Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

та травматизму.

Самостійна робота з основ охорони праці

Середньооблікова чисельність працівників підприємства – 1250 чол.

Чисельність працівників, що працюють із шкідливими речовинами – 300 чол.

Чисельність працівників на роботах підвищеної небезпеки, що підлягають

щорічній атестації – 250 чол.

Ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці – 1820 год.

Середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуванням на

соціальне страхування – 9000 грн.

Вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника

промислово-виробничого персоналу – 300 грн.

Вартість річної товарної продукції підприємства – 77,5 млн. грн.

Після закінчення року на підприємстві було вжито ряд заходів, які призвели до

зміни рівня професійної захворюваності та травматизму (дані, що характеризують

рівень травматизму та профзахворюваності на підприємстві до та після вжиття

заходів наведено в таблиці).

Визначити:

Чисельність служби охорони праці підприємства.

Коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму до та після вжиття

Заходів з охорони праці.

Показники непрацездатності (виробничих витрат) внаслідок

Травматизму до та після вжиття заходів.

Коефіцієнти частоти та середньої тривалості одного випадку

Профзахворювань до та після вжиття заходів.

Показник днів непрацездатності внаслідок профзахворювань до та

Після вжиття заходів.

Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму.

Зменшення коефіцієнта частоти профзахворювань.

Обчисліть зростання продуктивності праці та річну економію

Заробітної плати за рахунок зменшення рівнів профзахворювань

та травматизму.

Розв’язок

Визначимо чисельність служби охорони праці підприємства.

;

Р_ср = 1250 чол.

Р_в = 300 чол.

Р_а = 250 чол.

Ф = 1820 год.

=

Визначимо коефіцієнт частоти травматизму до та після вжиття заходів.

До вжиття заходів	Після вжиття заходів
N = 35 нещасних випадків Ч = 1250 чол.	N = 30 нещасних випадків Ч = 1250 чол.

Визначимо коефіцієнт тяжкості травматизму до та після вжиття заходів.

До вжиття заходів	Після вжиття заходів
N = 35 нещасних випадків Д = 600 днів	N = 30 нещасних випадків Д = 500 днів

Визначимо показник непрацездатності внаслідок травматизму до та після вжиття заходів

До вжиття заходів	Після вжиття заходів

Визначимо коефіцієнт частоти випадків профзахворювань до та після вжиття заходів.

До вжиття заходів	Після вжиття заходів
Б = 20 випадків Ч = 1250 чол.	Б = 15 випадків Ч = 1250 чол.

Визначимо показник середньої тривалості одного випадку профзахворювань до та після вжиття заходів.

До вжиття заходів	Після вжиття заходів
Д = 600 днів Б = 20 випадків	Д = 500 днів Б = 15 випадків

Визначимо показник днів непрацездатності внаслідок профзахворювань до та після вжиття заходів.

До вжиття заходів	Після вжиття заходів
Д = 850 днів Ч = 1250 чол.	Д = 780 днів Ч = 1250 чол.

Визначимо зменшення коефіцієнта частоти травматизму.

N₁ = 35 нещасних випадків

N₂ = 30 нещасних випадків

Ч₃ = 1250 чол.

Визначимо зменшення коефіцієнта частоти захворювань.

З₁ = 20 випадків

З₂ = 15 випадків

Ч₃ = 1250 чол.

Обчислимо зростання продуктивності праці.

;

Д₁ = 850 днів

Д₂ = 780 днів

Ч = 1250 чол.

З_в = 300 грн.

Р_п = 77,5 млн. грн.

%

Обчислимо річну економію заробітної плати за рахунок зменшення рівнів профзахворюваності та травматизму.

Ч_ср = 1250 чол.

З_р = 9000 грн.

∆W = 0,34%

Висновок

Чисельність служби охорони праці підприємства – 3 чол.

Коефіцієнт частоти травматизму до та після вжиття заходів – 28 та 24

Коефіцієнт тяжкості травматизму до та після вжиття заходів – 17,14 та 16,67

Показник непрацездатності внаслідок травматизму до та після вжиття заходів 479,92 та 400,08

Коефіцієнт частоти випадків профзахворювань до та після вжиття заходів – 1,6 та 1,2

Показник середньої тривалості одного випадку профзахворювань до та після вжиття заходів – 30 та 33,3

Показник днів непрацездатності внаслідок профзахворювань до та після вжиття заходів – 68 та 63 днів

Зменшення коефіцієнта частоти травматизму – 4

Зменшення коефіцієнта частоти захворювань – 0,4

Зростання продуктивності праці – 0,34%

Річна економія заробітної плати за рахунок зменшення рівнів профзахворюваності та травматизму – 38250