Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Одиниця фізичних величин. Система СІ.

Здавна людина користувалася різними одиницями для кількісного оцінювання відстані між населеними пунктами, площі земельних ділянок, тривалості дня й т.п.

Багато держав у Європі аж до XVIII століття використовували в повсякденному житті різні одиниці фізичних величин, що гальмувало розвиток торгівлі, промисловості, науки й інших сфер людської діяльності в міждержавних відносинах, що розширюються. Спроби рішення цієї проблеми привели до створення метричної системи мір, що зародилася у Франції в середині XVIII століття і була прийнята французькими національними зборами 8 травня 1790 р.

Метрична система мір складалася з одиниць довжини, площі, об’єму і маси. Заснована на одиниці довжини – метрі, вона одержала найменування метричної.

Одиниця маси – кілограм – була спочатку визначена як маса чистої води в обсязі 1 дм³ при температурі 4 °С (вода при цій температурі має максимальну густину). Як одиниці площі і об’єму були прийняті 1 м² і 1 м³.

У другій половині XIX століття, після підписання Метричної конвенції (20 травня 1875 року), метрична система одержала міжнародне визнання. Комісія Міжнародного комітету мір і ваг підготувала пропозицію по міжнародній системі одиниць, що була прийнята в 1960 році на XI Генеральній конференції по мірам і вагам. Система одержала назву: Міжнародна система одиниць (скорочено SI, CI). У Міжнародну систему одиниць увійшло 7 основних одиниць:

♦ метр - дорівнює довжині шляху, який проходе у вакуумі світло за 1/299792458 частку секунди;

♦ кілограм - дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма;

♦ секунда - дорівнює 9192631770 періодам випромінювання відповідного переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133;

♦ ампер - дорівнює силі струму, що не змінюється, який при проходженні по двох прямолінійних рівнобіжних провідниках нескінченої довжини й мізерно малого круглого перетину, розташованим на відстані 1 м один від іншого у вакуумі, викликав би на кожній ділянці провідника довжиною 1 м силу взаємодії, рівну 2 · 10-⁷ Н;

♦ кельвін - дорівнює 1/273,16 частини термодинамічної температури потрійної крапки води;

♦ моль - дорівнює кількості речовини системи, що містить стільки ж структурних елементів, скільки міститься атомів у вуглеці-12 масою 0,012 кг.

♦ кандела - дорівнює силі світла в заданому напрямку джерела, що випускає монохроматичне випромінювання частотою 540 · 10¹² Гц, енергетична сила світла якого в цьому напрямку складає 1/683 Вт/ср (Ват на стерадіан).

Одиниці СI придатні для практичного застосування у всіх областях науки і техніки та в різних галузях народного господарства. Офіційно вони прийняті всіма країнами але поряд з ними ще дозволено використання ряду традиційних одиниць.

Одиниці СI позначаються літерами латинського і грецького (міжнародні позначення) або українського алфавітів, а також спеціальними знаками (…°, …, …). На засобах вимірювань мають бути міжнародні позначення.

У позначеннях одиниць, назви яких походять від прізвищ, перша буква має бути велика, наприклад, W, Вт; Wb, Вб; Ω, Ом. Позначення одиниць проставляються тільки після числових значень величин в один рядок з ними.

Позначення основних і додаткових величин приведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Одночасно з прийняттям Міжнародної системи одиниць XI Генеральна конференція по мірах і вагам прийняла дванадцять десяткових кратних і часткових приставок, до яких у подальшому були додані нові. Приставки CI дають можливість утворювати десяткові кратні і часткові одиниці від одиниць CI і від інших одиниць. У таблиці 2.2 приведені найменування і позначення приставок CI.