Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРЕДМЕТ ЕТНОСОЦІОЛОГІЇ

Термін «етносоціологія» походить від грецьких слів ет­нос — «плем'я», «народ», соціетас - «суспільство», логос — «навчання», «наука». Буквально слово «етносоціологія» мож­на розтлумачити як «галузь науки про суспільство, що присвя­чена вивченню етносів і етнічності».

Етносоціологія — це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає соціальну обумовленість. Етносоціологія етнічних явищ. Її формування на по­чатку XX ст. на перетині етнології і соціології було обумовлено процесом індустріалізації та урбанізації (місто, на відміну від села, в першу чергу стає поліетнічним середовищем), коли ста­ло очевидно,,що в сучасному диференційованому і стратифікованому суспільстві говорити про етнічні процеси в цілому, як раніше, стало недостатньо. Відбулося розмежування етнології, яка сфокусувала свою увагу, головним чином, на доіндустріальних традиційних культурах, з одного боку, і соціології - з ін­шого, предметом її дослідження стали народи, які вступили в стадію модернізації. Подібний поділ в цілому зберігся й досі.

У такому розумінні — як самостійна наукова й навчальна дисципліна — етносоціологія почала формуватися приблиз­но на початку XX ст. Вперше термін «етносоціологія» був введений у науковий обіг німецьким вченим Р. Турнвальдом у 30-ті роки XX ст., хоча, як особливий науковий напрямок, знання про етноси почало оформлюватися ще з XVIII ст.

У цьому напрямку починаючи з XIX й протягом XX ст. працювали російські й українські, радянські вчені М. Данилевський, Л. Гумільов, М. Ковалевський, П. Сорокін, С. Широкогоров, Ю. Арутюнян, Ю. Бромлей. Українці Н. Костомаров, М. Драгоманов, В. Липинський, Д. Чижевський, П. Юркевич, Н. Шаповал досліджували особливості історичного розвитку українського етносу, його психологічні особливості в тісному взаємозв'язку з соціальними процесами і явищами.

Предметом дослідження етносоціології, притаманним лише їй, є етносоціальні спільноти і групи, які розглядаються як цілісні соціальні утворення, а також закономірності їх фор­мування та функціонування. Об'єктом вивчення етносоціології є нації та етнічні групи, процес і соціальні механізми їх станов­лення, функціонування та розвитку як суб'єктів соціального життя. Ключовим поняттям етносоціології є етнос. Слово етнос у стародавніх греків означало плем'я, народ (причому, використовувалося в основному відносно варварських народів, не еллінів, на відміну від «демосу»), У сучасному науковому значенні етнос, згідно визначенню, що дав Ю. Бромлей, — істо­рично сформована на певній території стала сукупність людей, що володіє спільними рисами й відносно сталими особливос­тями культури (насамперед спільною мовою, традиціями, зви­чаями, цінностями), спільними особливостями психологічного складу, а також свідомістю своєї єдності й відмінності від ін­ших подібних утворень(тобто, самосвідомістю), зафіксовану у самоназві (етнонімі).

Важливим, інтегративним чинником існування й збере­ження етносу є самосвідомість, самоідентифікація. Єдність території дуже важлива для зародження етносу. Однак треба мати на увазі відносність значення цього чинника: кочові пле­мена й цілі народи могли часто міняти своє місце розташуван­ня. Історія дає приклади, коли народ на сторіччя втрачав свою територію, державність, більшість його членів втрачало мову предків, але, зберігаючи самосвідомість, в умовах, що змінили­ся, знову знаходив територію, відновлював державність, віру, звичаї, знову знаходив свою мову. Одним з найбільш яскравих прикладів самосвідомості народу як основи етнічної ідентич­ності може служити доля єврейського народу.

Мова як вербальний носій культури, традицій виступає зовнішньою характеристикою єдності представників даного етнічного утворення. Тому роль мови, що виступає не тільки умовою формування етносу, але й підсумком етногенезу, є до­сить важливою. Останнє особливо очевидно, коли формування етносу відбувається шляхом інтеграції окремих етнічних груп. У цьому випадку мова зазвичай виступає як одна з найваж­ливіших об'єктивних властивостей етносу, а також як символ етнічної належності.

У процесі формування будь-якого етносу велике значення мають специфічні компоненти його матеріальної та духовної культури. Це, насамперед, такі явища культури, для яких ха­рактерна традиційність і стійкість: звичаї, обряди, норми по­ведінки, релігія тощо.

Культурна єдність етнічних спільностей, у свою чергу, за­вжди доповнюється особливостями їх психіки, що виявляють­ся, зокрема, у відтінках характерів людей, специфіці ціннісних орієнтацій, смаків тощо.

Інше фундаментальне поняття науки, введене в науковий обіг у XX ст. — «етнічне», «етнічність». Вони містять у собі су­купність характерних рис матеріальної та духовної культури, які поєднують певні етнічні групи й відрізняють їх від інших етнічних груп. Носіями етнічного є мова, культура, психіка, такі компоненти культури, для яких характерні традиційність, сталість, звичаї, обряди, народне мистецтво, релігія, норми по­ведінки. Етнічність проявляється в таких якостях як сталі особ­ливості характеру, специфіка ціннісних орієнтацій, смаків.

Традиційно виділяють кілька основних історичних типів етносу. При цьому мається на увазі те, що протягом десятків тисяч років людство у своїх домінуючих конкретних формах існування етносів поступово переходило від простих, невели­ких за чисельністю етносів, до усе більш складних і масштаб­них. При розвитку етнічних форм від простих до більш склад­них відбувається ослаблення чинника кровної спорідненості, відхід від чинника безпосереднього спілкування членів групи, заглиблюється розподіл праці. Ці історичні типи етносів є ос­новою суспільств (цілісних соціальних систем, що самовідтворюються). При переході на новий рівень на порядки зростає складність зв'язків усередині суспільства.