Споживчий ко́шик — набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості споживчого кошика у актуальних цінах. Застосовується як база для порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.
На основі даних по споживчому кошику та споживчому бюджеті розраховуються такі показники, як мінімальна зарплата і мінімальні пенсії. Поняття споживчого кошика існує у багатьох країнах світу. Проте ці «кошики» мають певні національні особливості.: споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза — 250, англійця — 350, німця — 475. Український споживчий кошик нещодавно був розширений до 297 найменувань продуктів.
Споживчий кошик передбачає для дорослої людини на рік 53 кг м'яса та м'ясопродуктів. Молока та молочних продуктів у споживчому кошику "аж" 148 кг, тобто на 61% менше за фізіологічну потребу людини, яка становить 380 кг; 13 кг риби; 95 кг картоплі.
Для порівняння: у споживчий кошик англійців, крім їжі, включені акустична гітара, витрати на садівника, приватні школи та університети, чотири види страховок.
У французьку споживчу корзину потрапили чималі витрати на відвідування перукарні, лак для волосся, гель для душу, численні косметичні засоби, 14 найменувань квітів, витрати на няню, оренду машин, їжа для кішок і собак.
Німеччина до споживчого кошика включила піцу з доставкою, послуги фітнес-клубів і соляріїв, заморожені готові продукти та булочки.
На валютний курс впливає також попит на гроші. Курси валют щоденно встановлюються НБУ і публікуються в засобах масової інформації.
Обіг грошей не можна обмежити лише внутрішнім ринком. Кожна держава має економічні відносини з багатьма країнами. Тому потрібен обмін грошової одиниці однієї країни на грошові одиниці інших країн.
Здатність грошової одиниці однієї країни обмінюватись у певних пропорціях на грошові одиниці інших країн називається конвертованістю валюти. В умовах золотого стандарту цієї проблеми не існувало. Валюти вільно обмінювались на золото, а золото вільно вивозилося за межі країни.
Розрізняють валюти:
- вільно конвертовані – без обмеження обмінюються на будь-які інші іноземні валюти (долар США, марка Німеччини, єна Японії, фунт стерлінгів Великої Британії …)
- частково конвертовані - валюти держав, які вводять певні валютні обмеження (гривня України, злота Польщі…)
- неконвертовані (замкнуті) – валюти країн, які не обмінюються на грошові одиниці інших країн. (валюти країн з командною економікою, в яких уряд забороняє фірмам і громадянам валютні операції)
-4-
Закон грошового обігу – закони, що виражають сталі, внутрішні, суттєві зв’язки між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обертання; цінами товарів, що підлягають реалізації, і вартістю грошей.
Загальний закон кількості грошей в обігу - кількість грошей, які є в обігу, визначається сумою цін усіх товарів і послуг, що підлягають реалізації, поділеною на швидкість обігу грошової одиниці.
чи 
М - кількість грошей, які перебувають в обігу;
V – середня кількість оборотів грошової одиниці за рік;
Р – сума цін товарів, що реалізуються в певному періоді;
Q – кількість товарів, вироблений за певний час.
З появою кредитних грошей кількість грошей в обігу дорівнює:
Сц – сума цін товарів;
К – сума цін товарів, проданих у кредит;
П – платежі за борговими зобов’язаннями (платежі, строк яким настав);
ВП – сума взаємопогашених безготівкових платежів;
О – середня кількість обертів грошової одиниці.
-5-
Спот-курс - це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення товарної угоди за умови оплати на наступний робочий день після дня укладення угоди.
Форвард-курс - так званий попереджувальний, тимчасовий курс валют, що показує, яку вартість матиме валюта через певний час після укладення угоди.
Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється, виходячи з їхнього курсу відносно третьої валюти.
-6-
Після проголошення незалежності в Україні постала потреба запровадження власної грошової одиниці – гривні. Ця назва бере свій початок із часів Київської Русі. Гривня як грошова одиниця використовувалась також в Українській Народній Республіці. У 1996 році вона закріплена як національна валюта.
У 1991 році у грошовий обіг України було введено тимчасову грошову одиницю – купоно-карбованець. Він швидко знецінився. Причиною цього були помилкові дії уряду України.
25 серпня 1996 року указом Президента України було проголошено проведення грошової реформи, яку було проведено з 2 по 16 вересня на цивілізованих неконфіскаційних засадах з оптимальними зручностями для населення за встановленим курсом (одна гривня обмінювалася на 100 тисяч карбованців). Було перераховано в гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії…
У період проведення грошової реформи в обігу перебували карбованці і гривні протягом 15 днів. Після 16 вересня 1996 року обіг купоно-карбованця було припинено. Єдиним законним засобом платежу стала гривня.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 95 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|