Читайте также:
|
В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.
Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, за котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, шо не виходить за межі можливостей організму, а також дискомфортні відчуття. Співвідношення кількісних показників мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати перехідні (такі, що швидко проходять) зміни теплового стану організму, що супроводжуються напругою механізму терморегуляції і не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей, називаються допустимими мікрокліматичними умовами.
4.Механічна вентиляція. розрахунок повітрообміну по фактору.
Штучна (механічна) вентиляція на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону.
Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітряний забір у найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за його межами.
Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому рб’ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції. Розрізняють чотири основні схеми організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції: зверху вниз, зверху вверх, знизу вверх, знизу вниз.
Припливна вентиляція. Схема припливної механічної вентиляції включає: повітрозабірний пристрій; фільтр для очищення повітря; повітронагрівач (калорифер); вентилятор; мережу повітроводів та припливні патрубки з насадками. Якщо немає необхідності підігрівати припливне повітря, то його пропускають безпосередньо у виробничі приміщення через обвідний канал. Припливне повітря подасться у приміщення, як правило, розсіяним потоком, для чого використовуються спеціальні насадки.
В умовах промислового виробництва найбільш розповсюджена припливно-витяжна система вентиляції загальним припливом в робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо з місць їх утворення.
Витяжна та припливно-витяжна вентиляція. Витяжна вентиляція складається з очисного пристрою, вентилятора, центрального та відсмоктуючих повітроводів .У системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його очищення. Таке повторне використання повітря приміщень називається рециркуляцією і здійснюється в холодний період року для економії тепла, витраченого на підігрівання припливного повітря.
Фактор люди: для цього необхідно визначити питомий об’єм приміщення який припадатиме на 1 людину в найбільш зайняту зміну роботи
, м3/год
Vп- питомий об’єм
V- об’єм приміщення
n – кількість людей в найбільш зайняту зміну робіт.
Користуючись будівельними нормами і правилами встановлюємо, яку кількість повітря необхідно подавати на 1 людину в год., в залежності від питомого об’єму. Якщо питомий об’єм буде до 20 м3/людину то необхідно запроектувати вентилятори, щоб надавали не менше 30 м3/год повітря в робоче приміщення. Якщо питомий об’єм більше 20 м3/людину, необхідно запроектувати вентилятори, щоб подавали не менше 20 м3/год. Загальна кількість повітря 
5.Переваги і недоліки ламп розжарювання. Маркування.
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, дають світловий потік без пульсації, мають широкий діапазон напруг та потужностей. Недоліки: велика яскравість (засліплююча дія); низька світлова віддача (7-20лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис.год); переважання жовто-червоних променів в порівнянні з природним світлом; висока температура нагрівання (до 140 0 С і вище), що робить їх пожежонебезпечними. Лампи розж. Використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Маркування: за конструкцією лампи розжарювання бувають: вакуумні (В), газонаповнені (Г), з криптоновим наповненням (К), біспіральні (Б), кварцові (КГ).
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 115 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |