Реалізація завдань практичної підготовки фахівців на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр» має систематизувати теоретичні знання з практичним їх використанням відповідно до вимог їх майбутньої професійної діяльності. Тому виробнича практика носить компетентний характер та інтегрує в логічній послідовності практичні уміння, які є результатом вивчення ряду теоретичних дисциплін.
Зміст виробничої практики визначається наскрізною програмою практики за відповідним напрямом підготовки та конкретизується у робочій програмі виробничої практики.
Робоча програма виробничої практики повинна чітко визначати, що студент повинен знати, уміти, які розрахунки, висновки повинен зробити, які документи засвоїти та навести в додатках до звіту.
При побудові робочої програми за наведеною вище схемою передбачається прямий і зворотній зв’язок процесу формування знань і умінь студента: від теорії до практики і від практики до теорії. Набуті в академії теоретичні знання мають бути інтерпретовані у практичній діяльності, а практична діяльність конкретизувати теоретичні знання з формуванням практичного уміння та ілюстрацією його в самостійно виконаних фінансово-економічних розрахунках, дослідженнях, аналізах, наведених доказах тощо.
Розпочинаючи реалізацію програмних питань, студент-практикант повинен ознайомитись з чинною нормативно-правовою базою регулювання тих чи інших фінансово-економічних процесів, службовими інструкціями та положеннями, з фактичним станом розвитку фінансово-економічних процесів і тенденціями основних змін, з методикою прийняття управлінських рішень.
При вивченні окремих питань, передбачених програмою виробничої практики, практикант повинен консультуватись у провідних фахівців підприємства (установи), у сфері діяльності яких знаходиться вирішення цих питань.
Програма практики передбачає зміст і обсяг робіт студентів-практикантів, а також орієнтовний розподіл часу для їх опрацювання, календарний графік проходження практики визначає конкретний перелік питань, за яким має пройти виробнича практика в логічній послідовності на кожний робочий день (дату) окремо, а також уточнений розподіл часу для їх опрацювання. Зразок календарного графіку проходження практики наведено у Додатку Д.
Кількість часу, відведеного на опрацювання питань, визначених робочою програмою практики, уточнюється керівником практики від підприємства зі студентом-практикантом відповідно до наявного на базі практики матеріалу.
Фактично виконана практикантом робота за кожний день і методика її виконання повинні відображатись в щоденнику проходження практики (Додаток Б), в робочих записах під час практики (Додаток Ж). Щоденник заповнюється власноруч і додається (підшивається) до звіту про виробничу практику.
Кожен студент має виконати індивідуальне завдання науково-дослідницького характеру з використанням даних по конкретному підприємству (установі). Якщо на підприємстві (установі) проходять виробничу практику кілька студентів, кожен вибирає окреме завдання. Перелік тем індивідуальних завдань видають студентам керівники практики від кафедри. Виконане індивідуальне завдання оформлюється окремо від звіту, здається при захисті звіту з практики та зберігається на випусковій кафедрі. Матеріали індивідуального завдання студент може використовувати при написанні наукових статей, курсової та дипломної робіт на наступному курсі навчання.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 81 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |