|
Читайте также: |
Так як причинами неврозів є психотравмуючі впливи, то їх попередження грає велику роль у профілактиці неврозів. Заходи профілактики цієї патології умовно можна розділити на дві великі групи, одна з них направлена на підвищення стійкості нервової системи до зростаючих інформаційних навантажень, а друга - на створення оптимальних умов взаємодії зовнішнього середовища з організмом шляхом регуляції факторів зовнішнього середовища. Але треба враховувати, що конкретні завдання по профілактиці інформаційної патології ВНД потрібно здійснювати в комплексі багатьох наук, включаючи медицину, педагогіку, соціологію і т. д. Так як ми виокремили роль двох факторів у формуванні інформаційних неврозів (фактори першого і другого порядку), тому і заходи по профілактиці мають бути направлені на попередження двох груп факторів. Виділені фактори другого порядку (вроджені чи набуті особливості нервової діяльності) також необхідно враховувати при розробці заходів профілактики, так як вони ослаблюють нервову систему незалежно від змісту факторів першого порядку та створюють несприятливий фон для їх дії. Як показали дослідження, в умовах зростаючих інформаційних навантажень мозок передусім сам регулює взаємодію організму з зовнішнім середовищем, прагне створити оптимальні умови для реагування на сигнали, використовує резервні та адаптаційні механізми для попередження патології - в цьому і заключається саморегуляційна діяльність мозку.
Соціальні заходи, що ведуть до усунення невпевненості в завтрашньому дні, поваги особистої гідності людини, нормалізації житлових, побутових умов і т. п., сприяють ліквідації деяких джерел психічної травматизації, що викликає захворювання, і тим самим попереджають виникнення неврозів. Підтримання миру між народами є кращим засобом профілактики «військовихневрозів».
Всі фактори, що ведуть до астенізація нервової системи, разом з тим привертають і до виникнення неврозів. Тому для їх профілактики велику роль відіграє боротьба з гострими і хронічними інфекціями, травмами мозку, в тому числі інтраутеріннимі і родовими, гострими і хронічними інтоксикаціями, порушеннями харчування організму та іншими шкідливостями, а також надання достатнього відпочинку і сну.Недосипання, особливо в дитячому віці, є однією з найбільш частих причин розвитку астенічних станів.
Експериментальні дослідження школи І. П. Павлова показали можливість тренування сили, рухливості і врівноваженості нервових процесів у тварин. У людини в процесі виховання, навчання та трудової діяльності може відбуватися поступова тренування нервових процесів, у зв'язку з чимусуваються причини, що призводять до виникнення захворювання.
Велике значення для попередження неврозів має правильне виховання дитини - розвиток у нього таких якостей, як витримка, наполегливість, працьовитість, вміння долати труднощі, відданість високим громадським ідеалам. «Теплична обстановка при вихованні, - говорив І. П. Павлов, - може привести до того, що людина з сильною вищоїнервовою системою на все життя залишиться жалюгідним боягузом»
Дитина, якій з дитинства було все дозволено, яка росла натішившись, егоїстичним, не звиклим рахуватися з інтересами інших, може надалі легше дати зрив в умовах, коли від нього буде потрібно. велика витримка. При неправильному вихованніу дитини можуть виникнути уявлення, які можуть зробити його особливо чутливим до дії певних, адресованих до них, подразників і легко перетворяться на «хворі пункти».
Одним із частих джерел неврозів у дітей є нездорові відносини між батьками. Дитина не повинна бути свідком сварок між батьками і тим більше не повинна залучатися в якості судді вчинків одного з них. В інтересах дитини не слід викликати у неъ почуття ненависті до батька, який пішов з сім’ї, забороняти з ним зустрічатися, а потрібно, навпаки, по можливості пом'якшити ставлення, зберегти її стосунки з минулим, роз'яснити, що хоча пішов з тих чи інших мотивів батько чи мати тепер жити з сім'єю не буде, це не означає, що він її залишив. Залишивши сім'ю, батько повинен залишитися другом дитини. При всьому цьому розрив між батьками є надзвичайно важкий для дитини.
Говорячи хворому про виявлене у нього захворювання, дуже важливо повідомити йому про це в такій формі, яка не викликала б у нього уявлення про надзвичайні тяжкості, небезпеки для життя або невиліковність хвороби. Тому іноді доцільно буває почати із заяви хворому про те, що у нього не виявляється будь-якого важкого, невиліковного захворювання, що з боку його здоров'я немає нічого загрозливого і що він зможе жити до глибокої старості і зберегти при цьому працездатність. Однак вказати, що все ж виявляються деякі розлади з боку будь-яких органів, що вимагають прийняття відповідних заходів, щоб позбутися від цих порушень і не допускати погіршення стану здоров'я.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |