Продовження табл. 5.1
На рис. 5.3. зображено схематичну структуру валового внутрішнього продукту (ВВП) за нульового платіжного балансу для двох гіпотетичних країн з великим та малим обсягом ВВП на душу населення, який, для порівнюваності, представлений за паритетом купівельної спроможності (ПКС) національних валют до долара США. ВВП витрачається на споживання домогосподарств, інвестиції, та урядове споживання.
Рис. 5.3. Схематична структура ВВП для двох гіпотетичних країн з великим та малим обсягом ВВП на одну особу населення, представлена за паритетом купівельної спроможності національних валют до долара США
Обсяги фізичного споживання населення (домогосподарств), пов'язаного суто із підтриманням життєдіяльності на прийнятному мінімальному рівні, будуть у термінах ПКС близькими на одну особу як у "бідній" (1), так і "багатій"(2) країні. Допустимо, що уряд "бідної" країни вважає, що частка ВВП на урядове споживання (вона пов'язана із податковим навантаженням) повинна бути така ж, як і у "багатій" країні, наприклад 40%. Тоді з рисунка видно, що ці дві країни будуть мати зовсім різні можливості для внутрішнього інвестування: інвестиції в багатій країні складатимуть набагато більшу величину, ніж у "бідній", отже розрив у рівні економічного розвитку між ними тільки збільшиться. Тому, насправді, "бідні" країни повинні витрачати на урядове споживання відносно меншу частку ВВП, тобто податкове навантаження в них повинно бути меншим.
На рис. 5.4 показана залежність витрат на державне управління від обсягу ВВП, обрахованого за паритетом купівельної спроможності національних валют до долара США, на прикладі країн пострадянського простору в 1995-2000 роках. Використовувались статистичні дані для Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, України. Наведена крива підтверджує кореляцію рівня урядового споживання (і, отже, податкового навантаження) з рівнем ВВП в термінах ПКС на одну особу. Наприклад, для Таджикистану, де ВВП був найменший, рівень урядового споживання не перевищив 10% (десятину), тоді як у найбагатшій на пострадянському просторі Росії, він склав майже 20%. Слід звернути увагу також
на позицію України, яка на той час мала ВВП у термінах ПКС близько 3,4 тис. дол. США на одну особу: витрати на державне управління склали 700-800 дол. США, тоді як за модельною кривою їх обсяг мав дорівнювати близько 500 дол. США. Тобто централізація коштів через сферу державних фінансів була надмірною.
Рис. 5.4. Залежність витрат на державне управління від обсягу ВВП за паритетом купівельної спроможності національних валют до долара США в 1995-2000 роках для країн пострадянського простору: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, України
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 63 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |