Докучаєвська 1.
Виведена а Харківському аграрному університеті ім.. В.В. Докучаєва методом індивідуального добору.
Різновидність еліптікус-альбус.
Форма куща стиснута, висота рослини 40-50см.
Листки трійчасті, зелені, листочки широкі, ромбовидні. Квітки білі, зібрані в суцвіття по 4-5 пар квіток. Боби плоскоокруглі, слабозігнуті. Насінина біла, гладенька, овальна.
Маса 1000 насінин 243-260 г. Білка містить 22,4-26,8 %. Вегетаційний період 100-125 днів.
Стійкий до бактеріозу і антракнозу. Придатний до механізованого збирання.
Смакові якості та розварюваність добрі. Урожайний. На державних сортовипробувальних станціях та дільницях за роки випробування отримали врожай 22,7-30,1 ц/га.
Держкомісія України рекомендує даний сорт висівати в зонах Степу та Лісостепу.
Гречка
Роксолана.
Виведений у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті індивідуальним відбором, одержаному від передпосівного гамаопромінення насіння зеленоквіткової форми гречки з послідуючим масовим відбором.
Різновидність алята. Плоди великі, крила добре виражені. Маса 1000 насінин 31,6г. плівчастість 24,5%. Середньоранній, вегетаційний період в зоні Полісся 88,5 днів. Стійкий проти вилягання і осипання. Форма куща компактна, листки серцевидні, зелені, середнього розміру. Суцвіття – нещільна китиця, квітки білі або блідо-рожеві. Зерно крупне, звичайної форми, коричневе, колір крупи світлокоричневий.
Технологічні та круп’яні якості – вирівняність зерна до 94,о%, вихід крупи 71,4%. Вміст білка 16,4%. Віднесений до цінних сортів за якістю зерна.
Аніся.
Виведений у Ялтушківській дослідно-селекційній станції інституту цукрових буряків УААН методом відбору по крупнисті плодів і скоростиглості з сорту Яна.
Різновидність алята. Вегетаційний період 72 дні. Висота рослин 95-110 см. Ступінь засухостійкості 4,4 бали, придатність до механізованого збирання 5 балів, вимолочується добре. Квітки білі, блідо-рожеві, зерно вирівняне та крупне, колір темно-коричневий, крила у зерні слаборозвинуті. Урожайність 23,5 ц/га. Маса 1000 зерен 37,02г. плівчастість 25%, вирівняність зерна –92,0%. Вихід крупи 75,0%, вміст білка 15,6%.
Смакові якості добрі.
Особливість насінництва нового сорту – це дотримання просторової ізоляції (не менше 4000 м), широкорядний посів, ранні строки сівби.
Сорт рекомендується вирощувати у всіх зонах України.
Степова.
Виведений на дослідній станції рису Української академії аграрних наук сімейним добором із сортової популяції (Галлея).
Різновидність алята. Зерно середньо-крупне, округле із слабко вираженими крильцями. Маса 1000 насінин 23,4г. плівчастість 21,2 %. Середньоранній, вегетаційний період в зоні Степу 85,2 дні. Середньостійкий до вилягання і осипання, форма куща звичайного типу, листки середні, тонкі, темно-зелені, слабко опушені. Квітки блідо-рожеві, середнього розміру.
Технологічна та круп’яна якості – вирівняність зерна 93,0 %, вихід крупи 74%, вміст білка 16,2%. Віднесений до цінних сортів за якістю зерна.
Просо
Слобожанське.
Сорт селекції Інституту рослинництва ім.В.Я. Юр’єва УААН. Виведений внутрішньовидовою гібридизацією сортозразків мутантного походження (Харківське 57х82 - 8361).
Кущ прямостоячий, стебло міцне. Листок має слабке опушення, восковий наліт під час кущіння відсутній, зеленого кольору. В період колосіння листок проміжний.
Волоть стиснута, жовта, довжиною 35 – 38 см. Подушечки відсутні.зерно вище за середнє, форма напівкругла, колір золотистий.
Вегетаційний період 89-96 днів. Висота рослин 115 см. Стійкість до вилягання та осипання висока, ступінь засухостійкості складає 4,7 балів. Здатність до механізованого збирання 5 балів.
Урожайність зерна за даними оригінатора складає 39,5 ц/га. Урожайність в держсортомережіза три роки складає 27,3 – 29,9 ц/га. Плівчастість 16,4 – 17,4%. Маса 1000 зерен 7,9 – 8,2 г. Вміст білка 11,2 – 11,8%. Вихід крупи 80,8 – 82,7. Колір крупи яскраво-жовтий, колір каші яскраво-жовтий, смакові якості каші 4,7-4,8 балів. Розварюваність крупи 4,96-5,2. Сорт проса Слобожанське по вимогам до зерна і крупи із нього являється цінним. Рекомендована норма висіву насіння 25-27 кг/га.
Сорт високоврожайний, посухостійкий, крупнозерний, з високими технологічними та харчовими якостями крупи.
Веселоподолянське 16.
Сорт селекції Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту цукрових буряків.
Виведений багаторазовим індивідуальним добором. Різновидність ауреум, форма куща майже прямостояча. Стебло середньої товщини і міцності. Листки широкі, зелені. Волоть розлога, поникла, яскраво жовта. Зернівка напівкругла, жовта. Гілочки волоті середньої довжини, тонкі, відходять від головної осі врізнобіч.
Висота рослин 100-123 см. Вегетаційний період 79-94 дні. Маса 1000 зерен 7,5-8,3 г. Урожайність зерна 28,7-31,8 ц/га.
Плівчастість 16,3 %. Вихід крупи 80,3%.
Каша яскраво-жовта, технологічні та кулінарні якості добрі. Вміст білка – 14,3%.
Стійкий до вилягання та осипання. Сорт рекомендований для вирощування у всіх зонах України.
Пригоже.
Сорт селекції інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Української академії аграрних наук. Виведений методом хімічного мутагенезу. Сорт одержано шляхом обробки насіння сорту Благодатнеє 0,0125% розчином НЕС.
Рослини заввишки 100-110 см. Кущ прямостоячий. Стебло міцне. Опушення листка слабке. Восковий наліт в період кущіння відсутній. Окраска листа зелена, листок проміжний. Волоть стиснута, окраска жовта, довжина 34-37 см. Подушечки присутні тільки у нижній частині волоті. Зерно середнє, овально-подовжене, світло-червоне. Урожай зерна за даними оригінатора 39,2 ц/га. Плівчастість 15,5%. Маса 1000 зерен 8,0 г. Вміст білка 11,3%. Вихід крупи 83,5%. Колір крупи яскраво-жовтий.
Вегетаційний період 85,6 дня. Стійкість до вилягання та осипання 4,9-5,0 балів. Волоть поникає. Стійкість до засухи 4,6 балів. Летючою сажкою сорт уражувався на 4,8-10%. Сорт рекомендовано для Лісостепу та Степу України.
Питання для самоконтролю.
1. Як правильно вибрати попередник при розмноженні насіння пшениці ячменю, гороху, жита, гречки?
2. Особливості використання добрив на насіннєвих ділянках?
3. Які найбільш ефективні строки посіву насіннєвих ділянок?
4. Який вплив мають норми висіву і густота стояння рослин на формування посівних якостей насіння?
5. В яких випадках застосовують широкорядний спосіб посіву на насіннєвих ділянках?
6. Який догляд за насіннєвими посівами озимої пшениці весною, влітку?
7. Видове і сортове прополювання.З якою метою і коли їх проводять на насінницьких посівах пшениці, ячменю, гороху?
8. З якою метою, коли і на яких посівах проводится польова апробація?
9. Як впливає своєчасне збирання урожаю на насіннєвих площах на врожайність і якості насіння?
10. Травмування насіння.Які його негативні наслідки?
11. Що таке мікро– і макротравми, їх шкодочинність?
12. Які шляхи зниження травмованості насіння?
13. Значення своєчасного збирання на зниження травмованості насіння?
14. Як визначити ступінь травмованості насіння в умовах лабораторії, в полі?
15. Що таке післязбиральне дозрівання насіння, його вплив на якості насіння?
16. Які способи виведення насіння із стану післязбирального покою?
11. Насінництво кукурудзи.
Система виробництва насіння кукурудзи, відновлення та підтримання його сортових якостей залежить від того, чи вирощують насіння гібрида, чи сорту або ж гібридної популяції. Вони можуть використовуватись у сільськогосподарському виробництві тільки після ретельного вивчення їх на сортовипробувальних станціях і занесення до державного Реєстру сортів рослин України. Право на вирощування надають тим з них, які дають більш високі урожаї зерна або зеленої маси у порівнянні з поширеними у виробництві або тим, які мають перевагу по інших господарсько-цінних ознаках.
На теперішній час переважне поширення у виробництві набула саме гібридна кукурудза як така, що має суттєві переваги по рівню продуктивності зерна і зеленої маси, стійкості до вилягання, технологічності, стійкості до хвороб і шкідників та інших господарсько-цінних ознаках над сортами і гібридними популяціями. Не дивлячись на те, що насінництво гібридів кукурудзи є найбільш складним, багатоступінчастим і таким, що потребує надзвичайно високої кваліфікації спеціально підготовлених кадрів - насіннєводів, воно з великою перевагою окупається проявом гетерозису при посіві у виробництві гібридного насіння. Саме тому у найбільш розвинених країнах світу посіви кукурудзи проводяться винятково гібридним насінням. У цьому сенсі вагомим аргументом є також інтенсифікація використання орної землі. На теперішній час в Україні рекомендовано для використання у виробництві понад 250 гібридів кукурудзи. Основними селекційно - насінницькими центрами в Україні по кукурудзі є такі відомі установи в галузі гетерозисної селекції як Інститут зернового господарства (колишній Інститут кукурудзи), Селекційно – генетичний інститут, Інститут рослинництва ім.. В.Я.Юр’єва. Гібриди вітчизняної селекції за своїми урожайними якостями не поступаються кращим зарубіжним, а по своїй екологічній пристосованості до посушливих природно – кліматичних умов України навіть мають переваги. Переваги вітчизняних гібридів можуть проявитися лише за умови чіткого дотримання методики їх насінництва.
Найбільш поширеними вихідними формами для одержання гібридів є самозапилені лінії і дуже рідко – сорти. В залежності від їх поєднання отримують два основних типа гібридів: м і ж л і н і й н і, які є результатом послідовного комбінування визначених самозапилених ліній і с о р т о л і - н і й н і, що одержують від схрещування сорту з самозапиленою лінією чи між лінійним гібридом, або ж від схрещування між лінійного гібрида або лінії з сортом. У свою чергу між лінійні гібриди поділяються на такі:
прості – що мають високий рівень гетерозису і одержують від схрещування двох самозапилених ліній;
сестринські – отримуються від схрещування двох споріднених (сестринських) самозапилених ліній і які мають відносно низький рівень гетерозису; тому вони використовуються тільки в якості батьківських компонентів гібридів інших типів;
прості модифіковані - які одержують в результаті схрещування сестринського гібрида з самозапиленою лінією або іншим сестринським гібридом;
прості беккросні – що одержують шляхом схрещування простого гібрида повторно з однією з його батьківських самозапилених ліній; використовуються тільки в якості батьківських форм гібридів іншого типу;
трилінійні - від схрещування простого гібрида з самозапиленою лінією;
трилінійні модифіковані – які отримуються в результаті схрещування простого гібрида з сестринським, простого беккросного гібрида з лінією або сестринським гібридом;
подвійні – від схрещування двох простих гібридів;
багатолінійні (складні) – що отримують від схрещування трилінійного гібрида з простим або двох трилінійних гібридів.
Тип гібрида кукурудзи, його склад визначають ефективність його насінництва і технологічні якості рослин на рядових посівах. Найбільш вирівняними є товарні посіви простих гібридів, але такі гібриди поступаються за ефективністю насінництва іншим типам. Прості модифіковані гібриди мають більш рентабельне насінництво порівняно з простими між лінійними, але дещо поступаються їм за вирівняністю рядових посівів. Висока продуктивність материнських форм У трилінійних гібридів найбільш висока продуктивність материнських форм. Найгірші технологічні якості виробничих посівів у багатолінійних та сортолінійних гібридів.
Тільки при посіві насінням першого покоління найбільше використовується ефект гетерозису. При посіві насінням другого і наступного поколінь урожайність як зерна, так і зеленої маси різко знижується, тому їх використання на товарні посіви економічно недоцільне.
Гібридне насіння першого покоління одержують на ділянках гібридизації в результаті запилення качанів материнської форми пилком з чоловічих рослин. Для цього ділянка гібридизації засівається рядами батьківських форм, що чергуються між собою. Утворені на рослинах материнської форми качани переробляють на насіннєві цілі, а урожай з чоловічих рядів використовують, звичайно, на фуражні цілі, якщо не проводять викошування рослин запилювача відразу після цвітіння.
Оскільки материнські рослини на ділянках гібридизації також мають волоті, однією з основних задач у насінництві гібридної кукурудзи є забезпечення відсутності пиління материнської форми. Ця мета досягається штучним видаленням волотей на рядках материнської форми (вручну чи з застосуванням спеціальних машин), або ж використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС).
У зв’язку з пришвидшеною останні роки сортозміною, яка пояснюється впровадженням нових методів в селекції та необхідністю контролю за ринком насіння зі сторони селекційних установ, строк реального використання гібрида в сільськогосподарському виробництві складає близько 5 років з моменту його реєстрації у Держкомісії з сортовипробування та охороні сортів і тільки для найбільш видатних досягає 10 років. Найбільш поширеними у виробництві є наступні гібриди кукурудзи.
Дніпровський 172 МВ – ранньостиглий (ФАО 170-180), трилінійний модифікований гібрид.. У Реєстрі сортів з 1996 р. Зерно зубоподібне, жовте. Висота рослин 200-210см. Переваги гібрида: низька збиральна вологість зерна, придатність до вирощування в степовій зоні, збирання на зерно як в качанах, так і методом прямого комбайнування, високорентабельне насінництво, чутливість до добрив і зрошення. На зерно і силос. Урожайність зерна на богарі - 50-60 ц/га, на зрошенні- 100-110 ц/га.
Славутич 162 СВ – ранньостиглий (ФАО 180), подвійний міжлінійний гібрид.. У Реєстрі сортів з 1995 р. Висота рослин 190-200 см. Зерно жовте, зубоподібне. Переваги гібрида: придатність до вирощування в степовій зоні, стійкість до загущення посівів, рентабельність насінництва. На зерно і силос. Урожайність зерна- 55 ц/га.
Кадр 217 МВ - середньоранній (ФАО 210-220), трилінійний гібрид.У Реєстрі сортів з 2002 р.Висота рослин 230-240 см. Зерно зубоподібне, жовте. Переваги гібрида: висока стійкість до полягання, високорентабельне насінництво. Універсального напрямку використання. Урожайність зерна на богарі - 70-80 ц/га.
Кадр 267 МВ- середньоранній (ФАО 260), трилінійний гібрид. У Реєстрі сортів з 2001 р.Висота рослин 240-250 см. Зерно зубоподібне, жовте. Переваги гібрида: висока стійкість до полягання, високорентабельне насінництво. Універсального напрямку використання. Урожайність зерна на богарі- 75-85 ц/га.
Дніпровський 273 МВ – середньоранній (ФАО 270), трилінійний гібрид. У Реєстрі сортів з 1988 р.Висота рослин 230-240 см. Зерно зубоподібне, жовте. Переваги гібрида: низька збиральна вологість зерна високорентабельне насінництво. На зерно і силос. Урожайність зерна на богарі- 65-75 ц/га.
Дніпровський 284 МВ – середньоранній (ФАО 280), простий модифікований гібрид. У Реєстрі сортів з 1992 р. Висота рослин 250-260 см. Зерно зубоподібне, жовте. Переваги гібрида: стійкість до полягання, низька збиральна вологість зерна. Гібрид інтенсивного типу, чутливий до високого агрофону. На зерно і силос. Урожайність зерна на богарі- 75-85 ц/га, на зрошенні -до 130 ц/га.
Славутич 271 МВ – середньоранній (ФАО 220), трилінійний гібрид. У Реєстрі сортів з 1999 р. Висота рослин 180-220 см. Зерно кременисто-зубоподібне, жовте. Переваги гібрида: висока жаро- і посухостійкість. стійкість до полягання. На зерно і силос. Урожайність зерна на богарі- 65-75 ц/га.
Дніпровський 310 МВ – середньостиглий (ФАО 330), трилінійний гібрид. У Реєстрі сортів з 1987 р. Висота рослин 240-250 см. Зерно кременисто-зубоподібне, жовте. Переваги гібрида: високорентабельне насінництво, придатність для виробництва крупи. На зерно і силос. Врожайність зерна на богарі- 65-70 ц/га.
Дніпровський 345 МВ – середньостиглий (ФАО 330), трилінійний гібрид. У Реєстрі сортів з 1996 р. Висота рослин 240-250 см. Зерно кременисто-зубоподібне, жовте. Переваги гібрида: високорентабельне насінництво, придатність для виробництва крупи. Стійкий до полягання. На зерно і силос. Врожайність зерна на богарі- 75-80 ц/га.
Дніпровський 337 МВ – середньостиглий (ФАО 340), трилінійний гібрид. У Реєстрі сортів з 1999 р. Зерно зубоподібне, жовте, крупне. Висота рослин 230-240 см. Преваги гібрида: дуже висока рентабельність насінництва, виняткові жаростійкість і посухостійкість, ремонтантність. Універсального використання. В роки з недостатнім зволоженням забезпечує урожай на 20-25% вище, ніж інші гібриди.
Кадр 443 СВ – середньопізній (ФАО 470), простий модифікований гібрид. У Реєстрі сортів з 2001 р. Висота рослин 260-270 см. Зерно зубоподібне, жовте. Переваги гібрида: висока стійкість до полягання, дуже висока рентабельність насінництва, ремонтантність, висока урожайність зеленої маси. На зерно і силос. Урожайність зерна на богарі- 80-90 ц/га, на зрошенні - до 130ц/га.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |