|
Класифікація об'єктів:
Тип Аrtropoda
Підтип Тrасhеаtа
Клас Іnsecta
Підклас Еnthognata - Прихованощелепні
Ряд Рrotura - Протури або Безсяжкові
Ряд Соllеmbola або Роdura - Ногохвістки
Ряд Diplura - Двохвістки
Підклас Еctognatha - Відкритощелепні
Ряд Thysanura - Щетинкохвістки
Ряд Ерhеmеroptera - Одноденки
Ряд Оdonata - Бабки
Ряд Вlattoptera - Таргани
Ряд Isoptera - Терміти
Ряд Оrthoptera - Прямокрилі
Ряд Аnорlura - Воші
Ряд Ноmорtеrа - Рівнокрилі
Ряд Моntoptera - Богомоли
Ряд Рlasmoptera - Паличники
Ряд Соleoptera - Жорсткокрилі
Ряд Тгісhoptera - Волохокрилі
Ряд Lеріdорtera - Лускокрилі або Метелики
Ряд Арhaniptera - Блохи
Ряд Нуmenoptera - Перетинчастокрилі
Ряд Dірtera - Двокрилі
Ряд Raphidioptera - Верблюдки
Ряд Neuroptera - Сітчастокрилі
Мета: ознайомитись з систематичною колекцією комах.
Обладнання, матеріали та об"єкти дослідження: колекції комах кафедри та краєзнавчого музею м. Рівного.
Виконання роботи:
1. Записати схеми систематики комах, доповнивши її назвами окремих тварин. Ознайомитись із систематичною колекцією комах. Звернути увагу на основні відмінності представників різних рядів прихованощелепних та відкритощелепних. Розглянути представників рядів комах, які демонструють повний та неповний метаморфоз; екологічні групи: комахи, які шкодять основним сільськогосподарським культурам, комахи - мешканці водойм, комахи грунту, комахи, які шкодять лісовим насадженням та паркам, комахи - шкідники запасів продуктів, комахи - паразити людини та тварин, комахи лісу, луків і лісових галявин, комахи садів, городів, полів.
2. Ознайомитись з використанням комах у господарстві людини: бджільництві, шовківництві, біологічному методі боротьби.
3. Висновки.
ЗАНЯТТЯ 14 Тема: Особливості організації представників типу Молюсків.
Класифікація об'єктів:
Тип Molluska - Молюски або М'якуни
Клас Bivalvia – Двостулкові
Представник Anodonta cygnea - Беззубка
Клас Gastropoda - Черевоногі
Підклас Pulmonata - Легеневі
Ряд Stylommatophora - Стеблистоокі
Представник Helix pomatia - Виноградний слимак
Клас Cephalopoda - Головоногі
Ряд Teuthida - Кальмари
Представник Ommatos trephes pasificus - Тихоокеанський кальмар
Мета: ознайомитись із особливостями будови молюсків на прикладі виноградного слимака, беззубки, кальмара, восьминога та каракатиці.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: фіксовані молюски, макропрепарати внутрішніх органів виноградного слимака, беззубки, кальмара, восьминога, каракатиці; мікроскопи, стереомікроскопи, лупи, препарувальні ванночки, голки, пінцети, ножиці, чашки Петрі, леза, шпильки, предметні і накривні скельця; таблиці будови тварин, які вивчаються.
Виконання роботи:
1. Записати класифікацію об'єктів дослідження українською та латинською мовами.
2.Розглянути будову виноградного слимака, знайти на черепашці вустя, верхівку, колонку; на голові - ротовий отвір, губні та очні щупальці (на фіксованому матеріалі ці щупальці часто втягнуті в тіло), очі. Біля краю мантії праворуч знайти дихальний отвір. Розглянути ногу. Замалювати зовнішню будову виноградного слимака.
3. Видалити черепашку. Розчленувати тулуб, знайти легеню. Розрізавши стінку мантії, відвернути її. Знайти серце, яке складається з передсердя та шлуночка, розгорнену легеневу вену, нирку, сечовід, задню кишку з анальним отвором.
4. Розтяти покрив слимака, розгорнути травну систему (глотку, стравохід, воло, середню кишку, шлунок, слинні залози та травну залозу); нервову (ганглії, навкологлоткові ганглії); статеву (гермафродитну залозу із протокою, яйцесім"япровід, копулятивний орган, білкову залозу, сім"яприймач, батіг, мішок карбонатних стріл, пальчасті залози).
5.На дні порожнини знайти м"язи - втягачі голови, щупалець та глотки. Розрізавши глотку, дістати щелепу та радулу (тертку), а також мішок карбонатних стріл і дістати стрілу.
6.Радулу і стрілу розглянути за допомогою стереомікроскопа. Внутрішню будову виноградного слимака замалювати.
7.Розглянути будову беззубки, для чого відділити молюска від черепашки.
8. Ознайомитись з будовою черепашки. На черепашці знайти зовнішній (роговий або конхіоліновий) шар, на поверхні якого розглянути концентричні кільця - лінії росту. Зішкрябати зовнішній шар черепашки і знайти середній (призматичний або порцеляноподібний). На внутрішній перламутровий поверхні черепашки знайти мантійну лінію (місце прикріплення мантійного м'яза), розташовану паралельно до черевного краю стулок, а на передньому та задньому кінцях стулок - відбитки переднього та заднього м'язів - замикачів (адукторів). На верхівці черепашки розглянути лігамент- зв'язку, що сполучає дві стулки. Розглянути складки мантії, що вкривають тіло.
9. На задньому кінці знайти сифони - ввідний(нижній) та вивідний (верхній).
10. Розглянути зябра (під складками мантії), м'язисту ногу, м'язи - замикачі(передній та задній).
11.Зробити розтин беззубки і розглянути травну систему (стравохід, шлунок, кишечник, печінку), видільну (нирки), кровоносну(серце, судини,), статеву(гонади).
12.Замалювати внутрішню будову беззубки.
13.Ознайомитись з будовою кальмара. Розчленувати голову та тулуб. На голові знайти щупальці (руки) з присосками, очі.
14. На межі голови і тулуба знайти лійку.
15. Ножицями розрізати стінку лійки і покрив тіла по середній лінії і відгорнути краї розрізу та розгорнути комплекс мантійних органів: ктенидії, статевий, анальний отвори, запонки (по краю лійки) на мантії, хрящові горбики, які їм відповідають.
16.Ознайомитись з будовою черепашки кальмара та його щелепами. Замалювати будову кальмара з розрізаною мантією.
17. Розглянути зовнішню будову восьминога та каракатиці.
18. Скласти таблицю порівняльної характеристики черевоногих, двостулкових та головоногих молюсків.
19.Висновки.
ЗАНЯТТЯ 15 Тема: Різноманітність молюсків.
Класифікація об'єктів:
Клас Poliplacophora або Lorikata - Панцирні або Хітони
Клас Aplacophora або Solenogastres - Безпанцирні або Борозенчасточереві
Клас Bivalvia - Двостулкові
Надклас Protobranchia - Первиннозяброві
Ряд Solemyida - Солеміїди
Ряд Nuculida - Нукуліди
Надряд Autobranchia - Пластинчастозяброві
Ряд Unionida - Уніоніди
Ряд Mytilida - Мітіліди
Ряд Lucinida -Люциніди
Ряд Venerida - Венериди
Надряд Septibranchia - Перетинчастозяброві
Клас Monoplacophora - Моноплакофори
Клас Gastropoda - Черевоногі
Підклас Prosobranchia - Передньозяброві
Ряд Diotocardia - Двопередсердієві
Ряд Mesogastropoda - Мезогастроподи
Ряд Stenoglossa - Стеноглосові
Підклас Opisthobranchia - Задньозяброві
Ряд Tectibranchia - Покритозяброві
Ряд Асоеіа - Безпорожнинні
Ряд Nudibranchia - Голозяброві
Ряд Pteropoda - Крилоногі
Ряд Saccoglossa - Мішкоязикові
Підклас Pulmonata -Легеневі
Ряд Basommatophora - Сидячоокі
Ряд Stylommapophora - Стебельчастоокі
Клас Scaphoda - Лопатоногі
Клас Cephalopoda - Головоногі
Підклас Nautiloidea - Наутілоідеї
Ряд Nautilida - Наутилуси
Підклас Coleoidea - Колоідеї
Ряд Sepiida - Каракатиці
Ряд Teuthida -Кальмари
Ряд Vampyromorpha - Вампіроморфні
Ряд Octopoda - Восьминоги
Мета: ознайомитись з різноманітністю молюсків, провести визначення за їх черепашками.
Обладнання, матеріали та об"єкти дослідження: лупи; черепашки молюсків різноманітних рядів і класів; визначники молюсків; колекції черепашок молюсків; таблиці будови і різноманітності молюсків.
Виконання роботи:
Записати схему систематики молюсків.
Ознайомитися з колекцією черепашок різних молюсків.
Провести визначення молюсків та записати в робочий зошит класифікацію об'єктів визначення українською та латинською мовами.
Висновки.
Заняття 16 Тема: тип Голкошкірі
Класифікація об'єктів:
Тип Есhinodermata - Голкошкірі
Підтип Аsterozoa - Астерозої
Клас Аsteroіdеа - Морські зірки
Клас Орhіurodea - Офіури або Змієхвістки
Підтип Есhinozoa - Ехінозої
Клас Ноlоthuroidea - Голотурії або Морські огірки
Клас Echinodei - Морські їжаки
Підклас Regularia - Правильні їжаки
Підклас Irregularia - Неправильні їжаки
Мета: ознайомитись з особливостями морфології та анатомії голкошкірих на
прикладі морських зірок, офіур, морських їжаків та морських огірків.
Обладнання, матеріали та об"скти дослідження: фіксовані голкошкірі;
макропрепарати морських зірок, офіур, морських їжаків та голотурій;
стереомікроскопи, лупи, ванночки.
Виконання роботи:
1. Записати класифікацію об'єктів вивчення латинською і українською мовами.
2. Розглянути зовнішню будову різноманітних морських зірок. Знайти верхній
3. аборальний) та нижній (оральний) боки, центральний диск та 5 променів (рук). На аборальному боці в одному з інтеррадіусів знайти мадрепову пластинку, а на оральному- ротовий отвір та амбулатральні ніжки, розташовані в амбулакральних борозенках. Під стереомікроскопом розглянути покриви аборальної і оральної частин, знайти голки та їх видозміни (педиципярії), шкірні зябра, амбулакральні ніжки. Побачене замалювати і позначити деталі будови.
4. Ознайомитись з морфологією офіури, знайти центральний диск, промені, аборальну та оральну частини, ротовий отвір та буроальні щілини. Розглянути скелет центрального диска та рук. Замалювати зовнішній вигляд офіури.
5. Ознайомитись з морфологією морського їжака. Знайти оральну та аборальну частини. На оральному боці знайти перистом, а на аборальному - перипрокт. На перистомі навколо ротового отвору розглянути педицелярії, а по його краях - зовнішні зябра у вигляді мішкоподібних виростів. Видалити голки з одного боку морського їжака та ознайомитись з його скелетом: розглянути ряди парних більш дрібних продірявлених платівок (амбулакральних або радіальних) та більших цільних (інтерамбулакральних та інтеррадіальних).
6. На аборальному боці морського їжака знайти непарні генітальні платівки і серед них - продірявлену мадрепорову, а також між генітальними - дрібніші окулярні, якими закінчується ряди амбулакральних платівок. Розглянути аристотелів ліхтар. Замалювати зовнішній вигляд морського їжака, позначивши деталі будови.
5. Ознайомитись із зовнішньою будовою неправильних морських їжаків.
6. Розглянути зовнішню будову морського огірка. Знайти черевний бік з трьома рядами амбулакральних ніжок (тривіум), на спинній - з двома рядами (бівіум). На передньому кінці тіла розглянути розгалужені щупальці з роздутими ампулами у їх основі, що оточують ротовий отвір. Замалювати зовнішню будову голотурі
7. Розглянути сухі препарати морських їжаків.
8. Скласти порівняльну таблицю класів голкошкірих.
9. Висновки.
Порівняльна характеристика класів губок
Ознаки | Вапнякові губки(Саlсаrеа),підклас Саlcinea | Скляні губки(Нехасtinеllida,підклас Synplasma | Звичайні губки(Demospogiae),підклас Сellularia.50-90% всіх губок |
Вид стгікул | Вапнякові спікули характерні тільки для вапнякових губок(СаСОз) | У скляних губок спікули кремнеземні (віОг) | У звичайних губок спікули кремнеземніСБіСЬ) |
Розміщення спікул | У вапнякових губок аксіальної нитки в клітинах немає. | Спікули будуються навколо аксіальної нитки всередині клітини(4-х кутні) | Спікули будуються навколо аксіальної нитки всередині клітини(3- 6 кутні) |
Утворення спікул | Спікули утворюються позаклітинно | Спікули утворюються у КЛІТИНІ.ЗОВНІШНІЙ скелет ЯВЛЯЄ собою СИНЦИТІЙ($уі1-раЗОМ),ТИП будови тканин з неявним відмежуванням клітин.Між клітитинами перемички. | Спікули утворюються у клітині |
Будова спікул | Спікули мають 3-4-вісну будову. | Спікули мають 3-6 вісну будову. | Спікули мають 1-4 вісну будову. |
Розміри спікул | Спікули можуть бути до 10 см за розміром. | Спікули можуть бути до 2м за розміром. | Спікули можуть бути приблизно до 200мкм. |
Поділ спікул | Спікули не поділяються на мегасклери та мікросклери (різноманітна форма). | Спікули поділяються на мегасклери та мікросклери. | Спікули поділяються на мегасклери та мікросклери. |
Колаген | У вапнякових губок наявний вільний колаген. | У скляних губок наявний вільний колаген. | У скляних губок наявний вільний колаген,який має 2 форми: 1)з шороховатими фібрилами2)з гладенькими фібрилами. |
Тип іригаційної системи | Губки типу аскон,сикон,лейкон | Губки типу сикон | Губки типу лейкон.Привідні канали щоїойі-просодуси,вивідні канали арЬос1и5- афодуси;отвір в привідний канал рговоруїе- прозопіль;в вивідний ароруїе-апопіль. |
Наявність спонгіну | Спонгіну немає. | Спонгіну немає. | Присутній спонгін(це вид колагену що містить йод).Поєднується зі спікулами |
Личинка губок | Личинка амфібластула. | Личинка паренхімула. | Личинка паренхімула проте зустрічається амфібластула і целобластула з порожниною. |
Ряди | Ряд Ноmосоеlа | Ряд Нехаsterophora | Ряд Нарlosclerida |
Ряд Неtегосоеlа | Ряд Аmphidiscophora | Ряд Аgеlasida | |
Ряд Наdromerida | |||
Ряд Аstrophorida |
Цікаво знати:В порожнині скляних губок Еuplectella marshalli та Еuplectella oweni постійно живуть рачки Spongicola.B кожній губці заключена пара таки рачків,самець і самка. Вони потрапляють в порожнину губки,ще в стадії личинки і в дорослій стадії вже не можуть вийти на свободу.
Губки мають дивовижну здатність до самовідновлення. Якщо їх протерти через кісею,то із отриманої речовини за рахунок зєднання окремих клітин утворюється багато нових правильно побудованих маленьких губок. Цікавий варіант цього досліда заключається в одночасному протирані через кісею губок, що належать до трьох різних родів(микроціона,стілотіелла,лізодендорікс).Із клітинної субстанції,отриманої в результаті протирання через кісею,утворилися губки різних видів. Це значить що змішування клітин різних видів не відбувалося.
Губки проганяючи воду через своє тіло звільнюють її від різних частинок. Наприклад невеличка Suberites domuncula? яка проживає в морі,пропускає через себе і очищу 240л води за годину-це в 40 тисяч разів більше від розміру її тіла. Чистота морської води в значній мірі залежить від губок.
11)
Методика проведения занятий по шейпингу
При всей усредненности «параметров» телосложения в «моделях» для шейпинга характерен индивидуальный подход в организации занятий. Он проявляется: в оценке общего уровня здоровья, генетической предрасположенности развития, функционального состояния и возможностей сердечно-сосудистой и дыхательной систем; определении тканевого состава тела (в частности, жировой подкожной прослойки); подборе индивидуального рациона и режима питания и стиля поведения (вплоть до фасонов одежды и прически). Такая индивидуализация занятий сочетается со строгой регламентацией содержания и режимов выполнения упражнений и контролем за состоянием занимающихся.
Непосредственным занятиям физическими упражнениями предшествует подготовительная работа, содержанием которой является оценка особенностей и возможностей занимающегося и выбор пути индивидуального совершенствования, иначе говоря — в выборе шейпинг-технологии, — что зависит от текущих притязаний человека к улучшению своего состояния. В связи с этим в данном случае термин «технология» подразумевает точную последовательность и конкретный объем действий, правила и режимы, которым надо следовать для получения конкретного результата, определяемого выбранной моделью.
Ознакомление с занимающимися начинается с опроса общего характера (возраст, дата последнего медицинского осмотра, состояние здоровья и психических реакций, характер протекания овариально-менструальных циклов и т. д.). Затем проводится медицинское тестирование, которое включает анкетирование (более 30 вопросов), оценку аэробной производительности и мышечной выносливости (групп живота, рук, ног, спины).
Такое медицинское обследование позволяет обнаружить факторы риска возможных нарушений, определить диапазон нагрузок, доступных и целесообразных женщине с учетом ее физических возможностей.
Кроме того, оцениваются отдельные параметры физического развития: гибкости, осанки (две категории), походки (три категории), двигательной координации.
Антропометрическое исследование включает измерение: 10 длиннотных размеров звеньев тела, 8 объемных размеров (шея, грудь, талия, бедро, плечо, голень, ягодицы), а также величины кожно-жировых складок (14 показателей).
Собранные объективные данные позволяют определить общую оценку фигуры по 22 показателям и дать общую оценку внешности (форма лица и его особенности).
Таким образом, на основании диагностики по составу тела, уровню общего развития и особенностей состояния различных звеньев тела, а также внешних показателей — устанавливается конституционный тип развития, степень отклонения от шейпинг-модели и производится выбор соответствующего способа тренировки.
Содержание практического занятия шейпингом включает несколько разминочных упражнений (12—14) и 11 блоков (серий) основных упражнений, затрагивающих то или иное звено тела. При этом акценты воздействия физическими упражнениями определяют четыре области:
1) бедро: мышцы сгибатели и разгибатели, приводящие и отводящие;
2) тазовая область: ягодичные мышцы;
3) туловище: мышцы живота, спины, плечевого пояса;
4) голень: икроножные мышцы, берцовые, подошвенные.
Примечание: измерения, включенные в диагностическую карту, проводятся по соответствующим методикам и в соответствии с критериальными уровнями, установленными И. Прохорцевым с сотрудниками.
Характер упражнений определяется спокойным темпом, средней напряженностью, большой амплитудой и значительной повторяемостью. Упражнения выполняются в различных положениях (стоя, сидя, лежа, на коленях и т.д.), со сменой исходных положений после серии движений.
Средняя продолжительность занятий классическим шейпингом — в пределах одного часа. При этом можно выделить разминочную часть (4—5 мин) основную и заключительную (3-4 мин). Регулярные двухразовые в неделю занятия в течение года предполагают ощутимые, зрительно оцениваемые и долго сохраняющиеся изменения состава тела и внешних признаков телосложения.
Как правило, для занятий шейпингом характерны два этапа тренировок. Первый «катаболический» — для большинства занимающихся направлен на уменьшение избыточного жира. С этой целью индивидуально рассчитываются оптимальные режимы выполнения упражнений, определяется пищевой рацион, оценивается эффект предыдущих циклов занятий. Второй этап — «анаболической тренировки» преследует цель построения красивой фигуры. Это обеспечивается целенаправленной мышечной работой силового характера и индивидуальным рационом и режимом питания.
Таким образом, классический шейпинг — это прежде всего физическая тренировка, призванная исправить имеющиеся физические недостатки фигуры и приблизиться, насколько возможно, к параметрам шейпинг-модели.
Понятие «шейпинг-модели» является основой системы. Оно определяет эталон физического совершенства женщины, обладающей главными признаками женской физической красоты и привлекательности: ухоженной внешностью, эстетической женственной фигурой, привлекательным образом.
На занятиях шейпингом имеются широкие возможности контроля за состоянием занимающихся. Это, прежде всего, использование педагогических средств, позволяющих оценить реакцию организма на физическую нагрузку по внешним признакам (дыхание, цвет кожи, потоотделение). Такой постоянный персональный контроль со стороны инструктора повышает полезность занятий и их педагогическую оценку, давая возможность своевременно вносить соответствующие коррективы.
Помимо этого обязательно ежемесячное антропометрическое тестирование по всем ведущим параметрам. Анализ текущих результатов с помощью компьютерных системных программ позволяет объективизировать контроль и коррекцию, сделать их более действенными, а занятия — эффективнее.
Неврастения.
Для того чтобы возникла неврастения, необходимо психическое травматизирование, растяженное во времени, длительными повторными травмами, которые значимы для личности. Главный синдром при неврастении - астения - нет сил. Внутри каждого невроза существует основной психологический конфликт, при неврастении его можно выразить 2 словами - хочу, но не могу. Неврастения бывает у деятельных людей, у энергичных людей. Неврастения не появится у бездельников. На западе говорят, что это болезнь менеджеров, бизнесменов и др. Человек теряет трудоспособность, он только начинает работать, как он моментально устает и не может сосредоточится - не может смотреть на экран компьютера, бумаги и т.д. Начинается гиперестезия, все начинает раздражать, отвлекать. При этом ужасно хочется спать. Неврастеник не может заснуть - в голове начинает прокручиваться - это не так сделал, то не сделал и т.д., утром надо сделать колоссальное усилие встать, одеться. Он приходит немного в себя и потом опять быстро устает. Неврастения - это раздражительная слабость. Слабодушие с одной стороны, и эмоциональная лабильность с другой стороны. Беспокоят головные боли - сжимающая головная боль, "шапочка неврастеника". У больных наблюдается колебания АД, симпатоадреналовые кризы, вазоинсулярные кризы, тахикардия (не больше 120), единичные экстрасистолы, неприятные ощущения в животе, диспепсические явления по поводу чего обращаются к врачу. Самое главное отдифференцировать проявления неврастении и проявления соматических заболеваний. Неврастеник может так жить долго. Знаменитый хит неврастеника - это "на недельку до второго, я уеду в Комарово" - все это событие отодвигается и отодвигается. Лечение заключается, в том чтобы выбить его из заколдованного круга. Необходимо отдохнуть, сменить обстановку. Если подходить с рациональной стороны, то надо научить жить человека правило - очень важен жизненный ритм - во время работать, есть, спать, отдыхать, поддерживать в себе силы (баня, пробежки и т.д.). лекарственная терапия - витамины, ноотропы. Психотерапия очень важна в лечении неврастении - желание надо соотнести с возможностями.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 91 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |