. Студентза електронною поштою надсилає викладачу виконане завдання (відповіді на контрольні запитання, розв’язки тестових завдань та інші форми) на електронну адресу викладача. 2. Студентза електронною поштою задає запитання на не зрозумілі питання. 3. Викладач відповідає на запитання. 4. Викладач перевіряє надіслані роботи, відсилає результати перевірки, виставляє оцінку за критеріями.
3. Студенти які мають комп’ютер та Інтернет, та всі можливості участі у дистанційних лекціях Студент повинен завчасно зареєструватись у системі OnWebinar та навчитись її використовувати. Ім’я для входу у систему має складатися з маленьких латинських літер та цифр, можливість використання інших символів (крапка, дефіс, тощо) необхідно уточнювати під час реєстрації. Повне ім’я студента слід вказувати українською або російською мовами з використанням великих літер. Не рекомендується скорочувати ім’я та по батькові до ініціалів. 1. Перед канікуламистуденти отримують у викладача: - адресу сайту ХПТК ОНПУ http://college.ks.ua/, де буде розміщено: розклад занять з 16.02.14 по 28.02.14 - адресу ftp://college.ks.ua, електронної методичної бази коледжу; - адресу електронної поштової скриньки викладача; - адреса доступу до системи OnWebinar. - завдання та порядок його виконання 2. Студент за розкладом занять з 16.02.14 по 28.02.14 присутній на занятті у режимі Вебінару, задає запитання, слухає пояснення матеріалу, дає відповіді на запитання. 3.Для того щоб працювати в режимі Вебінару студенту потрібно в адресну строку Інтернет - браузеру записати адресу Вебінару викладача (Boronoba.onwebinar.ru) 4. Перед канікуламивикладач отримує від студента його електронну адресу, на яку буде надсилати персональні завдання на час дистанційного навчання, відповіді на запитання та результати роботи студента. 1. Викладач проводить заняття згідно розкладу за обраною формою дистанційного навчання у режимі Вебінару (урок - консультація, урок - презентація), задає запитання, відповідає на запитання. 2. Викладачконтролює кількість присутніх студентів на початку та в кінці заняття. 3. Викладач перевіряє надіслані роботи, відсилає результати перевірки, виставляє оцінку за критеріями.

 

 

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА

1.1 Студент зобов’язаний самостійно дізнаватись графік проведення занять.

1.2 Студент зобов’язаний відвідувати заняття згідно узгодженого графіку.

1.3 У разі неможливості відвідування занять з будь-яких причин, студент зобов’язаний повідомити викладача листом на його електронну поштову скриньку, а по закінченню терміну дистанційного навчання надати пояснювальну записку.

1.4 Студенти, що з технічний причин не можуть працювати з системою, повинні щоденно переглядати зміст своєї електронної поштової скриньки на предмет інформації та завдань від викладачів. На будь-які листи від викладача студент повинен дати відповідь із зазначенням дати та часу отримання листа.

1.5 Студент має право на подання матеріалів від викладача у форматах, що оговорені в п. 1.1.

1.6 Студент має право листуватися з викладачем стосовно виконання самостійних робіт.

1.7 У разі необхідності, студент має право узгодити з викладачем відпрацювання пропущених занять.

1.8 Студент має право дізнаватись результати контролю своїх робіт.

2. Критерії оцінювання видів виконаних робіт

№п/п Тема Вид роботи Критерії оцінювання
    Тема 1. Зв′язне мовлення. Поняття культури мовлення і спілкування. Професійне спілкування. Особливості усного і писемного спілкування. Діалог, монолог, полілог у професійному спілкуванні.   1.Відповіді на запитання 2. Завдання для самостійного опрацювання   1запитання - 2 бали   Всього: 12 балів
  Тема 2. Зв′язне мовлення. Ділові папери: протокол.   1. Завдання для самостійного опрацювання 2. Відповіді на запитання   1запитання - 1 бал   Всього: 12 балів
  Тема 3. Зв’язне мовлення. Ділові папери: витяг з протоколу.   1. Завдання для самостійного опрацювання 2. Тестові завдання 1 завдання - 1 бал Тести: І рівень 1- 4 бали ІІ рівень 5-6 балів ІІІ рівень 7 - 9 балів ІУ рівень 10 - 12 балів Всього: 12 балів

 


3. Тематичний зміст предмета

№ з/п   Назва блоку змістових модулів, назва змістових модулів, тем навчальної дисципліни Кількість годин Види занять за дистанційною формою навчання (відповідно до Положення про дистанційну форму навчання)
дистанційна форма Самостійна робота студента
         
1. Тема 1. Зв′язне мовлення. Поняття культури мовлення і спілкування. Професійне спілкування. Особливості усного і писемного спілкування. Діалог, монолог, полілог у професійному спілкуванні.     Лекція. Заняття-консультація.
2. Тема 2. Зв′язне мовлення. Ділові папери: протокол.     Лекція. Заняття-презентація.
3. Тема 3. Зв’язне мовлення. Ділові папери: витяг з протоколу.     Лекція. Заняття-презентація.

 

 

Завдання для опрацювання тем

№ з/п Назва блоку змістових модулів, назва змістових модулів, тем навчальної дисципліни Кількість годин Види занять: - лекція; - семінар; -практична робота; -лабораторна робота; (вказати) Завдання для опрацювання тем   Види контролю: -поточний -модульний (вказати) / зворотній зв’язок Примітка
Аудиторні години СРС
               
               
      Тема 1. Зв′язне мовлення. Поняття культури мовлення і спілкування. Професійне спілкування. Особливості усного і писемного спілкування. Діалог, монолог, полілог у професійному спілкуванні.         Лекція. Заняття – консультація   1. Опрацювати опорний конспект з теми. Ознайомитися з теоретичним матеріалом за підручниками. 2. Дати відповіді на контрольні запитання та записати відповіді у зошит.     1.Записати відповіді на контрольні запитання у зошиті.    
  Тема 2. Зв′язне мовлення. Ділові папери: протокол.     Лекція. Заняття - презентація 1. Опрацювати опорний конспект з теми. Ознайомитися з теоретичним матеріалом за підручниками. 2. Дати відповіді на контрольні запитання та записати відповіді у зошит.   1. Записати відповіді на контрольні запитання у зошиті. 2. Написати зразок документа.  
      Тема 3. Зв’язне мовлення. Ділові папери: витяг з протоколу.         Лекція. Заняття - презентація 1. Опрацювати теоретичний матеріал. 2. Дати відповіді на контрольні запитання та записати відповіді у зошит. 3. Виконати тестові завдання. 1. Відповісти на запитання. 2. Написати зразок документа. 3. Відповіді на тестові завдання надіслати за електронною поштою.  

5. Матеріали для опрацювання тем.

 

Тема:

1. Опрацювати (прочитати, розібрати) теоретичний матеріал.

2. Виконати опорний конспект та записати зразки практичних завдань у зошиті для аудиторних робіт.

3. Дати відповіді на контрольні запитання до теми. Вміти відповідати на запитання усно.

4. Відповісти на тестові завдання.

Тема 1. Зв′язне мовлення. Поняття культури мовлення і

спілкування. Професійне спілкування. Особливості усного і писемного спілкування. Діалог, монолог, полілог у професійному спілкуванні.

Мовознавці виділяють такі основні поняття: "жаргон", "сленг", "суржик", "макаронічна мова", "арго".

- Який із термінів вам знайомий? Що ви знаєте з цього питання?

 

1. Жаргон – соціальний діалект. Відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів. Розвивається в середовищі більш менш замкнутих колективів: школярів, студентів, воєнних, різноманітних професійних груп. Ці жаргони не слід перемішувати із професійною мовою, які користуються досить розвиненою і доволі точною термінологією.Жаргони лексично і стилістично відмінні, вони відрізняються нестабільністю і швидкістю зміни найбільш поширеної лексики. Жаргони потрапляють в художню літературу для мовної характеристики героїв. Крім жаргонів, виникаючих на базі розмовної мови, існують ті, які виникають на базі спілкування різномовного населення в прикордонних містах чи в місцях скупчення різнонаціонального населення, наприклад, в морських портах. Лексика жаргону будується на базі літературної мови шляхом переосмислення, переоформлення, звукового скорочення і т. д., а також активного засвоєння іншомовних слів і морфем.

2.Арґо́ (франц. argot — жаргон, первісне — жебрацтво) — один з різновидів соціальних діалектів, штучно створювана умовна говірка якої-небудь вузької замкненої соціальної або профес. групи, незрозуміла для сторонніх. Іноді термін «арґо» вживається на позначення певного соціального чи профес. відгалуження від загальнонародної мови (напр., А. артистів, музикантів, спортсменів, військовослужбовців та ін.), тобто в тому ж значенні, що й термін жаргон. У вужчому розумінні А. — мова «соціального дна», декласованих та антисоціальних елементів (рекетирів, злодіїв, жебраків, бомжів, картярів-шулерів тощо).

Виникнення А. пов’язане ще з тим періодом історії мови доби феодалізму, коли існували замкнені корпорації ремісників, бродячих торгівців, жебраків та ін., які з метою самозахисту та відособленості від решти суспільства і збереження своїх профес. таємниць створювали спец. мовні коди. В українській мові здавна відомі А. сліпих кобзарів і лірників — т. з. лебійська або шлепецька (сліпецька) мова, а також кушнірів, кожухарів, шаповалів, рашевців (бродячих торгівців) тощо. А. цих соціальних груп у цілому мають спільні риси з незначними місц. чи профес. відмінностями.

В основі А. звичайно лежить загальнонар. мова та її грамат, система, проте вони істотно відрізняються від неї словниковим складом.

Наприклад: гальомий — великий;мікрий — малий, висюлька — яблуко, пор. висіти; котинь — віз, пор. котити; скрипота, скрепи — двері, пор. скрипіти.

Прикладом лірницького А. є недавні (60-х pp.) записи Й. Дзендзелівського на Волині: «В битебе клева буштирака, скелиха не вкушморить» («В тебе добра палиця, собака не вкусить»); «Закапшуй шкребета, щоб ніконто не припнав, яківнись климус» («Зачини двері, щоб ніхто не прийшов, якийсь злодій»). А. використовувалися не лише для таєм. спілкування, а й як засіб своєрідної мовної гри, розваги. Такими, зокрема, були школяр, та бурсацькі А., побудовані на свідомому поєднанні несполучуваних частин різних слів (На моторошні засердчить — На серці стане моторошно), додаванні до кожного слова своєрідних закінчень на зразок лат. (вишневентус — вишнівка, вечорнитентус — вечорниці), зразки яких зустрічаються у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка та ін. письменників. Слова і вислови з А., уживані в загальнонар. мові, наз. арґотизмами.

3. Макаронічна мова (італ. maccherònico, від maccheróni — макарони) — механічна суміш слів чи висловів з різних мов або переінакшення їх на іноземний лад.

В Україні в середині XVII ст. нею були написані деякі актові книги. В художніх творах макаронічна мова імітує мову чужинців, пародіює тих, хто захоплюється запозиченням. Як мовний засіб гумору й сатири вжита у творах І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Старицького, Остапа Вишні, С. Олійника, О. Чорногуза, П. Глазового та інших.

Наприклад, у деяких епізодах "Енеїди" Котляревського українська мова мішається з латинською:

Енеус ностер магнус панус
I славний троянорум князь,
Шмигляв по морю як циганус,
Ад те, о рекс! прислав нунк нас.
Рогамус, домiне Латине,
Нехай наш капут не загине,
Пермiтте жить в землi своєй...

Деякі інші приклади: «Мимошедшую седмицю глумляхся з молодицями по шиночкам здешної палестини» (Г. Квітка-Основ’яненко); «[Проня:] Ах, це ви? Бонджур! А я так зачиталась! Мерси, што прийшли...» (М. Старицький); «Прошу пардону, мадам. Але в мене сьогодні аудієнція з консулом. А ля фуршет і шведський столик! Аріведерчі, ма шер!» (О. Чорногуз).

4. Су́ржик ( буквально — «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші») — побутове мовлення, в якому об'єднані лексичні та граматичні елементи різних мов без дотримання норм літературної мови. Термін «суржик» (без додаткових визначень) вживається переважно щодо українсько-російського суржику. Наприклад:

-вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже, да, нєт, када, нє нада, єлє, щас/січас, всєгда, нікогда, чуть-чуть, конєшно, навєрно, напримєр, допустім, мєжду, вмєсто, вродє, імєнно, будто, вроді, рядом, язик, больниця, циплята, предохранітєль, предсідатель, почтальйон і т.п.;

-"українізовані" форми російських дієслів - здєлав, длівся, унаслідував, получав, щитав, отдав, отключив;

-"українізовані" форми російських числівників - первий/перва, вторий/втора;

-змішування українських і російських форм невизначених займенників - хто-то, шо-то, як-то, які-то, який-то, чого-то, кой-шо, кой-які;

-порушення дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком - по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою;

-утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови - самий головний, саме важне;

-утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком - відробивший, прийшовший, зробивший;

-слова і вирази, кальковані з російської - міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, до цих пір, так як, бувший у користуванні;

Українсько-російський суржик поширений у побутовому спілкуванні жителів багатьох регіонів України, а також місцевостей на території Росії, де проживає українське населення

Класики в перекладі на сленг "Слово о полку Ігоревім"

А тоді прийшов до ріки Осколки, він ждав два дні брата свого Всеволода, - той ішов був іншою дорогою з Курська, - і звідти рушили вони до річки Сальниці. Тут же до них і сторожі приїхали, що їх вони послали були язика ловить, і сказали вони, приїхавши: "Бачились ми з ворогами. Вороги наші оружно їздять. Тому або ви поїдете швидко, або вернемось додому, бо не наша є пора".Але Ігор сказав їз братами своїми: "Якщо нам, не бившись з ними, вернутися додому, то сором нам буде гірше смерті. Хай нам Бог дасть".

А тоді, припершись до Осколки, бос чекав свого братка 2 дні(той хиляв другою дорогою). І вже як здибались вони, то порили до річки Сальниці, де й було стрілку забито. А там вже до них підскочили їхні бойовики і повели базар про враже кодло: "Там їх неміряно – повна грядка. Всі при стволах і перах!" Але бос вивернув: "Ша, братва. Припухли? Западло нам від такої знатної мокрухи кігті рвати! Я мазу тягну. Надійтеся, лохи, на себе і на пруху".

У світі цікавого.

1. У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 000 разів.

2. У московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили перевдягнені чиновники, які хапали матюкальників і на пострах іншим прилюдно сікли їх різками.

3. Автор збірки " Поза межами російських словників" Флегон наводить у цій праці 6 тис. лайливих слів, що побутують серед росіян.

4. У медицині описано багато випадків, коли паралізовані пацієнти не могли вимовити односкладних слів " так" і " ні", але легко проговорювали цілі тиради недрукованої лексики. Це пояснюється тим, що брутальні слова проходять зовсім іншими нервовими ланцюжками порівняно зі звичайною лексикою. Були випадки, коли під дією анестезії люди вимовляли такі "перли", від яких в'янули вуха.

5. Для німців і японців найвищою образою є звинувачення в неохайності, бо особливо високо в цих культурах цінується тілесна чистота, чепурність.

6. Учені з'ясували, що лайливість – це хвороба. Наприклад, римський імператор Клавдій у звичайному житті був цілком пристойною людиною, але іноді на нього находили приступи лайливості; при цьому він дригався, розмахував руками і ногами, жахаючи підданих. Від таких приступів, за деякими даними, потерпали Петро І, Моцарт, Пушкін, Наполеон.

У давні часи цю поведінку пояснювали просто: " біс вселився". Нині доведено, що ці люди страждали синдромом Туретта (за ім'ям французького психіатра минулого століття). Синдром передається спадково й особливо схильні до нього чоловіки.

Поетичний коментар (вірші Павла Глазового)

Ранні пташки Зайшов якось я раненько В одну установу І почув там нашу рідну Українську мову. Бо начальники ще спали І начальниці, А робили своє діло Прибиральниці. Не в своїй тарілці Прибув Сава до Києва З дружиною в парі. Продавали сало, м'ясо, Яйця на базарі, З покупцями торгувались, З людьми говорили. Потім пішли Хрещатиком, На Дніпрові схили А як звідти повертались, Мовив Сава жінці: - Давай " чтокать", бо невдобно, Що ми українці.

"Суржик і культура мовлення"

Кажуть, що негарно висміювати чиїсь помилки, не помічаючи власних.

А ми самі, часто не задумуючись над власним мовленням, калічимо рідне слово. Зараз існує загроза українській мові саме з боку її носіїв (людей), які бездумливо засмічують її мішаниною з російсько – українсько – англійських слів, так званим " суржиком". Пропоную вам взяти участь у міні – дискусії на цю тему.

Тези:

1. Суржик – це неохайне, безграмотне, антиукраїнське мовлення, небезпечне для самого народу явище, з яким треба рішуче боротися.

2. Суржик – сучасна мова у нашій державі.

Ілюстрації до тез.

1. "Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітиву. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим,бо паразитує на мові,що формувалась упродовж віків, загрожує змінити мову"(О. Сербенська).

2. " Суржик – це справжня народна мова, бо нею спілкуються більшість людей нашого суспільства"(З газети).

 

Запитання та завдання для самоконтролю

 

Дайте відповіді на запитання:

 

1. Що таке культура мовлення?

2. Поясніть значення таких понять: "жаргон", "сленг", "суржик", "макаронічна мова", "арго".

3. Що таке професійна лексика?

4. Назвіть сфери використання професійної лексики.

5. Поясніть значення термінів: монолог, діалог, полілог.

6. Визначте їх роль у професійному спілкуванні.

Тема 2. Зв′язне мовлення. Ділові папери: протокол.

 

 

Протокол (від грец. ргоіо — "перший" та соїіа — "клей,
сторінка, приклеєна до манускрипту") — один з найпоширені-
ших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід і
результати проведення зборів, конференцій, нарад, засідань.
У протоколах відображаються всі виступи з питань, які роз-
глядаються, і рішення, ухвален і в результаті обговорення.

Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа. Протоколи загальних зборів (нарад) підписують голова й секретар, а протоколи засідань комісій — усі члени президії.

За обсягом фіксованих даних протоколи поділяють на:

Стислі (короткі), в яких записано лише ухвалу або поши­рену резолюцію, а також зазначено номер, дату, назву органі­зації, кількість присутніх, порядок денний. Під рубрикою "Слухали" — назва питання, прізвище й ініціали доповідача.

Повні (докладні), в яких записуються виступи доповідачів та інших учасників зборів, нарад, засідань. У докладний про­токол записують також запитання доповідачеві та конспектив­ний запис виступів під час обговорення.

Стенографічні, де всі виступи, репліки, запитання й відпо­віді фіксують дослівно, у вигляді стенограми або магнітозапису.

Реквізити протоколу:

1. Назва виду документа.

2. Порядковий номер протоколу.

3. Назва зборів, конференції, засідання, наради із зазначен­ням їх характеру (загальні збори, виробнича нарада, засідання кафедри).

4. Назва установи, підприємства або організації, де відбули­ся збори, нарада, конференція.

5. Дата проведення зборів, засідання, наради, яку пишуть нижче від назви організації, ліворуч. У цьому само рядку пра­воруч пишуть місце проведення (назву міста).

6. Кількісний склад учасників, який записують з нового
рядка. У разі великої кількості присутніх на засіданні їх спи-

сок складають окремо й додають, а в протоколі зазначають лише загальну кількість. Якщо кількість учасників сягає 10— 12 осіб, то до протоколу заносять усіх присутніх.

7. Посади, прізвища, ініціали керівників зборів, конферен­ції, наради (голова, секретар, члени президії).

8. Порядок денний, тобто питання, які розглядаються на зборах (нараді, конференції). Питання в порядку денному фор­мулюють у називному відмінку (Кадрові питання, Підсумки рубіжного контролю/сесії, Різне).

9. Текст.

 

10. Перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок.

11. Підписи керівників зборів (наради, конференції) — голо­ви й секретаря.

Основний текст протоколу поділяють на розділи, які відпо­відають пунктам порядку денного. Кожен розділ містить час­тини: "СЛУХАЛИ", "ВИСТУПИЛИ", "УХВАЛИЛИ" (рос. "ПОСТАНОВИЛИ").

Слово "СЛУХАЛИ" друкується великими літерами, після нього ставиться двокрапка. У наступному рядку з абзацу по­дають ініціали й прізвище доповідача (у називному відмінку), тему доповіді. Далі наводять основний зміст або зазначають: "Текст додається").

Так само оформлюють розділ "ВИСТУПИЛИ".

У розділі "УХВАЛИЛИ" повністю записуються прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів (або з констатаційної частини й резолюції).

Якщо на зборах проводяться вибори таємним голосуванням (наприклад, на засіданні спеціалізованої вченої ради із захисту дисертації), результати оформлюються окремими протокола­ми лічильної комісії: в одному зазначається склад комісії, а в другому — результати голосування.

Наприклад:

Протокол складу комісії: Пропонується комісія у такому складі:

1. Брицин М.Я., доктор філологічних наук;

2. Мишківський М.С., кандидат філологічних наук;

3. Сперанський М.В., кандидат філологічних наук.

Протокол результатів роботи комісії:

Результати голосування: за порушення клопотання про при­судження Бондаренко Лесі Олександрівні наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 "укра­їнська література" подано голосів:

за —20;

проти — немає;

недійсних бюлетенів — немає.

Протоколи групуються у хронологічному порядку й за но­мерами; документи, які стосуються одного протоколу, — за по­рядком денним.

Текст протоколу має бути точним, лаконічним, складеним на основі виступів, повинен усебічно характеризувати обгово­рюване питання з додержанням змісту й форми викладу, по­зиції учасників сторін.

Зразки протоколів

 

  ПРОТОКОЛ № 3  
засідання кафедри українознавства НУХТ  
10.03.2004    
Голова засідання: в. о. зав. каф., доц. Колосюк В.О.  
Секретар: ст. лаб. Кіріллова Л.С.  
Присутні: декан енергетичного факультету доц. Маслі-  
ков М.О., в. о. завідувача кафедри українознавства, доцент  
Колосюк В.О., професори Буравченкова СБ., Горбул О.Д.,  
Тюрменко 1.1., доценти Береговий Сі,, Кобилянський Є.Е.,  
Левицька Н.М , Науменко Н.В., старші викладачі Галузинсь-  
ка Л.І., Сторожик 1.1., асистенти Бондаренко Л.О., Бухальсь-  
ка М.А., старший лаборант Кіріллова Л.С.  
  Порядок денний:  
1. Кадрові питання.  
2. Рекомендація до захисту кандидатської дисертації Мо-  
лочної А.П.    
3. Підсумки студентської олімпіади "Чи знаєш ти історію і  
культуру свого народу?".  
4. Різне.    
1. СЛУХАЛИ:...
УХВАЛИЛИ:...
2. СЛУХАЛИ:
Буравченкова С.Б. Інформація про кандидатську дисерта-
цію Молочної А.П. на тему "Барокові традиції в сучасній укра-
їнській поезії".
ВИСТУПИЛИ: доц. Науменко Н.В., ст. викл. Галузинсь-
каЛ.І.
УХВАЛИЛИ: Рекомендувати дисертацію Молочної А.П. до
захисту на спеціалізованій вченій раді Д 26.001.15 при Київ-
ському національному університеті імені Тараса Шевченка.
3. СЛУХАЛИ:...
УХВАЛИЛИ:...
Голова
в. о. завідувача кафедри
українознавства, кандидат
історичних наук, доцент (підпис) В.О. Колосюк
Секретар
старший лаборант
кафедри українознавства (підпис) Л.С. Кіріллова

Запитання та завдання для самоконтролю

 

1. Дайте відповіді на запитання:

 

1. Що таке протокол?

2. Хто підписує протокол загальних зборів?

3. На які види поділяються протоколи за обсягом зафіксо­ваної в них інформації?

4. Які реквізити має протокол?

5. На які розділи поділяється текст протоколу?

6. Що записують в розділі "УХВАЛИЛИ"?

 

2. Продовжіть речення:

 

1. Протоколце документ, у якому...

2. Його веде...

3. Цей документ підписують...

4. Текст протоколу складається з...

5. За обсягом інформації протоколи бувають...

6. Реквізити цього документа такі:...

 

 

Тема 3. Зв’язне мовлення. Ділові папери: витяг з протоколу.

 

Витяг з протоколу (рос. выписка из протокола) — - доку-
мент, який є частиною протоколу, потрібною для вир шення
окремого питання.      

Від протоколу витяг відрізняється тим, що в ньому подаєть­ся ухвала лише з одного питання, тому порядок денний у ньо­му не зазначається. Витяг з протоколу складають та надсила­ють (або передають) окремим особам чи підприємствам на їхню вимогу.

У витягу зазначають такі реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок протоколу.

3. Номер протоколу.

4. Дата складання протоколу.

5. Текст витягу (формулювання питання, прізвища й ініціа­ли тих, хто виступив, а також зміст прийнятих рішень).

6. Дата видачі витягу.

7. Підпис секретаря та/або голови засідання.

8. Печатка (за потреби).

У протоколі роблять позначку про зроблений витяг, а також зазначають, кому його вручено чи надіслано.

Зразок витягу з протоколу

 

Витяг з протоколу № 5
засідання кафедри українознавства
14.04.2004
Присутні: завідувач кафедри українознавства, професор
Горбул О.Д., професори Буравченкова СБ., Тюрменко 1.1.,
доценти Береговий СІ., Колосюк В.О., Левицька Н.М., стар-
ший викладач Галузинська Л.І., асистенти Бондаренко Л.О.,
Бухальська М.А., старший лаборант Салабай Л.М., аспірант
ЧукІ.І.
СЛУХАЛИ:
Чук 1.1. — затвердження теми кандидатської дисертації.
УХВАЛИЛИ:
1. Затвердити тему кандидатської дисертації аспірантки
Чук Ірини Іванівни у такому формулюванні: "Розвиток сучас-
ного українського телебачення".
2. Призначити науковим керівником проф. Горбула Олек-
сандра Дмитровича.
Завідувач кафедри (підпис) О.Д. Горбул
Секретар (підпис) Л.М. Салабай

Запитання та завдання для самоконтролю

Дайте відповіді на запитання:

 

1. Що таке витяг з протоколу?

 

Продовжіть речення:

2. Витяг з протоколуце документ, який...

3. У витягу зазначають...

4. Підписують витяг з протоколу...

5. Витяг має такі реквізити:...

6. Від протоколу витяг відрізняється

 

 

Дайте відповіді на тестові завдання

1. Протокол — це документ:

а) у якому фіксуються хід і результати роботи нарад, засі­дань;

б) який визначає точний перелік запланованих до виконан­ня робіт чи заходів, їх послідовність,

обсяг, тимчасові коорди­нати керівників і конкретних виконавців;

в) у якому подається потрібна інформація, адресована пев­ному колу зацікавлених осіб.

 

2. Розмістіть реквізити протоколу у правильній послідов­ності:

а) дата проведення зборів;

б) кількісний склад учасників;

в) назва виду документа;

г) назва зборів;

д) назва організації, установи, де відбулися збори;
є) перелік додатків;

є) підписи керівників зборів;

ж) порядковий номер протоколу;

з) порядок денний;

и) текст протоколу;

і) прізвища та ініціали голови й секретаря зборів.

3. Текст протоколу складається з двох частин:

а) вступної та основної;

б) вступної та констатаційної;

в) вступу та висновків.

4. Кожен розділ протоколу містить такі частини:...

а) слухали, ухвалили;

б) виступили, ухвалили;

в) слухали, виступили, ухвалили.

5. Зазначте зайвий реквізит протоколу засідання:
а) назва виду документа;

б) заголовок (назва колегіального органу або структурного підрозділу);

в) звертання до адресата;

г) номер;

д) дата засідання;

є) гриф затвердження (за потреби);

є) текст;

ж) підписи голови та секретаря.

6. Витяг з протоколу — це:

а) документ, у якому установа подає інформацію про певну
подію або захід до засобів масової інформації;

б) документ, є частиною протоколу, потрібною для вирі­шення окремого питання;

в) письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи запевний період.

7. Оберіть правильний варіант:

а) Виписка з протоколу № 7 засідання кафедри укра­їнознавства від 27.04.2005 р.

б) Витяг з протоколу № 7 засідання кафедри українознав­ства, яке відбулося 27 квітня 2005 р.

в) Витяг з протоколу № 7 засідання кафедри українознав­ства від 27 квітня 2005 р.

г) Виписка з протоколу № 7 засідання кафедри україно­знавства, що відбулося 27.04.05.

8. За обсягом інформації протоколи поділяють на:...

а) звітні, ініціативні, інформаційні;

б) короткі, повні, стенографічні;

в) прості, складні.

9. Протокол загальних зборів підписують:

а) голова загальних зборів і секретар;

б) керівник установи й секретар;

в) керівник установи й голова зборів;

г) усі зазначені вище особи.

 

Складіть за допомогою редактора Мicrosoft Word прото­кол, розмістивши подані реквізити відповідно до правил та до­давши потрібні відомості.

Порядок денний. Затвердження екзаменаційної документа­ції. Протокол. Присутні:... Голова:... Звіти викладачів кафедри українознавства про результати науково-дослідної роботи за 2004 рік. Слухали:... Затвердження навчальних програм з історії України, культурології, української мови (за професій­ним спрямуванням) на І семестр... навчального року. 27 квітня 2004 р. Виступили:... Різне. Підписи. Ухвалили:...

 

Напишіть витяг з протоколу засідання студентського на­укового гуртка, який ви відвідуєте, про: а) затвердження тем наукових робіт; б) рекомендацію наукових робіт на студент­ську конференцію.

Виправте помилки в оформленні документа. Допишіть відомості, яких не вистачає.

 

Витяг з протоколу № 12  
12.08.03 Голова: Мащук В.О. Секретар: Нечипоренко П.П.  
Порядок денний:  
1. Про затвердження плану роботи школи 2004 навчальний рік. 2. Про нові підручники та посібники для шкіл. 3. Про завершення ремонту школи. 4. Про виділення путівки техпрацівниці школи Непийводі Т.М. до лікувально-профілактичного санаторію «Форос». на 2003—  
СЛУХАЛИ: СВ. Кондратюк — про виділення путівки техпрацівниці школи Непийводі Т.М. до лікувально-профілактичного сана­торію "Форос".
ПОСТАНОВИЛИ: Виділити Непийводі Т.М. путівку до санаторію "Форос" з 1 вересня 2003 р.  

6. Список навчальної літератури

 

1. Навчально-методичний комплекс з предмета "Українська мова " в електронному варіанті.

 

2. Українська мова [Текст]: Підручник-комплект / М.І. Пентилюк,

О.В. Іващенко. – К.: Ленвіт, 2001. – 352 с.

 

3. Українська мова [Текст]: Підруч. для 10-11 кл. шк.. з укр. та рос. мовами навчання/ О.М Бєляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський [та ін.]. – К.: Освіта, 1997. – 240 с.

 

4. Зразки документів.

Інформаційні ресурси

1. http://mon.gov.ua/ – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Офіційний веб-сайт;

2. http://osvita.ua/ – Освітній портал™ - освіта в Україні, освіта за кордоном;

3. http://uk.wikipedia.org/ – Вікіпедія, вільна енциклопедія.

 

Викладач Т.В. Філонцева

Погоджено:




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 48 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.053 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав