|
Р.
Мета: познайомити відвідувачів з кращими творами західноєвропейського мистецтва (живопису, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, включаючи інтер’єри), дотримуючись при можливості хронологічної послідовності стисло визначаючи стилістичні особливості робіт.
В екскурсії бажано виділити окремі експозиції та дотримуватися орієнтовно зазначеного часу:
Меморіальний кабінет 5 хв.
Мистецтво Пізнього Середньовіччя та Раннього Відродження 7 хв.
Мистецтво Відродження («Червона вітальня») 5 хв.
Італійське мистецтво (парадні сходи) 5 хв.
Мистецтво Нідерландів, Фландрії та Голландії 11 хв.
Мистецтво Іспанії 3 хв.
Мистецтво Візантії 3 хв.
Мистецтво Франції 3 хв.
Інтер’єр у стилі рококо 3 хв.
45 хв.
Меморіальний кабінет
Експонат, дата | Основний зміст |
Неврєв М.В. 1830-1904. Портрет Б.І. Ханенка. Художня реконструкція 2006 р. Герб роду Ханенків Харламов О.О.1842-1922. Портрет Варвари Ханенко. Фоторепродукція. Фракассіні Чезаре. 1838-1869. Італія. Дівчина з мертвою пташкою. Полотно, олія. Бланшар Жак. 1600-1638. Франція. Час відкриває істину. Полотно, олія. Богородиця Одигітрія 15 ст. Дерево,темпера. Барнаба де Модена. 1367-1383(?). Італія. Сцени з життя Христа. Предела. Дерево, темпера. Меблі 16 ст., письмовий стіл Б. І. Ханенка, дельфтський фаянс, майоліка, порцеляна. Кахляна піч. Інтер’єри особняку Ханенків. Фото поч. 1900-х років. Вітрина з архівними документами | Комплексний показ меморіальних речей родини Ханенків Життєвий шлях Б. І. Ханенка Історія роду. В. Н. Ханенко – продовжувачка родинних традицій благодійництва та колекціонування, вірна сподвижниця свого чоловіка. Одне з перших придбань подружжя під час весільної подорожі. Картина, яка свідчить про зацікавленість Б.І. Ханенка саме творами західноєвропейського мистецтва. Алегоричний підтекст – повернення нащадкам імен засновників музею. Один образ з колишнього зібрання іконопису різних країн у колекції. Подальша його доля. Один твір з колекції робіт італійських майстрів доби Відродження. Зразки з колекції декоративно-ужиткового мистецтва. Робота пічника Мозгового - подальше прикрашення інтер’єрів (після орієнтовної дати завершення – травень 1895 року). Перебування Б.І.Ханенка на Далекому Сході. Колишній вигляд інтер’єрів особняку. Заповіт Б. І. Ханенка. Зміна назви музею. Подальша історія колекції |
Мистецтво Пізнього Середньовіччя та Раннього Відродження
Італійський майстер13 ст. Святий Христофор. Дерево, поліхромний розпис. Майстер диптиху Польді Пеццолі. Працював у 1-й третині 14 ст. Скринька – релікварій. Дерево, темпера. Якобелло дель Фьоре. Близько 1380-близько 1436. Шталія. Оплакування Христа. Дерево, темпера. Німецькі майстри 16 ст. Зішестя Святого Духа на апостолів. 1546 р. Німеччина. Скло, розпис. Майстер дель Оссерванца. Середина 15 ст. Італія. Голгофа. Дерево, темпера Кассоне. 16 ст. Венеція. Майоліка. Італія. 15-17 ст. | Характеристика декоративного оформлення інтер’єру архітекторами Ф. Мельцером та Л.Марконі. Застосування автентичних старовинних речей. Зв'язок з архітектурою, орнаментальна функція скульптурного твору в мистецтві романського стилю. Поліхромний розпис. Сюжет. Умовне ім’я виконавця (робота кількох художників). Традиції видатного майстра Проторенесансу Джотто. Стан збереження. Частина завівтарної перегорожі. Середньовічна готична умовність художньої мови. Зображення донатора. Зразок пізньоготичного вітражу (розміщення фрагментів композицій у прямокутних частинах, застосування розпису по склу) з новими архітектурними мотивами – напівкруглою аркою та ордерною системою, медальйонами. Сюжет. Сюжет. Традиції сієнської школи – поєднання готичного схематизму та декоративності з елементами нового світогляду. Коротка характеристика стилю Відродження: гуманізм, зорієнтованість до реального світу та його фундаментальних властивостей – матеріальності, просторової протяжності, логічності та пізнаванності панівних зв’язків. Застосування давньоримської традиції декорування саркофагів в італійському декоративно-ужитковому мистецтві. Трансляція напису. Цінність колекції. Походження назви. Таємниця люстру. Традиція подарунків до заручень та народження дитини. |
Мистецтво Відродження («Червона вітальня»)
Роботи Ханса Макарта та Вільгельма Котарбінського. Джентіле Белліні. Близько 1429 – 1507. Італія. Портрет патриція. Полотно, олія. П’єтро Перуджіно. 16 ст. Італія. Мадонна з немовлям. Часткова репліка. Полотно, олія. Джованні Белліні (?). Близько 1430 – 1516. Італія. Мадонна з немовлям. Дерево, темпера та олія. Якопо дель Селлайо (Якопо ді Арканджело). Близько 1441-1493. Італія. Орфей та Еврідика. Близько 1483 р. Дерево, темпера. Ніколаc Кордьє.1567-1612. Італія. Галатея. 1612 р. Статуя для фонтану. 1612. Бронза. | Бажання колишніх власників відновити стиль «а ля Макарт» (коротке визначення стилю). Співвіднесення портретованого із зображенням Іоанна Карпариса: демонстрація відновлених античних доброчесностей, насамперед – віртус (мужність). Давня схема профільного портрету. М’яка колористична гама. Поширення здобутків Раннього Відродження. Наростання світських елементів у релігійному мистецтві, які приведуть до створення головного досягнення доби Ренесансу – станкової картини. Ліричний настрій, тепла кольорова гама. Інше вирішення теми материнства: суворість та стриманість почуттів, для чого використано кольоровій контраст, затемнення кольору личка немовляти Христа, хмари на небі. Складення комплексу з двох частин: кассоне та спальєри. Присвячення сюжетів розпису темі кохання. Середньовічне повторювання зображених персонажів, ренесансне розташування героїв оповідання уздовж однієї лінії, спроба зобразити рухперсонажів та глибину простору. Ренесансна традиція вибору сюжетів «про кохання богів» для прикрашання садів та фонтанів. Якісний тогочасний відливок. Походження експонату (для зацікавлених екскурсантів продекламувати вірш Джоржіо Порціо). |
Італійське мистецтво (парадні сходи).
Лука Джордано. 1634-1705. Італія. Загибель Орфея. Полотно, олія. Йоганн Лісс. Близько1597-1629/31. Італія. Видіння Святого Ієроніма. Авторська репліка. Полотно, олія. Послідовник Тиціана Вечелліо, 17 ст. Італія. Алегорія. Полотно, олія Алессандро Маньяско. 1667-1749. Італія. Похорон ченця. 1725 – 1730 – ті рр. Полотно, олія. Бернардо Белотто, прозваний Каналетто. 1721-1780. Італія. Архітектурна фантазія (Капріччо). Кінець 60-х років 18 ст. Полотно, олія. Франческо Гварді. 1712 – 1793. Італія. Палаццо Бальбі на Гранд-каналі у Венеції. Полотно, олія. | Стильбароко: коротка характеристика. Риси барокового живопису у картині. Сюжет. Приклад ранньої барокової вівтарної композиції. Сюжет. Улюблена картинаБ. І. Ханенка. Сюжет. Венеційська домінанта кольору. Винахід художника. Характеристика експресивної манери письма (так звана «вільна манера»). Два плани картини – два етапи буття людини. Різновид міського пейзажу – ведути. Ностальгічнийнастрій композиції. Контрасти світла й тіні - використання «камери – обскури». Фінальний етап розвитку ведути. Ефекти освітлення. Поетичний настрій. |
Мистецтво Нідерландів, Фландрії та Голландії
Майстер Ханенківського Поклоніння волхвів. 90 ті роки XV ст. Нідерланди. Поклоніння волхвів. Дерево, олія. Пітер Брейгель Молодший. 1564-1638. Нідерланди. Повернення з кермеси. Дерево, олія Лейтенс Гейсбрехт. 1586 –1643/56. Фландрія. Зимовий пейзаж. Близько 1618 – 1628 рр. Дерево, олія. Пітер Пауль Рубенс. 1577-1640. Фландрія. Бог ріки Шельди, Кибела та богиня Антверпена. 1613-1615 р. Дерево, олія Якоб Йорданс Старший. 1593-1678. Фландрія. Амур та Психея. Кінець 40-х – початок 50-х р. Полотно, олія. Ніколас Еліас (Пікеной). Близько 1588 – близько 1655. Голландія. Портрет чоловіка з рукавичками. Дерево, олія. Антоні Паламедес. 1601-1673. Голландія. Портрет дами з гвоздикою. 1660 р. Полотно, олія Пітер Мюлір. Близько 1615-1670. Голландія. Бурхливе море. Полотно, олія. Леонарт Брамер. 1596-1674. Голландія. Хрещення євнуха цариці ефіопської дияконом Філіппом. 1634 р. Дерево, олія. Ян Венінкс. 1642-1719. Голландія. Натюрморт із впольованим зайцем. 1704 р. Полотно, олія. | Нідерланди у 15 ст. Історія, економіка, культура (коротко). Книжкова мініатюра – спільне джерело творчості нідерландських митців. Готичні традиції (пропорції тіла Христа, бганки білої пелени) та нові риси – міський пейзаж, об’ємні фігури та предмети. Новаторство майстра – застосування крупного плану у лівої стулці. Продовжувач традицій батька - Пітера Брейгеля Старшого. Різновид побутового жанру - кермеса. Підвищений горизонт, об’єднання груп жестами, кольорові акценти. Традиції Пітера Брейгеля Старшого в зображенні реальної природи. Об’єднання планів спільною кольоровою гамою та повітряною перспективою. Кольорові акценти стафажу. Боротьба з Іспанією. Утворення двох держав - Фландрії та Голландії. Видатний художник, основоположник барокової школи Фландрії. Звичний язик символів та алегорій, свобода композиційної побудови, декоративність, живописна трактовка форм. Пізня робота третього крупного майстра школи. Сюжет. Декоративність, театралізація, канон жіночої вроди. Кальвіністська етика, розвиток точних та природничо-наукових наук. Особливості голландської художньої школи. Жанри. Риси голландського буржуазного портрету. Домінанта реалій натури. Картину виконано до заручин. Характеристика портретованої. Майстерність у передачі світлоповітряного середовища. Зацікавлення у Голландії морським пейзажем. Настрій. Колорит. Засоби художньої виразності (близькі до рембрандтовських). Сюжет. Моралістичний акцент. Натюрморт типу «мисливські трофеї». Аристократизація натюрморту. Характер зв'язку з пейзажним фоном. Символіка vanitas. |
Мистецтво Іспанії
М. Врубель. Декоративне пано на стелі. 1889 р. вітражі Художник арагонської школи XV ст. Іспанія. Вознесіння Богоматері. Дерево, темпера. Дієго Веласкес (?). 1599-1660. Іспанія. Портрет інфанти Маргарити. Близько 1658 р. Полотно, олія Хуан де Сурбаран. 1620-1649. Іспанія. Натюрморт зі збивачем для шоколаду. 1640 р. Полотно, олія | Увага до того, що збереглося: розпис стелі та вітражі. Сюжет. Ознаки арагонської школи. Сполучення середньовічної традиції з ренесансними художніми засобами. Художня традиція великого майстра у портреті. Зацікавлення у зображенні світлоповітряного середовища. Цінність роботи. Майстерне розташування предметів та передача фактури. |
Мистецтво Візантії
Богоматір з немовлям. VI ст. Дерево, воскові фарби. Святі Сергій та Вакх. VIІ ст. Дерево, воскові фарби. Св. Миколай Мірликійський. XIII ст. Дерево, мозаїчний набір з каміння і позолоченого срібла на восковій основі. Оправа. 14 ст.(?). Золочене срібло. | Комплексний показ доіконоборницьких ікон 6 – 7 ст. Шедеври музейного зібрання. Рідкісність творів. Історія придбання. Несформованість канону. Незвична техніка виконання. Сюжети. Зразок столичного мистецтва. Техніка виконання. Рідкісність твору. |
Мистецтво Франції
Франсуа Жирардон. 1628 – 1715. Франція. Зменшена модель пам’ятника Людовіку XIV, королю Франції з 1643 по 1715 рр. Відлив 19 ст. Бронза. Луї Токке. 1696-1772. Франція. Портрет дами з віялом. Близько 1758 р. Полотно, олія. Франсуа Буше. 1703-1770. Франція. Амури. 1763 р. Полотно, олія. Жак Луї Давід. 1748-1825. Франція. Портрет Лазаря Гоша. 1794 р.(?). Елізабет Віже Лебрен. 1755-1842. Франція. Портрет Станіслава - Августа Понятовського, польського короля з 1764 – по 1795. 1797 р. Полотно, олія | Характеристика «великого стилю» Людовіка 14-го: тяжіння до античного канону краси (прообраз пам’ятника –кінна статуя Марка Аврелія) та барокова розкіш та театралізація (парик). Невелика кількість подібних великих відливків. Ознаки рокайльного портрету: ставлення художника до моделі. Ніжні пастельні кольори й примхливі лінії малюнка. Зацікавленість вишуканим вбранням. Таємна мова віяла. Робота знаного майстра рококо. Призначення полотна: десюдепорт. Використання «жаб’ячої перспективи». Нова епоха – класицизм: зміст та рисунок на першому місці. Передача внутрішньої динаміки за допомогою контрапосту. Девіз на ефесі. Робота жінки-художниці. Зниження пафосу парадного портрету карнавальною грою. |
Інтер’єр у стилі рококо
Сальвадор Санчес Барбудо. 1857 – 1917. Іспанія. Панно «Апофеоз Дон Кіхота». 1894. Полотно, олія. За картонами Огюстена Коппенса (1668-1740) та Яна Ван Орлея (1665 – 1735), згідно малюнків Шарля-Антуана Куапеля (1694-1752). Шпалери з серії «Історія Дон Кіхота». Близько 1719 -1745. Фландрія, Брюссель. Вовна, шовк, ткацтво. Комод. 50-70-і роки XVIII ст. Франція. Дерево, мармур, лак. | Комплексний показ інтер’єру у стилі рококо Характеристики стилю: камерні форми рокайльної архітектури, які призначені для приватного життя, застосування ілюзорних просторових ефектів, дзеркал; вишуканий декоративізм, криволінійність та асиметричність форм, приглушена палітра. Робота виконана на замовлення, як, можливо, і ліпнина стелі. Сюжет. Цінність колекції. Сюжети. Зразок колишньої моди на екзотику: т. з. «шинуазрі». Заключна частина |
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 105 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |