Читайте также: |
|
б) ідентифікатори – імена окремих компонентів програми (констант, змінних, типів, процедур, функцій, файлів і програм).
Правило запису ідентифікаторів:
1. ідентифікатори починаються тільки з букви або знаку підкреслення;
2. ідентифікатор може складатися з букв, цифр і знаку підкреслення;
3. між двома ідентифікаторами повинен бути хоча б один проміжок;
4. максимальна довжина ідентифікатора 127 символів, але ЕОМ розпізнає тільки перші 63 символи;
5. ідентифікатор не повинен співпадати за написанням ні з одним зі службових слів;
6. великі і малі букви в ідентифікаторі не розрізняються.
в) зображення – об’єкти програми, що є значенням певного типу. Це можуть бути числа, символи, рядки символів.
г) розділювані. В якості них використовують символи. Вони відокремлюють окремі компоненти.
д) коментарі. { коментар }.
е) директиви. Не виконувана інструкція процесору.
ТЕМА: Структура програми.
Програма реалізує алгоритм розв’язання задачі. Вона об’єднує послідовність виконання конкретних вказівок над конкретними даними для реалізації конкретно встановленої мети.
Програма складається з описової частини та тіла.
ОПИСОВАЧАСТИНА:
1. Program < ім’я програми> (не обов’язкова частина).
2. Директиви (не обов’язкові) { $... }.
3. Uses – специфікація (uses CRT).
4. Label – оголошення міток. Мітки у програмі позначають оператори, на які повинне передаватися виконання згідно з алгоритмом, якщо потрібно здійснити обхід деякого фрагменту. Мітки використовуються з оператором goto. Використання міток не бажане.
5. Const – оголошення констант. Константи – величини, значення яких встановлені в описовій частині програми і в процесі виконання програми не змінюються.
CONST < ідентифікатор > = < значення константи>;
Наприклад.
Const max = 1000; min = 1;
6. Type – оголошення типів. Тип – повна сукупність елементів деякої природи, що володіють спільними для них властивостями.
Ці властивості визначають діапазон допустимих значень, операції, що застосовують до елементів типу.
Скалярні типи – множини елементів, які є анатомічними величинами, тобто неподільними на простіші елементи(дійсні, цілі числа, символьні, логічні, перелічувані та інтервальні типи).
Перші чотири типи – стандартні, а два останні будуються згідно певних правил.
TYPE <ідентифікатор> = <опис типу>;
Наприклад
Type n=integer; n1=array[1..10] of real; n2=(red,yellow,green);
7. Var – оголошення змінних. Змінні – величини, значення яких в процесі виконання програми може змінюватися. Якщо є декілька змінних одного типу, то їх можна оголосити в одному розділі, перелічуючи їх через кому. Заданя типу змінних може бути явне, або через раніше оголошений тип.
VAR <ідентифікатори>: <ім’я типу>;
Наприклад
Var a,b,c: integer;
8. Оголошення підпрограм: функцій та процедур. Структурне програмування передбачає побудову програм, яка фактично буде послідовністю звертань до підпрограм.
Процедура – дія, функція – результат. За своєю структурною будовою підпрограми подібні до програм, тобто мають заголовок, розділ оголошень, тіло.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 112 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |