Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тестік спецификациясы

Читайте также:
  1. Жалпы медицина мамандығы бойынша оториноларингологиядан тестік сұрақтар.
  2. І БӨЛІМ. ТЕСТІК СҰРАҚТАР
  3. Йымдастыруда өзара тиімді әрекеттестікті табыстау
  4. ТЕСТІК ТАПСЫРМАЛАР

Основними завданнями курсу алгебри є формування умінь виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів, розв’язування рівнянь і нерівностей та їх систем, достатніх для вільного їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також для практичних застосувань математичного знання. Важливе завдання полягає в залученні учнів до використання рівнянь і функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі прикладних та інших задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.

На цьому етапі шкільної математичної освіти учні починають ознайомлюватися з дійсними числами. Так, до відомих учням числових множин долучається множина ірраціональних чисел.

Основу курсу становлять перетворення раціональних та ірраціональних виразів. Важливо забезпечити формування умінь школярів вільно виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою подальшого успішного засвоєння курсу та використання математичного апарату під час вивчення інших шкільних предметів. Розглядається поняття степеня з цілим показником та його властивості.

Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь та нерівностей. Відомості про рівняння доповнюються поняттям рівносильних рівнянь. Процес розв’язування рівняння трактується як послідовна заміна даного рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попередні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Курс передбачає вивчення лінійних рівнянь, квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до лінійних або квадратних. Розглядаються системи лінійних рівнянь та рівнянь другого степеня з двома змінними. Щодо останніх, то увага зосереджується на системах, де одне рівняння — другого степеня, а друге — першого степеня. Передбачається розгляд лише найпростіших систем рівнянь, у яких обидва рівняння другого степеня.

Значне місце відводиться застосуванню рівнянь до розв’язування різноманітних задач. Ця робота має пронизувати всі теми курсу. Важливе значення надається формуванню умінь застосовувати алгоритм розв’язування задачі за допомогою рівняння.

Елементарні відомості про числові нерівності доповнюються і розширюються за рахунок вивчення властивостей числових нерівностей, розгляду лінійних нерівностей з однією змінною та квадратних нерівностей та їх розв’язування. Розглядається розв’язування систем двох лінійних нерівностей з однією змінною.

У 7 класі вводиться одне з фундаментальних математичних понять — поняття функції. У цьому ж класі розглядається лінійна функція та її графік. Ці відомості використовуються для графічного ілюстрування розв’язування лінійного рівняння з однією змінною, а також системи двох лінійних рівнянь з двома змінними. Інші види функцій розглядаються у зв’язку з вивченням відповідного матеріалу, що стосується решти змістових ліній курсу. Зокрема у 8 класі в темах «Раціональні вирази» та «Квадратні корені» учні ознайомлюються з функціями , у = x 2 і та їх властивостями. У 9 класі розглядається квадратична функція. Вивчення її властивостей пов’язується, зокрема, з розв’язуванням квадратних нерівностей.

Таким чином, функціональна лінія пронизує весь курс алгебри основної школи і розвивається в тісному зв’язку з тотожними перетвореннями, рівняннями і нерівностями. Властивості функцій, як правило, встановлюються за їх графіками, тобто на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру оволодіння учнями теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчення функцій чільне місце відводиться формуванню умінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти функцію як певну математичну модель реального процесу.

Прикладна спрямованість вивчення функцій, рівнянь, нерівностей доповнюється ознайомленням з елементами комбінаторики, теорії ймовірностей і статистики.

Головна лінія курсу геометрії — геометричні фігури та їх властивості. Основними поняттями курсу є: точка, пряма, площина, належати, лежати між. Перші три поняття — це основні геометричні фігури, а два останніх — основні відношення. Це неозначувані поняття — для них не формулюються означення, але їх зміст розкривається через опис, показ, характеристику. Інші поняття курсу визначаються, а їх властивості встановлюються шляхом доказових міркувань. Учень має усвідомити, що під час доведення теорем можна користуватися означеннями, аксіомами і раніше доведеними теоремами.

Фігури, що вивчаються: на площині — точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, чотирикутник, многокутник, коло, круг; у просторі (крім названих) — призма, піраміда, циліндр, конус, куля. Учень повинен формулювати означення планіметричних фігур та їх елементів, зображати їх на малюнку, класифікувати кути, трикутники, чотирикутники, правильні многокутники.

Засвоєння стереометричного матеріалу обмежується формуванням уявлень учнів про взаємне розміщення прямих і площин у просторі, призму, піраміду, циліндр, конус, кулю та їх властивості.

У 7 класі учні ознайомлюються з основами геометричної науки —означеннями, аксіомами, теоремами, основними методами доведення теорем.

Однією з основних задач, що вивчається в курсі геометрії, є розв’язування трикутників. У 8 класі розглядається задача розв’язування прямокутного трикутника. Для цього вводиться поняття косинуса, синуса, тангенса гострого кута прямокутного трикутника, доводиться теорема Піфагора. Дана тема продовжується в 9 класі — розв’язуються довільні трикутники. Це потребує введення формул для знаходження синуса і косинуса тупого кута та доведення теореми косинусів і теореми синусів.

Розширюються уявлення учнів про аналітичне задання геометричних фігур, зокрема подається рівняння прямої, кола, виводяться формули довжини відрізка, координат середини відрізка, формується поняття про метод координат, який застосовується до доведення теорем та розв’язування задач.

Поглиблюються і систематизуються відомості про геометричні величини: довжину, градусну міру кута, площу, об’єм. У 8 класі вводиться одне з найскладніших понять шкільного курсу — поняття площі. Виведення формул для обчислення площ планіметричних фігур (прямокутника, паралелограма, трикутника, ромба, трапеції, правильних многокутників) спирається на основні властивості площ. Вивчення формул площ фігур дає можливість розв’язувати низку прикладних задач.

У 9 класі до відомих учням скалярних величин долучаються векторні величини. Розглядаються рівні, протилежні, колінеарні вектори. Вивчення дій над векторами є необхідним як для розв’язування фізичних задач, так і для розв’язування математичних задач векторним методом.

Істотне місце у вивченні курсу геометрії займають побудови фігур циркулем і лінійкою. Розв’язування задач на побудову фігур сприяє розвитку як творчого, так і алгоритмічного мислення учнів.

Графічні вміння учнів включають також і зображення геометричних фігур та їх елементів, виконання допоміжних побудов. Розв’язування задач на побудову супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою. Окрім того, побудови мають широке практичне застосування.

У 9 класі вивчення стереометричних фігур передбачає використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, формування вмінь за готовими формулами обчислювати площі поверхонь та об’єми тіл. Виконання стереометричних зображень обмежується копіюванням зразків, запропонованих у підручнику та в іншій наочності, яку використовує вчитель.

 

2014-2015 н.р. учні 6 класу переходять до вивчення математики за новими програмами, відповідно до нового Державного стандарту, і саме вчителем має бути вирішене завдання навчити учнів орієнтуватися в нових умовах і адаптуватися до змін, не втрачаючи свою індивідуальність. Це призводить до формування в освітньому процесі нової культури навчання, під час якої знання й уміння здобуваються в діяльності та розв’язанні проблем в умовах активної позиції учня з урахуванням його індивідуальних особливостей. Такий крок, за умови його практичного втілення, може позитивно вплинути на оновлення змісту шкільної математичної освіти.

Сучасні програми навчання математики передбачають формування двох перших рівнів математичної компетентності: перший рівень, відтворення математичних фактів, методів і виконання обчислень; другий рівень, установлення зв’язків та інтеграції матеріалу з різних математичних тем. У той час, як на формування третього, найвищого рівня математичної компетентності (математичних роздумів, що потребуються узагальнення та інтуїції), практично не відведено часу. Проблемою залишається мала кількість завдань, на доведення або спростування гіпотез, проведення дослідження, що вимагають узагальнених висновків. А якщо немає вимог, тоді зрозуміла й відсутність бажання в учителів витрачати час на формування навичок мислення високого рівня, а саме: аналізу, синтезу та оцінювання.

Вчителям для забезпечення якісного засвоєння учнями матеріалу необхідно інтенсифікувати процес навчання математики за рахунок упровадження в систему своєї професійної діяльності інноваційних методів навчання, оновлення методичного супроводу процесу навчання математики та постійного моніторингу рівня знань учнів.

Від того, наскільки педагог володіє методами організації дослідницької діяльності учнів, здатний організувати навчальний процес із використанням сучасних інформаційних технологій, наскільки творчим буде організований ним процес навчання, залежить ставлення учнів до предмета і, як наслідок, результативність навчального процесу.

Організація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації навчального процесу, а саме: логіку вирішення завдань і проблем,причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, парного, колективного характеру. Перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.

Сьогодні актуалізується поняття «діяльнісний підхід». Зокрема, в новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти читаємо: «Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища». Процес навчання при цьому є своєрідним самостійним «відкриттям» учнем уже відомих у науці знань. Під час навчання математики необхідно систематично збуджувати, розвивати та зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості.

Успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана із мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб учителі математики створювали ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.

Основу курсу математики 6 класу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У 6 класах продовжується розширення множини натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного введення дробів, а також від’ємних чисел разом із формуванням культури усних, письмових, інструментальних обчислень.

Навчальний матеріал, що стосується виразів, величин, рівнянь і нерівностей, геометричних фігур, має пропедевтичний характер. Ознайомлення з ним готує учнів до свідомого системного вивчення відповідних тем у курсах алгебри і геометрії. Зокрема, в учнів формується уявлення про використання букв для запису законів, формул, формуються навички обчислювати значення простих буквених виразів, складати за умовою задачі й розв’язувати нескладні рівняння першого степеня спочатку на основі залежностей між компонентами арифметичних дій, а згодом із використанням основних властивостей рівнянь. Важливе значення мають початкові відомості про метод координат, які дістають учні 6 класів: зображення чисел на координатній прямій, прямокутна система координат на площині, виконання відповідних побудов, побудова і аналіз окремих графіків залежностей між величинами.

Істотне місце продовжують займати текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Під час розв’язування текстових задач учні також вчаться використовувати математичні моделі. Розв’язування таких задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою.

Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про планіметричні (коло, круг) і стереометричні (циліндр, конус, куля) фігури. Учні набувають навичок знаходження площ і об’ємів деяких фігур, побудови геометричних фігур за допомогою лінійки, косинця і циркуля. Розширюються уявлення учнів про оперування формулами периметрів, площ і об’ємів геометричних фігур - знаходження невідомого компонента формули за відомими.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур. Властивості геометричних фігур спочатку обґрунтовуються дослідно-індуктивно, потім застосовуються в конкретних ситуаціях, що сприяє виробленню в учнів умінь доказово міркувати.

Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним — числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. Узагальнюються знання учнів про одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму і вміння переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

У навчання математики в 6 класі вводяться елементи теорії ймовірностей. На прикладах пояснюються поняття випадкової події та ймовірності появи випадкової події.

Важливим є формування в учнів умінь подавати дані у вигляді таблиць, графіків і діаграм різних типів та на основі їхнього аналізу робити відповідні висновки.

Вивчення математики у 6 класах здійснюється з переважанням індуктивних міркувань в основному на наочно-інтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду учнів і прикладів із довкілля. Відбувається поступове збільшення теоретичного матеріалу, який вимагає обґрунтування тверджень, що вивчаються. Це готує учнів до ширшого використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики.

Згідно з Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства від 03.04.2012 № 409, на вивчення математики у 6 класі відводиться 4 години на тиждень. Тематична структура нової програми залишається такою ж як і в попередній.

Структура програми

Програму представлено в табличній формі, що містить дві частини: зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. У першій частині вказано навчальний матеріал, який підлягає вивченню у відповідному класі. Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів орієнтують на результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання.

Зміст навчального матеріалу структуровано за темами відповідних навчальних курсів із визначенням кількості годин на їх вивчення. Такий розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учителеві та авторам підручників надається право коригувати його залежно від прийнятої методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій. Наприкінці кожного року навчання передбачено години для повторення і систематизації вивченого.

1) І семестр: 01.09.2014 – 26.12.2014

ІІ семестр: 12.01.2015 – 29.05.2015

Канікули:

ü Осінні – 27.10.2014 – 09.11.2014;

ü Зимові – 29.12.2014 – 11.01.2015;

ü Весняні – 09.03.2015 – 29.03.2015.

2) Кількість годин на рік: 128

І семестр – 60 години

ІІ семестр – 68 годин.

 

 

3) Кількість контрольних робіт та тематичних оцінювань:

 

семестр контрольні тематичні
І семестр    
ІІ семестр    

 

Дата проведення Номер контрольної роботи з математики Вид роботи
  Контрольна робота № 1 Тематичне оцінювання
  Контрольна робота № 2  
  Контрольна робота № 3 Тематичне оцінювання
  Контрольна робота № 4  
  Контрольна робота № 5 Тематичне оцінювання
  Контрольна робота № 6 Тематичне оцінювання
  Контрольна робота № 7 Тематичне оцінювання
  Контрольна робота № 8 Тематичне оцінювання
  Контрольна робота № 9 Тематичне оцінювання
  Контрольна робота № 10 Тематичне оцінювання
  Контрольна робота № 11 Тематичне оцінювання

 

№ п/п Кіль-кість годин Дата прове- дення Зміст уроку Домашнє завдання Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
І семестр
1. ПОДІЛЬНІСТЬ НАТУРАЛЬНИХ ЧИСЕЛ (10 годин)
1.     Дільники і кратні натурального числа. Прості числа   Учень/учениця: Наводить приклади: простих і складених чисел; парних і непарних чисел; чисел, що діляться націло на 2, 3, 5, 9, 10. Формулює означення понять: дільник; кратне; просте число; складене число; спільний дільник; спільне кратне; ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10. Пояснює правила знаход-ження: найбільшого спільного дільника (НСД) і найменшого спільного кратного (НСК) кількох чисел. Обґрунтовує прості тверд-ження з використанням означень простого й складеного числа та ознак подільності. Розв’язує вправи, що передбачають: використання ознак подільності чисел на 2, 3, 5, 9, 10; розкладання натуральних чисел на прості множники; знаходження спільних дільників та спільних кратних двох (трьох) чисел; найбільшого спільного дільника (НСД) і найменшого спільного кратного (НСК) двох (трьох) чисел.
2.     Ознаки подільності на 2, 10 і 5  
3.     Ознаки подільності на 2, 10 і 5  
4.     Ознаки подільності на 9 і 3  
5.     Ознаки подільності на 9 і 3. Самостійна робота № 1  
6.     Розкладання чисел на множ-ники. Найбільший спільний дільник  
7.     Найбільший спільний дільник  
8.     Найменше спільне кратне  
9.     Подільність натуральних чисел  
10.     Контрольна робота № 1 з теми "Подільність натуральних чисел"  
2. ЗВИЧАЙНІ ДРОБИ (27 годин)
11.     Аналіз контрольної роботи Повторення відомостей про звичайні дроби. Основна властивість дробу   Учень/учениця: Наводить приклади: звичай-них дробів; десяткових дро-бів; нескінченних періодич-них десяткових дробів; взаємнообернених чисел. Формулює основну влас-тивість дробу; розв’язує вправи, що передбачають: скорочення дробу і зведення дробів до спільного знамен-ника; порівняння дробів; додавання, віднімання, мно-ження і ділення звичайних дробів; запис звичайного дробу у вигляді десяткового дробу; знаходження дробу від числа та числа за його дробом.
12.     Скорочення дробів  
13.     Скорочення дробів  
14.     Зведення дробів до спільного знаменника.  
15.     Зведення дробів до спільного знаменника.  
№ п/п Кіль-кість годин Дата прове- дення Зміст уроку Домашнє завдання Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
16.     Порівняння дробів   Пояснює правила: порів-няння, додавання, відні-мання, множення і ділення звичайних дробів; знаход-ження дробу від числа та числа за його дробом.
17.     Порівняння дробів. Самостійна робота № 2  
18.     Додавання дробів  
19.     Додавання дробів  
20.     Додавання дробів  
21.     Віднімання дробів  
22.     Віднімання дробів  
23.     Додавання і віднімання дробів  
24.     Контрольна робота № 2  
25.     Аналіз контрольної роботи Множення дробів.  
26.     Множення дробів.  
27.     Множення дробів.  
28.     Знаходження дробу від числа  
29.     Знаходження дробу від числа  
30.     Множення дробів. Знаходжен-ня дробу від числа Самостійна робота № 3  
31.     Ділення дробів.  
32.     Ділення дробів. Знаходження числа за його дробом  
33.     Знаходження числа за його дробом  
34.     Ділення дробів. Знаходження числа за його дробом. Самостійна робота № 4  
35.     Перетворення звичайного дробу в десятковий.  
36.     Перетворення звичайного дробу в десятковий. Десяткові наближення  
37.     Контрольна робота № 3 з теми "Звичайні дроби"  
3. ВІДНОШЕННЯ ТА ПРОПОРЦІЇ (23 годин)
38.     Аналіз контрольної роботи. Відношення та його властивості   Учень/учениця: Наводить приклади пропорційних величин; випадкових подій. Формулює: означення про-порції; основну властивість пропорції. Записує і пояснює формули довжини кола і площі круга. Розв’язує вправи, що передбачають: знаходження відношення чисел і величин; знаходження невідомого чле-на пропорції; запис відсотків у вигляді звичайного і десят-кового дробів; знаходження довжини кола і площі круга;  
39.     Пропорція та її властивості  
40.     Пропорція та її властивості  
41.     Пропорція та її властивості. Самостійна робота № 5  
42.     Пряма та обернена пропорційні залежності  
43.     Пряма та обернена пропорційні залежності  
44.     Поділ числа у даному відношенні. Масштаб  
№ п/п Кіль-кість годин Дата прове- дення Зміст уроку Домашнє завдання Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
45.     Поділ числа у даному відношенні. Масштаб   аналіз стовпчастих діаграм та кругових діаграм. Зображує та знаходить на малюнках: коло і круг; стовпчасті та кругові діа-грами; циліндр, конус, кулю. Розв’язує: основні задачі на відсотки; задачі на пропор-ційні величини і пропор-ційний поділ; прості задачі імовірнісного характеру.
46.     Контрольна робота № 4  
47.     Аналіз контрольної роботи. Коло і круг.  
48.     Круговий сектор  
49.     Діаграми  
50.     Діаграми. Самостійна робота № 6  
51.     Циліндр. Конус. Куля  
52.     Відсоткові розрахунки  
53.     Відсоткові розрахунки  
54.     Відсоткові розрахунки. Самостійна робота № 7  
55.     Ймовірність випадкової події  
56.     Ймовірність випадкової події  
57.     Контрольна робота № 5 з теми "Відношення і пропорції"  
58.     Аналіз контрольної роботи. Розв’язування вправ  
59.     Розв’язування вправ  
60.     Розв’язування вправ  
І І семестр
4. Раціональні числа та дії з ними (29 годин)
61.     Аналіз контрольної роботи. Додатні та від’ємні числа. Число нуль   Учень/учениця: Наводить приклади додат-них та від’ємних чисел, протилежних чисел, цілих та раціональних чисел. Формулює: правила вико-нання чотирьох арифметич-них дій з раціональними числами; розкриття дужок; зведення подібних доданків; основні властивості рівнянь. Розв’язує вправи, що перед-бачають: знаходження модуля числа; порівняння раціональ-них чисел; додавання, відні-мання, множення і ділення раціональних чисел; обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від’ємні числа; розкриття дужок, зведення подібних доданків; Пояснює, що таке: модуль числа; протилежні числа; цілі числа; раціональні числа; координатна пряма; коорди-натна площина; подібні доданки.  
62.     Координатна пряма  
63.     Координатна пряма  
64.     Координатна пряма  
65.     Модуль числа  
66.     Модуль числа  
67.     Модуль числа. Самостійна робота № 8  
68.     Цілі числа. Раціональні числа  
69.     Порівняння раціональних чисел  
70.     Порівняння раціональних чисел  
71.     Контрольна робота № 6  
72.     Аналіз контрольної роботи. Додавання раціональних чисел  
73.     Додавання раціональних чисел  
74.     Додавання раціональних чисел  
75.     Додавання раціональних чисел Самостійна робота № 9  
№ п/п Кіль-кість годин Дата прове- дення Зміст уроку Домашнє завдання Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
76.     Віднімання раціональних чисел   Будує та знаходить на малюнках: координатну пря-му. Обґрунтовує властивості додавання і множення раціональних чисел.
77.     Віднімання раціональних чисел  
78.     Віднімання раціональних чисел  
79.     Віднімання раціональних чисел  
80.     Контрольна робота № 7  
81.     Аналіз контрольної роботи. Множення раціональних чисел  
82.     Множення раціональних чисел  
83.     Множення раціональних чисел  
84.     Множення раціональних чисел  
85.     Множення раціональних чисел. Самостійна робота № 10  
86.     Ділення раціональних чисел  
87.     Ділення раціональних чисел  
88.     Ділення раціональних чисел  
89.     Контрольна робота № 8 з теми "Раціональні числа та дії над ними"  
5. Вирази і рівняння (27 годин)
90.     Аналіз контрольної роботи. Вирази та їх спрощення   Учень/учениця Формулює: правила розкрит-тя дужок; зведення подібних доданків; основні властивості рівнянь; означення перпенди-кулярних і паралельних прямих;
91.     Вирази та їх спрощення  
92.     Вирази та їх спрощення  
93.     Рівняння. Основні властивості рівнянь  
94.     Рівняння. Основні властивості рівнянь  
95.     Рівняння. Основні властивості рівнянь  
96.     Рівняння. Основні властивості рівнянь  
97.     Рівняння. Основні властивості рівнянь  
98.     Рівняння. Основні властивості рівнянь. Самостійна робота № 8  
99.     Застосування рівнянь до розв’я-зування задач  
100.     Застосування рівнянь до розв’я-зування задач  
№ п/п Кіль-кість годин Дата прове- дення Зміст уроку Домашнє завдання Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
101.     Застосування рівнянь до розв’я-зування задач    
102.     Застосування рівнянь до розв’я-зування задач. Самостійна робота № 9   Розв’язує вправи, що перед-бачають: обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від’ємні числа; розкриття дужок, зведення подібних доданків; знаход-ження координат точки на координатній площині та побудову точки за її коорди-натами; аналізує графіки залежностей між величинами (відстань, час; температура, час тощо). Розв’язує: рівняння з використанням правил, що ґрунтуються на основних властивостях рівняння; текстові задачі за допомогою рівнянь. Пояснює, що таке: подібні доданки; координатна пряма; координатна площина Класифікує взаємне розмі-щення прямих на площині. Будує та знаходить на малюнках: координатну пло-щину; перпендикулярні й паралельні прямі за допомогою лінійки і косинця; графіки залежностей між величинами по точках.
103.     Застосування рівнянь до розв’я-зування задач  
104.     Контрольна робота № 9  
105.     Аналіз контрольної роботи. Перпендикулярні та паралель-ні прямі  
106.     Перпендикулярні та паралель-ні прямі  
107.     Перпендикулярні та паралель-ні прямі  
108.     Координатна площина  
109.     Координатна площина  
110.     Координатна площина  
111.     Координатна площина. Самостійна робота № 10  
112.     Графіки залежностей між величинами  
113.     Графіки залежностей між величинами  
114.     Графіки залежностей між величинами  
115.     Графіки залежностей між величинами  
116.     Контрольна робота № 10 з теми "Вирази і рівняння"  
6. Повторення і систематизація навчального матеріалу (12 годин)
117.     Аналіз контрольної Подільність чисел    
118.     Дії з раціональними числами    
119.     Перетворення виразів    
120.     Розв’язування рівнянь    
121.     Розв’язування задач за допомогою рівнянь    
122.     Координатна площина. Паралельні й перпендикулярні прямі. Графіки    
123.     Підсумкова контрольна робота № 11    
124.     Резерв навчального часу    
125.     Резерв навчального часу    
126.     Резерв навчального часу    
127.     Резерв навчального часу    
128.     Підсумковий урок    

 

тестік спецификациясы

 

Мақсаты: ішкі жиынтық бақылау оқу жоспарына сәйкес оқу бағдарламасы мазмұңына сай оқушылардың білімдерін, түсініктерін және дағдыларын барлығын дәлелдейтін ақпарат жинауға бағытталған.

Бағалау тоқсанға жоспарланған оқу жоспарындағы оқу мақсаттарының орындалу жетістігін тексереді.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 176 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав