|
Читайте также: |
1. Корнева Л.Г. Современные инвазии планктонных диатомовых водорослей в бассейне р. Волги и их причины // Биология внутренних вод. 2007. № 1. С. 30-39.
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Педагогічні дослідження фізичного виховання та спорту» входить до навчального плану Запорізького національного технічного університету і є обов’язковим предметом для студентів денної і заочної форми навчання за напрямом 6.010201 «Фізичне виховання» і 6.010203 «Фізична реабілітація»
Курс з предмету «Педагогічні дослідження фізичного виховання та спорту» вивчається один семестр на третьому курсі. Заплановано 72 години з яких – 34 аудиторних і 38 годин відведено на самостійну роботу.
Творчій підхід до навчання і виховання, зростання вимог до підготовки фахівців фізичного виховання і спорту, від яких залежить рівень підготовки спортсменів і інших категорій населення, які повині бути здоровими, в незалежності від того, займаються вони спортом у секції чи самостійно, маючи кваліфіковану консультацію від фахівця фізичної культури.
Сьогодення потребує фахівців, які зможуть самостійно організувати і провести дослідження, отримавши результати, проаналізувати їх, зробити висновки і, в короткий час внести корективи в навчально – виховний чи в навчально – тренувальний процес з метою підвищення спортивних результатів чи рівня фізичної підготовленості у фізичному вихованні.
Саме тому, майбутнім фахівцям фізичного виховання і спорту, необхідно вивчення дисципліни “Педагогічні дослідження фізичного виховання та спорту”, знання з якої допоможуть:
- самостійно організувати і провести дослідження, правильно підібрав групу;
- визначити актуальність роботи, об’єкт, суб’єкт, предмет, теоретичну і практичну значущість роботи;
- розробити гіпотезу дослідження;
- поставити мету і завдання роботи;
- підібрати досліджуваних, з урахуванням характеристик типологічного і механічного відбору;
- вибрати методи дослідження;
- отримав результати, обробити їх за допомогою методів математичної статистики;
- графічно оформити отримані результати;
- упровадити в практику отримані результати.
Основними організаційними формами вивчення дисципліни „Педагогічні длслідження фізичного виховання та спорту” є лекції, семінарські та практичні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійних і контрольних робіт та контрольні заходи – колоквіум і залік.
Для засвоєння студентами програмного матеріалу передбачені індивідуальні завдання:
- підготовка рефератів;
- виконання навчальних завдань, які за змістом діяльності наближені до професійних (підбір групи для дослідження, самостійне проведення дослідження в навчально – виховному або навчально – тренувальному процесі і обробка резільтатів за допомогою методів математичної статистики та ін.);
- самостійна робота, що передбачає вивчення літературних навчальних джерел, періодичних видань і виконання індивідуального завдання науково – дослідницької теми з урахуванням інтересів, знань, вмінь та практичної діяльності студента.
Під час лекційних і практичних занять студенти отримують знання, щодо підготовки, організації і проведення наукової роботи, згідно обраного напряму.
Студент, який вивчав курс «Педагогічні дослідження фізичного виховання та спорту» повинен знати:
- як правильно підібрати групу для дослідження;
- поняття – гіпотеза, об’єкт, суб’єкт, предмет дослідження, теоретичне і практичне значення дослідницької роботи;
- методику організації педагогічних досліджень;
- класифікацію спеціальних педагогічних методів дослідження;
- загальні вимоги до методів дослідження;
- типову схему педагогічного експерименту та педагогічного спостереження;
- контрольні тести для визначення та оцінки рівня фізичної і технічної підготовленості;
- програми оцінки фізичної підготовленості у фізичному вихованні і спорті;
- методи математичної статистики для обробки результатів дослідження;
- як зробити графічно – літературне оформлення результатів дослідження.
Самостійна робота студента передбачає:
1. Виконання завдання, згідно теми наукової роботи.
2. Підбір тестів для визначення і оцінки підготовленості чи стану здоров'я.
3. Записати тести, згідно зразка і оформити таблиці оцінки за рівнем підготовленості чи станом здоров'я, згідно зразка.
Студент самостійно обирає тему наукової роботи, згідно специфіки спеціальності і повинен вміти:
- зробити тематичний аналіз літературних джерел з теорії та методики фізичного виховання і спорту;
- визначити актуальність, мету, об’єкт, суб’єкт, предмет, теоретичне і практичне значення дослідження;
- визначити завдання дослідження;
- підібрати групу досліджуваних, згідно характеристик типологічного і механічного підбору;
- визначити методи дослідження і володіти методикою їх проведення;
- провести педагогічний експеримент чи педагогічне спостереження, згідно теми дослідницької роботи;
- зробити обробку результатів дослідження;
- проаналізувати експериментальні дані і зробити висновки за результатами дослідження;
- правильно та грамотно оформити літературний текст, табличний матеріал, малюнки, перелік посилань.
Робоча навчальна програма передбачає виконання трьох самостійних завдань:
1.Студент самостійно обирає одну з тем і виконує завдання, згідно зразка 1.
2. Підбирає і оформлює тести на визначення рівня підготовленості (для сили, витривалості, швидкості, спритності і гнучкості) чи стану здоров’я, згідно зразка 2.
3. Надає таблиці оцінки, згідно зразка 3:
- за рівнем розвитку підготовленості для самостійно обраної вікової групи чи з виду спорту, яким займається;
- за станом здоров’я для вікової групи за своїм вибором.
Перелік тем, для самостійної роботи студента
1. Особливості формування рухових навичок і вмінь у дітей молодшого шкільного віку.
2. Особливості формування рухових навичок і вмінь у дітей середнього шкільного віку.
3. Особливості формування рухових навичок і вмінь у дітей старшого шкільного віку.
4. Система фізичного вдосконалення Запорізьких козаків.
5. Дослідження взаємозв’язку фізичної підготовленості і успішності дітей молодшого шкільного віку (за даними тестування фізичної підготовленості і оцінок за чверть з фізичної культури).
6. Дослідження взаємозв’язку фізичної підготовленості і успішності дітей середнього шкільного віку (за даними тестування фізичної підготовленості і оцінок за чверть з фізичної культури).
7. Дослідження взаємозв’язку фізичної підготовленості і успішності дітей старшого шкільного віку (за даними тестування фізичної підготовленості і оцінок за чверть з фізичної культури).
8. Динаміка формування рухових навичок у дітей молодшого, середнього, старшого шкільного віку (за результатами здібностей дітей до управління своїми рухами в часі і просторі).
9. Дослідження особливостей розвитку рухових якостей у дітей 3-5 років.
10. Особливості методики виховання рухових якостей школярів різних вікових груп (порівнюються дві методики з розвитку однієї з фізичних якостей).
11. Методика виховання та тренування швидкості рухової реакції у дітей молодшого, середнього, старшого шкільного віку.
12. Обстеження динаміки розвитку загальної витривалості у віковому аспекті.
13. Методика виховання витривалості по відношенню в роботі:
а) максимальної потужності; б) субмаксимальної потужності;
в) великої потужності; г) помірної потужності.
14. Методика виховання сили у дітей молодшого шкільного віку.
15. Методика виховання сили у дітей середнього шкільного віку.
16. Методика виховання сили у дітей старшого шкільного віку.
17. Дослідження розвитку сили у дітей дошкільного віку.
18. Фізичне виховання школярів різних вікових груп з лишньою вагою.
19. Особливості виховання швидкості у дітей в залежності від віку.
20. Дослідження ефективності методики виховання почуттів ритму.
21. Гнучкість і методика її виховання у школярів.
22. Особливості виховання спритності у дітей в залежності від віку.
23. Дослідження взаємозв’язку між силою і своєю вагою у дітей молодшого, середнього, старшого шкільного віку.
24. Вплив загартовуючих заходів на стан здоров’я школярів, під час уроків фізичної культури.
25. Коловий метод тренування при вихованні: витривалості, сили, швидкості, спритності, гнучкості у дітей шкільного віку.
26. Фізичне виховання і режим дня школярів.
27. Фізична культура як засіб укріплення здоров’я дітей в сім’ї.
28. Методика навчання школярів навичкам і вмінням самостійних занять фізичними вправами (скласти методику навчання для паралелі класів).
29. Проблеми індивідуалізації навчання на уроках фізичної культури в залежності від фізичної підготовленості.
30. Використання ігрового методу на уроках фізичної культури.
31. Вплив занять в фізкультурно-оздоровчих групах на показники фізичної підготовленості школярів.
32. Оцінювання фізичної підготовленості студентів вузів.
33. Особливості методики круглорічних уроків фізичної культури на відкритому повітрі з учнями різних вікових груп.
34. Дослідження ефективності методики фізичного виховання дітей спеціальної медичної групи.
35. Особливості вдосконалення рухових навичок в залежності від складності техніки і спортивної кваліфікації.
36. Особливості методики організації учнів на уроках фізичної культури.
37. Методика виховання правильної постави у дітей молодшого шкільного віку.
38. Сумісна робота школи і ДЮСШ в організації щоденних занять фізичною культурою і спортом з дітьми різного віку.
39. Організація і методика проведення шкільних змагань серед школярів молодшої, середньої, старшої вікової групи.
40. Система педагогічного контролю за процесом фізичного виховання учнів в загальноосвітній школі.
41. Організація фізичного виховання студентів вузів.
42. Фізичне виховання школярів різних медичних груп.
43. Особливості формування рухових навичок і вмінь у дітей в залежності від віку і місту уроку.
44. Особливості фізичного виховання школярів з лишньою вагою.
45. Особливості організації фізичного виховання в групах подовженого дня дітей молодшого шкільного віку.
46. Проблеми фізичного виховання учнів в загальноосвітніх школах.
47. Методика організації учнів на уроках фізичної культури в залежності від рівня фізичної підготовленості.
48. Особливості організації занять спортом з дітьми шкільного віку.
49. Ефективність проведення позакласної роботи з фізичного виховання з учнями I-XII класів.
50. Критерії ефективності уроку фізичної культури в школі.
51. Особливості фізичного виховання в школах-інтернатах.
52. Використання змагального методу на уроках фізичної культури з дітьми середніх, старших класів.
53. Особливості домашніх завдань по фізичній культурі для учнів загальноосвітніх шкіл.
54. Засоби визначення і регулювання навантажень на уроках фізичної культури в школах в залежності від віку учнів.
55. Виховання інтересів у школярів до систематичних занять фізичною культурою та спортом.
56. Лікувально-педагогічний контроль на уроках з фізичної культури.
57. Дозування навантаження на уроках фізичної культури в загальноосвітній школі.
58. Використання фізичних вправ з метою профілактики ожиріння у дітей.
59. Вплив самостійної роботи на уроках фізичної культури на рівень підготовленості учнів середніх і старших класів.
60. Дослідження фізичної підготовленості юнаків середнього і старшого шкільного віку.
61. Дослідження стрибкової витривалості учнів I-XII класів на уроках фізичної культури.
62. Дослідження рухової активності учнів загальноосвітньої школи.
63. Дослідження фізичної підготовленості випускників середніх загальноосвітніх шкіл.
64. Досвід проведення спортивних свят в загальноосвітніх школах.
65. Оцінка фізичної підготовленості дівчат-випускниць середніх шкіл.
66. Особливості розвитку рухових якостей в учнів з низьким рівнем фізичної підготовленості.
67. Методика використання статичних вправ на уроках фізичної культури в старших класах загальноосвітньої школи.
68. Ефективність використання тренажерів для розвитку фізичних якостей школярів старших класів.
69. Вивчення передового досвіду вчителів фізичної культури м. Запоріжжя та області.
70. Ефективність використання методів фізичного виховання в залежності від віку школярів.
71. Вплив занять в фізкультурно-оздоровчих групах на показники фізичного розвитку дітей молодшого і середнього шкільного віку.
72. Закономірності розвитку і формування рухових навичок у школярів.
73. Фізична активність дитини як основний фактор мети фізичного виховання.
74. Дослідження фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку.
75. Підвищення фізичної підготовленості юнаків-допризивників.
76. Педагогічні аспекти підвищення рухової підготовленості учнів старших класів.
77. Особливості організації фізичного виховання в сільських школах.
78. Дослідження рівня фізичної підготовленості школярів молодших, середніх, старших класів сільських шкіл.
79. Взаємозв’язок фізичної підготовленості з успішністю студентів вузів (за даними тестування і результатами сесії).
80. Дослідження фізичного розвитку учнів в загальноосвітніх школах.
81. Диференційний підхід при вихованні сили у дітей шкільного віку.
82. Самостійні заняття учнів по фізичній культурі і їх вплив на стан здоров’я.
83. Взаємозв’язок фізичної підготовленості з станом здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл.
84. Ефективність використання рухливих ігор на уроках фізичної культури з учнями молодшого шкільного віку.
85. Методика виховання спритності у дітей шкільного віку.
86. Особливості розвитку гнучкості в залежності від віку.
87. Особливості розвитку координаційних здібностей в молодших, середніх, старших класах.
88. Педагогічна майстерність вчителя і рівня знань і вмінь з фізичної культури школярів.
89. Роль сім’ї в фізичному вихованні дітей.
90. Виконання домашніх завдань з фізичного виховання і їх вплив на рівень фізичної підготовленості школярів.
ЗРАЗОК 1
виконання самостійної роботи за наукової темою
Приклад теми: «Методика профілактики стану постави у дітей молодшого шкільного віку».
Аналізуючи тему звертаємо увагу на такі питання:
- що таке постава;
- які причини її порушення;
- особливості віку, який плануємо дослідити (анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку);
- які засоби і методи можуть використовуватись під час профілактики стану постави у молодшому шкільному віці і т.п.
Ці питання розглядаються у зв’язку з тим, що для того щоб розібратися, які засоби і методи можуть бути використані з метою профілактики стану постави, необхідно обов’язково знати фізіологічні особливості, реакцію дитини на подальше навантаження. Проаналізував літературу і звернув увагу на основні питання, складаємо план літературного огляду.
I. План літературного огляду
1. Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку.
2. Постава і причини її порушень.
3. Засоби і методи профілактики стану постави у дітей молодшого шкільного віку.
Наступна ступінь на етапі підготовки до проведення дослідження – визначення завдання. Але не доцільно визначати завдання за темою наукової роботи не роглянувши такі поняття:
- предмет;
- суб’єкт;
- об’єкт;
- мета;
- теоретична значущість;
- практична значущість.
II. Предмет дослідження – що ми досліджуємо, вивчаємо, аналізуємо.
Приклад:стан постави дітей дошкільного віку.
III. Суб’єкт дослідження – хто приймає участь у дослідженні (стать, вік, стан здоров’я, рівень підготовленості, професійна придатність і т.п.).
Приклад: хлопчики і дівчатка 6 років, основна медична група, середній рівень фізичної підготовленості, після закінчення школи діти залишалися у групі подовженого дня.
IV. Об’єкт дослідження – чим ми впливаємо на предмет дослідження, з метою дослідження, оцінки, змін.
Приклад: методика профілактики стану постави у дітей молодшого шкільного віку.
V. Мета дослідження: дослідження стану постави у дітей 6 роки.
VI. Теоретична значущість роботи – формулюється на основі аналізу літератури по теорії і практиці за визначеною темою, проблемою.
Приклад: теоретична значущість полягає в тому, що на основі аналізу літератури по теорії і практиці, ми розробили методику профілактики стану осанки для дітей 6 років.
VII.Практична значущість роботи – формується на основі того, кому і з якою метою ми можемо порекомендувати об’єкт для дослідженого суб’єкту з метою зміни предмету.
Приклад: практична значущість роботи полягає в тому, що розроблена нами методика профілактики стану постави для дітей 6 років може бути рекомендована батькам, спеціалістам лікувальної фізкультури, лікарям з метою підвищення стану здоров’я.
VIII. Майже кожна тема дослідження, як би конкретно вона не була визначена, може мати декілька аспектів рішення. Всі вони, як правило, не можуть бути розроблені одночасно, тим більше одною людиною. Тому після вибору теми потрібно встановлювати той круг завдань, який буде предметом дослідження. Саме це є способом конкретизації дослідження.
Завдань ставиться декілька, і кожне з них чітким формуванням відображає ідею наукової роботи, розкриває ту сторону теми, яка вивчається. Число завдань залежить від кількості виконавців, передбаченої тривалості дослідження і складності поставлених завдань (чим вони складніші, тим їх може бути менше). Визначаючи оптимальне число завдань, необхідно враховувати їх взаємний зв’язок. Іноді не можливо вирішити одне завдання, не вирішив попередньо друге. Наприклад, не можна визначити вплив на юних плавців різноманітних методів тренування, не вивчив вікові особливості розвитку апарату дихання. У деяких випадках рішення якогось одного завдання без рішення другого приводить до незавершеності всього дослідження, до неможливості застосування його результатів у педагогічній діяльності, хоча і будуть зроблені цілком обґрунтовані висновки. Так, якщо доказана необхідність розвитку якої-небудь функції для підвищення результативності у тих чи інших діях, але одночасно не визначені приблизний перелік засобів, їх об’єм і місце у системі тренування, дослідження не можна вважати завершеним.
Число завдань, як правило, повинно бути невеликим. Кожне поставлене завдання повинно мати рішення, відображене в одному чи декількох висновках. Завдання формулюються з дієсловом у наказній формі, як і мета: дослідити, визначити, оцінити, порівняти, доказати, обґрунтувати, проаналізувати і т.п.
Завдання, згідно теми «Методика профілактики стану постави у дітей молодшого шкільного віку»:
1. Визначити стан постави у дітей 6 років.
2. Оцінити ефективність розробленої нами методики профілактики стану постави у дітей 6 років.
3. Порівняти стан постави хлопчиків і дівчаток 6 років.
Перше завдання сформульоване по визначенню предмету дослідження з зазначенням суб’єкту. Друге, по оцінці ефективності об’єкту дослідження; а третє, порівняння (якщо суб’єкт – дівчатка і хлопчики) предмету дослідження у дівчаток і хлопчиків.
IX. У нашому прикладі було проведено початкове дослідження за показниками, які надають інформацію про стан постави.
Згідно теми дослідження і завдання, мають місце три способи порівняння результатів:
1. Порівняння показників контрольної і експериментальної групи.
Досліджувані, у яких стан постави у нормі, без змін, були поділені на дві групи: експериментальну і контрольну. В експериментальну групу увійшли діти 6 років, які займалися по методиці профілактики стану постави і приймали участь у початковому і кінцевому досліджені, з метою виявлення ефективності методики. У контрольну – діти 6 років, з таким же станом здоров’я, рівнем підготовленості і також, як і діти експериментальної групи після закінчення школи залишалися у групі подовженого дня, після закінчення школи діти залишалися у групі подовженого дня, не займалися по методиці профілактики стану постави, режим дня залишався таким, яким він і був до проведення дослідження.
2. Порівняння показників «сьогоднішніх» досліджень з показниками, які були отримані на тих же дітях, але раніше.
3. Порівняння показників на групі дітей (контрольній і експериментальній) з тими стандартами, які існують у науці.
У нашому випадку порівняння стану постави у досліджуваних дітей 6 років с тими нормами, які мають місце у даному віці (у м. Запоріжжі, в Україні і т.п.).
Підбір досліджуваних, в залежності від теми наукової роботи, передбачає застосування типологічного і механічного відбору
У нашому прикладі:
1. Розподіляємо, окремо, дівчаток і хлопчиків.
2. Вік і хлопчиків, і дівчаток - 6 років, основна медична група, середній рівень фізичної підготовленості, приблизно однаковий режим дня і т.п. (типологічний відбір).
3. І у хлопчиків, і у дівчаток, будуть сформовані дві групи – контрольна і експериментальна групи:
а) якщо всі бажатимуть випробувати на собі методику профілактики стану постави, то розподіл на контрольну і експериментальну групу буде здійснюватись за варіантами механічного відбору, на вибір;
б) може бути така ситуація, коли групи самі сформуються в контрольну і експериментальну, завдяки тому, що будуть діти, які не матимуть бажання примати участі, або їх батьки будуть заперечувати; тоді експериментальну групу складуть ті діти, які бажатимуть займатися за методикою профілактики стану постави і їх батьки дають згоду, а контрольну – ті діти, які з різних причин відмовились займатися. Але і контрольна, і експериментальна групи будуть приймати участь, як у початковому, так і у кінцевому дослідженні.
X. У нашому прикладі, за темою: «Методика профілактики стану постави у дітей молодшого шкільного віку», мають місце такі методи педагогічних досліджень:
1. Два методи організації навчально-виховної роботи у дослідних групах – експериментальний і контрольний.
Названі методи мають місце у зв’язку з тим, що існують дві групи – експериментальна і контрольна. У навчально-виховний процес експериментальної групи був введений новий педагогічний фактор (методика профілактики стану постави), тому має місце експериментальний метод організації навчально-виховної роботи у дослідних групах. Контрольний метод існує тому, що для порівняння була сформована контрольна групу, яка приймала участь у початковому і кінцевому дослідженні стану постави, але не займалася за методикою профілактики, дотримуючись того режиму і діяльності, яка мала місце до організації цього дослідження за визначеною темою.
Якби дослідження проводилися з дітьми старшого шкільного віку по визначенню стану постави, то існував би тільки експериментальний метод, його було б достатньо, для визначення ефективності методики, тому що ті зміни, які б сталися дійсно були б пов’язані з методикою, а не з закономірними змінами.
У даному випадку, вибір кількості методів залежав від віку досліджуваних. Якщо дослідження проводяться з дорослими, то достатньо експериментального методу, для визначення ефективності його впливу; а якщо з дітьми, у віці яких здійснюються зміни досліджує мого показника, то крім експериментального повинен бути і контрольний (як критерій порівняння).
2.З методів групи збору поточної інформації мають місце такі методи, як педагогічний аналіз і оцінка, аналіз поточної навчальної документації, контрольні випробування і реєстрація техніки виконання фізичних вправ. Педагогічний аналіз і оцінка мають місце при аналізі діяльності вчителя і учнів у педагогічному профорієнтаційному процесі і у контрольній, і експериментальній групі; за допомогою аналізу ми зможемо зробити висновок відносно ефективності занять, які проводяться під час експерименту. Аналіз поточної навчальної документації дозволить проаналізувати документи планування і їх відповідність практичному проведенню занять, як у контрольній так і у експериментальній групах. За допомогою контрольних випробувань і на початку, і наприкінці дослідження визначимо стан постави і дамо оцінку ефективності методики профілактики у експериментальній групі і ефективності поточного режиму дня у дітей контрольної групи. Реєстрація техніки виконання фізичних вправ буде здійснюватись за допомогою візуального аналізу і оцінки і під час виконання вправ профілактичного характеру експериментальної групи.
3. Зметодів групи отримання ретроспективної інформації має місце аналіз літературних джерел і опитівання.
Аналіз літературних джерел дозволяє вивчити обрану тему і розробити методику профілактики стану постави для дітей молодшого шкільного віку, проаналізувавши ту літературу, яка є у ретроспективному плані.
Опитування батьків надає відповіді на питання, щодо попередніх занять у спортивних чи оздоровчих групах та інтересів дитини.
4. З методів математичної обробки мають місце такі методи, як метод середніх величин і вибірковий метод.
За допомогою методу середніх величин визначимо правильність підбору групи, її однорідність і однотипність; якщо вона правильно підібрана і однорідна, і однотипна, то зможе приймати участь у подальшому дослідженні. Вибірковий метод дозволить порівняти результати початкового і кінцевого дослідження у контрольні і експериментальній групі, з метою визначення ефективності методики профілактики стану постави (у експериментальної групи) і організації режиму дня тих, хто не займався за методикою (у контрольній групі).
XI. У нашому випадку має місце педагогічний експеримент, тому що:
1. У процесі дослідження доказували ефективність методики профілактики стану постави для дітей молодшого шкільного віку.
2.Мали місце такі методи дослідження:
- контрольний і експериментальний методи (методи організації навчально-виховної роботи у дослідних групах);
- контрольні випробування, педагогічний аналіз і оцінка, аналіз поточної навчальної документації, реєстрація техніки виконання фізичних вправ (методи збору поточної інформації);
- аналіз літературних джерел і опитівання (методи отримання ретроспективної інформації);
- метод середніх величин і вибірковий метод (методи математичної обробки).
3.За методикою займалися фахівці лікувальної фізкультури.
4. Експеримент тривав навчальний рік (з вересня по травень), з урахуванням канікулярного часу, під час якого учні теж займалися за розробленою методикою.
5.У ролі суб’єкту виступали діти 6 років, з урахуванням інших типологічних характеристик, які були розподілені на контрольну і експериментальну групи.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 140 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |