Якщо до Першої світової війни українські землі були поділені між двома імперіями, то по війні вони опинилися у складі вже чотирьох держав. Дві третини сучасної території України увійшли до складу Радянської України (УСРР). Третина українських земель була поділена між Польщею, Румунією і Чехословаччиною. Західноукраїнську Народну Республіку поглинула Польща, яка успадкувала українські землі від обох імперій – Російської та Австро-Угорської. Румунія окупувала австро-угорську провінцію Буковину з центром у Чернівцях і українські повіти Бессарабської губернії, яка раніше належала Російській імперії. До Чехословаччини відійшла Закарпатська Україна.
Радянські республіки формально були самостійними та втрата Україною незалежності відбувалася протягом тривалого періоду, поступово, у процесі входження УСРР до складу СРСР.
Критичний стан економіки України на початку 1920-х рр. став прямим наслідком Першої світової війни, поразки національно-визвольних змагань та радянської політики „воєнного комунізму”. Стан справ значно погіршила проведена за прикладом РСФРР урядом Радянської України економічно необґрунтована тотальна націоналізація промислового фонду. У березні 1921 р. пройшов Х з’їзд РКП(б), на якому Ленін переконав у необхідності нової політики (НЕПу). Її основними складовими стали:
▪ заміна продрозкладки продподатком;
▪ відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин;
▪ відбудова фінансово-банківської системи;
▪ створення багатоукладної економіки: дозвіл приватної ініціативи, денаціоналізація, концесії, розвиток кооперації та орендних відносин.
Також у рамках реформування було відмінено обов’язкову трудову повинність, проводилася децентралізація промисловості, ліквідувались надцентралізовані бюрократичні структури – главки і створювалися трести тощо.
Головною ж причиною згортання НЕПу стало те, що влада намагалася багатоукладність, ринкову економіку об’єднати з такими несумісними складовими радянського суспільства, як диктатура пролетаріату, а фактично монопартійна диктатура, адміністративне регулювання, домінування агресивно-класового підходу тощо. За цих обставин економічні реформи страждали половинчастістю, незакінченістю та й не могли бути іншими в умовах відсутності політичного та юридичного сприяння.
Проголошення курсу на індустріалізацію, затвердження тоталітаризму – все це унеможливлювало будь-яке існування ринкових механізмів.
До середини 1920-х рр. вдалося в цілому відбудувати зруйновану промисловість. Значних успіхів було досягнуто в галузях легкої та харчової промисловості. Однак, незважаючи на певну відбудову народного господарства, постало питання на який основі повинен бути подальший промисловий розвиток. Країна залишалась переважно аграрною. Відбудовані промислові підприємства працювали на старому обладнанні, використовували застарілі технології, що спричинило низьку продуктивність та якість продукції. Особливо скрутне становище склалося у базових галузях. Металургійна, паливна та інші галузі промисловості не досягли навіть довоєнного рівня, а головне - не задовольняли попит народного господарства. За таких умов пріоритетним напрямком в розвитку промисловості стала не відбудова або модернізація вже функціонуючих заводів та фабрик, а будівництво нових потужних виробничих об’єктів. „Якщо виходити з наявних у нас заводів, - підкреслив голова ВРНГ Ф.Дзержинський, - соціалізм нам ніколи не створити. І кількісно й якісно вони для цієї мети не годяться”. Так, з ХIV Всесоюзної конференції ВКП(б) (квітень 1925 р.) було взято курс на індустріалізацію країни.
Було обрано стратегію прискореного розвитку важкої промисловості, основними етапами якого стали п’ятирічки.
Основні джерела індустріалізації: націоналізація промисловості, збільшення податків, примусова колективізація, використання трудового ентузіазму працівників та примусової праці політичних в’язнів, конфіскація церковного майна тощо.
Головною особливістю стало те, що на відміну від розвинених країн світу індустріалізація здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населення, а навпаки, споживання промислової продукції населенням обмежувалося. Сама держава стала не тільки власником, створюваних промислових об’єктів, а й споживачем їх продукції – головним чином зброї та засобів виробництва.
В Україні прискореними темпами розвивалися лише ті галузі, що забезпечували паливом та металом промисловість Росії. Так, із виділених Україні на нове будівництво 1,2 млрд. крб. 78% призначалося на Донецько-Криворізький басейн (для задоволення потреб у вугіллі та металі), а на всю решту території України припадало лише 22% асигнувань на нове промислове будівництво.
Характерною особливістю також стало значне відставання модернізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії. Відповідно до першої п’ятирічки у важку індустрію України передбачалося вкласти 87,5%, а в легку та харчову лише 12,5%. Прямим наслідком стала кризова ситуація із забезпеченням населення продуктами харчування і товарами масового вжитку. Окрім того, Україна отримувала на народне господарство, згідно з планами п’ятирічок, суми значно менше від будь-яких показників її питомої ваги: у 1-й 18,3% (Росія 68%), 2-й 16,7%, а перед війною вже 14,5 (Росія 71%).
Причини великого терору:
▪ утвердження особистої влади Сталіна;
▪ усунення представників ленінського покоління політиків та залишків політичних партій;
▪ ліквідація опозиції, інакодумства, зачищення суспільства від «антирадянських елементів»;
▪ придушення відцентрових настроїв і тенденцій у регіонах, навіть натяку на самостійність;
▪ забезпечення через систему ГУЛАГу безкоштовною робочою (фактичного рабською) силою. Так, на утримання сторожового собаки держава відпускала щодня - 1 крб. 12 коп., а на в’язня - 97 коп. Лише при побудові залізниці Салехард-Надим-Ігарка загинуло до 100 тис. репресованих;
▪ формування у суспільстві «образу ворога», якого можна було б звинуватити у всіх негараздах та складнощах тощо.
Результат: за неповними даними втрати населення в Україні від репресій за період 1927-1938 рр. - 4,4 млн. людей.
Питання для самоконтролю
1. Доведіть різницю між голодом і голодомором.
2. Охарактеризуйте процес створення СРСР. Яке значення і наслідки мало входження України до Союзу?
3. Назвіть основні судові процеси в Україні у 1930-х рр.
4. Чому і за яких обставин було згорнуто політику українізації?
5. Поясніть сенс терміну “розстріляне відродження.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 78 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |