Додаток А
Приклад оформлення титулу курсової роботи
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин
КУРСОВА РОБОТА
АНГЛО-РОСІЙСЬКЕ СУПЕРНИЦТВО В ПЕРСІЇ:
НАФТОВИЙ ФАКТОР, 1901−1917
Виконавець:
Студент історичного факультету
спеціальності «Країнознавство»
група «В»
Іванов Іван Іванович
Науковий керівник:
Кандидат історичних наук, доцент
Ласкавий Дмитро Васильович
Луганськ − 2011
Додаток Б
Приклад оформлення титулу дипломної роботи
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин
ДИПЛОМНА РОБОТА
АНГЛО-РОСІЙСЬКЕ СУПЕРНИЦТВО В ПЕРСІЇ:
НАФТОВИЙ ФАКТОР, 1901−1917
Виконавець:
Студент історичного факультету
спеціальності «Країнознавство»
група «В»
Іванов Іван Іванович
Науковий керівник:
Кандидат історичних наук, доцент
Ласкавий Дмитро Васильович
Луганськ − 2011
Додаток В
Приклад оформлення титулу магістерської роботи
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
АНГЛО-РОСІЙСЬКЕ СУПЕРНИЦТВО В ПЕРСІЇ:
НАФТОВИЙ ФАКТОР, 1901−1917
Виконавець:
магістрант спеціальності «Історія»
Іванов Іван Іванович
Науковий керівник:
Кандидат історичних наук, доцент
Ласкавий Дмитро Васильович
Луганськ − 2011
Додаток Г
Приклад оформлення змісту
ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................... С. 2
РОЗДІЛ 1. Витоки англо-російськОГО СУПЕРНИЦТВА В ПЕРСІЇ........... С. 7
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕСІЯ ДАРСІ Й АНГЛО-РОСІЙСЬКІ ПРОТИРІЧЧЯ (1901−1913)... С. 17
2.1. Концесія Дарсі і загострення англо-російських протиріч у 1901−1902 рр.......С. 17
2.2. Англо-індійська торгівельна експедиція в Персію і позиція Росії (1903−1907).. С. 26
2.3. Англо-перська нафтова компанія і товариство «Брати Нобель»: нові мотиви суперництва, 1908−1913......................................................... С. 34
РОЗДІЛ 3. НАФТОВИЙ ФАКТОР У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ КРАЇН-СУПЕРНИКІВ У 1914−1917 рр................................................................. С. 42
3.1. Дебати в палаті громад з ратифікації угоди уряду Великобританії з
Англо-перською нафтовою компанією і реакція Росії (травень − червень 1914 р.)..С. 42
3.2. Концесія Хоштарії і зовнішня політика Росії в Персії у 1916−1917 рр........... С. 56
ВИСНОВКИ............................................................................... С. 68
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ............................. С. 72
ДОДАТКИ.................................................................................. С. 77
Додаток Д
Приклад оформлення вступу
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Боротьба великих держав за енергоресурси, зокрема нафту, стала відмінною рисою світової історії у ХХ ст. і буде доленосною для багатьох країн у першій половині ХХІ ст. Уже у 2020−2025 рр., за прогнозами фахівців, почнеться розподіл надр Північного і Південного полюсів, де вже зараз працюють російські та англо-американські експедиції, а в ООН розглядається питання про дозвіл на промислову геологічну розвідку регіонів. В той же час, ще не завершилася боротьба за запаси нафти та газу у районі Перської затоки, активними учасниками якої є ті ж США, Великобританія і Росія. Відтак, проблем міжнародних відносин, пов’язаних із боротьбою за джерела енергоносіїв стає не менше, а більше. В той же час їх витоки залишаються майже не дослідженими.
Яскравий приклад цьому − англо-російське суперництво, однією з важливих складових якого на початку ХХ ст. стала боротьба за перську нафту. Однак, про те, що у 1917 р. межи впливу Великобританії і Росії в Персії (Іран з 1935 р.) визначалися нафтовими концесіями, а найбільшими компаніями на Середньому Сході вже тоді були нафтові, майже невідомо. Хоча дослідження впливу нафтового фактору дозволило б по-новому подивитися на історію англо-російського суперництва в Персії, краще зрозуміти сучасні проблеми зовнішньої політики Великобританії і Росії щодо Ірану, який для України може стати альтернативним джерелом енергоресурсів.
Однак, ні у вітчизняній, ні у зарубіжній історіографії дослідженню нафтового фактору у англо-російському суперництві в Персії у 1901−1917 рр., достатньої уваги не приділено. Хоча нагальна потреба в роботі, яка б дала змогу відкрити нові сторінки історії міжнародних відносин на Середньому Сході у перші два десятиріччя ХХ ст., і у такий спосіб знайти витоки багатьох сучасних проблем, очевидна.
Таким чином, тема, обрана для дослідження, є актуальною.
Що стосується історіографії проблеми, то англо-російське суперництво в Персії завжди було однією з найактуальніших тем для істориків, оскільки без його висвітлення будь-яке дослідження історії міжнародних відносин у Новий час і на Середньому Сході, і в Європі було б не повним. Тому як у британській, так і, з початку дореволюційній російській, а потім радянській історіографії про нього писали досить багато [Див. напр.: 32; 33; 36; 37; 44; 47; 48; 53; 55 та ін.]. Більше того, науковий інтерес до цієї теми не згас і сьогодні, так як її вивчення має велике практичне значення [Див. напр.: 44; 48 та ін.].
Однак у вітчизняній історіографії відсутнє спеціальне дослідження впливу, який чинила Англо-перська нафтова компанія (АПНК), і правонаступницею якої є вище згадана «Бритіш петролеум». І це зрозуміло, оскільки українські історики зосередили увагу переважно на вивченні сучасних міжнародних відносин та місця України в їх системі [Див. напр.: 24; 25; 26; 27; 30; 31 та ін.]. Нема такого дослідження, як це не дивно, і у радянській історіографії. Хоча на тему англійської експансії в Персії є роботи, але головним чином вони торкаються загальних проблем, тому, якщо історію АПНК і висвітлено, то дуже стисло і коротко. Певним виключенням є стаття Б. В. Ананьіча «Росія і концесія Дарсі» і кандидатська дисертація М. І. Володарського на тему «Англо-іранська нафтова компанія − оплот британського імперіалізму в Ірані (1901 − 1951)». Однак, якщо в першій роботі автором достеменно досліджено виключно англо-російської суперечку 1901 року навколо нафтової концесії У. К. Дарсі (засновника АПНК), то в другій розкрито головним чином національно-визвольну боротьбу іранського народу проти англійців і компанії зокрема, історія створення якої при цьому дана досить стисло [33; 38]. Серед англо-американської історіографії слід виділити праці Р. Ферр’є, М. Кент, М. Джек і деяких інших, у яких досліджено історію розвитку компанії та зовнішню політики Великобританії на Середньому Сході, але без урахування англо-російських протиріч [Див напр.: 57; 62; 63; 64; 66; 67 та ін.].
Документальну базу дослідження складають різноманітні за характером джерела. Першу групу джерел склали вперше введені до наукового обігу неопубліковані документи Державного архіву Луганської області, що стосуються історії Луганського паровозобудівного заводу, а саме поставки вітчизняних паровозів у Персію в 1916 р. [1]. Аналіз цих архівних матеріалів, за допомогою порівняльно-історичного і системного методів, дозволив виявити раніше не досліджений регіональний аспект розвитку міжнародних відносин того часу на Середньому Сході, що безпосередньо стосується історії України і, зокрема, м. Луганська. Так, вдалося з’ясувати цікавий історичний факт − саме луганські паровози стали першими локомотивами Персії, тобто на деякий час стали основою залізничного транспорту країни, чим, без сумніву, підвищили імперський престиж Росії в очах персів.
Наступну, другу, групу джерел складають офіційні публікації документів як британського уряду, так і російського. Видані збірки угод надали можливість ознайомитись із перебігом і кінцевими результатами дипломатичної боротьби [6; 7; 8]. Для виявлення дійових осіб, методів і засобів впровадження зовнішньої політики були залучені різні за походженням публікації документів. Так, зокрема, стенограми парламентських дебатів, які регулярно публікує уряд Великобританії, дозволи простежити позиції уряду, окремих державних діячів; виявити групи лобістів тієї чи іншої нафтової компанії. Документи з архівів державних відомств (головним чином Міністерства іноземних справ) Російської імперії, які були опубліковані радянським урядом у 1930-ті рр., і використані під час дослідження, надали змогу прослідити еволюцію зовнішньої політики Росії та Великобританії по відношенню до Персії [3; 4; 5]. Необхідно відзначити, що значна частина вищевказаних документів була призначена для внутрішнього використання та мала гриф „таємно”.
До третьої групи джерел відносяться мемуари видатних державних діячів Великобританії і Росії, представників Форін оффісу за кордоном та іноземних дипломатів. Мемуари Дж. Бьюкенена, У. Черчилля, С. Сазонова, С. Вітте, М. Палеолога та інших, які керували зовнішньої політикою країн-суперників, дуже важливі для дослідження процесу формування зовнішньополітичного курсу, в тому числі і по відношенню до Персії.
Отже, джерельна база наукової роботи є досить широкою.
Таким чином, охарактеризовані джерела, окремі відомості й інформація з проаналізованих праць надають змогу провести комплексне дослідження актуальної теми та виконати всі поставлені завдання.
Мета дослідження − на основі аналізу маловідомих джерел, враховуючи результати вивчення деяких аспектів проблеми радянськими та зарубіжними істориками, дослідити вплив нафтового фактору на перебіг англо-російського суперництва в Персії у 1901−1917 рр. Для реалізації мети дослідження були поставлені наступні завдання:
− з’ясувати витоки англо-російського суперництва в Персії і виникнення нафтового питання;
− визначити мотиви та підґрунтя боротьби між Великобританією і Росією за нафту Персії;
− дослідити, яке місце займала концесія Дарсі у зовнішньополітичних планах Уайтхоллу;
− показати мету англо-індійської торгівельної експедиції в Персію 1904−1905 рр., її значення для формування сфер впливу у даному регіоні;
− охарактеризувати зовнішню політику Великобританії до і після переходу АПНК під контроль уряду;
− визначити місце, яке займала концесія Хоштарії у зовнішній політиці Росії в Персії.
Об’єкт дослідження – міжнародні відносини на Середньому Сході в перші два десятиріччя ХХ ст.
Предмет дослідження – англо-російське суперництво в Персії і боротьба за нафту у 1901–1917 рр.
Хронологічні рамки наукової роботи охоплюють період 1901–1917 рр.
Нижня хронологічна межа – 1901 р. В цьому році, 28 травня, англійський підприємець У. Дарсі при могутній підтримці британського посланника в Тегерані А. Гардінга отримав від уряду Персії нафтову концесію, якою не тільки уперше в світі було започатковано видобуток нафти у районі Перської затоки, а й розпочато якісно новий етап англо-російського суперництва, котрий характеризувався перш за все початком боротьби за нафтовий ринок Середнього Сходу. За верхню хронологічну межу обрано 6 липня 1917 р. У той день підприємець А. Хоштарія направив у Міністерство зовнішніх справ (МЗС) Росії документ, у якому він (під тиском уряду) погодився на фактичний перехід свого нафтового підприємства «Рупенто» під державний контроль − з метою його подальшого використання як противаги Англо-перській нафтовій компанії (АПНК).
Теоретико-методологічною основою роботиєдіалектичні принципи наукового пізнання. Принцип історизму передбачає висвітлення минулого в його історичному контексті. Принцип всебічності спрямований на визначення зовнішніх та внутрішніх взаємозв’язків явищ, що аналізуються. Принцип багатофакторності передбачає вивчення всього комплексу факторів, які впливали на англо-російські відносини у Персії. Зазначені принципи реалізовувалися за допомогою порівняльно-історичноготасистемного методів. Перший дозволив аналітично порівняти зовнішню політику британського та російського урядів відносно концесії Дарсі, а останній сприяв дослідженню англо-російської боротьби за перську нафту як складової міжнародних відносин того часу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі маловідомих джерел і літератури здійснена − вперше як у вітчизняній, так і зарубіжній історіографії − спроба ґрунтовно та детально дослідити вплив нафтового фактору на розвиток відносин між Великобританією і Росією в Персії у 1901−1917 рр. Завдяки цьому було зроблено наступне:
− визначено мотиви та підґрунтя англо-російської боротьби за нафту Персії;
− показано, який вплив нафтові компанії чинили на зовнішню політику Великобританії і Росії;
− досліджено методи та засоби боротьби країн-суперників за нафтоносні території;
− з’ясовано, що напередодні першої світової війни АПНК стала провідником зовнішньої політики Уайтхоллу на Середньому Сході;
− доведено, що головна відмінність зовнішньополітичного курсу Росії полягала у тому, що Санкт-Петербургом, так і не було чітко визначено які нафтові концесії і кого з підприємців підтримати;
− переглянуто існуючі погляди і побудовано власну концепцію англо-російського суперництва в Персії у 1901−1917 рр.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що, основні положення, фактичний матеріал і висновки можуть бути використані дослідниками історії Великобританії, Росії, Персії, нафтових компаній (АПНК, «Брати Нобель», «Рупенто»), а також при підготовці курсів і спецкурсів із всесвітньої історії й історії міжнародних відносин. Крім того, теоретичні висновки можуть бути корисними для організацій і компаній, які працюють в енергетичній сфері.
Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом участі автора в наступних конференціях: Міжнародній науковій конференції студентів і молодих науковців «Перспективні напрями вивчення всесвітньої історії» (до 50-річчя кафедри стародавнього світу та середніх віків КНУ ім. Тараса Шевченка, 10–11 листопада 2005 р.), Всеукраїнській молодіжній науково-практичній конференції «Всесвітня історія та актуальні проблеми міжнародних відносин» (ЛНПУ ім. Тараса Шевченка, 26−27 квітня 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертації отримали відображення у 2 статтях (одна у співавторстві), 1 з яких опублікована у фаховому виданні, ліцензованому ВАК України.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатку. Загальний обсяг роботи становить 77 сторінок, з яких 71 – основний текст. Список джерел і літератури міститься на 4 сторінках і налічує 57 найменувань, з яких 35 позицій − джерела.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |