Читайте также:
|
Національна система стандартизації в Україні почала формуватися за часів існування колишнього Союзу. З метою впорядкування робіт у цій сфері 24.05.1991 р. в Україні було створено Державний комітет із стандартизації, метрології та якості продукції. Відзначаючи міжнародний характер стандартизації, метрології та сертифікації і визнаючи їх необхідність для забезпечення поєднання, взаємозамінності продукції, її безпеки для життя та здоров'я людини і охорони навколишнього середовища, а також усвідомлюючи їх важливе значення в усуненні технічних бар'єрів у торгово-економічному і науково-технічному співробітництві, у підвищенні ефективності виробництва в межах держави, 13 березня 1992 р. між державами СНД досягнуто угоду про проведення політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.
Угодою передбачено:
– використання і розвиток основних положень діючих систем стандартизації та метрології;
– визнання діючих стандартів ГОСТ, як міждержавних;
– збереження абревіатури ГОСТ за новими міждержавними ьстандартами;
– проведення робіт із сертифікації на підставі загальних організаційно-методичних положень;
– визнання існуючих державних еталонів одиниць фізичних величин як міждержавних;
– створення Міждержавної Ради із стандартизації, метрології та сертифікації.
Міждержавна Рада зі стандартизації, метрології та сертифікації здійснює координацію і розробляє рішення щодо проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації. Вона складається з повноважних представників держав – учасників узгодження від 13 березня 1992 р. Представниками у Раді є керівники національних органів стандартизації, метрології та сертифікації, які від імені держав наділяються правом бути членами Ради і уповноваженими, необхідними для виконання функцій, покладених на цю Раду. Робочим органом Ради є постійно діючий технічний секретаріат. Місцем його знаходження обрано м. Мінськ. Офіційна мова Ради та її робочого органу – російська. Внесено зміну в найменування комітету: Державний комітет України із стандартизації, метрології та якості продукції (Держстандарт України) перейменовано в Державний комітет України із стандартизації, метрології та сертифікації. Пізніше з метою підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України перетворено в Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України). Організаційна структура сучасної системі стандартизації, що діє в Україні, наведена на рис. 14.3.
Рис. 14.3. Організаційна структура системи стандартизації в Україні
У структурі Держспоживстандарту України налічується 35 центрів стандартизації та метрології, у тому числі: Український науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації та 25 обласних (Білоцерківський, Вінницький, Волинський, Дніпропетровський, Донецький, Житомирський, Закарпатський, Запорізький, Івано-Франківський, Кіровоградський, Кримський, Луганський, Львівський, Миколаївський, Одеський, Полтавський, Рівненський, Сумський, Тернопільський, Харківський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернігівський, Чернівецький), 9 міських (Горлівський, Дрогобицький, Кременчуцький, Криворізький, Маріупольський, Мелітопольський, Краматорський, Севастопольський, Червоноградський).
Крім того, до Держспоживстандарту України входять декілька науково-дослідних інститутів (Львівський ДНДІ ”Система”, Харківське науково-виробниче об'єднання «Метрологія» УкрНДПССІ), три навчальні заклади (Вище училище метрології та якості у м. Одесі, Український навчально-науковий центр по стандартизації, метрології та якості продукції у м. Києві, Український інститут якості УкрІЯ), заводи: (“Еталон” у містах Києві, Харкові, Донецьку, Умані, Білій Церкві), дослідні заводи (”Прилад” у містах Вінниці й Полтаві) і магазини стандартів (у м. Києві і м. Харкові).
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 102 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |