Читайте также:
|
"Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Державні гігієнічні нормативи" [24] є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства.
НРБУ-97 встановлюють два принципово відмінні підходи до забезпечення протирадіаційного захисту:
перший передбачається при усіх видах практичної діяльності за умов нормальної експлуатації індустріальних та медичних джерел іонізуючого випромінювання, до якої належать: виробництво джерел випромінювання, використання джерел випромінювання і радіоактивних речовин у медицині, дослідженнях, промисловості, сільському господарстві, освіті, виробництво ядерної енергії, включаючи всі елементи паливно-енергетичного циклу, збереження та транспортування джерел іонізуючого випромінення, поводження з радіоактивними відходами;
другий – при втручанні, що пов'язано з опромінюванням населення за умов аварійного опромінення, а також при хронічному опромінюванні за рахунок техногенно-підсилених джерел природного походження.
Радіаційна безпека та протирадіаційний захист у ситуаціях втручань грунтуються на наступних основних принципах:
будь-який контрзахід повинен бути виправданим, тобто отримана користь для суспільства та окремої особи від відвернутої цим контрзаходом дози повинна бути більша, ніж сумарний збиток (медичний, економічний, соціально-психологічний тощо) від втручання, пов'язаного з його проведенням (принцип виправданості);
повинні бути застосовані всі можливі заходи щодо обмеження індивідуальних доз опромінення на рівні, нижчому ніж поріг детерміністичних радіаційних ефектів, особливо порогів гострих клінічних радіаційних проявів (принцип не перевищення);
втручання – контрзахід або комбінація декількох контрзаходів, його масштаби та тривалість повинні вибиратися таким чином, щоб різниця між сумарною користю та сумарним збитком була не тільки доданою, але й максимальною (принцип оптимізації ).
Нормами радіаційної безпеки (НРБУ-97) встановлюються три категорії осіб, які зазнають опромінення:
Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.
Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не працюють з джерелами іонізуючих випромінювань, але через розташування робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об‘єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення.
Категорія В – все населення.
Для категорії А, Б, та В НРБУ-97 встановлені ліміти доз (ЛД) та допустимі рівні (ДР) іонізуючого опромінення.
Числові значення ЛД встановлюються на рівнях, що виключають можливість виникнення детерміністичних ефектів опромінення і одночасно гарантують настільки низьку ймовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому.
Для осіб категорій А і Б ЛД встановлюються упродовж індивідуальної річної ефективної та еквівалентних доз зовнішнього опромінення (ліміти річної ефективноїтаеквівалентної доз). Обмеження опромінення осіб категорії В(населення) здійснюється уведенням лімітів річної ефективноїта еквівалентної доз для критичних груп осіб категорії В.Останнє означає, що значення річної дози опромінення осіб, які входять до критичної групи, не повинно перевищувати ЛД, встановленого для категорії В.
З ЛДпорівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання. До цієї суми не включають:
дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні;
дозу опромінення від природних джерел випромінювання;
дозу, що пов'язана з аварійним опроміненням населення;
дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження.
Додатково до ліміту річної ефективної дози встановлюються ліміти річної еквівалентної дози зовнішнього опромінення для таких окремих органів і тканин як:
кришталик ока;
шкіра;
кості та ступні.
Опромінення персоналу категорії А
Для персоналу категорії А індивідуальна річна ефективна доза не повинна перевищувати значення 
для даної категорії (табл. 7.1).
Особи, молодші за 18 років, не допускаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання.
Радіоактивне забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь не повинно перевищувати 
(допустиме радіаційне забруднення), числові значення яких наведені в додатку 3 НРБУ-97.
Контроль за опроміненням персоналу регламентується відповідним розділом Основних санітарних правил (ОСП) [22].
Обсяг і види контролю радіаційного стану на радіаційно–ядерному об’єкті здійснюються відповідно до вимог ОСПУ.
Індивідуальний дозиметричний контроль у конкретних випадках при опроміненні шкіри є обов'язковим для осіб, у яких річна ефективна доза випромінівання може перевищувати 10 мЗв·рік-1.
При проведенні індивідуального дозиметричного контролю повинні враховуватися індивідуальні умови опромінювання працівника.
Особи, які залучаються до проведення аварійних та рятувальних робіт, на цей період прирівнюються до персоналу категорії А.
Опромінення персоналу категорії Б
Для персоналу категорії Біндивідуальна річна ефективна доза не повинна перевищувати значення 
для даної категорії (табл. 7.1).
Таблиця 7.1
Ліміти дози опромінення (
)
| Ліміти | Категорія осіб, які зазнають опромінення | ||
| 
| 
| |
 (ліміт ефективної дози)
| 
| ||
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення:
 (для кришталика ока)
| |||
 (для шкіри)
| |||
 (для костей та ступень)
| – |
Примітки: а – розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується; б – до уведення спеціальних нормативів для вагітних жінок на виробництві (категорії А, Б) встановлені величини ДР у 20 разів нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А. Для жінок дітородного віку (до 45 років), які віднесені до категорії А, уводиться додаткове обмеження опромінення: середня еквівалентна доза зовнішнього локального опромінення (зародка та плода) за будь-які два поточні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв. При цьому за весь період вагітності ця доза не повинна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагітних жінок встановлюється на рівні 1/20 ДН A; в – у середньому за будь-які послідовні п'ять років, але не більше - 50 мЗв за окремий рік (ЛДmax).
Для персоналу категорії Б річне надходження радіонуклідів через органи дихання, концентрація в повітрі та потужність дози не повинні перевищувати відповідні ДР. Значення допустимого надходження 
та допустимої концентрації 
встановлені на рівні 1/10 величин 
і 
, які наведені в табл. 7.2.
Таблиця № 7.2
Таблиця № 7.2
Таблиця № 7.2
Таблиця № 7.2
Таблиця № 7.2
Таблиця № 7.2
Таблиця № 7.2
Таблиця № 7.2
Для осіб категорії БДР радіоактивного опромінення шкіри, особистого одягу та робочих поверхонь встановлюється на рівні 1/10 відповідних значень для категорії А.
Вимоги до організації і проведення радіаційного контролюдля осіб категорії Б ґрунтуються на умові – не перевищити ліміту річної ефективної дози. Структура, обсяг, методи і засоби цього контролю регламентуються відповідним розділом ОСПУ.
Опромінення населення (категорія В)
Регламентація і контроль опромінення населення здійснюють-ся на основі розрахунків річних ефективнихта еквівалентних доз опромінення критичних груп. Структура, обсяг, методи і засоби цього контролю регламентуються відповідними розділами ОСПУ, а також, при необхідності, спеціальними нормативними актами Міністерства охорони здоров'я України.
Обмеження опромінення населення здійснюється шляхом регламентації та контролю:
газоаерозольних викидів і рідинних скидів у процесі роботи радіаційно-ядерних об'єктів;
вмісту радіонуклідів в окремих об’єктах навколишнього середовища (воді, продуктах харчування, повітрі і т.ін.).
Встановлюється такий перелік ДР, які відносяться до радіаційно-гігієнічних регламентів.
Для категорії А:
допустиме надходження (
) радіонукліду через органи дихання;
допустима концентрація () радіонукліду в повітрі робочої зони;
допустима щільність потоку частинок (
);
допустима потужність дози зовнішнього опромінення (
);
допустиме радіоактивне забруднення () шкіри, спецодягу та робочих поверхонь.
Для категорії Б:
допустиме надходження (
) радіонукліду через органи дихання;
допустима концентрація (
) радіонукліду в повітрі робочої зони.
Для категорії В:
допустиме надходження радіонукліду через органи дихання (
) і травлення (
);
допустимі концентрації радіонукліду в повітрі (
) та питній воді (
);
Числові значення допустимих рівнів ДН, ДК обчислені з урахуванням впливу одного радіонукліду та одного джерела надходження опромінення (табл. 7.2.).
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 116 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |