Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Формату А3 та два формати аркушу А4.

Усі креслення виконують у масштабі згідно з ГОСТ 2.302-68. Масштаби зображень вибирають з ряду, який наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Масштаби зображень по ГОСТ 2.302-68

3.2 Основні написи

Усі аркуші графічної частини курсового або дипломного проекту повинні мати основні написи, розміщені в правому нижньому куті.

Основні написи виконують згідно ГОСТ 2.303-68:

Ø для першого аркушу креслень і схем – форма 1;

Ø для наступних аркушів креслень і схем – форма 2а.

Приклад заповнення форми 1 наведено на рисунку 3.2, а форми 2а на рисунку 3.3.

					ДП 5.05050208. 41. 08. 001
					ВАЛ	Літ.	Маса	Масштаб
Зм	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата				1,15	1:2
Розроб.	Іванов		11.01
Перев.	Петров
Т. контр.				Аркуш	Аркушів 1
				Сталь 45 ГОСТ 1050-88	БКТДАТУ група М-41
Н. контр.	Сидоров
Затв.

Рис. 3.2. Приклад заповнення форми 1.

Рис. 3.3. Приклад заповнення форми 2а.

3.3 Складання специфікації

Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект за формами 1 і 1а згідно з ГОСТ 2.108-68.

Специфікація визначає склад складової одиниці, комплексу і комплекту.

У специфікацію вносять складові частини, які входять до виробу, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу і до його складових частин.

Специфікація в загальному вигляді складається з розділів, які розташовують в такій послідовності:

Ø документація;

Ø комплекси;

Ø складальні одиниці;

Ø деталі;

Ø стандартні одиниці;

Ø інші вироби;

Ø матеріали;

Ø комплекти.

Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу. Найменування кожного розділу указують у вигляді заголовка в графі “Найменування” і підкреслюють.

Графи специфікації заповнюють таким чином:

F у графі “Формат” указують розмір формату, на якому виконано креслення складової частини або деталі. Якщо креслення виконано на декількох аркушах різних форматів, тоді в графі проставляють “зірочку”, а в графі “Примітка” ставлять зірочку з комою і перераховують усі формати в порядку їх зростання.

Для деталей, на які не випущені креслення, у графі вказують “БК”;

F графа “Зона” заповнюється тільки у випадку поділу формату на зони;

F у графі “Поз.” указують порядкові номери складових частин виробу в послідовності запису їх у специфікації;

F у графі “Позначення” указують позначення конструкторського документа (для специфікації курсового і дипломного проекту графу не заповнюють);

F у графі “Найменування” указують всі розділи, що входять до складу, в який вказують:

- у розділі “Складальні одиниці” і “Деталі” вносять складальні одиниці, деталі, які входять у виріб;

- у розділі “Стандартні вироби” записують вироби, які застосовують за:

4державними стандартами;

4галузевими стандартами;

4технічними умовами;

4стандартами підприємства.

Вироби записуються в алфавітному порядку та у межах зростання основних параметрів або розмірів виробу.

- у розділі “Матеріали” вносять усі матеріали, які входять до виробу.

Матеріали записують за видами у такій послідовності (не записуючи назви групи в алфавітному порядку):

Þ метали чорні;

Þ метали магнітоелектричні і феромагнітні;

Þ метали кольорові;

Þ кабелі, дроти, шнури;

Þ мастильні матеріали;

Þ інші матеріали.

- у графі “Кільк.” указують кількість складових частин або деталей, які входять в один виріб, а для матеріалів – кількість матеріалу на один виріб з указанням одиниці вимірювання;

- у графі “Примітка” указують додаткові відомості, які відносяться до виробів, документів, матеріалів.

Допускається поєднання специфікації із складальним кресленням за умовою їх розміщення на аркуші формату А4. При цьому специфікацію розташовують над основним написом впритул до нього і виконують за тією ж формою, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах.

Приклад втиконання специфікації наведено у додатку Б.

3.4 Вимоги до зображення і оформлення схем

Правила виконання і оформлення схем регламентується відповідними стандартами ЄСКД. Види і типи схем, загальні вимоги до їх виконання повинні відповідати ГОСТ 2.701-84 “ЄСКД. Схеми. Виды и типы. Общие требования к выполнению”.

Загальні вимоги до виконання схем:

1. Схеми виконують без дотримання масштабу і дійсного просторового розташування складових частин.

2. На схемах слід використовувати стандартні графічні умовні позначення. Якщо необхідно використати нестандартизовані позначення деяких елементів, то на схемі роблять відповідні пояснення.

3. Слід добиватися найменшого числа зламів і перехрещень ліній зв’язку, зберігаючи між паралельними лініями відстань не менше ніж 3 мм.

4. На схемах допускається розміщувати різні технічні дані, які характеризують схему чи окремі її елементи.

Схеми поділяють на види, які позначають літерами (таблиця 3.3) та типи, які позначають цифрами (таблиця 3.4).

Таблиця 3.3. Позначення схем за видами

Таблиця 3.4. Позначення схем за типами

Код схеми складається з літери і цифри, наприклад: Е3 – схема електрична принципіальна; Е4 – схема електрична з’єднань; Г1 – схема гідравлічна структурна.

Для технологічні схеми, що включають отримання чи переробку різних рідин або газів, використовують умовні позначення трубопроводів по ГОСТ 3464-75, які наведені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Умовні позначення трубопроводів для рідин і газів.

Приклади розгалуження магістральних трубопроводів:

– 1Г – - вода гаряча;

– 1Х – - вода холодна;

– 2П – - пара перенасичена;

– 2Н – - пара насичена.

Умовне позначення трубопроводів, що використовують на технологічній схемі слід супроводжувати поясненнями, які заносять в таблицю. Цю таблицю розташовують у лівому нижньому куті формату на відстані 10 мм від лівої та нижньої внутрішніх ліній рамки формату. Приклад умовного позначення трубопроводів на схемах наведено на рисунку 3.4.

Умовне позначення	Найменування
	Вода
11р	Аміак рідкий
11п	Аміак пароподібний

Рис. 3.4. Приклад оформлення умовних позначень трубопроводів