Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

G1 (передсинтетичного), S (синтетичного) і G2 (постсинтетичного).

Період G1 характеризується інтенсивним ростом клітини, активним синтезом білків, збільшенням об’єму цитоплазми та площі клітинних мембран. Передсинтетичний період є най тривалішим (до декілька діб), і складає основну частину переважної кількості клітин.

Далі йде синтетичний або S період, під час якого відбувається реплікація ДНК і формування X- подібних хромосом. Кожна хромосома складається тепер з двох сестринських хроматид, ідентичних одна одній. У певній ділянці – центромірі обидві хроматиди залишаються сполученими одна з одною. Центроміра утворюється в місці, де повного подвоєння ДНК не відбулося, і складається з щільно упакованого хроматину. У цей період хромосоми ще тонкі, дуже зігнуті та їх не видно у світловий мікроскоп.

Подвоєння ДНК в синтетичний період приводить до того, що у клітини тимчасово збільшується кратність набору хромосом. Так, якщо вона була диплоїдною (2n), то в цей період стає тетраплоїдною (4n).

Оскільки процес поділу клітини надзвичайно складний і енергоємний, то перед його початком їй необхідно синтезувати достатню кількість АТФ і білки веретена поділу. Ці процеси відбуваються в завершальний - G2 (постсинтетичний) період інтерфази.

Після закінчення інтерфази починається власне мітотичний поділ (мітоз), який відбувається в декілька стадій (фаз), котрі безперервно переходять одна в одну. Просмотр мал. 18.3 Схема мітозу.

Клітина вступає в профазу – першу фазу мітотичного поділу. У цей період центріолі клітинного центру розходяться до протилежних полюсів, а оболонка ядра поступово розпадається на маленькі мембранні пухирці. Аналогічні зміни відбуваються з апаратом Гольджі й ендоплазматичним ретикулумом. У хромосомах спостерігається конденсація хроматину (багаторазове збільшення щільності упаковки), і вони починають проявлятися під світловим мікроскопом у вигляді нитчастих структур. Процеси транскрипції повністю припиняються, й утворення необхідних клітині білків може здійснюватися тільки за рахунок раніше синтезованих молекул і РНК.У метафазі конденсація хроматину досягає максимуму. Утворюються так звані метафазні хромосоми, які добре видно у світловий мікроскоп. Кожна хромосома складається:

1. із двох сестринських хроматид, які утворюють плечі хромосоми;

2. центромери;

3. кінцевих ділянок – теломерів. Положення центромери, й, отже, довжина плечей, різні у різних хромосом, що є надійним критерієм для їхньої ідентифікації.

Під час метафази хромосоми вибудовуються на екваторі клітини. Формується веретено поділубілкові нитки (мікро трубочки), що тягнуться від центріолей до центромер хромосом.

При цьому до кожної центромери може прикріплятися декілька ниток (до 40 у клітинах ссавців). У клітинах рослин центріолі відсутні, і їхню функцію виконують скупчення мембран ендоплазматичного ретикулума на полюсах клітини. З ними зв’язуються мікро трубочки, формуючи веретено поділу.

В анафазі подвійні хромосоми розриваються веретеном поділу, і сестринські хроматини, зберігаючи максимальний ступінь конденсації генетичного матеріалу, відходять до протилежних полюсів клітини. При цьому вони орієнтовані центромерами до відповідного полюса, а теломерами – до екватора клітини.

Механізм пересування хроматид залишається невідомим. Багато дослідників вважають, що в основі розбіжності хроматид лежить зменшення ниток веретена поділу. Важливу роль у цьому процесі можуть відігравати також спеціалізовані цитоплазматичні білки. Відбувається більш-менш рівномірний поділ органел.

Далі настає телофаза, в якій навколо хромосом починають формуватися оболонки ядер, з’являються ядерні пори, відновлюється парність центріолей, цитоплазма й органели більш-менш рівномірно поділяються між дочірніми клітинами. Хромосоми поступово деспіралізуються, починають формуватися ядерця.

Далі йде процес розділу цитоплазми з утворенням двох дочірніх клітин – цитокінез. У тварин цитокінез починається з утворення невеликої складки плазма леми – борозни поділу.

Поступово ця складка дедалі глибше заходить у цитоплазму, формуючи так зване скоротливе кільце, що складається з білкових ниток. Кільце, як шнурок, стягує цитоплазму (сили, яку воно створює, достатньо, щоб зігнути тонку скляну голку, введену в клітину). Урешті-решт, цитоплазма повністю розділяється з утворенням двох дочірніх клітин, у кожній з яких міститься диплоїдний набір хромосом і приблизно однакова кількість органел.

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 191 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав