Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Фактор витрат.

Всі витрати підприємства поділяють на постійні й змінні.

Постійні витрати фірми за певний період при даних виробничих потужностях не змінюються із збільшенням обсягів виробництва і збуту продукції. До них належать: орендна плата, проценти за кредит, плата за опалення, оплата праці менеджерів тощо. Постійні витрати на одиницю продукції можуть суттєво коливатися в залежності від обсягів виробництва і збуту товару.

Змінні витрати безпосередньо залежать від зміни обсягів виробництва і збуту. Це, зокрема, витрати на сировину і матеріали, заробітна плата виробників тощо. Змінні витрати зазвичай розраховуються на одиницю продукції.

Формула розрахунку собівартості продукції:

S = V + ,

де S – собівартість продукції, гр. од.;

V – змінні витрати за одиницю продукції, гр. од.;

F – постійні витрати за певний період часу, гр. од.;

N – обсяг виробництва (збуту) продукції за цей період, нат. од.

2. Фактори попиту та його цінової еластичності.

Ціноутворення, орієнтоване на ринковий попит, передбачає оцінку інтенсивності попиту. Так, згідно закону попиту більш високі ціни призначаються за товари підвищеного попиту, а низькі ціни – при слабкому попиті, навіть якщо собівартість за одиницю товару однакова в обох випадках.

Однак, існують виключення із закону попиту – коли при підвищенні ціни підвищуються на деякі товари і попит на ці товари зростає.

Зокрема, виявлено два парадокси:

1. “Ефект Гіффена”, який відмічав, що з підвищенням цін на хліб зростає споживання хліба. Пояснюється це тим, що зростання цін на хліб віднімає значну частину доходів робітників і вони змушені зменшувати покупки інших вартісних продуктів, зокрема м’яса, і замінювати їх хлібом. Із зниженням цін на хліб падає його споживання.

2. “Ефект Веблена” характерний для високодохідних груп населення – чим вища ціна, тим більший попит. Цей ефект відображає так зване «престижне або демонстративне споживання».

Встановлюючи ціну на товар, дуже важливо визначити взаємозв’язок між ціною і попитом на товар та визначити цінову еластичність попиту.

Цінова еластичність попиту характеризує чутливість споживачів до зміни цін з огляду на кількість товарів, які вони купують. Її визначають як відношення зміни величини попиту (обсягу збуту) до зміни цін (у відсотках):

Попит стає нееластичним за таких обставин:

- товар не має або майже не має замінників;

- сформувалася стійка прихильність значної частини ринку до певної товарної марки;

- споживачі вважають, що підвищення ціни пов’язане з поліпшенням якості товару або з інфляційними процесами в економіці;

- при купівлі престижних товарів, предметів розкошу.

Нееластичним є попит на предмети першої необхідності (хліб, молоко), паливно-енергетичні ресурси. При нееластичному попиті ефективнішими є методи нецінової конкуренції: поліпшення якості товару, рівня сервісу, інтенсифікація рекламної діяльності.

3. Фактори конкуренції.

Рівень цін диктують світові ринкові ціни, які встановлюються в результаті взаємодії багатьох продавців і покупців. Встановлюючи ціну на новий товар, підприємства часто орієнтуються на ціни конкурентів. З метою отримання якнайширшої інформації про ціни на товари конкурентів доцільно вивчати їх каталоги і прайс-листи, опитувати покупців, виконувати порівняльні закупівлі, щоб зіставити ціни і самі товари між собою.

У фірми, яка діє на ринку, де лідер має нездоланну перевагу щодо витрат, є два способи захисту:

1) прийняти стратегію диференціації;

2) прийняти стратегію, що ґрунтується на технологічній інновації.

Крім визначених основних факторів, існують інші, які впливають на коливання цін.

Таблиця 6.1

Фактори, що впливають на коливання цін

4. ЦІНОВІ СТРАТЕГІЇ ВИХОДУ НА РИНОК

Цінова стратегія – узагальнююча модель дій щодо встановлення і зміни цін, набір правил для прийняття цінових рішень, які забезпечують реалізацію цінової політики. Розробка цінової стратегії – постійний впроваджуваний процес. Цінова стратегія має постійно перевірятися з урахуванням фактично досягнутих результатів та при необхідності коригуватися. Головне – вона має відповідати загальній стратегії, якої дотримується фірма.

Розрізняють дві основні цінові стратегії виходу на ринок з новим товаром:

1) стратегія зняття вершків;

2) стратегія проникнення.

Стратегія "зняття вершків" передбачає встановлення надзвичайно високої ціни на початку виведення товару на ринок і поступове її зниження. Цей підхід має сенс за таких обставин:

1. Попит на товар досить високий при великій кількості покупців.

2. Витрати дрібносерійного виробництва вимагають відшкодування.

3. Висока початкова ціна на товар лякає конкурентів, яким не під силу змагатися з фірмою-лідером.

4. Високий рівень доходів споживачів.

5. Висока ціна є престижною, що створює образ високоякісного товару.

Після первісного насичення ринку ціна на товар знижується, а це сприяє: розширенню кола покупців, адже ринок реагує на нижчі ціни; зростання обсягів виробництва, що призводить до зниження витрат. Доцільно також впевнитися в тому, що на інших сегментах ринку попит еластичний до цін, оскільки дана стратегія передбачає послідовний вихід на інші сегменти з дешевшими варіантами товару.

Стратегія "проникнення" – виведення на ринок новинки за низькою ціною – націлена на залучення широкого прошарку покупців і завоювання більшої частки ринку. Для успіху цієї цінової стратегії необхідним є високий ступінь еластичності попиту за цінами, наявність внутрішніх резервів фірми для можливого послідовного зниження цін під впливом конкуренції. Так, якщо попит має надлишковий характер, то не виключено підвищення ціни, оскільки компанія в силу своїх виробничих можливостей не зможе збільшити обсяг випуску. Це можливо, якщо подібна ситуація не цікава для конкурентів.

Стратегія "проникнення" може розвиватися за принципом від низької ціни до високої також і на ринку продавця за умови високого рівня попиту на товар.