Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Этика оказания влияния и проблема регулирования лоббистской деятельности

До послуг, що надаються готелем, має входити бронювання столиків у ресторані за бажанням мешканців, організація бенкетів, обслуговування конференцій тощо.

Організація бенкетів, балів, прийомів та презентацій як фізичними, так і юридичними особами дуже поширена в ресторанах при готелях. Виходячи із матеріально-технічної бази готельного комплексу, можуть бути організовані як універсальні, так і спеціалізовані та комбіновані бенкети. При їх організації доцільним є використання "шведської лінії". За бажанням замовників дизайнери з інтер'єру можуть змінити інтер'єр бенкетного залу відповідно до стилю та масштабу заходу. Поширення набула розробка пакету послуг для весілля та реєстрації шлюбу в Україні іноземних пар, особливо японських. Це є дуже економічною послугою у порівнянні з Японією.

Організація та проведення "Щасливої години для наших гостей" є однією із нових форм послуг, які пропонуються сучасними готельними комплексами. Суть її полягає в тому, що в певний фіксований час дня будь-який гість, заходячи до готелю, отримує безкоштовно келих шампанського або іншого марочного чи ординарного вина, яке подається у спеціально відведеній для цього гостинній. Цей куточок певним чином оформляється: тут встановлюється дерев'яний стіл, на стільниці якого великими літерами вирізьблено англійською мовою: "Happy hour for our guests" (щаслива година для наших гостей). На ньому виставляють келихи, пляшки. Відкорковує пляшки, наливає і подає келихи один офіціант. Прибирає посуд, відносить використаний і приносить чистий на таці - другий офіціант.

Напівколом біля столу можуть бути розставлені крісла та дивани. Куточок декорується елементами фітодизайну і лампами з монопідсвітленням. Термін знаходження споживачів у цьому куточку зазвичай не перебільшує фіксованого для даної акції часу. Також цю послугу можна здійснювати в холі готелю, використовуючи офіціантські візки, відерця для охолодження шампанського та ігристих вин.

У ресторанах при готелях при обслуговуванні VIP-гостей у складену конвертом серветку можуть вкласти індивідуальну лопаточку для зернистої ікри або інший маленький сюрприз - красиво оформлену цукерку. В номери перед їх заселенням заноситься корзинка з фруктами (яблука, апельсини, груші, виноград, сливи, ананас, банани тощо).

У номері бізнес-леді на подушку можна покласти маленьку шоколадку - як комплімент від персоналу готелю, а в закордонних готелях провідних мереж останнім часом поширена інша послуга, як відгук на здоровий спосіб життя, - заміна шоколадки на вітамінку.

Мета запровадження цієї послуги - створити позитивний імідж готельного комплексу в уяві майбутніх можливих споживачів; надати можливість мешканцю готелю отримати позачергове задоволення нечітко виражених потреб; надати можливість випадковому гостю приємно розпочати перебування в готелі і створити прецедент появи фактора звикання саме до цього готелю і взагалі зміцнити позиції готельного комплексу в конкурентній боротьбі на ринку послуг.

Після реконструкції в діючих, а також нових сучасних будівлях готельних комплексів з'являються достатньо просторі приміщення, в яких можуть організовуватись збори, наради, конференції, конгреси, з'їзди, виступи, переговори, укладатися угоди. Ці приміщення певним чином обладнані, тут є відповідне устаткування для демонстрації слайдів тощо і вони мають назву конференц-залу. У діючих готельних комплексах частину бенкетних залів переобладнують під конференц-зал, що є відповідним кроком до задоволення бажання ділової еліти здійснювати такі заходи.

Обслуговування в конференц-залах здійснюється тільки за бажанням учасників і організовується у фіксований термін часу, найчастіше під час перерви на каву-брейк ("Coffee break"). Асортимент пропонованої продукції погоджується з організаторами заходу. Найчастіше в нього включають: порціонні каву, чай, цукор, вершки, молоко, мінеральну газовану і негазовану воду, сік, фрукти, тістечка в асортименті, в окремих випадках бутерброди-канапе з рибними та морепродуктами, сиром, шинкою, ковбасою тощо. Оскільки учасники заходу під час перерви зазвичай не залишають приміщення конференц-залу, обслуговуючий персонал створює умови, за бажанням учасників, для паління. Обслуговування здійснюється найчастіше в обнос, при невеликій кількості учасників (до 15-20 осіб), якщо гості сидять за одним столом. Якщо кількість учасників перевищує 20 осіб, то каву-брейк організовують за фуршетними столами, які можуть бути пересувними і розташовуються біля найкоротшої стіни або електричної розетки. Для отримання гарячої води використовують електрочайники, термоси. Обслуговування здійснюється суворо за знаком організатора заходу. Офіціанти з'являються тільки під час перерви. При обслуговуванні в обнос може бути застосована столова білизна - індивідуальні лляні серветки, в усіх інших випадках доцільно використовувати паперові. Перерв на каву-брейк за бажанням організатора може бути декілька і на кожну погоджується меню з відповідальним офіціантом. Конференц-зал має обладнуватися офіціантськими візками або сервантами. При обслуговуванні учасників заходу офіціанти використовують таці та офіціантські візки дво- або триповерхові. Доцільно організовувати бригади (ланки) офіціантів, які спеціалізуються на обслуговуванні подібних заходів. Інколи під час кави-брейк пропонують фітнес-заняття під певне музичне оформлення. Тоді запрошують спеціаліста-тренера, який проводить 20-25-хвилинні заняття (можна окремо для жінок та чоловіків).

Останніми роками на ринку послуг ресторанів готельного господарства з'явилася послуга з організації "чайного столу", "чайної церемонії" або "чайного клубу для леді". Виконуючи бажання мешканців готельного комплексу доцільно організовувати не тільки вранішній чай ("High Tea"), а й післяобідній ("Afternoon Tea").

Для цього в ресторані або кафе виділяють окремий зал чи частину приміщення, які мають відповідне оформлення інтер'єру, або штучно його створюють. У залі може бути встановлена і тематично оформлена буфетна стійка-прилавок. Весь інтер'єр приміщення і предмети сервірування столів відповідають тематиці "Чай по-російськи" ("Russian Tea"), англійський п'ятигодинний чай, чай по-французьки, чай по-східному, чай по-китайськи, чай "Жасмин" тощо. Для цього підбирають відповідні меблі, посуд, набори. В буфетній стійці офіціант зберігає замовлену споживачем буфетну продукцію. Методи та техніка обслуговування офіціантами не дуже відрізняються від прийнятих у ресторанах. Але при організації "чайного клубу для леді" при готелі організатори пропонують програму вечорів на місяць, в якій вказують дату та час відкриття клубу, правила членства, порядок здійснення церемонії, вимоги до зовнішнього вигляду, наявність супутників, меню церемонії тощо. В такі клуби можуть вступати і не мешканці готелю. Останніми роками з'явилася мода на все, що пов'язано зі Сходом, і в ресторанах здійснюється подавання чаю по-східному, з відповідними обрядами та традиціями. Використовуючи певну тематичну спрямованість, можна організувати таким чином десертний чи фруктовий столи.

Організація розносної та розвізної торгівлі здійснюється в залі ресторану готельного комплексу зазвичай при обслуговуванні груп туристів, учасників семінарів, нарад, конференцій та інших заходів подібного спрямування, а також повсякденному у вечірні години обслуговуванні. Офіціанти використовують таці прямокутної або круглої форм та офіціантські дво- чи триповерхові візки. Споживачам пропонуються фірмові сувеніри, сувеніри з національною символікою, квіти, шоколадні набори, кондитерські дрібноштучні вироби бенкетного виконання, фрукти, алкогольні напої, тютюнові вироби тощо. При цьому найчастіше формений одяг офіціантів, зайнятих розносною та розвізною торгівлею, включає елементи національного одягу або відповідає дизайну інтер'єру ресторану.

Питання для самоперевірки

1. Які види закладів ресторанного господарства існують у підприємствах готельно-туристичного комплексу?

2. Які форми обслуговування споживачів офіціантами в готельних комплексах ви знаєте?

3. Які ви знаєте види сніданків, що пропонуються споживачам у ресторанах готельних комплексів?

4. Що таке "бранч" і особливості його організації?

5. Чим відрізняються і що є загальним при організації ланчів, бізнес-ланчів, експрес-обідів?

6. Чи є різниця в організації та обслуговуванні "шведського столу" та "шведської лінії"?

7. Що таке "Room service" і як організовується обслуговування?

8. Який зазвичай асортимент міні-бару?

9. Які етапи обслуговування споживачів у номерах готелю?

10. Що таке "Щаслива година для наших гостей" і як вона організовується?

11. Яким чином організовується "кава-брейк" у конференц-залах готельних комплексів?

12. Які особливості організації та обслуговування на лінії "салат-буфет"?

13. Яким чином здійснюється сервірування столів-буфетів у готельних комплексах?

14. Які існують особливості при обслуговуванні в чайній кімнаті (залі)?

15. Як організовують розносну та розвізну торгівлю в ресторанах?

Этика оказания влияния и проблема регулирования лоббистской деятельности

Лоббизм (от англ. lobby — кулуары) — в широком смысле слова — деятельность заинтересованных лиц, способствующая принятию органами власти тех или иных решений, с использованием неформальных комму­никаций в органах власти.

Говоря о сложившейся в современной России практике лоббистской деятельности (которую в европейских странах принято называть «этикой оказания влияния»), многие специалисты с тревогой констатируют, что у нас под лобби­рованием нередко понимается деятельность государствен­ных и муниципальных служащих, что в большинстве стран считается недопустимым. Если посмотреть рейтинги лоб­бистов, которые публиковались некоторыми российскими газетами, говорил на открытых парламентских слушаниях по проблемам парламентской этики в декабре 2000 г. Дирек­тор правового отдела Фонда развития парламетаризма в России А. С. Автономов, то нетрудно обнаружить, что среди лоббистов зачастую значатся люди, реально принима­ющие решения. По справедливому замечанию ученого, это положение ненормально, если учесть, что в большинстве стран лоббирование означает не что иное, как деятельность негосударственных организаций, различного рода обще­ственных и других некоммерческих организаций, которые отстаивают интересы определенных слоев населения.

Подобная ситуация в целом сохранялась и в последу­ющие годы. В качестве подтверждения данного тезиса можно привести проведенное в июле-августе 2008 г. Комитетом по связям с органами государственной власти IABC/Russia и Независимым институтом изучения новой экономики (НИИНЭ) в сотрудничестве с Консалтинговой Группой «Р1Ютект» экспертное исследование на тему ««Лоббизм и GR в современной России». Экспертный опрос проводился среди ведущих специалистов в области связей с органами государственной власти крупнейших российских компаний и отраслевых объединений в нефтегазовой, табачной, транс- портно-логистической, инвестиционно-банковской, стра­ховой, телекоммуникационной, фармацевтической, авиа­ционной и компьютерной отраслях. Большинство экспертов отмечали, что понимание лоббизма на Западе и в России, скорее, различно. Если на Западе лоббизм действует в стро­гих законодательных рамках, то в России он действует в условиях законодательного вакуума. На Западе лоббиз­мом занимаются специальные подразделения либо профес­сионалы, тогда как в России лоббистами являются первые лица компаний, сами чиновники, депутаты Государствен­ной Думы. Лоббизм на Западе и в России воспринимается по-разному: если в России лоббизм чаще всего связывается с коррумпированной деятельностью власти, то на Западе воспринимается как вполне законная деятельность^[9].

Сразу оговоримся, что относительно новое для обще­ственно-политической жизни России понятие «лоббизм», возникшее в период становления западных демократий, имеет достаточно длительную историю. В середине XIX столетия, когда лоббизм впервые приобрел политическое звучание, тер­мины «лобби», «лоббизм» трактовались преимущественно как «покупка голосов за деньги в коридорах конгресса», как система контор и агентств крупных монополий, созданных ими при законодательных органах, оказывающих прямое давление (вплоть до подкупа) на законодателей и государ­ственных чиновников в интересах этих компаний. Лишь с середины XX в. лоббизм начал рассматриваться как более широкое явление, чем только давление на парламент, стал объектом более широкого научного интереса, посвященного процессам взаимодействия государства и гражданского обще­ства. Его осмысление строилось на осознании существова­ния в условиях демократии разнообразных групп интересов, выдвижении на первый план проблемы их представительства.

Всем известно, что в демократических государствах существуют два основных, дополняющих друг друга типа представительства интересов в политике (рис. 2). Пер­вый из них известен как «система электорального пред­ставительства». В этом типе представительства каждый

Рис. 2. Типы политического представительства

гражданин представляет свои интересы в индивидуальном порядке через участие в выборах. Второй тип — «система функционального представительства», не опосредован­ного выборами, основан на агрегации частных интересов в групповые и использовании прямых связей с органами власти.

Хотя в конечном счете оба типа политического пред­ставительства выполняют одну общую функцию — пред­ставительство существующих в обществе интересов, они принципиально различаются как по типу представляе­мых интересов, так и по способам их представительства (табл. 1). Если электоральное представительство осущест­вляется только через официальные институционализиро­ванные каналы (в частности, через депутатов парламента), то функциональное представительство представляет собой сочетание как институционализированных форм (трехсто­ронние комиссии, консультативные органы), так и неинсти- туционализированных, осуществляемых вне официальных структур. Одной из форм функционального представитель­ства и является лоббизм, под которым обычно понимают деятельность общественных организаций и групп интере­сов, ограничивающихся влиянием на органы государствен­ной власти. Помимо лоббирования, т.е. представительства интересов по отношению к государству и другим факторам, группы интересов выполняют и другие важные функции. К ним, в частности, можно отнести: агрегацию и интер­претацию частных интересов, соотнесение партикулярных интересов с общими интересами и друг с другом, аккуму­лирование и распространение специальных знаний, защиту от конкурентов и разрешение конфликтов, предоставление услуг, выработку профессиональной этики и др.

Таблица 1