Читайте также:
|
Формування ринкової економіки в Україні, розширення міжнародних економічних зв’язків українських підприємств, упровадження прийнятих у світовій практиці принципів ведення та організації бухгалтерського обліку на основі Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і П(С)БО є основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, які підприємство визначає самостійно.
Причинами появи облікової політики в ринкових умовах є:
Ø альтернативні варіанти щодо організації і ведення бухгалтерського обліку передбачені законодавчими документами;
Ø розширення видів діяльності та організаційно-правових форм суб'єктів господарювання;
Ø зміна ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора господарських операцій до активного його учасника.
Будучи елементом системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, облікова політика поєднує державне регулювання і певну самостійність підприємства з питань бухгалтерського обліку. Водночас ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежено державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка передбачає методики та облікові процедури, серед яких припустимі альтернативні варіанти. Свобода підприємства полягає у можливості вибору конкретних способів оцінки, калькулювання, переліку бухгалтерських рахунків тощо.
Водночас нормативні документи можуть не містити конкретних рекомендацій щодо правил ведення бухгалтерського обліку окремих фактів господарського життя. Якщо не встановлено порядку ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, формуючи облікову політику.
Облікова політика підприємства передбачає вибір методики бухгалтерського обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя у бухгалтерському обліку. Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління бухгалтерським обліком, у вузькому - як сукупність способів ведення обліку.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для організації бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності відповідно до чинного законодавства. Це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з чинних нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.
Облікова політика як складова частина економіко - правової та фінансової системи управління повинна розроблятися кожним підприємством, що зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Основна мета облікової політики – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень. Формування облікової політики підприємства здійснюється спеціальними фінансовими директорами, головним бухгалтером та іншими уповноваженими особами.
Облікова політика як інструмент організації бухгалтерського обліку повинна забезпечувати взаємозв'язок методичної, технологічної, технічної і організаційної складових організації бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності підприємства.
Складові облікової політики Складовими облікової політики підприємства є організаційна, методична та технічна складові. Кожна складова облікової політики підприємства об'єднує відповідні об'єкти, за якими існують альтернативні варіанти - елементи (рис. 2.4).
Об'єктом облікової політики підприємства є будь-яка норма або позиція підприємства з організації і ведення бухгалтерського обліку щодо якої передбачено альтернативні варіанти. Елемент облікової політики підприємства - це методичні прийоми та способи, які обираються з числа загальноприйнятих з урахуванням особливостей діяльності підприємства.
Методичні прийоми та способи ведення бухгалтерського обліку передбачають вибір конкретного застосування елементів методу бухгалтерського обліку, який складається з таких елементів: документування і інвентаризація, оцінка та калькулювання, рахунки та подвійний запис, баланс і звітність.
Перелік і якісний склад об'єктів і елементів облікової політики залежить від складових облікової політики вищого порядку (державної і міждержавної). Інформацію про суб'єкти та складові облікової політики на різних рівнях її формування і реалізації узагальнено в табл. 2.3.
Можливість єдиної інтерпретації даних фінансової звітності її користувачами забезпечується шляхом розкриття у складі Приміток до річної фінансової звітності обраних підприємством способів ведення бухгалтерського обліку, за якими законодавством передбачені альтернативні варіанти.
Підприємство самостійно визначає свою облікову політику й обирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, установлених законодавством.
Зміст облікової політики підприємства має бути формалізовано в Положенні ( н аказі) про облікову політику. Наказ про облікову політику підприємства створюють один раз – на початку діяльності.
Положення про облікову політику повинно містити перелік усіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. За кожним пунктом в наказі потрібно наводити його нормативне обґрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).
Формування облікової політики Враховуючи значення дієслова “формувати”, процес формування облікової політики передбачає сукупність дій щодо:
ü встановлення переліку об'єктів облікової політики залежно від ряду факторів;
ü вибору за кожним об'єктом елементів облікової політики.
Склад елементів облікової політики розробляється залежно від об'єктів, внаслідок чого цей склад має індивідуальний характер для кожного підприємства.
Формування організаційної складової передує формуванню методичної та технічної складових і включає об'єкти, які повинні забезпечити організаційну побудову облікового підрозділу, визначення його місця в управлінській і виробничій структурі підприємства, а також його взаємодії з іншими підрозділами підприємства. Організаційна складова також передбачає створення системи внутрішньогосподарського контролю для забезпечення збереження майна, дотримання законності та доцільності господарських операцій, а також достовірності бухгалтерської інформації.
Прикладом об'єкту організаційної складової облікової політики може бути форма організації бухгалтерського обліку, елементом - одна з чотирьох визначених законодавством форм організації.
Методична складова передбачає визначення способів ведення бухгалтерського обліку його об'єктів, які мають альтернативні способи відображення. Прикладом об'єкта методичної складової облікової політики можуть бути основні засоби, елементами облікової політики, які йому відповідають, - метод нарахування амортизації, строк корисної експлуатації, ліквідаційна вартість основних засобів тощо.
Призначенням технічної складової є визначення технічних засобів, які забезпечують ведення бухгалтерського обліку. Об'єктом технічної складової е форма ведення бухгалтерського обліку, елементами - журнальна, меморіально-ордерна, спрощена, комп'ютерна тощо.
Реалізація елементів методичної складової на рахунках бухгалтерського обліку, в облікових регістрах та формах звітності, в тому числі внутрішній, здійснюється за допомогою об'єктів та елементів технічної складової.
Прийнята новоствореним підприємством облікова політика вважається дійсною з дня набуття ним прав юридичної особи.
Процес формування облікової політики трудомісткий і вимагає бачення перспектив розвитку підприємства, а також відповідального й професійного підходу.
Організовує бухгалтерський облік і “бачить” все з висоти діяльності підприємства саме головний бухгалтер. Однак, помилково вважати, що суто він формує облікову політику.
Разом з керівником підприємства головний бухгалтер бере участь у формуванні облікової політики на завершальному етапі. Цьому передує формування облікової політики вузькими спеціалістами з окремих ділянок бухгалтерського обліку.
Облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи. Її зміст частково розкривається в установчих документах підприємства, які закладають основи побудови всієї господарської і управлінської системи підприємства (табл. 2.4.).
| Таблиця 2.4. Документальне оформлення облікової політики | |
| Група документів | Склад і характеристика |
| Внутрішні організаційно-розпорядчі документи | Внутрішні правила, інструкції, положення, регламенти, рішення власників тощо. Вибір конкретного типу документа залежить від внутрішнього типу розпорядку підприємства та характеру питання облікової політики |
| Проектні матеріали з організації бухгалтерського обліку | Графік документообороту, робочі проекти автоматизованого ведення обліку, посадові інструкції |
| Установчі документи (статут, установчий договір) | Закладають основи побудови всієї господарської і управлінської системи підприємства. Поряд з визначенням предмету діяльності суб'єкта господарювання, його статусу, порядку функціонування, установчі документи відображають ряд питань бухгалтерського обліку (тривалість облікового періоду, порядок розгляду та затвердження річної бухгалтерської звітності, порядок проведення аудиту звітності тощо) |
Основним внутрішнім нормативним документом, який регулює питання організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, є розпорядчий документ, який містить обрані елементи облікової політики. В якості такого розпорядчого документу доцільно використовувати Положення про облікову політику.
Положення - правовий документ, який встановлює правила організаційної діяльності підприємства та його структурних підрозділів, і складається переважно в ході створення нових підприємств.
У Положенні про облікову політику повинні передбачатися положення, які стосуються організації, технології, техніки та методики бухгалтерського обліку, а також контролю й організації відповідальності.
Положення про облікову політику є одним з перших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими контролюючими органами у ході перевірки діяльності підприємства.
Складові Положення про облікову політику підприємства
| Назва | Зміст |
| Загальні положення | Законодавчі документи з питань організації і ведення бухгалтерського обліку в Україні |
| Організація | 1) форма організації бухгалтерського обліку; 2) організація роботи бухгалтерської служби (розробка організаційно-розпорядчих документів); 3) встановлення норм праці, необхідних для виконання робіт і визначення оптимальної чисельності облікових працівників; 4) система підбору облікового персоналу та підвищення його кваліфікації; 5) порядок атестації бухгалтерів; 6) правове, технічне та методичне забезпечення роботи облікових працівників; 7) заходи наукової організації праці; 8) правила ділової етики облікових працівників; 9) порядок приймання-передачі справ при зміні бухгалтера |
| Методика | 1) вибір методики оцінки активів; 2) списання витрат майбутніх періодів; 3) калькулювання собівартості; 4) облік та розподіл накладних витрат і їх включення до собівартості; 5) нарахування резерву сумнівних боргів; 6) нарахування фондів спеціального призначення; 7) критерії розмежування основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів і МШП; 8) методи нарахування амортизації необоротних активів тощо |
| Техніка | 1) форма ведення бухгалтерського обліку; 2) форми внутрішньої бухгалтерської звітності (склад і форми звітності, періодичність складання і подання, відповідальні особи, їх контроль, користувачі звітності); 3) встановлення строків та порядку проведення інвентаризації; 4) випадки залучення фахівців (сторонніх осіб) для проведення інвентаризації специфічних для підприємства об’єктів майна та зобов’язань; 5) порядок контролю за діяльністю членів інвентаризаційної комісії і визначенням результатів інвентаризації, їх відповідальність за порушення інвентаризаційного процесу; 6) вибір номенклатури бухгалтерських рахунків з аналітичними розрізами для них; 7) перелік форм первинних документів, розроблених і затверджених підприємством; 8) графік документообігу; 9) порядок зберігання документів, у т. ч. електронних, в архіві й доступ до нього; 10) організація архіву бухгалтерських документів; 11) порядок захисту відомостей, які складають комерційну таємницю підприємства; 12) організація внутрішньогосподарського (у т.ч. бухгалтерського) контролю. |
Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен бути затверджений у наказі підприємства про облікову політику.
Важливе значення для оформлення облікової політики підприємства належить графіку документообороту, робочому плану рахунків, посадовим інструкціям, формам первинних документів, створеним на підприємстві, формам внутрішньої звітності та ін. Такі питання підлягають оформленню у вигляді додатків до Положення про облікову політику.
Положення про облікову політику повинно розповсюджуватися на всі структурні одиниці (якщо у ньому не обумовлено особливостей облікової політики для окремих підрозділів).
Структура наказу про облікову політику підприємства за своєї однотипності значною мірою залежить від таких чинників:
- вид діяльності (виробнича, комерційна, фінансова тощо);
- галузь діяльності (промисловість, будівництво, сільське господарство і т.д.);
- тривалості операційного циклу та інших особливостей.
У встановлених законом випадках до наказу можна внести доповнення та зміни. Але згідно з п. 9 П(С)БО 6 “облікова політика може змінюватися тільки якщо:
1) змінюються статутні вимоги;
2) змінюються вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
3) зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства”.
Наведене означає, що зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, що повинно бути обґрунтовано та розкрито у фінансовій звітності.
Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона має містити дані про облікову політику підприємства та її зміни. Розкривається облікова політика в примітках до фінансової звітності.
Пунктом 23 П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” визначено, що підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику способом описання:
ü принципів оцінки статей звітності;
ü методів обліку відносно відокремлених статей обліку. Облікова політика повинна застосовуватися щодо подій та операцій з моменту їх виникнення.
История создания и классификация компьютеров
3.1. Существуют различные классификации компьютерной техники:
· по этапам развития (по поколениям);
· по архитектуре;
· по производительности;
· по условиям эксплуатации;
· по количеству процессоров;
· по потребительским свойствам и т.д.
Четких границ между классами компьютеров не существует.
3.2.
Идея делить машины на поколения вызвана к жизни тем, что за время короткой истории своего развития компьютерная техника проделала большую эволюцию как в смысле элементной базы (лампы, транзисторы, микросхемы и др.), так и в смысле изменения её структуры, появления новых возможностей, расширения областей применения и характера использования.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 113 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |