Читайте также:
|
5. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 41-42.
6. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
додаткова
1. Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – Львів: Інститут українознавства, 1999. – 219 с.
2. Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. – Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2004. – 1283 с.
3. Галичина та Волинь у добу середньовіччя: До 800-річчя з дня народження Данила Галицького / За ред. Я.Д. Ісаєвича. – Львів: НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, 2001. – 252 с.
Тема6. Державно-правове становище України в складі Литви,Польщі, Золотої орди (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).
Розподіл навчального часу на вивчення теми
| для стаціонарної форми навчання | для заочної форми навчання | |
| всього | ||
| лекція | ||
| самостійна робота | ||
| індивідуальне заняття | ||
| семінар |
Зміст навчального матеріалу
Утворення Литовської держави. Передумови та процес приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та врегулювання цього питання з Ордою. Політична автономія українських земель у складі Литовської держави. Польсько-литовські унії: Кревська 1385 р., Городельська 1413 р.
Суспільний лад. Князі, магнати, пани-бояри. Становлення шляхти та зростання її соціального статусу. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Постанова сейму 1552 р.. про “вивід шляхти”. Характеристика та правове становище міського населення. Селяни: особисто вільні, напіввільні, невільники. Подальша соціальна диференціація селянства та особливості їхнього соціально-правового статусу. Етапи закріпачення селянства. «Устава на волоки» 1557 р. Духовенство.
Державний устрій. Великий князь. Удільні князі та їх перетворення у підданих Великого князя (привілей 1434 р.). Пани-рада, збільшення її компетенції (привілей 1506 p.). Трансформація феодальних з’їздів у Вальний (загальний) сейм. Система центрального та місцевого управління. Центральне управління: маршалки (земські, двірські), канцлер, підканцлер, підскарбії (земські, двірські), гетьмани (земські, польні) та ін. Місцеве управління: намісники, воєводи, каштеляни, старости тощо.
Правова система. Джерела права: звичаєве право, «Руська правда», великокнязівські привілеї (пожалувані, пільгові, охоронні, земські), земські уставні грамоти. Причини проведення кодифікації права початку XVI ст. Статути Великого Князівства Литовського 1529 і 1566 років. Рецепція магдебурзького права. Церковне право: “Номоканон”, церковні устави Володимира і Ярослава,“Звід канонічного права” 1532 p.
Розвиток основних галузей права. Державне право. Становлення інститутів цивільного права. Правова регуляція феодальної земельної власності. Сервітутне право. Зобов’язальне право. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Основні риси кримінального права: поняття «злочину» і його класифікація, система покарань.
Порядок організації судового процесу. Система судових установ, їх становий характер. Форми великокнязівського суду: асесорський, маршалковий, комісарський, їхній склад та компетенції. Суд «пани-ради», Сеймовий суд. Доменіальні (феодальні) суди. Церковні суди. Копні (громадські) суди. Судова реформа 1564 р. Станово-шляхетські суди: гродські (замкові), земські (шляхетські трибунали), підкоморські. Бурмістерський суд, його склад та компетенції. Особливі суди: ярмарковий, цеховий, суди для іноземців. Судебник Казимира ІV 1468 р. – як перший етап судової реформи у Великому князівстві Литовському; причини розробки і значення.
Судовий процес. Елементи слідчого (інквізиційного) процесу. Судові докази.
Терміни:
Великий вальний сейм, «поданщина», маршалок земський, панцирні слуги, «пустоши», “Устава на волоки”, фільварки, панщина, тяглові селяни, схожі селяни, отчич, цехи, юридик, жалуванна грамота, Литовська метрика, магдебурзьке право, Судебник короля Казимира Ягайловича, Перший Литовський статут, Другий Литовський статут, “дідівщина”, «віно», «виступці», ви волання, «по тюремне», земський суд, гродський суд, підкоморний суди, гарача копа, завита копа, лавники, скаржник, прокуратор, «добрі люди».
Методичні вказівки з вивчення теми:
- проаналізувати історичну ситуацію після руйнації Галицько-Волинського князівствав другій пол. ХІV ст.;
- дослідити процес захоплення українських земель Великим Литовським князівством;
- розглянути характер переймання руських духовно-культурних традицій Литовським князівством;
- розібрати загальні основи державного устрою на українських землях в складі Великого Литовського князівства;
- проаналізувати структуру вищих органів управління Великого Литовського князівства (Великий литовський князь, пани-рада, Великий вальний сейм, центральна князівська адміністрація, Литовський сейм);
- дослідити порядок організації місцевих органів управління Великого Литовського князівства (намісники, воєводи, старости, органи магдебурзького самоуправління в містах);
- розібрати основи суспільного устрою Великого Литовського князівства;
- проаналізувати суспільне становище магнатів на українських землях за часів Великого Литовського князівства;
- проаналізувати суспільне становище селянства на українських землях за часів Великого Литовського князівства;
- проаналізувати суспільне становище міського населення на українських землях за часів Великого Литовського князівства;
- усвідомити загальну характеристику та правової системи Литовсько-Руської держави;
- розібрати основні джерела Литовсько-Руської держави («Руська Правда», великокнязівське законодавство, постанови сеймів, Литовська Метрика, магдебурзьке право;
- розібрати зміст кодифіковани актів Литви (Судебник Казимира Ягайловича, І і ІІ Литовські статути);
- проаналізувати основні галузі литовсько-руського права (право власності, спадкове право, зобов’язальне право, сімейне право, кримінальне право);
- проаналізувати загальну характеристику та особливості судової системи на українських землях Литовської держави (великокнязівський суд, територіальні суди, доменіальні суди, копні суди);
- розглянути судову систему Литовсько-руської держави після реформи суду 1564 р (гродські, підкоморські та земські суди);
- розібрати специфіку діяльності копного суду та систему судоустрою Литовсько-руської держави в містах (лава);
- проаналізувати загальну характеристику судового процесу Литовсько-руської держави (змагально-позивний характер з інквізиційними елементами, різна процесуальна правоздатність населення);
- розглянути учасників судового процесу (скаржник, обвинувачений, відповідач, їх представники – прокуратор та речник);
- дати аналіз доказів, що використовувалися в судовому процесі Литовсько-руської держави (власне зізнання, показання “добрих людей”, письмові акти і присяга).
Лекційне заняття
Українські землі в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).
Навчальні питання:
1. Суспільно-політичний та державний устрій українських земель в складі Литовської держави.
3. Характеристика правової та судової системи Литовсько-руської держави.
Самостійна робота
Правова система Литовсько-Руської держави (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).
Навчальні питання:
1. Правові джерела Литовської держави.
2. Судебник Казимира Ягайловича 1648 р.
3. Литовські статути 1529, 1566 рр., їх значення для розвитку і становлення законодавства Литовської держави.
Семінарське заняття
Державно-правовий розвиток на українських землях в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).
Навчальні питання:
1. Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
2. Структура органів управління Литовського князівства.
3. Основи суспільного строю на українських землях в складі Великого князівства Литовського
4. Правова система на українських землях Литовського князівства.
5. Характеристика судової системи на українських землях Литовського князівства.
6. Характеристика судового процесу на українських землях Литовського князівства.
Питання для самоконтролю:
1. Чому Велике Литовське князівство перейняло духовно-культурні руські традиції?
2. Яким чином відобразилось на українських землях зближення Литовського князівства та Польського королівства?
3. Як відбувалося закріпачення селян на українських землях в Литовсько-руській державі?
4. Які новації в судовому процесі сталися в Литовсько-руській держав порівняно з Київської Руссю?
Індивідуальне заняття
(проведення поточного модульного контролю № 1)
Українські держава та право від початку державотворення до Середніх віків (VІІ ст. до н.е. – середина ХVІ ст.).
Навчальні питання:
1. Методологічні основи історії держави та права України.
2. Початок українського державотворення.
3. Становлення та розвиток держави і права Київської Русі.
4. Галицько-Волинське князівство як продовження традиції русько-української державності.
5. Правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).
Література:
основна
1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 67-88.
2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 94-125.
3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 100-143.
4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 43-69.
5. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
додаткова
1. Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською правдою та Литовським статутом // Право України. – 2000. – № 11. – С. 141-144.
2. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. Суспільно-політичний лад і право України у складі Литовської держави та Речі Посполитої: учбовий посібник для студ. юрид. фак. – Івано-Франківськ: Львівський держ. ун-т ім. І.Франка, Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. – 36 с.
3. Кіселимчук В. Про надання українським містам у ХІV-ХVІІ ст. «Магдебурзького права» // Право України. – 1996. – № 9. – С. 82-85.
Тема 7. Держава і право України в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ –
перша половина ХVІІ ст.).
Розподіл навчального часу на вивчення теми
| для стаціонарної форми навчання | для заочної форми навчання | |
| всього | ||
| лекція | ||
| самостійна робота | ||
| індивідуальне заняття | ||
| семінар |
Зміст навчального матеріалу
Люблінська унія 1569 p. i створення Речі Посполитої. Польська експансія та її вплив на соціальну й політичну еволюцію українського суспільства. Зміни у правовому статусі українських земель. Берестейська церковна унія 1596 р.
Суспільний лад. Магнати. Посилення політичної ролі та економіко-господарських функцій шляхти. Духовенство. Утиски православної церкви в умовах католицької експансії. Селяни: державні та приватновласницькі; особисто вільні, напіввільні та феодально залежні. Правове оформлення закріпачення українського селянства. Міське населення: міський патриціат, бюргерство, міські низи.
Державна політика Речі Посполитої щодо козацького питання. Створення реєстрового козацтва Сигізмунда-Августа II та наслідки його реалізації. Правове становище реєстрового козацтва. Козацькі війни 1591-1596 рр. та їх значення у справі захисту національних інтересів. Козацько-селянські повстання початку XVII ст. Статті для заспокоєння українського народу 1632 р. Ординація Війська Запорізького реєстрового 1638 р., її зміст і значення.
Державний устрій. Державний статус королівської влади за “Артикулами” Генріха Валуа 1572 p. Великий Вальний сейм: сенат і посольська ізба. Центральне управління. Король та виші посадові особи. Система органів місцевого управління: воєводи, каштеляни, старости та ін. Воєводські і повітові сеймики. Органи міського самоврядування: магістрат, міська рада та міська лава.
Правова система. Джерела права. Рецепція Річчю Посполитою правової системи Великого князівства Литовського, що ґрунтувалася на київському праві. Статут 1588 р. Постанови сейму (конституції).
Поширення на українські землі магдебурзького права. Збірники магдебурзького права: “Зерцало саксонів” М. Аскера 1536 р., “Артикули права магдебурзького” Я. Кірштейна 1557 р., “Статті Магдебурзького права” 1556 р. та “Порядок прав цивільних магдебурзьких” 1559 р. Б. Троїцького, “Право цивільне Хелмське” П. Щербича 1584 р.
Розвиток права. Цивільне право: право власності; спадкове право; зобов'язальне право. Кримінальне право. Поняття і види злочинів. Система покарань.
Судоустрій Речі Посполитої. Сеймовий та королівський суди. Коронний та Литовський трибунали. Система станово-шляхетських судів у повітах. Земські суди. Гродські суди (вищі й нижчі). Підкоморські суди. Роль замкових канцелярій в судовій системі повіту. Вотчинні (доменіальні суди). Магістратські та ратушні суди. Церковні суди. Порядок розгляду кримінальних справ у судах та виконання вироків.
Терміни:
Люблінської унія, Берестейська церковна унія, повстання під приводом Криштофа Косинського, повстання під приводом Северина Наливайка та Григорія Лободи, «в пошуках компромісу» (П. Сагайдачний та М. Дорошенко), повстання під приводом Тараса Федоровича (Трясила), повстання під приводом Павла Бута (Павлюка), повстання під приводом Яцка Острянина та Дмитра Гуні, «передгроз’я», "Артикули" Генріха Валуа 1573 року, Вальний сейм, посольська ізба, каштеляни, магнати, шляхта, "Устава на волоки", "королівщина", цехи і гільдії, приватновласницькі міста, ІІІ Литовський статут, земські суди, гродські суди, підкоморські суди, лавні суди, докази досконалі, докази недосконалі.
Методичні вказівки з вивчення теми:
- проаналізувати боротьбу українського народу за національне визволення (козацькі повстанні під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка та Григорія Лободи);
- дослідити державно-правову політику компромісу гетьманів П. Сагайдачного та М. Дорошенка;
- дати аналіз козацьким повстанням під проводом Тараса Федоровича (Трясила), Павла Бута (Павлюка), Яцка Острянина та Дмитра Гуні;
- дослідити добу «золотого спокою»;
- розібрати загальні основи державного устрою Речі Посполитої (обмежена монархія, федерація);
- проаналізувати структуру вищих органів управління Речі Посполитої (Великий Вальний сейм, король, сенат, посольська ізба);
- дослідити порядок організації місцевих органів управління на українських землях в складі Речі Посполитої (шляхетські сеймики; воєводи, каштеляни, старости; королівський волосний староста; сільський сход, сільський староста і сільський писар);
- розібрати основи суспільного устрою Речі Посполитої (магнати, шляхта, духовенство, селянство, міщани);
- проаналізувати суспільне становище панівного соціального стану Речі Посполитої (магнати та шляхта);
- дослідити суспільне становище духовенства;
- проаналізувати суспільне становище селянства;
- розібрати суспільне становище міщан;
- усвідомити загальну характеристику та особливості правової системи на українських землях в складі Речі Посполитої (основа – литовське законодавство);
- розібрати основні джерела права на українських землях в складі Речі Посполитої ("Артикули" Генріха Валуа 1573 року ІІІ Литовський статут 1588, магдебурзьке право, канонічне право, козацьке право);
- проаналізувати розвиток основних галузей права (цивільного та кримінального) на українських землях в складі Речі Посполитої;
- проаналізувати загальну характеристику та особливості судоустрою на українських землях в складі Речі Посполитої (основа – польська судова система);
- розібрати компетенцію королівських та сеймових судів; земських, гродських та підкоморських судів; церковних судів;
- розкрити основи судоустрою в містах з магдебурзьким правом (адміністративні та лавні суди);
- дослідити загальну характеристику судового процесу на українських землях в складі Речі Посполитої (змагальність з елементами обвинувачення);
- проаналізувати принципи судового процесу в Речі Посполитій (представництво сторін, можливість відмови від позову або укладення мирової угоди);
- розкрити специфіку оцінювання доказів судового процесу на українських землях в складі Речі Посполитої (поділ доказів на досконалі та недосконалі).
Лекційне заняття
Особливості державно-правового розвитку на українських землях в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Українські землі в складі Речі Посполитої: загальний історичний огляд.
2. Державний та суспільний устрій на українських землях в складі Речі Посполитої.
3. Особливості правової та судової систем на українських землях в складі Речі Посполитої.
Самостійна робота
Право Речі Посполитої.
Навчальні питання:
1. Акти Люблінської унії 1569 р.
2. Литовський статут редакцій 1588 р.
3. Берестейська церковна унія.
4. Джерела магдебурзького права.
Семінарське заняття
Україна в складі Речі Посполитої (др. пол. ХVІ – перша пол. ХVІІ ст.).
Навчальні питання:
1. Козацькі повстання в Речі Посполитій як початок боротьби за національну державність.
2. Державний устрій на українських землях в складі Речі Посполитої.
3. Суспільний устрій на українських землях в складі Речі Посполитої.
4. Особливості правової системи на українських землях в складі Речі Посполитої.
5. Особливості судової системи на українських землях в складі Речі Посполитої.
6. Особливості судового процесу на українських землях в складі Речі Посполитої.
Питання для самоконтролю:
1. В чому причини козацько-селянських повстань кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.?
2. Які причини утворення Речі Посполитої?
3. На чому базувалась правова система Речі Посполитої?
4. На чому базувалась судова система Речі Посполитої?
Література:
основна
1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 89-112.
2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 126-157.
3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 144-174.
4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 70-91.
5. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
додаткова
1. Гошко Т.Д. Нариси з історії магдебурзького права в Україні (ХVІ – початок ХVІІ ст.). – Львів: Афіша, 2002. – 255 с.
2. Сердюк В. Найвищий судовий орган в українських землях за часів їх перебування у складі Литви, Польщі та Речі Посполитої (XIV – XVII ст.) // Право України. – 2006. – № 3. – С. 124-127.
3. Суд і судочинство на українських землях у XIV–XVI ст. / За ред. П. Музиченка. – Одеса: Астро Принт, 2000. – 180 с.
Тема 8. Держава і право України під час шляхетсько-козацького повстання
(1648-1657 рр.).
Розподіл навчального часу на вивчення теми
| для стаціонарної форми навчання | для заочної форми навчання | |
| всього | ||
| лекція | ||
| самостійна робота | ||
| індивідуальне заняття | ||
| семінар |
Зміст навчального матеріалу
Політико-правове і соціально-економічне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини, рушійні сили та характер війни. Гетьман Б. Хмельницький. Формування Української національної держави в ході Визвольної війни 1648-1654 рр. Основні етапи юридичного закріплення української національної державності під час революції. Зборівський договір (1649 р.) – правове визнання української державності. Білоцерківська угода.
Загальна ситуація навколо українських визвольних змагань у 1650-1653 рр., дипломатична боротьба. Приєднання України до Росії. Рішення Земського собору від 10 жовтня 1653 р. Переяславська рада 18 січня 1654 р., її характер і значення. Воєнно-політичний та релігійний союз між Московською та Українською Козацькою державами як форма державно-правових зв'язків України з Росією за договором 1654 p. Правове становище Лівобережної України в складі Московської держави за Березневими статтями 1654 р. Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому на збереження його прав і вольностей 1654 р., характеристика змісту і її значення. Наслідки Переяславської угоди для української держави і народу.
Зміни в суспільному ладі. Вигнання з України польських магнатів, шляхти і католицького духовенства. Зміцнення становища православної шляхти, духовенства і козацтва як основного суспільного стану. Привілеї козацтву за королівськими грамотами, Білоцерківським договором (1651 р.), “Березневими статтями” 1654 р., царськими жалуваними грамотами. Ліквідація магнатського та шляхетського землеволодінь. Зміцнення старшинського землеволодіння. Зміни в соціально-правовому становищі української шляхти. Розширення прав і привілеїв православного духовенства. Рядове козацтво. Ліквідація кріпосної залежності селянства. Соціально-правове становище державних та панських селян. Зміни у складі та правому стані населення міст.
Державний устрій. Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Новий адміністративно-територіальний поділ. Органи центральної та місцевої влади і управління. Військова Рада. Генеральний уряд на чолі з гетьманом. Полкові і сотенні уряди. Курінні і городові отамани. Магістрати і ратуші у містах.
Правова система. Роль козацького права в регламентуванні діяльності державних органів. Зміни в застосуванні законодавства польсько-литовського походження. Перехід від норм звичаєвого права до норм, створених державою. Магдебурзьке право. Поява прецедентного права.
Правове регулювання перерозподілу власності. Адміністративно-правове регулювання. Злочин як порушення норм “давнього козацького права”. Військові та інші види злочинів. Становлення системи договорів. Договір обміну і позики, купівлі-продажу. Правові гарантії виконання договірних зобов’язань. Правові санкції до порушника договірних зобов’язань. Порядок заключення шлюбу. Розвиток спадкового права. Злочин як порушення норм давнього козацького права. Поняття вини. Види злочинів та відповідальність за їх скоєння.
Зміни у судовій системі, суд генеральної військової канцелярії, суд гетьмана. Зміни в організації та діяльності судової системи.
Терміни:
Рушійні сили Національно-визвольної війни 1648-1657 рр., характер Національно-визвольної війни 1648-1657 рр., Богдан Хмельницький, Зборівський мир, Білоцерківський договір, Переяславська рада, Березневі статті, генеральний обозний, генеральний підскарбій, генеральний бунчужний, генеральний хорунжий, генеральні осавули, полкова ради, "випищики", "робітні люди", пороховими, державні селяни, гетьманські універсали, рангові маєтки, рангові землі, Генеральний суд, отаманські суди.
Методичні вказівки з вивчення теми:
- розглянути причини, рушійні сили та характер війни 1648-1657 рр. на Україні (всенародний характер);
- дослідити основні події першого періоду Національно-визвольної війни (перемоги Б. Хмельницького над поляками під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями; Зборівський договір від 8 серпня 1649 р., Білоцерківський договір від 18 вересня 1651 р.);
- розкрити процес входження Запорізької Січі під протекторат Росії (Переяславська Рада від 8 січня 1654 р, український проект Березневих статей (23 пункти), кінцева редакція Березневих статей (11 пунктів);
- проаналізувати завершальну стадію Національно-Визвольної війни (провал українсько-семигородського походу проти Польщі та смерть Б. Хмельницького 1657 р.);
- розібрати загальну характеристику державного устрою Української козацької держави, створеної в ході Національно-визвольної війни 1648-1657 рр. (гетьманська республіка, полково-сотенний устрій);
- проаналізувати структуру та компетенцію вищих органів управління Української козацької держави (1648-1657 рр.) (Генеральна Рада, гетьман, старшинська рада);
- дослідити порядок організації місцевих органів управління Української козацької держави (полковий уряд, сотенний уряд, міські адміністрації, війти, отамани);
- розібрати основи суспільного устрою на Україні під час Національно-визвольної війни 1648-1657 рр. (козаки, українська шляхта, духовенство, міщани);
- проаналізувати суспільне становище козаків в Українській козацькій державі (генеральна старшина, прості козаки, «робітні» козаки);
- проаналізувати суспільне становище в Українській козацькій державі шляхти;
- проаналізувати суспільне становище в Українській козацькій державі духовенства;
- проаналізувати суспільне становище в Українській козацькій державі селянства;
- проаналізувати суспільне становище в Українській козацькій державі міського населення;
- роз’яснити порядок організації та особливості правової системи Української козацької держави (1648-1657 рр.) (основа – козацьке право);
- проаналізувати джерела права, що діяли в Українській козацькій державі 1648-1657 рр. (звичаєве козацьке право, універсали гетьмана, міжнародні договори);
- дати аналіз основних галузей права (цивільного та кримінального), що існували в Україні під час Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.;
- проаналізувати загальну характеристику та особливості судоустрою в Українській козацькій державі 1648-1657 рр. (Генеральний суд, полковий суд, сотенний суд);
- розібрати основи судоустрою в містах (магістратські суди) та на селі (війти та отамани);
- здійснити аналіз судового процесу в Українській козацькій державі 1648-1657 рр. (основа – судочинство Запорізької Січі).
Лекційне заняття
Українська держава та право в 1648-1657 роках.
Навчальні питання:
1. Причини та хід Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
2. Державно-правова розбудова Української козацької держави (1648-1657 рр.).
Самостійна робота
Основні події Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
Навчальні питання:
1. Причини, етапи та наслідки Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
2. Зборівська угода, її зміст та значення.
3. Білоцерківська угода, її зміст та значення.
4. Переяславська рада, її зміст та значення.
Семінарське заняття
Навчальні питання:
Створення української козацької держави в ході Національно-визвольної війни 1648-1657 років.
Навчальні питання:
1. Причини та хід Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 134 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |