Читайте также:
|
| № | Дағдыларды бағалау критерилері | Балл | Баға |
| Сәлемдесу,науқасқа өзін таныстыру | |||
| Пальпациялау әдісін түсіндіру | |||
| Жарыққа мойын аймағын тура қарау (мойын деконфигурациясы, терісінің қызаруы, «жуан мойын» симптомы) | |||
| Жарыққа мойын аймағын қырынан қарау | |||
| Манекен алдына тұру, екі қолдың бас бармақтарын мойынға сақиналы шеміршек астына орналастыру | |||
| Қалқанша безі мойындырығының көлемі мен тығыздығын анықтау | |||
| Науқастан жұтынуды сұрау,бездің жылжымалылығын бағалау | |||
| Оң қолдың бас бармағымен қалқанша безінің оң жақ бөлігін жоғары -төмен бағытта пальпациялау | |||
| Оң жақ бөлігінің көлемі мен тығыздығын анықтау | |||
| Сол қолдың бас бармағымен қалқанша безінің сол жақ бөлігін жоғары-төмен бағытта пальпациялау | |||
| Сол жақ бөлігінің көлемі мен тығыздығын анықтау | |||
| Региональді мойын артындағы лимфа түйіндерін пальпациялау | |||
| Региональді бұғана үсті лимфа түйіндерін пальпациялау | |||
| Региональді бұғана асты лимфа түйіндерін пальпациялау | |||
| Бездің көлемін сипаттау | |||
| Бездің формасы мен тығыздығын сипаттау | |||
| Ауру сезімі және лимфа түйіндерінің анықталғанын сипаттап айту | |||
| Науқасқа қорытындыны түсіндіру | |||
| Сұрақтары бар ма сұрау | |||
| Қоштасу,процедура барысында науқаспен сыпайы сөйлесу | |||
| Қорытынды |
Созылмалы пиелонефритпен ауыратын науқастан анамнез жинау (диагностика және анализді интерпретациялау)
| № | Дағдыларды бағалау критерилері | Балл | Баға |
| 1. | Науқаспен танысу (амандасу,өзін таныстыру) | ||
| 2. | Науқастың аты-жөнін, жасын сұрау | ||
| 3. | Амбулаторлы қабылдауда науқастан анамнез жинау: -Негізгі шағымдары (бел аймағындағы ауырсыну, дизурия) | ||
| 4. | -Қосымша шағымдары (субфибрильді температура, қалтырау) | ||
| 5. | Anamnesis morbi. Аурудың басталуы (ұзақ уақыт бойы ауырады, ауру себебі, науқастың ойынша- суықтап қалу, алдында циститтен емделген) | ||
| 6. | Аурудың дамуы (ауру өршу және ремиссия кезеңдерімен өтуде) | ||
| 7. | Қазіргі жағдайының нашарлауы (екі күн бұрын, ЖҚА, Ничепоренко бойынша зәр анализін тапсырды) | ||
| 8. | Аnamnesis vitae (жүкті кезінде нефропатия болған) | ||
| 9. | Соққылау симптомын тексеру. -Науқастың артына тұрып, оң қолды бел аймағына бүйрек проекциясының тұсына қою. | ||
| 10. | Алақанның қырымен немесе сол қолдың жұдырығымен қысқа, әлсін етіп оң қолдың үстінен оң жақ бүйрек проекциясы тұсынан соққылау. Ауырсынуды анықтау. | ||
| 11. | Алақанның қырымен немесе оң қолдың жұдырығымен қысқа, әлсін етіп сол қолдың үстінен сол жақ бүйрек проекциясы тұсынан соққылау. Ауырсынуды анықтау. | ||
| 12. | ЖЗА интерпретациясын жүргізу(сілтілі реакция,зәр бұлыңғыр, айқын лейкоцитурия, бактериурия), | ||
| 13. | Ничепоренко бойынша зәр анализіне интерпретация жүргізу(лейкоцитурияның басымдау болуы) | ||
| 14. | ЖҚА интерпретациясын жүргізу (ЭТЖ-нің жоғарылауы, лейкоцитоз) | ||
| 15. | Анализдердің нәтижесін науқасқа түсіндіру | ||
| 16. | Науқасқа диагнозын айту | ||
| 17. | Зерттеу барысында науқаспен сыпайы сөйлесіп, өзінің жасаған қорытындысын дұрыс түсіндіру | ||
| 18. | Науқасқа сұрақ қоюға мүмкіндік беру | ||
| 19. | Зерттеу барысында науқасқа Аты және Әкесінің атын айту арқылы сөйлесу | ||
| 20. | Науқаспен сөйлесу барысында қарапайым сөздермен және түсінікті түрде жеткізе білді | ||
| Қорытынды |
План
1. Про закони, принципи та правила мислення.
2. Закон тотожності.
3. Закон несуперечності.
4. Закон виключеного третього.
5. Закон достатньої підстави.
Як у природі, так і у сфері людських відносин діють певні закони. Закони, за якими відбувається рух і розвиток предметів навколишньої Дійсності, ми називаємо природними, а закони, що регулюють поведінку людей - нормативними Закони природи становлять необхідний, істотний, стійкий і повторюваний зв'язок між предметами та явищами навколишньої дійсності. Вони характеризуються обов’язковістю, незмінністю і об’єктивністю. Порушення або ігнорування їх має негативні наслідки для людини. Прикладом цих законів можуть бути: закон всесвітнього тяжіння, закон збереження енергії. Нормативні закони, на відміну від законів природи, створюються людиною, змінюються з плином часу, мають винятки. Прикладом таких законів можуть бути: закон про землю, закон про освіту’.
У сфері людського мислення також діють закони. їх специфіка полягає у тому, що вони відображають внутрішні структури думок, зв’язки і відношення між думками. Закони логіки виступають принципами, вимогами щодо мислення людини. Закони мислення, як і закони природи, носять об’єктивний характер. Ніким не створені, вони є відображенням у свідомості людини необхідних зв’язків навколишньої дійсності. Логічні закони є загальнолюдськими та універсальними, позаяк їм підпорядковується мислення будь - якої людини, вони однаково діють у будь-якій царині пізнання. Знання законів логіки та їх дотримання є умовою правильного мислення, яке характеризується чіткістю, визначеністю, послідовністю, обгрунтованістю та несуперечливістю.
Законів логіки є багато, проте чотири з них є основними - закон тотожності, закон несуперечності, закон виключеного третього і закон достатньої підстави. Ці закони вважаються основними тому, що вони є найбільш загальними, лежать б основі різних логічних операцій, умовиводів та суджень. Перші три із них були сформульовані Арістотелем, четвертий - Лайбніцем.
Порушення вимог законів логіки веде до виникнення помилок - софізмів та паралогізмів.
Софізм (з гр. означає хитрість) - це логічна помилка, навмисне допущена у міркуванні.
Паралогізм (з гр. означає неправильний умовивід) - це логічна помилка, допущена несвідомо, найчастіше через незнання законів і правил логіки.
Закон тотожності
Все в навколишньому світі перебуває у русі та зміні. Проте, зазнаючи змін, той чи інший предмет все-таки зберігає відносну сталість своїх основних властивостей, ідо дозволяє йому залишатись самим собою. Ця відносна стійкість, визначеність предметів дійсності відображається у законі тотожності, який формулюється так: в процесі певного міркування всяке поняття і судження повинні мати один і той же визначений зміст незалежно від того, скільки б разів вони не повторювалися.
Його можна записати у вигляді формул: а≡а (“а тотожне а”); а →а (“ якщо а, то а “)
Закон тотожності містить важливу вимогу - у процесі міркування про певний предмет необхідно мислити саме про цей предмет і не підмінювати його іншим предметом думки. Закон тотожності забороняє довільно змінювати зміст понять у міркуванні, позаяк це веде до виникнення двозначностей, непорозумінь і, зрештою, є причиною хибних висновків.
Важливість вимоги закону тотожності стає зрозумілою, якщо врахувати, що в нашій мові є слова, які мають не одне, а декілька значень.
Внаслідок порушення закону тотожності виникають такі помилки, як підміна понять, підміна тези. Підміну понять часто використовувати софісти для обгрунтування неправдивих тверджень, з метою введення в оману опонента. Цей прийом має місце у такому софізмі:
Злодій не бажає придбати нічого поганого.
Придбати хороше - це справа хороша.
Отже, злодій бажає хорошого.
Хитрість софістів полягає у тому, що слово “придбати” має два значення - у першому судженні воно означає “вкрасти”, а в другому - придбати законним шляхом. Крім цього, ту т є ще одна двозначність - слова “погане” і “хороше” вживаються по - різному: “погане” характеризує річ, а “хороше ” - вчинок.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |